Ключова больова точка росіян – неможливість усвідомити, що вони можуть програвати у війні. Тож нам порібно продовжувати говорити з ними, щоб донести правду. Про це заявив Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
“Останні дні перелопатив масу офіційноі та неофіційної інформації з російського сегменту Інтернету.
Перший висновок може здатися парадоксальним, але це факт: у росіян немає навіть плана «А».
Є виключно ситуативна історія, при чому, як на воєнному так і на інформаційному фронті. Ця ситуативна історія зводиться до двох пунктів:
- Треба наступати і отримати будь-яку перемогу
- Треба максимально затискати будь-яку інформацію.
В цьому є великий плюс для нас, бо росіяни працюють несистемно. Мінус полягає в тому, що в цій несистемності дуже тяжко щось прогнозувати.
Якщо говорити про психологічний стан росіян ці вже знамениті 73% які підтримують війну, то тут треба виділити кілька важливих факторів:
- Російське суспільство зараз втратило здатність до напівтонів. Як мінімум, в публічних висловлюваннях. Вони можуть говорити тільки в категоріях «за» і «проти». Звідси і 73%. Хоча тут різко виділяється молодь до 30 років, яка настроєна 50 на 50 (Інтернет проти телевізора). В той же час, останніми днями почастішали випадки дзвінків росіян до своїх знайомих та родичів в Україну, в яких ці самі росіяни в тій чи іншій формі говорять про провину Росії. Поки це не масово, але процес почався. І це той процес, який Кремль боїться найбільше.
- Ключова больова точка росіян – неможливість усвідомити, що вони можуть програвати у війні. Це просто не поміщається їм в голові. Звідси і частково шапкозакидувальне ставлення до економічних санкцій.
- Глибинна віра в Путіна, який обов’язково і швидко вирішить їх проблеми. Для росіян війна – це шоу, яке вони хочуть дивитися по телевізору. Це шоу трохи лоскоче їм нерви, але є відчуття, що вони ось-ось виключать телевізор і все буде так як і було. Бо Путін все вирішить.
- Вони дуже бояться воювати. При цьому підтримка превентивного ядерного удару – це не просто інфантилізм, це бажання з’їсти чарівну таблетку, від якої пройдуть усі болі та проблеми. Простіше кажучи, в їхній свідомості сидить інфантильне уявлення, що вони випустять ядерну ракету і після цього настане мир (повне повторення Хіросіми).
- Окремо треба виділити початок певних бродінь в навколовійськових і військових колах, пов‘язаних з великою кількістю жертв та замовчуванням цих самих жертв. Це звичайно ж не бунти і не змови полковників. Поки це розмови про бездарність Шойгу та керівництва генштабу (більш детально про це тут).
Отже, якщо підсумувати ми можемо виділити наступні важливі для нас фактори:
- Росіяни відчувають проблему, але не хочуть її усвідомити
- Усвідомити, означає, що останні 20 років ти вірив в нісенітниці
- Влада теж боїться йти різкі кроки ( в тому числі і кадрові), бо це означатиме, що влада помилялася. А влада в таких режимах, як відомо, не помиляється.
Що нам всім робити? Продовжувати говорити з росіянами (по телефону, в месенджерах, в коментах і т.д).
Отже, наші головні посили наступні. Ми маємо:
- Змушувати їх вибачатися за вбитих дітей і зруйновані міста. Я розумію, що зараз мені багато хто скаже: вони кажуть нам про нацистів і нічого не чують. З цих 73% які за війну, нам на свою сторону потрібно перетягнути третину, і тоді в РФ почнеться конфлікт тих, хто за війну і тих хто проти.
- Десакралізовувати Путіна, Шойгу і взагалі російську армію. Це для них найболючіший нерв, але прийшов час на нього натискати. Вони бояться навіть подумати, що ж буде, якщо виявиться, що Путін помилився. Але зерно сумнівів ми можемо і повинні посіяти.
- Ядерний удар – це кінець Росії. Вони мають усвідомити: чарівної таблетки не існує. Точніше вона є – це вийти з України”, – зазначив Денисенко.
Вам також буде цікаво:
Зауваження і пропозиції до проєкту Концепції професійної орієнтації
Анатолій Амелін прокоментував “закон” про списання боргів кримчан перед банками України
Управління університетами. Експерти обирають спроможність. Слово за статусом.
Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН
UIF продовжує роботу над редакцією законопроєкту «Про управління відходами»
Право на помилку: у школах вводять нові стандарти