Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 05 по 11 січня 2025 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

у звітному періоді нових значних подій, які істотно вплинули фінансово-економічну ситуацію, не відбулося, частково з огляду на новорічні свята, які навіть  в умовах воєнного стану певним чином знижують політичну та ділову активність;

внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;

енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери функціонують в умовах кризового стану;

зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок поточних воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки і соціальної сфери, складних умов ведення бізнесу не відмічається;

загальна обстановка продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, проблеми на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин продовження риторики стосовно умов закінчення війни (припинення воєнних дій).

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і поточним погодним умовам. Спроби ударів противника по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, але вони не спричинили суттєвих наслідків.

Гострота ситуації з енергозабезпеченням частково зменшилася завдяки відносно теплої для умов зими погоди та зменшення споживання. На початок тижня наявні електростанції та мережі постачання працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.

Що стосується наступного звітного періоду (12.01.-18.01.2025), існують підстави очікувати:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існує загроза нового комплексного/масованого удару). Його ймовірність зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема, щодо ураження об’єктів енергетичної сфери на території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;

загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на спрямованість і статистику попередніх ударів);

підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей через чинник зими;

відновлення обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;

удари і диверсії  у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (їх ризик хоча і зменшився, але продовжує існувати);

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

Видання «NV» на основі дискусії під час заходу  «Україна і світ попереду. 2025» оприлюднило оцінку ризиків для українських компаній у 2025 році від заступниці голови правління з питань фінансів, виконуюча обов’язки голови правління «ПриватБанку» Лариси Чернишової. Основні тези її виступу:

Ми, як банк, регулярно переглядаємо ризики, які притаманні банківській діяльності. Регулярно переоцінюємо ці ризики, визначаємо ключові для нас, і для цих ключових ризиків ми проводимо стрес-тестування. Це ми робимо для того, щоб визначити, як ці ключові ризики можуть змінити нашу діяльність, як вони можуть вплинути на нашу стійкість, стабільність, здатність генерувати дохід.

Які ключові ризики ми бачимо у наступному році? Ми всі зараз працюємо в умовах ризику фізичної втрати активів, пошкодження банківської інфраструктури через обстріли. У випадку банку, ми говоримо і про ризик втрати активів наших клієнтів, які є заставою за виданими кредитами. І потрібно розуміти, що безпекові ризики пов’язані не лише з активами, але і з нашими людьми, зі співробітниками.

Ми продовжуємо обслуговувати наших клієнтів у понад тисячу відділень, які знаходяться по всій території України, і, звичайно, частина з них знаходиться близько до гарячих точок. Пов’язаний з цим ризик — це ризик безперервності діяльності. Починаючи з 2022 року банківська система, і ми, відповідно, слідуючи настановам Національного Банку, багато інвестували у забезпечення безперервності діяльності – в рекордні терміни перевели наші дата-центри у хмару. Також ми забезпечили більшу частину наших відділень енергонезалежними джерелами та засобами зв’язку. Так само абсолютно енергонезалежні наші головні та регіональні офіси. Здається, що питання вирішено, але минуле літо показало, що, на жаль, руйнування енергетичної інфраструктури продовжується. І ми розуміємо, що інвестиції ще будуть потрібні для того, щоб забезпечити безперервність діяльності. Важливо пам’ятати, що безперервність діяльності – це не лише доступ наших клієнтів фізично до відділень і доступність наших діджитальних каналів, це також забезпечення нашим співробітникам нормальних умов праці.

Наступний важливий блок, важливість якого збільшилася з початком війни, це кіберризики та ризики збереження даних. Банки володіють масштабними обсягами даних. З одного боку, це, звичайно, дає великі переваги, тому що дані дають банкам можливість краще розуміти свого клієнта, формувати персоналізовані пропозиції, оптимізувати свої бізнес-процеси. Але, це й накладає велику відповідальність за доступність, цілісність, безпеку цих даних. Цей ризик залишається і теж вимагатиме від банків значних інвестицій для того, щоб мінімізувати або його попередити.

Залишаються і макроекономічні ризики. З високою ймовірністю витрати державного бюджету на 2025 рік будуть забезпечені міжнародною допомогою. Проте, ми бачимо, що інфляція на сьогодні перевищила очікування Національного Банку і, відповідно, НБУ вимушений був на своєму позачерговому засіданні переглянути облікову ставку на піввідсотка. Очікується подальше зростання інфляції та, відповідно, зростання облікової ставки. Хоча Національний банк комунікує про те, що причини, які зараз стали драйверами підвищення інфляції, є тимчасовими, і протягом другої половини 2025 року інфляція має розвернутися. І як тільки перші ознаки такого розвороту будуть очевидні для Національного Банку, він повернеться до політики зниження облікової ставки.

Теж хочу підкреслити ризик, пов’язаний з нестачею робочої сили. Ми відчуваємо брак пропозиції на ринку робочої сили і це буде сприяти підвищенню витрат на утримання персоналу. Залишається ризик подальшого відтоку персоналу через воєнні дії. Що буде після того, як військові дії припиняться? Чи повернуться наші мігранти? Як скоро вони повернуться? Чи дозволять чоловікам виїжджати? Чи будуть вони виїжджати для возз’єднання сімей? Дуже великі питання.

