Kyiv Maker Faire цього травня вже вп’яте відбувся у столиці, завдяки зусиллям та ініціативі Світлани Бовкун та Юрія Власюка. Цей креативний ярмарок є складовою світового руху, що зародився у 2005 році у Каліфорнії і шириться світом синхронно з четвертою промисловою революцією. Засновники руху (його ядро складають журнал Make: (створений в 2005 році Дейлом Догерті), та магазини формату DIY (для тих, хто збирає техніку власноруч) так пояснюють хто такий мейкер: це креативні, спритні, допитливі люди, які розробляють проекти, що демонструють великий діапазон способів взаємодіяти зі світом довкола. А якщо простіше, то мейкери – це ті, хто вважає, що людині не варто сидіти склавши руки у світі, де холодильник, приміром буде напряму зв’язується з вашим авто і те, кероване автопілотом вирушає по продукти до супермаркету, де його обслуговують роботи-касири.Тож вони весь час щось досліджують, комбінують, ристосовують техніку під себе. Завдяки їхній хакерській вдачі і допитливістю спонукають індустрію швидше переорієнтовуватися на ваші індивідуальні потреби. Якось рік чи півтора тому, після одного з Maker Faire подумав навіть, що для якісних змін у країні нам потрібні не стільки реформатори, скільки мейкери. Адже перші більше дбають про перенесення і запровадження так званих кращих практик. Мейкери переймаються тим, щоби система працювала в цілому і видавала результат і при цьому не хвилюються, коли «стирчать дроти». Реформатори дуже часто діють з точністю до навпаки. Цього року у фокусі моєї уваги була освіта.
Мейкерські події – добрий приклад того, яким має бути навчальний процес в епоху четвертої індустріальної революції. По перше він має орієнтуватися на розв’язання реальних проблем, що постають перед людством і осмислення тих, які можуть постати у перспективі. По друге він має бути живим, емоційно наповненим, більше схожим на гру, ніж на нудний обов’язок. Це може бути навчання у стилі квест, вивчення геометрії і тригонометрії через мотузкові курси, наче з пригодницьких фільмів. Ну і, звісно, це формулювання власних дослідницьких гіпотез і проведення експериментів. Останні стають доступнішими завдяки цифровим вимірювальним комп’ютерним комплексам. Наприклад таким, що продемонстрований на ярмарку Dixi Education. Тут можна було потестити прилади з безліччю датчиків, показання з яких знімаються автоматично, спробувати у дії катапульту, що вимірює дальність в залежності від кута нахилу. Зрозуміти природу звуку на дії акустичного датчика, який показує коливання камертонів – звичайного з частотою 440 Гц і унікального на 128 Гц.
Традиційними для як Maker Faire є такий форматів як перегони саморобних машинок на похилих площинах. І на ярмарку юні учасники збирали машинки власної унікальної конструкції. За допомогою викладачів Дитячої інжинірингової школи вони розраховували довжину шасі, розмір коліс і місце розташування вантажу так, щоб вона проїхала від початку до кінця довгої траси.
Дуже приємним відкриттям стали проекти учнів київського навчально-виховного комплексу №141 «ОРТ». Я їх бачив і минулого року, але за рік проекти цих завзятих хлопців і дівчат подорослішали і цілком можуть позмагатися зі стартапами, які презентуються у бізнес-інкубаторах. Ось наприклад система безпеки для розумного будинку у вигляді килимка, на якому господар натисканням ніг може набрати код, який розблокує є замок. Здавалося б дрібниця. Але згадайте, як тримаючи в руках купу пакунків чи дитину ви ловите себе на думці «ну чому у мене не три руки?!» . Учні проходять весь цикл проекту – від пошуку проблеми та її аналізу до необхідних фінансових і технічних обрахунків, програмування мікроконтролерів, виготовлення необхідних деталей і тестування прототипу. Найголовніше усе це відбувається у рамках навчальної програми. Отже зі школи ці молоді люди, які сьогодні впевнено презентують на Kyiv Maker Faire свої проекти завтра вийдуть зі школи не лише з атестатом, але й з досить предметними навичками і переконливим портфоліо. А значить будуть більш конкуретними на ринку праці. Таким чином вони стають мейкерами власного майбутнього.
НВК №141 «ОРТ» реалізує у Києві освітній експеримент із впровадження STEM-освіти. Цей масштабний соціальний проект був реалізований завдяки співробітниці органів місцевого самоврядування Києва та Всесвітнього ОРТ, який надав благодійну допомогу для відновлення однієї зі шкіл Дніпровського району, В результаті звичайна загальноосвітня школа була перетворена на сучасний навчальний комплекс з поглибленим вивченням інформаційних технологій та іноземних мов.
Всесвітній ОРТ має досвід роботи більш, ніж в ста країнах на п’яти континентах. Щорічно в його школах і коледжах, інститутах та навчальних центрах навчається 200 тисяч чоловік, а педагогічний штат складається з 16000 висококваліфікованих фахівців, які викладають більш, ніж на 20 мовах світу.
ОРТ здійснює власні освітні дослідження і виступає в якості консультанта з інформаційних та освітніх цілей для багатьох інших установ, у тому числі державних органів. ОРТ має консультативний статус в ЮНЕСКО, акредитований в МОП (Міжнародна організація праці), є членом Департаменту громадської інформації ООН. ОРТ є також засновником та членом МСДУ (Міжнародної ради добровільних установ).
Українське відділення ОРТ (Благодійна установа «Освітні ресурси і технологічний тренінг») було зареєстровано в березні 2000 року. 8 серпня того ж року Генеральний директор Всесвітнього союзу ОРТ Роберт Зінгер та Перший заступник міністра освіти і науки України Ярослав Яцків підписали в Лондоні Меморандум між Всесвітнім ОРТ та Міністерством освіти і науки України про співробітництво в галузі середньої загальної та професійно-технічної освіти.
Детальніше про кейси успішних змін в освіті, та контекст. Який ці трансформації зумовлює невдовзі можна буде прочитати у доповіді «Освіта у турбулентному світ».Микола Скиба
Вам також буде цікаво:
Другий тур виборів у Франції: чи піде Марін Ле Пен шляхом свого батька
Євросоюз припинив прикордонну співпрацю з Україною: чому це лише початок?
Щодо законопроєкту «Про державну політику перехідного періоду»
Зростання української економіки перевершило очікування Нацбанку
Політика Росії в Чорноморському регіоні
У 2030 році Україна може збільшити річкові вантажні перевезення у 4 рази