Спровокована короновірусом криза відкрила хороші можливості для світової економіки, держав, бізнесу та людей. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
«Для Економіки. Криза – довгоочікувана й очікувана всіма останні 2 роки. Бульбашки здаються. Так, будуть фінансові втрати, але глобальна економіка оздоровиться і отримає нові імпульси до розвитку. Падіння цін на нафту знизить ціни і на газ. Це сукупно знизить витрати для глобальної економіки. Слабкі виробники енергоресурсів підуть з ринку. Відкриється місце для молодих зухвалих компаній. Для держав. Криза дозволить багатьом державам реструктуризувати борги на більш вигідних умовах. Перші дефолти вже відбулись. Їх буде більше. Багато економіки сильно просядуть, але хтось і дуже виграє. Держави вестимуть більш прагматичну, навіть протекціоністську економічну політику. Зміниться система державного управління, де держава може обмежувати громадян в правах на час кризи. Так, громадян можуть тимчасово обмежити в правах, але з’явиться система антикризового менеджменту. Громадяни від цього тільки виграють. Для бізнесу. Знижуються витрати для бізнесу. Дистанційна робота співробітників, зменшення логістичних тимчасових і фінансових витрат оздоровлять бізнес й підвищать ефективність роботи. Більшу роль в організації роботи отримають нові технології, алгоритми, автоматизація виробництва і процесів, процеси віртуальної реальності. Зросте продуктивність праці і маржинальність виробництв. Слабкі і неефективні компанії підуть з ринку. Він оздоровиться. Для людей. Люди занепокоїлися своїм здоров’ям: зміцнюють імунітет, миють руки, стежать за собою. Вірогідність захворіти не тільки короновірусом, а й іншими хворобами знижується. Зміняться підходи до охорони здоров’я. Скринінг стане масовим і регулярним. З’явиться більше можливостей для дистанційної роботи та дистанційного навчання», – зазначив Анатолій Амелін.
Експерт UIF також переконаний, що криза відкриває нові можливості й для України.
«Криза – хороша можливість реалізувати прагматичний антикризовий план, який передбачає будівництво транспортної та іншої інфраструктури, створення умов для залучення капіталу в енергетичний сектор і досягнення Україною енергетичної незалежності. Криза – можливість зробити стрес-тест фінансової системи і змінити KPI, зокрема, в банківському регулюванні: стимулювати не спекулятивні операції з держпаперами, а кредитування економіки; на фондовому ринку – створення умов для приходу капіталу, а не його обмеження; в монетарному регулюванні головний KPI повинен бути зростання економіки, а не стримування інфляції (при чому одне не виключає іншого). Криза – можливість для реструктуризації боргів, зокрема VRI. Криза – база для стимулювання внутрішнього виробника. Криза приведе до повернення 20% -25% трудових мігрантів. Людей з іншим досвідом і якістю роботи. Частина з них – готові підприємці з новими ідеями. Їх потрібно тільки підтримати. Криза змінить модель роботи в Україні, зросте роль електронних сервісів, в тому числі державних. Це підвищить ефективність усіх процесів, а значить і економіки. Криза – хороша можливість заявити про себе, показавши зростання економіки вище, ніж сусіди й привернути увагу нових глобальних інвесторів і гравців. Криза – це можливість оновити не лише владу, а й систему влади, реорганізувавши держінституції, сконцентрувавшись на функціях, що потрібні громадянам, а не чиновникам», – наголосив Анатолій Амелін.
Читайте доповідь від UIF “Як Україні підготуватися до світової кризи” за посиланням: https://www.uifuture.org/publications/reports/yak/ukraini/pigotuvatysya/do/kryzy
Вам також буде цікаво:
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (13.06-17.06)
Віктор Гузн поділився досвідом Естонії у електронному управлінні державою
Євген Мироненко: Під кожні вибори – місцеві чи всеукраїнські, законодавець намагається змінити правила гри
Реформа науки в Україні: дворовий футбол чи гра за “гамбурзьким рахунком”
Київська школа державного управління ім. С. Нижного шукає PR-менеджера
Тарас Березовець: утримання ОРДЛО обходиться Путіну у $2 млрд щорічно