Якщо говорити про банківську систему, то я б ще зазначила регуляторні ризики. Це пов’язано з тим, що нарешті у 2025 році після початку війни вперше Національний Банк відновлює повноцінне стрес-тестування банківської системи. Можливо, його результати будуть несподіваними для деяких банків, і ці банки вимагатимуть докапіталізації.

І останнє – податки. Банківська система другий рік поспіль сплачує корпоративний податок у розмірі 50%. Причому це рішення приймалося заднім числом. Кожного разу було заявлено, що це разова акція, але розуміючи потреби фінансування бюджету, як буде ситуація розвиватися надалі, поки незрозуміло.

Така ситуація на сьогодні. Але ми розуміємо, що світ швидко рухається, змінюється щоденно, тому тримаємо очі відкритими, радари налаштованими. І ще раз підкреслюю, що адаптивність і проактивне управління ризиками — це вже необхідність сьогодення.

У 2024 році українці закрили майже 210 тисяч фізичних осіб підприємців (ФОП) – це рекордний показник за останні п’ять років. Порівняно із 2023 роком, кількість закритих ФОПів торік зросла на 32%, свідчать підрахунки аналітичної платформи «YouControl.Market».

Разом із цим, у 2024 році відкрили більше ФОП, ніж закрили. Хоча, кількість нових бізнесів і зменшилася на 5%, порівняно з 2023 роком. Жінки зареєстрували понад 61% нових бізнесів, однак чоловіки закривали ФОПи частіше (51%).

Найбільше у 2024 році закрилося ФОП у сфері роздрібної торгівлі (понад 65 тис.) та ІТ (майже 39 тис.). При цьому кількість закритих ІТ-фопів зросла на 29%, порівняно із попереднім роком, і була вдвічі більшою, ніж у 2021 році.

Найвищий приріст закриттів відносно 2023 року зафіксований у Полтавській (+57%), Кіровоградській (+55%) та Вінницькій (+45%) областях.

Найчастіше ФОП торік закривали у жовтні – понад 23,7 тис., у грудні цей показник склав понад 22 тис. Найбільше підприємців припинили діяльність 30 вересня (2,9 тис. закриттів за день), напередодні очікуваного підвищення податків (запровадження військового збору) для ФОП.

Фінансовий аналітик «YouControl» Роман Корнилюк зазначив, що на динаміку закриття бізнесу фізичними особами могли вплинути і інші фактори: «По-перше, продовжився тренд на реалізацію відкладеного під час першого року повномасштабної війни попиту щодо закриття, та реєстрації ФОП. Міграційні та мобілізаційні процеси лише посилили цей тренд на закриття бізнесу. По-друге, на зростання кількості закриттів впливала економічна політика та комунікації регуляторів у сфері змін до податкового законодавства, а найголовніше, що з 1 січня 2025 року для ФОП сплата ЄСВ тепер обов’язкова».

У звітному періоді Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №6013, який регулює особливості підприємницької діяльності юридичних осіб та їхніх об’єднань у перехідний період, а також скасовує Господарський кодекс і вносить зміни до Цивільного кодексу. Перехідний період триватиме 7 років. Прийняття документу зокрема:

зменшує корупційні ризики в системі регулювання приватно-правових відносин;

реорганізовує приватні, державні та комунальні підприємства, замінюючи їх на ТОВ та інші цивілізовані організаційно-правові форми;

не впливає на роботу комунальних медичних та інших закладів, створених раніше.

ВРУ запевняє, що закон спрямований на розвиток сучасних бізнес-моделей, прозоре управління майном та посилення економічної стійкості держави.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що ухвалення цього закону є кроком на шляху до приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів. Законопроєкт також відповідає вимогам програми «Ukraine Facility» та спрямований на імплементацію найкращих практик корпоративного управління.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4174-IX, який розширює можливості розкриття банківської таємниці. Згідно з новими змінами до Закону «Про банки і банківську діяльність», нотаріуси тепер отримають додаткові права для отримання банківської інформації про майно безвісти зниклих осіб. Згідно з новими нормами, нотаріуси зможуть отримувати інформацію про:

наявність рахунків, вкладів або електронних гаманців фізичних осіб;

залишки коштів, електронних грошей чи банківських металів на рахунках;

інформацію про рухоме майно, яке перебуває на зберіганні або в заставі банку;

наявність договорів оренди індивідуальних банківських сейфів;

рахунки умовного зберігання (ескроу) та кошти на них, призначені для бенефіціарів.

Ці дані надаватимуться для захисту майна осіб, яких суд визнав безвісти зниклими, дозволяючи родині законно опікуватися цим майном.

Закон також дозволяє отримувати банківську інформацію нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування та консульським установам. Це буде відбуватися з метою захисту спадкового майна. Це стосується, зокрема, видавання свідоцтва про право на спадщину або право власності на частку у спільному майні подружжя на основі відповідної заяви або у разі смерті одного з подружжя.

