1.ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України
❑ Географія: Україна (національний проект)
❑ Обсяг вибірки: 2400
❑ Терміни проведення: 03.03-13.03.2021
❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»
❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.
*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік: database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?
** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту
2. ВСТУП
1. Відбулося часткове призупинення падіння рівня довіри до Зеленського (69% проти 74%) за місяць до цього і невелике зростання президентського рейтингу (плюс 4%, 9% серед тих, хто визначився). Поки зарано говорити, чи це «переламний момент», чи всього лише тимчасове явище: ще має пройти ще певний час, щоб робити точні висновки. Зараз ми можемо лише припустити, що такий результат досягнуто сукупністю кількох факторів, серед яких треба виділити наступні: закриття каналів Медведчука, які були чи не головним джерелом розповсюдження негативної інформації про ситуацію в країні; так званий, консенсус олігархів, які на своїх каналах показують «позитивні новини»; початок активної роботи РНБО, яке демонструє, що щось у країні відбувається і робиться. Окремо слід наголосити на тому, що половина виборців Зеленського – це молодь, яка частіше за все не доходить до виборчих дільниць.
2. Водночас усі попередні активності влади практично не вплинули на рейтинги ключових гравців: Петро Порошенко (14% серед тих, хто визначився), Юрій Бойко (14% серед тих, хто визначився) та Юлія Тимошенко (11% серед тих, хто визначився). Ми можемо констатувати, що активність влади не стільки б’є по противниках, скільки збільшує число тих, хто не визначився. Гра на знищення противника призводить, з однієї сторони, до мобілізації ядерного електорату головних гравців, а з іншої, до збільшення тих, хто розчаровується у чинних політиках (34% проти 29% минулого місяця).
3. Головні проблеми, з якими зіштовхується українець – це низька зарплата та пенсія (37%), корупція (34%), високі тарифи (33%), війна (31%) і зростання цін (25%), безробіття (24%). Дії влади (активність РНБО) протягом останнього місяця ніяк не відповідали на ці питання. Особливо треба звернути увагу на те, що війна на 3% стала хвилювати більше українців, а зростання цін на 5%.
4. Варто зазначити різке зростання недовіри до прем‘єра Дениса Шмигаля (баланс недовіри -57%). Він замикає трійку політиків з найгіршим балансом недовіри (Петро Порошенко -61% та Юлія Тимошенко -58%). По суті, зараз саме Денис Шмигаль стає своєрідним громовідводом для Володимира Зеленського.
5. 36% українців взагалі нічого не чули про санкції проти Віктора Медведчука. 39% щось чули і лише 25% добре обізнані з цією темою. Фактично ми можемо говорити про те, більше третини населення просто абстрагується від політичних перепитій у державі і знаходиться у такій собі внутрішній антиполітичній імміграції. Важливо зазначити, що 41% підтримує санкції проти Медведчука, 24% не підтримує такі дії і 36% не визначилися. Оцінки мотивів введення санкцій проти Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко розділилися. Близько третини (29%) назвали це боротьбою з російською гібридною агресією і третина (30%) не можуть взагалі визначитися. Кожен п’ятий вважає їх боротьбою між олігархами і ще майже стільки ж (19%) – намаганням відвернути увагу громадян від невдач влади в економіці, зростанні тарифів, вакцинації. Лише 16% називають введені санкції боротьбою влади з політичними опонентами.
6. Ми можемо констатувати різке зростання тих, хто не довіряє жодній вакцині і не збирається вакцинуватися. Половина опитаних (51%) заявили, що відмовляться від вакцинації не задумуючись. Цифра категорично негативно налаштованих до вакцинації з часу першої хвилі дослідження зросла на 7%. Водночас найнижчий рівень довіри серед українців має єдина наявна вакцина Covishield (3%). Порівняно частіше згадується американсько-німецька Pfizer -16% (при 18% у першій хвилі). На другому місці американська Moderna – 11% та з невеликою різницею російський Спутнік V – 9% (при 12% у першій хвилі).
7. Існування зовнішнього впливу на внутрішню політику країни бачать вісім з десяти опитаних. Цей вплив громадяни вважають негативним, особливо виділяють Росію (63%) та МВФ (53%). У порівнянні з періодом президентства П. Порошенка, зовнішній вплив цих країн та організацій за Зеленського переважно залишився без змін на думку опитаних, однак і не зменшився. Респонденти частіше (по 34%) згадували про збільшення впливу США, МВФ та ЄС (32%). Ще 24% говорить про зростання впливу росіян.
