Три головні наслідки прориву Саакашвілі

Опозиційний політик Міхеїл Саакашвілі все ж прорвався через український кордон. “Мирні люди” мирно перенесли на руках “мирного Саакашвілі”, а прикордонники навіть не ворухнулися. Ця ситуація має три важливі наслідки.

Перший, вся ситуація — ще один приклад ідіотської половинчастості. Якщо вже ви вирішили піти на загострення з Саакашвілі, то приймайте його за всією строгостю закону: арештуйте, потім екстрадуйте до Грузії, або просто арештуйте та судіть. Для чого влада нагнала спецпідрозділи та силовиків, якщо не здатна їх застосовувати? Якщо влада спочатку знала, що пропустить Саакашвілі, то навіщо було влаштовувати ідіотський цирк із затриманням швидкісного поїзда “Інтерсіті” у Перемишлі? Я вже описав в останньому тексті (або дивіться відео на моєму каналі в Youtube) можливий мотив Порошенка, який змусив його дотримуватися розкрутки такого сценарію. Тобто, посадити всіх опонентів на один човен, щоб він потім потонув під вагою сперечань, як це зробив Леонід Кучма з “Канівської четвіркою“. Це класична гра на пониження, яку ми описалив сценаріях на 2017 рік в прогнозі Українського інституту майбутнього. Як казав незабутній лорд Пітер Бейліш в “Грі престолів”: “Хаос — це не провал. Хаос — це сходи. Багато хто намагався піднятися ними, але оступався і вже не намагався знову: падіння ламало їх. У інших був шанс зійти нагору, але вони відмовлялися, продовжуючи чіплятися за державу, за богів або за любов. Все це ілюзії. Реальні лише сходи, і важливий лише підйом угору”.
Однак, підйом угору можливий лише тоді, коли ти реально готовий підніматися. Коли ж ви просто не хочете брати відповідальність за свої дії, сподіваючись, що ситуація якось сама вирішиться, то ви отримуєте ще гіршу ситуацію. Ви не піднімаєтеся сходами хаосу, ви, навпаки, падаєте вниз. Жива ілюстрація цієї тези — Віктор Янукович, спочатку в ситуації з самітом у Вільнюсі, потім із Майданом. Або Віктор Ющенко протягом свого правління. Така політика в дусі “крок вперед, два назад”, “і хочеться, і колеться” зробила Україну сьогодні болотом. І цей стан болота триватиме до тої пори, поки політичний клас не навчиться приймати рішення та нести відповідальність за них. Наш політичний бомонд із задоволенням дивиться вищезгадану “Гру престолів”, але, схоже, не може зрозуміти прості істини цього серіалу про владу. Згадаймо, що говорив про неї ще один незабутній персонаж — лорд Варіс: “Влада – це тінь людини на стіні. Людина може бути маленькою, а тінь дуже великою”. У нашій ситуації бачимо, що маленькі люди при владі пускають на стіну маленьку тінь. А це означає, що і влада сама собою маленька.

Тепер другий наслідок, який випливає з першої тези. Петро Олексійович “вантажить” наших союзників різними байками в дусі “ми можемо і те, можемо і те, дайте Джайвеліни, ми зможемо”. Однак, ситуація з проривом Саакашвілі показала, що Джайвеліни давати не потрібно. Бо Порошенко не контролює кордон. Прикордонники згідно з протоколом повинні були стріляти, але вони не стріляли, як і не стріляли військові у Криму 2014 року. Тому Вашингтон може поставити питання:

По-перше, навіщо ви влізли в цю ситуацію, навіщо взагалі було йти за такою ідіотською схемою позбавлення громадянства з Саакашвілі? Як це в’яжеться з демократією і з тим, що ви декларуєте, після картини в Перемишлі на весь світ?

По-друге, якщо ваші прикордонники не можуть виконувати свою функцію, хто гарантує, що ваші солдати будуть ефективно використовувати наші “Джайвеліни”. Що ви взагалі можете гарантувати, Петро Олексійовичу? Ось такі питання поставить Курт Волкер Петру Порошенку. І не тільки він їх поставить.