Український ринок кібербезпеки за вісім років зріс у 4 рази й у 2024 році становив 138 млн дол. Про це йдеться в повідомленні Європейської Бізнес Асоціації за результатами дослідження «DataDriven Research&Consulting». За прогнозами, ринок зросте ще на 50% протягом п’яти років і досягне 209 млн дол.

«Світовий ринок кібербезпеки, як очікується, досягне $186 млрд за результатами 2024 року. Частка України наразі складає менше 1%. Але Україна є трендсеттером ринку кібербезпеки, адже випереджає інші країни в кібер-експертизі завдяки роботі в R&D сегменті, тобто саме в розробці інновацій», – зазначається в повідомленні.

Лідерство України обумовлено воєнними чинниками – війна збільшила кількість та складність кібератак на Україну, що призвело до швидкого впровадження автоматизованих систем, які потребують меншого втручання людини та пошуку негайних і неочікуваних рішень.

Основними рушійними силами ринку в Україні є:

цифровізація та зростання ризику реальних втрат від кібератак.

широке впровадження цифрових рішень у бізнесі та державному секторі;

постійні російські атаки, спрямовані на критичну інфраструктуру, бізнес та державні сервіси;

зростання фінансової та репутаційної шкоди від кібератак;

збільшення використання штучного інтелекту;

стимулювання ринку проєктами та програмами міжнародної технічної допомоги.

Дослідження визначає ключові тенденції ринку кібербезпеки: мережева безпека залишиться найбільшим сегментом із часткою 36% до 2029 року, тоді як хмарна безпека покаже найбільш динамічне зростання.

Водночас українські розробники програмного забезпечення зберігатимуть відставання від міжнародних гравців за комплексністю рішень, а принципи «нульової довіри» визначатимуть нові патерни поведінки користувачів та бізнесу.

2.2.2. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Впровадження норм ЄС призведе до 10% додаткових витрат українських фермерів. «Сільськогосподарське законодавство» ЄС, яке разом із заходами Спільної аграрної політики (САП) включає регулювання ринків і стандарти у сфері сільськогосподарської практики, здоров’я тварин і рослин, безпечності харчових продуктів, захисту довкілля та добробуту тварин, вимагатиме від українських сільськогосподарських виробників додаткових інвестицій, щоб відповідати йому.

Про це йдеться в звіті Олега Нів’євського та Марії Богонос «Оцінка сценарієв торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та ЄС».

Попередні дослідження, які оцінювали витрати, пов’язані з дотриманням аграрного законодавства ЄС (наприклад, EU Commission, 2014), показують, що ці витрати не є основним фактором, що визначає конкурентоспроможність, і що інші компоненти витрат (робоча сила, орендна плата за землю) відіграють набагато важливішу роль.

«На основі дослідження Комісії ЄС (2014) ми очікуємо, що українські фермери можуть зіткнутися з додатковим збільшенням витрат до 10% (диференційовано по секторам) через більш жорсткі правила ЄС», – повідомляється у звіті.

На переконання науковців, які готували звіт, це не є критичним фактором, який може зруйнувати порівняльні переваги України в сільському господарстві. Більше того, нові дані свідчать про те, що в середньому виробники зернових та олійних культур в Україні можуть підвищити свою ефективність, щоб збільшити обсяги виробництва майже на 20% і водночас зменшити шкідливий вплив на навколишнє середовище на 16%.

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

 

2.2.3. Фінансова сфера

За 2024 рік гривня девальвувала за офіційним курсом на 9,7%, опустившись з 38 грн/дол. до 42,04 грн/дол. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив у «Telegram». Він зауважив, що фактичний курс гривні за підсумками минулого року виявився близьким до урядового прогнозу, який передбачав девальвацію національної валюти до 42,1 грн/дол. на кінець року. За середньомісячним курсом найбільші темпи девальвації були у січні та червні, гривня послаблювалась усі місяці, крім жовтня.

Попит на валюту торік продовжував суттєво випереджати її пропозицію на всіх сегментах ринку (безготівковому, готівковому). Як результат, у 2024 році Нацбанк залишався головним гравцем на валютному ринку, а обсяги чистих валютних інтервенцій на підтримку курсу за підсумками року становили 34,8 млрд дол., у тому числі рекордні 5,3 млрд дол. у грудні.

Збільшення інтервенцій обумовлюється зростанням попиту на валюту через розширення дефіциту рахунку поточних операцій, поступову валютну лібералізацію, погіршення валютних очікувань. Водночас ситуація на валютному ринку залишалась контрольованою, передусім, завдяки достатній зовнішній фінансовій підтримці партнерів (41,7 млрд дол. у 2024 році), що підтримувала міжнародні резерви і здатність НБУ проводити валютні інтервенції, а також виважена політика регулятора із забезпечення режиму керованої гнучкості.

Видання «NV Бізнес» оприлюднило прогноз рівня депозитних та кредитних ставок на 2025 рік. Фахівці банківської сфери вважають, щорівень облікової ставки у 2025 році буде залежати від посилення чи послаблення безпекових ризиків у країні.

Директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський оцінює, що рішення НБУ щодо облікової ставки спрямоване на досягнення цілі з інфляції у 5%. У жовтні регулятор прогнозував збереження ставки на рівні 13% до середини 2025 року, однак вже в грудні через посилення інфляційного тиску вона була підвищена до 13,5%.