8. 14% українців думають про переїзд на постійне проживання за кордон, 20% розглядають можливість поїхати на тимчасові заробітки і 64% взагалі не задавались цим питанням. Порівняно більше тих, хто волів би виїхати за кордон на Заході країни (39%), а менше на Донбасі – 24%.Серед тих, хто хотів би виїхати за кордон на беззаперечному першому місці – країни ЄС (65%), на другому США та Канада (відповідно 10 та 9 відсотків). Про Росію у якості країни для заробітків чи переїзду заявили лише 4%.
3.СОЦІАЛЬНІ НАСТРОЇ
Оцінка напрямку розвитку подій
- Більшість населення вважає напрямок розвитку подій в Україні неправильним (69%). Протилежної думки учетверо менше громадян (16%) і майже стільки ж (15%) не змогли дати відповідь на це питання.
- Порівняно з попередньою хвилею дослідження є незначне зменшення кількості негативних оцінок напрямку руху України (з 74% до 69%) і одночасне кількавідсоткове збільшення позитивних оцінок (з 14% до 16%). Втім, з огляду на багатомісячний тренд зростання чисельності тих, хто вважає, що країна рухається у неправильному напрямку, поки говорити про тенденцію до поліпшення оцінок – зарано. Слід провести принаймні ще одну хвилю дослідження.
- Більше половини респондентів висловлюють думку, що події розвиваються у неправильному напрямку не лише в цілому в країні, а й у їхній області та населеному пункті – 56% та 51% відповідно. Оцінки розвитку подій в області та населеному пункті є майже ідентичними до результатів першого минулого дослідження та загалом підтверджують тенденцію, що громадяни схильні дещо краще висловлюватися про ситуацію там у порівнянні з усією країною.
Порівняно кращі оцінки напрямку розвитку подій в Україні дає молодь. Ця хвиля підтверджує тенденцію, зафіксовану у першому дослідженні, що зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні.
Молодь 18-24 років 22% правильно – 61% неправильно
Старше покоління 55+ років 15% правильно – 71% неправильно
В усіх макрорегіонах більшість громадян вважають, що рух відбувається у неправильному напрямку. Відрізняються лише пропорції. Порівняно менше негативно налаштовані у Центрі і, навпаки, найгірше – на Донбасі.
Центр 17% правильно – 61% неправильно
Донбас 10% правильно – 75% неправильно
Найбільш актуальні проблеми в Україні (1)
- Українських громадян найбільше турбують низькі зарплати, пенсії (37%), корупція (34%) та високі комунальні тарифи (33%). До топ-трійки проблем можна також віднести війну на Донбасі (31%).
- Порівняно з попередньою хвилею дослідження ці виклики зберігають за собою чільні місця. Єдиною відмінністю є деяке зменшення частки тих, хто згадує про високі тарифи. Однак ця проблема залишається однією з головних для опитаних.
- Загалом розподіл відповідей по всім проблемам залишається майже ідентичним до результатів минулого опитування. Кожен четвертий актуальними проблемами називає проблеми пов’язані з економікою: зростання цін на основні види товарів (25%), а також безробіття (24%).
- Пандемію коронавірусу актуальною для країни проблемою називає лише кожен п’ятий респондент (20%).
Загалом між різними соціально-демографічними групами немає різких розбіжностей у визначенні найбільш актуальних проблем України. Ті особливості, які вони демонструють, повторюють тенденції попереднього дослідження:
- Чоловіки частіше за жінок називають такі проблеми як корупція (39%) та непрофесіоналізм влади (19%). Своєю чергою жінки більше згадують про низькі зарплати, пенсії (40%) та високі комунальні тарифи (37%).
- Старше покоління удвічі частіше за молодь згадує проблему тарифів (38%), а також більше робить акцент на таких проблемах як низькі зарплати, пенсії (44%), зростання цін (26%) та низьку якість та високу вартість медичних послуг, ліків (21%). Молоді люди, натомість, частіше згадують про корупцію (36%).
- Проблема високих комунальних тарифів є менш актуальною на Заході (27%), аніж в інших частинах країни, що можна пояснити більшою часткою сільського населення.
- Питання війни на Донбасі очікувано найчастіше (40%) називають у Донецькій та Луганській областях – підконтрольних районах, а порівняно рідше – на Півдні (25%).
4.ОЦІНКА ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ/ДІЯЧІВ
Рівень довіри до органів влади та державних інституцій
- З усіх інститутів українці традиційно найбільше довіряють Збройним Силам і вони єдині отримають більше позитивних оцінок довіри, аніж негативних: 55% повністю або частково довіряють і 36% не довіряють (+19%). У порівнянні з минулим опитуванням баланс довіри до ЗСУ навіть покращився (тоді було +12%).