А вся ця ситуація сформувалася в лютому-березні, коли забирали паспорт у народного депутата ВРУ Андрія Артеменка. Тоді номер пройшов і в АП, вочевидь, вирішили: “Ну все, ми на коні, тепер прикрутимо Мішу та інших”.

Однак, Міша завжди діяв як криголам, і навколо нього утворилася інфраструктура підтримки. Так, там кожен має свої мотиви, які потім їх розведуть у різні боки та вони перегризуться. Але з погляду інтересів держави в цей конкретний момент, коли активізувалися переговори щодо формату врегулювання ситуації на Донбасі, Порошенко заняв слабку позицію.

Це означає, що у Вашингтона може виникнути спокуса таки домовитися з Москвою. Крім того, ми бачимо на прикладі заяв Тіллерсона, що таке бажання є. Принаймні у тієї частини істеблішменту, що ближча до Дональда Трампа. Заяви голови МЗС Німеччини Зигмара Габріеля щодо компромісів із Путіним також чудово доповнюють цю картину. Таким чином, Банкова своїми непродуманими діями послаблює позиції наших основних союзників в США та в Німеччині в ЇХНЬОМУ ВНУТРІШНЬОМУ РОЗКЛАДІ. Ось у чому головна проблема, ось у чому суть.

Тепер Порошенко повинен довести, що у нього є сила. Перед такою ж дилемою чотири роки тому опинився Янукович, і нам відомо, як закінчив. Як бачимо, сьогодні у Петра Олексійовича сил дійсно замало та й застосовувати їх страшно. Прикордонники показали, що вони не будуть ризикувати заради невідомо чого. Смішно, але ця провідниця в “Інтерсіті” у Перемишлі виявилася з більшими яйцями, ніж ціла прикордонна служба. Ось що прочитали зараз у цьому хаотичному зображенні всі спецслужби, МЗС, спецпредставники, які уважно стежили за розвитком “прориву Саакашвілі”.

Третій вимір полягає в тому, що якщо силовики не запакують Саакашвілі найближчим часом, то у нього вималюється союз із Садовим і Тимошенко. З точкою опори у Львові. І з баражуючим Коломойським, якому, напевно, кортить відігратися. Усіх їх об’єднує бажання відігратися Порошенку з тих чи тих причин. І вони готові діяти задля цього. Звичайно, Юлія Володимирівна вже не та, що 2007 року. Та й Садовий не особливо показав себе бійцем. Однак і нинішня влада не показала себе сильною. Тому все виглядає так, що слабкі бійці будуть битися зі слабкими бійцями в оточенні дуже сильних геополітичних гравців. До речі, так було і в 17 столітті, і в 1917-1920.

Так що новий політичний сезон почався дуже жваво. І я знову раджу всім уважно перечитати наш прогноз на 2017 рік. Там зібрані основні сюжети та всі можливі для країни наслідки. Наші політики думають, що логіку можна обдурити, але це помилка. Це і довів “прорив Саакашвілі”.

Нагадуємо, що ми збираємо гроші велику доповідь щодо Донбасу. Детальніше читайте в статті Юрія Романенка “Заснування. Наші цілі та наші завдання”.

Якщо вам подобається ця ідея, ви можете підтримати проект.

Реквізити:

Підтримати ГО «Український інститут майбутнього»:Вставити посилання …

Призначення платежу: безповоротна фінансова допомога.

Рахунок в Приватбанку

Код ЄДРПОУ-40506138

Р/р 26004053158235

ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Києві

МФО 321842

не платник ПДВ

Рахунок в Ощадбанку

Код ЄДРПОУ-40506138

Р/р 26008300477651

АТ Ощадбанк

МФО 322669

не платник ПДВ

Кошти можна також відправляти на картку Інституту (5169 3305 0924 2936) з позначкою “безповоротна фінансова допомога”.