Головний експерт з макроекономічного аналізу «Райффайзен Банку» Сергій Колодій вважає, що після короткочасного періоду жорсткої монетарної політики НБУ може перейти до її пом’якшення у другій половині 2025 року. На його думку, облікова ставка може знизитися до 10% до кінця року за умови покращення безпекової ситуації та зростання врожаїв.

Начальник департаменту приватних банківських послуг «UKRSIBBANK BNP Paribas Group» Ігор Левченко висловлює більш обережний прогноз. Він вважає, що ставка залишиться на рівні 13% до кінця року через низку факторів, серед яких зростання інфляції, розширення бюджетних витрат і енергодефіцит.

Банкіри виділяють регуляторний та ринковий вплив на ставки по кредитам і депозитам. Ринковий механізм нині обмежений через те, що банки мають надлишкову ліквідність і не потребують додаткових коштів. Основний вплив має політика НБУ, яка формує очікування через облікову ставку та інші інструменти монетарної політики. Зниження облікової ставки можливе лише за умов суттєвого уповільнення інфляції. Проте до кінця 2025 року облікова ставка, ймовірно, залишатиметься на рівні не нижче 10%.

Підвищення облікової ставки з часом стимулюватиме банки до підняття депозитних ставок. Водночас ефект від знижень облікової ставки, які відбулися у 2023 році, вже майже вичерпався — середньозважені ставки за депозитами знизилися лише на 0,1%. Хоча облікова ставка визначатиме загальний напрямок, істотних змін у депозитних і кредитних ставках не очікується. Рівень депозитних ставок залишатиметься стабільним, на рівні близько 11% річних для домогосподарств та 9% для корпоративних клієнтів. Прогнозується, що ставки за кредитами для корпоративних клієнтів коливатимуться в межах 15−17%, а для домогосподарств — до 30% з урахуванням ризиків.

 

2.3. Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

зростання потоку громадян та транспорту на пунктах пропуску через проведення новорічних свят;

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції;

загроза блокування на пунктах пропуску.

Україна до 2028 року планує завершити масштабну реконструкцію міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) Ягодин (на кордоні з Польщею). Згідно з Операційним планом Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Республікою Молдова до 2030 року, розміщеним на сайті Кабінету міністрів, заплановано будівництво терміналу, мостового переходу через річку Західний Буг, стоянок вантажного транспорту, реконструкцію під’їзних доріг.

Довідково: На спорудження терміналу на ПП уже 2025 року передбачається виділити 400 млн грн – половину з необхідної суми 850 млн грн. Решту 450 млн грн буде профінансовано 2026 року, зокрема за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Крім того, передбачено «реконструкцію наявної ділянки», для чого 2024 року було виділено 5 млн грн із необхідних 868 млн грн. У 2025 році планується виділити – 65 млн грн, у 2026 році – 400 млн грн і стільки ж у 2027 році. Роботи фінансуватимуться з державного бюджету та за рахунок міжнародної технічної допомоги.

На МАПП «Ягодин» у 2025 році буде впроваджено систему відеоконтролю «Система управління дорожнім рухом», для чого буде виділено 150 млн грн за рахунок міжнародної технічної допомоги. Крім того, до кінця 2025 року буде завершено купівлю скануючої системи мобільного типу з функцією портального сканування. З цією метою буде виділено 55,4 млн грн за рахунок коштів кредиту Республіки Польща. Перший транш – 55,4 млн грн на купівлю системи було виділено 2024 року.

Проєктом реконструкції МАПП «Ягодин» передбачено будівництво нового мостового переходу через річку Західний Буг – 1,5 млрд грн. Для реалізації цього проєкту заплановано виділення 20 млн грн у 2025 році, 500 млн – у 2026 році, 500 млн грн у 2027 році та 480 млн грн у 2028 році, зокрема за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Крім того, передбачено капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-07 та під’їздів до автотерміналів пункту «Ягодин» №2 і «Ягодин» №3. У 2025 році для реалізації цього проєкту буде виділено 236,09 млн грн із необхідних 236,66 млн грн, зокрема коштом технічної допомоги ЄС, зокрема, проєкту CEF (покриває 50% потреби проєктів – ІФ-У). У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено 0,56 млн грн.

Крім іншого, передбачено будівництво нових стоянок для вантажного транспорту, для чого 2025 року буде виділено 179,8 млн грн, 2026 року – 227,9 млн грн, зокрема й за рахунок механізмів CEF. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено 3,74 млн грн із необхідних 411,16 млн грн.

Передбачено реконструкцію та капітальний ремонт автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин протяжністю 69,9 км. У 2026 році передбачається виділення 2,5 млн грн, у 2027 році – 4,5 млн грн і ще 4,5 млн грн у 2028 році з необхідних для реалізації цього проєкту 11,5 млн грн. Фінансування буде надано за рахунок державного бюджету.