- Серед інших інститутів, які всі мають від’ємний баланс довіри – кількість громадян, які їм не довіряють, перевищує частку тих, хто довіряє – порівняно кращі показники мають українські ЗМІ: довіряють їм 35% і 58% не довіряють (-23%). Крім того, баланс довіри до патрульною поліції також вищий за інші інститути: 32% довіри проти 59% недовіри (-27%). Загалом ці дані повторюють розподіл першої хвилі дослідження.
- Найнижчі показники довіри, як і зафіксовано у попередньому опитуванні, мають Верховна рада (-72%), Антикорупційний суд (-68%) та Антикорупційні органи – НАБУ та САП (-67%).
- Варто відмітити, що при явній недовірі до всіх інститутів (крім ЗСУ), кількість негативних оцінок по більшості з них дещо знизилася. В першу чергу це стосується Офісу Президента, чий баланс довіри нині -46% (при -55% у першій хвилі) та партії «Слуга Народу», у якої баланс довіри -54% (при -62% у першій хвилі).
- Жоден з політиків та діячів не має позитивного балансу довіри, тому можна порівнювати до кого з них недовіра є меншою. Ця ж тенденція була зафіксована в результатах минулого опитування.
- Володимир Зеленський має порівняно найкращий баланс довіри (-28), адже 34% повністю або скоріше йому довіряють, а протилежної думки – 62%. З минулої хвилі дослідження його показник помітно покращився – (тоді баланс довіри був -39%).
- Кількість громадян, які повністю або зовсім не довіряють Дмитру Разумкову, є також меншою порівняно з іншими політиками та діячами – його баланс довіри становить -31% і також дещо покращився з минулого дослідження (тоді становив -36%).
- На умовне третє місце можна поставити секретаря РНБО Олексія Данілова (-36%), хоча стосовно нього понад третина опитаних взагалі не може дати ніякої відповіді.
- Як і під час першої хвилі, найгірші показники довіри демонструють Петро Порошенко (-61%) та Юлія Тимошенко (-58%).
5. ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ
Оцінка необхідності позачергових виборів
- Електоральні настрої щодо кандидатів у президенти фактично не змінилися з першої хвилі дослідження: Володимира Зеленського готовий підтримати кожен п’ятий (20%), що удвічі перевищує рейтинги його найближчих суперників – Юрія Бойка (10%) та Петра Порошенко (10%). Юлія Тимошенко досі займає умовне четверте місце (8%).
- Усі інші можливі кандидати на найвищу посаду на виборах отримали б менше 5% підтримки.
- Електоральне болото (не пішли б на вибори, зіпсували бюлетень, ще не визначилися, не відповідають) дещо зросло з часу першого дослідження (29%) і становить третину виборців (34%).
Рейтинг партій до Верховної Ради
- Хронічна відсутність ідеологічних партій в країні традиційно пов’язує особисті рейтинги їхніх лідерів та самих політичних сил. Відтак ієрархія підтримки партій майже повністю повторює ієрархію рейтингів кандидатів у президенти.
- Між «Слугою народу» та «Опозиційною платформою – За життя» сталася рокіровка: тепер провладна партія займає перше місце з 16%, а опозиційна розмістилася на другому з 13%. У першій хвилі результати були прямо протилежними, тому говорити про усталене лідерство однієї з них зарано.
- «Європейська солідарність» та «Батьківщина» показують майже ідентичні результати і з 11% та 10% займають відповідно третє та четверте місце у партійному рейтингу.
- Усі інші партії не перетинають п’ятивідсотковий бар’єр у абсолютних значеннях.
- Електоральне болото (не пішли б на вибори, зіпсували бюлетень, ще не визначилися, не відповідають) є ідентичним до подібних настрої щодо президентських виборів і становить третину населення (31%).
6.МІГРАЦІЙНІ НАСТРОЇ ГРОМАДЯН
- Третина громадян замислювалися впродовж останнього року про виїзд за кордон на заробітки або на постійне місце проживання. При цьому 64% не замислювалися про це.
Порівняно більше тих, хто волів би виїхати за кордон на Заході країни (39%), а менше на Донбасі – 24%.
- Серед тих, хто хотів би виїхати за кордон на беззаперечному першому місці – країни ЄС (65%), на другому США та Канада (відповідно 10 та 9 відсотків).
- Про Росію в якості країни для заробітків чи переїзду заявили лише 4%.
Найбільша частка респондентів, які називають Росію в якості бажаної країни виїзду, проживає на Донбасі – 13% опитаних там, з числа бажаючи поїхати, назвали цю країну. Втім, навіть серед жителів Донбасу, які хочуть виїхати, половина все одно називає в якості пункту призначення ЄС.
