Днями консалтингова компанія Kantar TNS оприлюднила результати онлайн- дослідження, метою якого було з’ясувати, до чого насправді готує сучасна українська школа та до чого, на думку опитаних, вона має готувати. Згадане дослідження є складовою проекту “Моніторинг сприйняття прогресу реформ“, яке проводиться для Національної ради реформ.
Так, спілкування державною мовою та патріотизм — основні компетентності, що формує сучасна українська школа в дітей. А, на думку респондентів, передусім, школа має вчити поважати гідність і права людини (72%), однак, лише 20% опитаних вважають, що школа виконує це завдання.
67% опитаних вважають, що школа має вчити застосуванню знань на практиці та ставити цілі, але тільки близько 10% вважають, що школа дає раду з цим. Така ситуація характерна майже для всіх альтернатив.
Найменша різниця між очікуваннями респондентів щодо школи та фактичним станом речей характерна для спілкування державною мовою (різниця у 8%), а найбільша — для вміння ставити цілі та досягати їх (різниця — 56%). Істотний розрив спостерігається для такого показника як навички ухвалювати відповідальні рішення: 49% розриву між очікуваннями й оцінкою наявного стану.
Отже, тепер політикам і управлінцям варто виконати контрольну роботу на тему аналізу результатів опитування. Бажано провести й роботу над помилками. Передусім, це стосується тих, хто має запропонувати покроковий план імплементації нового Закону “Про освіту“, адже тут є істотні підказки не лише щодо пріоритетів реформаторських зусиль, але й поточних управлінських рішень. Над відповідями респондентів також варто попрацювати й тим, хто формує дискурс навколо освіти: лідерам громадської думки, журналістам, блогерам, активним користувачам соцмереж, адже як ми проблему назвемо, туди з нею і попливемо. Наприклад, з мовним питанням у Законі “Про освіту“ експерти, лідери думок, політики застрягли у вирі суперечок і взаємних звинувачень, що лише віддалять від конструктиву й не впливають на якість освіти.
А, між тим, МОН своїм листом від 19.09.2017 №1/9-505 пропонує провести в навчальних закладах День захисника України під гаслом “Відповідь нескореного народу“. Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України склав Український інститут національної пам’яті. Цього року урок захисників присвячено 75-річчю формування Української повстанської армії. Нагадаємо, День захисника вітчизни щорічно відзначають 14 жовтня відповідно до Указу Президента України від 14.10.2014 № 806.
Чи має бути наступний циркуляр МОН присвячений Дню поваги до прав людини й людської гідності? Звісно, якщо потрібен церемоніал і красива картинка для звітування, то саме так варто і вчинити. Але якщо хочемо справді істотних змін у культурі спілкування учасників освітнього процесу між собою, потрібні зовсім інші підходи й налаштованість грати “у довгу“. Передусім, варто починати з тренінгів з ненасильницького спілкування та емоційного інтелекту для директорів шкіл і вчителів, а також теорії ігор, критичного й креативного мислення. Паралельно заняття з емоційної грамотності варто проводити й для учнів. По максимуму в ігровій формі. Не зайвим буде поступове запровадження у шкільну практику таких форм, як: театр діалогу, дебати, пошуково-орієнтовані форми навчання, арт-терапія. А головне — варто частіше бачити в іншому учасникові навчального процесу людину, а не функцію. Тоді й питання з розуміння, що рухало звитяжцями УПА та іншими борцями за Незалежність України, розв’яжеться простіше. А головне — результати не випаруються зі свідомості після чергової річниці.
Вам також буде цікаво:
Оцінка економічного ефекту від податку на виведений капітал (квітень 2018)
Ми відкриваємо Клуб UIF
Чи є альтернатива кредитам МВФ?
Новий міграційний закон у Німеччині: наслідки для України
Російський газпром запустить “Північний потік-2” через Європу до 2023 року
Які шанси стати головою Європрокуратури має переслідувана румунською владою Лаура Кевеші?