З 13 січня 2025 року Національна податкова адміністрація Польщі розпочинає комплексну перевірку транспортних повідомлень в реєстрі «RMPD». Про це повідомляє Державна митна служба України.сМитники наголошують, що перед в’їздом до Польщі необхідно обов’язково зареєструватися в реєстрі міжнародних автомобільних перевізників «RMPD» на платформі puesc.gov.pl. Водій транспортного засобу повинен перевірити всі деталі звіту RMPD (включаючи відправника, одержувача, маршрут), включити геолокацію.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу. Наразі автогаз в Україні на тлі підвищення з 1 січня 2025 року ставки акцизу подорожчав у середньому на 65 копійок – до 36,03 грн/л. Про це пишуть галузеві видання із посиланням на дані моніторингу Консалтингової групи «А-95». Найбільше у середньому – на 1,3 грн, до 37,99 грн/л – здорожчало пальне на станціях KLO, тим самим досягнувши рівня цін преміальних мереж. Останні – ОККО, WOG і SOCAR – збільшили вартість ресурсу на 1 грн. Такий же приріст і у мереж BVS, «Mango», «Авантаж 7», «Олас» і «Катрал». Трохи більш як 1,2 грн додали в UPG. У решти – в середньому 20-90 копійок. Найнижча ціна на газ – 32,29 грн/л – у «БРСМ-Нафта» в Миколаївській області ( + 10 копійок до 31 грудня). Слідом іде «Marshal» у Житомирській з вартістю 32,39 грн/л (+1 грн з початку року). Основною причиною підвищення цін є зростання акцизних ставок із 1 січня, яке номінально додає 1,3 грн/л. Додатковими чинниками лишаються збільшення цін у зарубіжних постачальників.

2.4. Розвиток нормативної бази

Верховною Радою України у звітному періоді розглянуто низку законопроєктів, які мають вплив на безпеку ведення бізнесу в державі:

1. Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб – в цілому (6013).

Припинили дію Господарського кодексу України; запровадили 3-річний перехідний період дня введення в дію цього Закону, протягом якого статути та внутрішні положення підприємств підлягають приведенню у відповідність із цим Законом, а до того застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Встановили, що державні та комунальні некомерційні підприємства протягом перехідного періоду змінюють свої назви на відповідно «державне некомерційне товариство» або «комунальне некомерційне товариство», що не вважається їх перетворенням, а після закінчення перехідного періоду вважаються відповідно державним некомерційним товариством, комунальним некомерційним товариством та керуються законодавством про державні та комунальні некомерційні товариства незалежно від того, чи змінили вони назви. З дня введення в дію цього Закону дія Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами. Якщо у перехідний період власник не прийняв рішення про припинення таких підприємств відповідно до цього Закону, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечить зазначеному закону, є недійсними. Внесли відповідні зміни до Цивільного кодексу України та інших законів; врегулювали діяльність об’єднань юридичних осіб на заміну скасованому Господарському кодексу. Замінили “право господарського відання” та “право оперативного управління” на “право узуфрукта” та “право відання”. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності.

2. Щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – 1 читання (12093).

Запропонували надати можливість громадянам, які не уточнили військово-облікові дані без поважних причин, сплатити 50% від мінімальної санкції статті (8500 грн.) за умови, що вони самостійно звернуться до ТЦК для уточнення персональних даних, не оспорюють порушення та згодні на притягнення їх до адміністративної відповідальності за їх відсутності.

3. Щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту – в цілому (9362-1).

Передбачили адміністративну відповідальність за незабезпечення безперешкодного доступу до захисних споруд цивільного захисту (штраф до 3400 грн.) та за порушення вимог щодо утримання та експлуатації таких споруд, що призвело до неготовності їх використання за призначенням (штраф до 5100 грн); невиконання законних вимог посадових осіб ДСНС (штраф до 6800 грн.), створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб ДСНС (штраф до 10 200 грн.); встановили кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років за порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту або незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу до них під час повітряної тривоги, що призвело до заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини.

4. Щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків – не включено до порядку денного (12117).

Законопроектом пропонується чітке розмежування функцій суб’єктів індустріальних парків, надання можливості ініціатору створення індустріального парку також одночасно бути керуючою компанією без створення окремої юридичної особи, впровадження поняття «еко-індустріальний парк», впровадження нових підстав для розширення меж індустріального парку за зверненням керуючої компанії, врегулювання питання зменшення площі індустріального парку, питання щодо переходу прав власності на земельну ділянку в межах індустріального парка від ініціатора парку до іншої особи тощо.

5. Щодо сприяння розвитку волонтерства серед здобувачів освіти – в цілому (11159).

Передбачили обов’язок керівників закладів освіти сприяти здійсненню волонтерської діяльності, підвищенню її суспільного престижу, дозволили їм застосовувати заходи заохочення (зокрема, матеріальні) до учнів середніх шкіл за особливі успіхи у волонтерській діяльності. Також встановили, що при вступі до закладів вищої та фахової передвищої освіти можна зазначати інформацію про участь у волонтерській діяльності у мотиваційному листі, що організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, зобов’язані надавати волонтеру на його вимогу письмове підтвердження здійснення ним волонтерської діяльності, передбачили зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до практики в разі її відповідності освітній програмі закладу освіти за згодою закладу освіти.

6. Щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів – в цілому (12131).

