І вдарив грім в Азовському морі

Ще кілька місяців тому лише жменька розумних людей кричала на всю країну про критичну ситуація в Азовському морі і закликала до екстрених дій. Тоді РФ хоч і з багатогодинними обшуками, але ще пропускала торговельні судна через Керченський пролив. Тоді те, що відбувалось, здавалось чимось пересічним і неістотним.

Що ж відбувається сьогодні в Азові після інциденту з гучним захватом трьох українських військових кораблів?

Паралельно із затриманням українських суден РФ несподівано перекрила Керченський пролив для всіх суден, які йдуть не до російських портів. Таким чином 9 суден не, які стоять на рейді у Бердянську і Маріуполі не можуть залишити Азовське море, а інші 18 не можуть повернутись в українські порти.

Таким чином Україна втратила контроль над Азовом. Якщо така політика ПОПУСТИТЕЛЬСТВА і зі сторони українського уряду триватиме, ми остаточно втратимо Азовське море. А разом із ним і порти Маріуполя та Бердянська. Без торгівлі вони швидко перетворяться на депресивні регіони, чого власне і намагається досягти Росія.  

Пам’ятаючи, що Росія – це ворог, який часто, діючи, не бере під увагу міжнародні договори і конвенції, отже найвагоміші докази порушень зі сторони РФ не вплинуть на політику Кремля.

Виходячи з цього, можна резюмувати, що взяті у полон українські моряки розділять долю Сенцова і додому повернуться нескоро. Азовські припортові регіони перетворяться на потенційні місце сепаратизму, а прохід до Азовського моря, яке стане російською власністю, буде для України обмежений.  

Що з цим робити?

Усвідомити, що точка неповернення пройдена і ми втратили море на кілька наступних років.

Слід мати власний вихід в море, які ми самі будемо контролювати. Тоді ми зможемо запрошувати у своє море і торговельні кораблі, і військові. А це можливо лише за умови наявності українського каналу від Каховки і до Утлицького лиману. Враховуючи, що ми вже маємо Каховський канал, залишилось його лише розширити і зробити глибшим.

По–друге, якщо ми не можемо завести військові кораблі в Азовське море, треба максимально використовувати те, що є. а це значить використовувати не лише військові судна.  Взяти цивільні судна та озброїти їх.

У той же час не можна забувати про економічну складову Маріуполя і Бердянська. Щоб до появи каналу регіон не перетворився на депресивний, необхідне цілеспрямоване інвестування в нього.

І на останок, не слід забувати, що кожна хвилина топтання на місці лише дозволить Росії збільшити тиск. І не лише в Акваторії Азова, а й на прибережних українських територіях Азовського і чорного морів.

Оригінал на Цензор.НЕТ

Команда UIF

Адміністрація