7. САНКЦІЇ ПРОТИ В. МЕДВЕДЧУКА ТА РОДИНИ
- Більшість громадян принаймні щось чули про введення санкцій з боку РНБО і їх підписання президентом Зеленським проти Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко (39%) або добре обізнані в цій темі (25%).
- Водночас понад третина населення (36%) нічого про це не чули.
- Порівняна більшість респондентів підтримують цей крок і ще кожен четвертий протилежної думки.
- Понад третина опитаних не можуть визначитися.
Серед тих, хто підтримує санкції РНБО проти В. Медведчука, більша загальна обізнаність про цю ситуацію (90%). Натомість серед респондентів, які заявили, що не підтримують таке рішення, загальна обізнаність є дещо нижчою (80%).
Чим старші респонденти, тим більше вони обізнані про ситуацію щодо санкцій проти В.Медведчука і тим більш схильні підтримувати їх: серед молоді таких 28% при 55%, які не можуть визначитися, а серед старшого покоління підтримка 46% при 26% невизначених.
Респонденти також у відповідях на це питання помітно відрізняються за регіональною приналежністю: на Заході підтримка санкцій сягає 57%, а з рухом на Схід поступово падає і сягає лише 15% на Донбасі.
- Оцінки мотивів введення санкцій проти Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко розділилися. Близько третини (29%) назвали це боротьбою з російською гібридною агресією і третина (30%) не можуть взагалі визначитися.
- Кожен п’ятий вважає їх боротьбою між олігархами і ще майже стільки ж (19%) – намаганням відвернути увагу громадян від невдач влади в економіці, зростанні тарифів, вакцинації.
- Лише 16% називають введені санкції боротьбою влади з політичними опонентами.
8. КОРОНАВІРУС COVID-19 ТА ВАКЦИНАЦІЯ
Готовність до вакцинації від коронавірусу Covid-19
- Половина опитаних (51%) заявили, що відмовляться від вакцинації не задумуючись. Цифра категорично налаштованих до вакцинації з часу першої хвилі дослідження зросла (з 44%).
- Кожен п’ятий громадянин, як і місяць тому, воліє відкласти питання вакцинації на потім.
- Частка тих, хто готовий зробити щеплення, але з обмовками, знизилася порівняно з минулим опитуванням: 15% будуть дивитися на країну походження вакцини (було 18%) і 6% обов’язковою умовою назвали безкоштовність щеплення (було 9%).
- Безумовно вакцинуватися готові лише 10% респондентів.
Зафіксована схильність молоді менш серйозно ставитися до небезпеки коронавірусу корелює з їхньою меншою готовністю вакцинуватися: 56% респондентів до 24 років не збираються вакцинуватися, тоді як серед людей старше 55 років таких 44%.
- Близько половини (44%) громадян не можуть відповісти, яка з вакцин викликає у них довіру.
- Порівняно частіше згадується американо-німецька Pfizer -16% (при 18% у першій хвилі). На другому місці американська Moderna – 11% та з невеликою різницею російський Спутнік V – 9% (при 12% у першій хвилі).
- Єдина наявна на сьогоднішній день вакцина – індійська Covishield – викликає довіру лише у 3% громадян.
Різні частини країни по різному довіряють закордонним вакцинам. На Заході по 19% отримують американо-німецька Pfizer та американська Moderna. На Півдні та Сході по 20% довіряють російському Спутнік V.
9.СТАВЛЕННЯ ДО ПОДАТКОВОЇ АМНІСТІЇ
- Абсолютна більшість респондентів не чули про ініційований Зеленським законопроєкт про податкову амністію, який передбачає одноразову виплату в бюджет (5%) з раніше неоподаткованих статків.
- Про цей законопроєкт мають часткову інформацію п’ята частина опитаних. При цьому лише кілька відсотків добре обізнані про дану ініціативу.
- Думки щодо наслідків прийняття цього законопроєкту розділилися. Трохи більше чверті впевнені, що це торкнеться лише людей з середнім та невеликим доходом (27%), майже стільки ж вважають (26%), що ніхто з населення не пристане на цю пропозицію і двадцять шість відсотків не можуть дати відповідь.
- Упевненість у тому, що внаслідок цієї ініціативи президента багаті люди відбілять свої статки, висловив кожен п’ятий опитаний з числа тих, хто хоча б частково обізнаний зі змістом цього законопроєкту.
Вам також буде цікаво:
Про несподівано теплу зустріч Путіна і Макрона та рецепт для України
Доповідь: США і Україна: порядок денний за Байдена
Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Громадські наслідки
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (06.06-10.06)
Питання освіти як тест на проект майбутнього
Франція після виборів: як зміняться стосунки з Україною