Ввели обов’язковість подання документів, визначених положеннями Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», для операторів, що не здійснювали подання з моменту введення воєнного стану, та деталізували цей обов’язок, зокрема, для тих операторів, чиї установки були зруйновані внаслідок російської збройної агресії.

7. Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про державну таємницю” – 1 читання (11394).

Запропонували доповнити перелік інформації у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, що може бути віднесена до державної таємниці, інформацією про організацію заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури та про створення матеріально-технічного резерву для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об’єктах критичної інфраструктури (крім інформації про використання коштів на закупівлі, за виключенням закупівель за закритими закупівлями відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі”).

8. Щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури – 1 читання (11290).

Запропонували передбачити створення національних систем реагування на інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози щодо держреєстрів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також визначення завдань, функцій та повноважень Національного координаційного центру з кібербезпеки, CERTUA, уповноважених представників поліції, СБУ тощо; вдосконалення законодавчої основи для побудови комплексних систем захисту інформації, створення правових засад для гармонізації з Європейським Союзом та НАТО щодо кіберзахисту; утворення в органах державної влади, що є власниками або розпорядниками держреєстрів, підрозділів із кіберзахисту; створення правових засад для запровадження системи оцінювання стану кіберзахисту.

9. Щодо удосконалення відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги державними та комунальними підприємствами – 1 читання (12250).

Запропонували встановити, що продаж або використання гуманітарної допомоги державними та комунальними підприємствами з метою отримання прибутку під час реалізації ними життєво важливих функцій або послуг, визначених Законом України «Про критичну інфраструктуру», не є злочином.

10. Щодо удосконалення механізмів, спрямованих на запобігання та протидію тероризму – не прийнято (11030), (11030-1).

Законопроектами пропонувалось встановити відповідальність за порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил антитерористичної безпеки.

11. Щодо регулювання деяких питань трудових відносин – не прийнято (5054), (5054-1).

Цими євроінтеграційними законопроектами пропонувалось законодавчо визначити ознаки трудових відносин; привести положення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі бізнесів.

Також у звітному періоді Кабмін привів у відповідність процедуру зміни цільового призначення земель з віднесенням їх до земель оборони.  Уряд привів у відповідність до вимог Земельного кодексу та Закону «Про Державний земельний кадастр» Порядок ведення Державного земельного кадастру. Відповідну постанову № 6 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру» ухвалено на засіданні Кабміну 7 січня. Актами визначено процедуру внесення відомостей до Державного земельного кадастру у разі зміни цільового призначення особливо цінних земель, земельних лісових ділянок з віднесенням їх до земель оборони.

Згідно з постановою одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони до Державного земельного кадастру вносяться відомості про обмеження у використанні земель щодо заборони зміни цільового призначення такої ділянки.

У випадку, визначеному ч. 12 ст. 20 Земельного кодексу, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою особи, яка подала заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки особливо цінних земель, земельної лісової ділянки з віднесенням її до земель оборони, до якої додається документація із землеустрою, на підставі якої здійснюється зміна цільового призначення земельної ділянки. Якщо відповідно до закону зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою, до заяви додається технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

 

2.5. Фінансові та економічні прогнози, які були оприлюднені у звітному періоді:

Завершення минулого року традиційно супроводжується оприлюдненням низки загальних та галузевих прогнозів. Нижче наведено низку посилань на актуальні дослідження зазначеного спрямування, підготовлених фахівцями від бізнес-девелоперської компанії «Strategic®» (https://strategic-ua.com).

Топ-35 трендів, що формують майбутнє бізнесу (https://www.linkedin.com/pulse/unveiling-2025-kpmg-leaders-decode-top-35-trends-shaping-future-pri2e/);

Лідери аудиторсько-консалтингової корпорації KPMG поділились своїми думками та прогнозами, пов’язаними з економічними трендами, що розвиваються, складнощами в регулюванні, а також із більш активним ринком угод. І звичайно ж — що буде далі зі штучним інтелектом і що це означатиме для бізнесу, працівників, попиту на енергію тощо. Ці знання стануть дорожньою картою для бізнесу у 2025 році.

П’ять трендів 2024 року у світовому судноплавстві   (https://cfts.org.ua/articles/pyat_trendiv_2024_roku_u_svitovomu_sudnoplavstvi_2083)

Рік, що минув, був нелегким для судноплавства. У 2024-й перекочували певні негативні тренди 2023-го і замаячили нові. Чи збережуться вони і в 2025 році? Центр транспортних стратегій (ЦТС) розглянув ключові тенденції і події, що впливали на світову морську галузь в 2024 році та спробував розібратися, чи будуть вони визначальними для морської торгівлі в найближчій перспективі.

Топ-5 трендів, що трансформують ритейл і CPG у 2025 році (https://blogs.opentext.com/the-top-5-trends-transforming-retail-and-cpg-in-2025/)

Галузі роздрібної торгівлі та виробництва споживчих товарів повсякденного попиту (CPG) переживають глибокі технологічні метаморфози, зумовлені швидкими цифровими інноваціями, зміною споживчих очікувань і необхідністю підвищення операційної ефективності. На думку галузевого аналітика Скотта Лундстрома (Scott Lundstrom), у 2025 році п’ять революційних технологічних трендів докорінно переосмислять те, як бізнес взаємодіє зі споживачами, управляє ланцюгами поставок і створює цінність.

Тренди страхової галузі 2025: старіння населення, розрив у навичках, кліматичні зміни стимулюють інновації (https://www.the-future-of-commerce.com/2025/01/06/insurance-trends-2025/)

У насиченій страховій галузі лідери мають залишатися гнучкими, аби надавати продукти та послуги, які прокладуть шлях до конкурентної диференціації. У 2025 році це означає залишатися на вершині демографічних та екологічних трендів, а також бути більш відкритими до змін, щоб стимулювати зростання. Страховики схильні до ризиків, але вони повинні прискорити темпи, коли справа доходить до цифрової трансформації, — йдеться у статті.

12 технологічних прогнозів на 2025 рік (https://www.forbes.com/sites/markminevich/2024/12/29/12-predictions-for-2025-that-will-shape-our-future/)

Наступний рік, схоже, стане роком величезних змін, — вважає Марк Міневич (Mark Minevich), стратег із Нью-Йорка, який спеціалізується на людиноцентричному ШІ. Внаслідок прогресу в таких галузях, як штучний інтелект, робототехніка, біотехнології та освоєння космосу, економіки країн зазнаватимуть постійних трансформацій. На думку експерта, у 2025 році нам потрібно буде зосередитися на тому, щоб вітати дивовижні інновації та прогрес, водночас утримуючи ці досягнення на етичних засадах впровадження та використання.

Звіт про тренди SaaS-індустрії 2024: комплексний огляд (https://www.omnius.so/blog/saas-industry-report-2024)

SaaS становить величезну частину загальної технологічної екосистеми: минулого року в неї було інвестовано $207,39 млрд венчурних інвестицій, а сукупна вартість стартапів у 2024 році склала близько $273 млрд. І вона продовжує зростати. У цьому детальному звіті надається всебічний огляд SaaS-індустрії у 2024 році, висвітлюються ключові тренди, інсайти, гравці ринку та сфери зростання.

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

3.1. Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ (хоча має місце тенденція до його зниження), довіра до ЗСУ на фронті (на відміну від довіри до вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦКта СП). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються проблемами щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2. Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3. Реалізація соціальної та гуманітарної політики держави

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект Закону «Про основні засади житлової політики» (реєстр. №12377), який має на меті встановлення нових принципів житлової політики в Україні. Згідно з проектом, основною метою є створення умов для кожного громадянина, аби він міг вирішити своє житлове питання, отримавши житло в оренду або у власність. Законопроект орієнтований на забезпечення відповідності житлової політики Європейським стандартам і нормам, а також на залучення допомоги міжнародних організацій для формування житлових фондів.

Ключові положення законопроекту:

• Встановлення принципів доступності, безбар’єрності та непорушності права на житло.
• Реалізація стратегічного планування житлової політики, включаючи документи та механізми контролю.
• Розвиток державно-приватного партнерства для залучення міжнародних інвестицій у житлову сферу.
• Розподіл житлового фонду на приватний, державний і фонди територіальних громад, включаючи соціальне та службове житло.
• Визначення можливостей для оренди житла з урахуванням доходів громадян та механізмів субсидіювання.
• Стимулювання створення житлових і житлово-будівельних кооперативів.
• Впровадження фінансово-кредитних механізмів для набуття житла в власність.
• Створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи для обліку житлового фонду.

Проект закону передбачає також скасування Житлового кодексу України та Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», що дозволить оновити нормативну базу в цій сфері.

Стосовно демографічної ситуації

Якщо нинішня фаза війни триватиме до п’яти років, в Україну повернуться від 30 до 50% людей від загальної кількості тих, хто виїхав з 2022-го, вважає доктор філософських наук, директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха. Про це він сказав в інтерв’ю «Українській правді».

Загалом, за його словами, важко передбачити, скільки людей з тих мільйонів, які після 24 лютого 2022-го опинилися за кордоном, повернуться в Україну. Є. Головаха каже, навіть якщо сьогодні вони заявляють про наміри повернутися, це не означає, що вони справді повернуться.

«Якщо нинішня гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, можна розраховувати, що повернуться в країну від 30 до 50% від загальної кількості тих, хто поїхали з 2022-го. А скільки саме, залежатиме від того, яку програму повернення ми зробимо, яке на той момент у суспільстві домінуватиме ставлення до цих людей», – зазначив соціолог. Він стверджує, що з кожним роком війни дедалі більше переселенців адаптуються за кордоном, і ті, хто митиме роботу, влаштує дітей, скоріш за все не повернуться.

3.4. Настрої в суспільстві

Настрої у суспільстві

Як свідчить опитування «КМІС», наразі 52% громадян України довіряють президенту Володимиру Зеленському, водночас 39% українців висловилися про недовіру.

Соціологи ставили питання: “Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?“.  

«Варто зупинитися на динаміці довіри протягом року, тобто у період з грудня 2023 року до грудня 2024 року. У кінці 2023 року 77% довіряли Президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%). До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до Президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра)», – йдеться в повідомленні.

Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли Зеленському, не довіряли – 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним – +13%.

Опитування проводилося 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів.

У 2024 році Україна посіла сьоме місце в рейтингу британської благодійної організації «Charities Aid Foundation». За даними CAF, 67% дорослого населення нашої країни жертвували гроші.

Результати опитування, проведеного «Rakuten Viber», свідчать: 63% українців донатили на Збройні сили України у 2024 році. Так, 44% опитаних робили це з кожної зарплати (у 2023-му було 46%). 14% – нерегулярно, але після кожного обстрілу перетворювали свою злість на донати. Ще 5% зазначили, що донатять потроху щодня (6% наприкінці 2023 року). 6% опитаних не бачать сенсу в донатах, тоді ж як наприкінці 2023-го таких було лише 4%.

Хоча загалом українці стали менше донатити на армію. Насамперед, як пише «Bloomberg», значне зниження пожертв на підтримку військових спостерігають великі волонтерські фонди.

“Щоб зібрати ту саму суму, ми працюємо втричі більше, ніж у попередні роки“, – розповів волонтер Сергій Притула, уточнивши, що пожертвування зменшилися на п’яту частину. Інші ж організації, за його словами, відчувають ще гіршу ситуацію – деякі зазнали навіть десятикратного зменшення внесків.

Згідно із серпневим дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, найпоширенішою причиною зменшення обсягів пожертв більшість респондентів називають зниження рівня їхніх доходів і заощаджень – це 61% серед тих, хто раніше долучався до фінансової допомоги армії, ВПО та/або постраждалим від війни.

Другою за поширеністю причиною (для 35%) стали корупційні скандали в органах влади, які знизили мотивацію респондентів жертвувати власні гроші, доки бюджетні кошти витрачаються неефективно. Для кожного четвертого (26%) з тих, хто став жертвувати менше, причиною були оприлюднені історії про шахрайство під виглядом збору коштів. 16% також зазначили, що стали менше довіряти тим людям/організаціям, яким раніше робили пожертви.

Наприкінці листопада 2024 року, згідно з даними Державної податкової служби, в Україні було зареєстровано 10 454 волонтери. Найбільше – у Харківській і Київській областях. Водночас українці навіть без реєстрації продовжують збирати допомогу на «банки». У такий спосіб люди донатять частіше, ніж великим фондам і благодійним організаціям. За даними Опендатабот, 115 тис. людей щомісяця відкривали волонтерські «банки» в 2024 році. Тоді як у 2023-му таких було в 1,3 раза менше – близько 85 тис. осіб. Збори на «банку» для зручності можуть проводити як волонтери, так і самі військові – наразі виділити чітку категорію власників банок неможливо.

За неповний 2024 рік загальна сума зборів сягнула 40 млрд грн, що в 1,4 раза більше, ніж за 2023 рік, та майже вп’ятеро більше, ніж у 2022-му.

Порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення Росії в Україну середня сума донату збільшилася у 1,6 раза: з 250 грн до 410 грн.

За даними monobank, за 1000 днів великої війни, тобто станом на 19 листопада 2024 року, 10 млн 432 тис. 160 людей задонатили на «банки» 77 млрд 864 млн 77 тис. 11 грн.

Англомовна платформа «United24» у 2024 році зібрала понад 13 млрд грн зі 137 країн світу. Завдяки цим коштам, за словами президента Володимира Зеленського, українські військові отримали повітряні та морські дрони, роботизовані платформи та транспортні засоби, медики – машини швидкої допомоги й обладнання для порятунку життів.

Фонд «Повернись живим» протягом 2024 року зібрав 4,4 млрд грн. Загальна кількість донатів склала майже 1,45 млн. Розмір середньої пожертви сягнула 3 тис. 38 грн. З 2022 року “Повернись живим” уже зібрав 14,63 млрд грн. А з моменту заснування фонду в 2014 році, коли власне й розпочалася російсько-українська війна, загальна сума пожертв становить 14,82 млрд грн.

Фонд Сергія Притули на момент публікації ще не оприлюднив звіт за 2024-тий. Проте сам Притула в коментарі Bloomberg у листопаді минулого року казав, що його фонд зібрав 1,4 млрд грн. 2023 рік видався для фонду успішнішим, адже вдалося отримати 2,14 млрд грн.

У «ПриватБанку» порахували, що з початку дії «Національного кешбеку», тобто з вересня 2024 року, їхні клієнти задонатили понад 42 млн грн. Станом на середину грудня 2024 року 1,8 млн дорослих отримали 1 тис. грн у межах «Зимової єПідтримки». Перерахували кошти на Сили оборони, за даними міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, лише 4%. У грошовому виразі, якщо виходити із розрахунку, що вся тисяча пішла на донат, це 72 млн грн.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, станом на 7 січня 2025 року, понад 11 млн українців подали заявки на виплату 1 тис. грн за програмою “Зимова єПідтримка”. Більш як 8 млн людей уже отримали гроші. Якщо співвідношення в 4% задонативших на армію залишиться без змін, то сума пожертв максимально складе 440 млн грн.