Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесув контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 1 по 8 грудня 2024 року

Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу

в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 1 по 8 грудня 2024 року

1.  Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

у звітному періоді внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;

енергетична та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані;

зменшення напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;

ситуація продовжує мати передумови до поступового загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин посилення риторики і нові заяви стосовно несприятливих для України умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

2.  Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

• Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і погодним умовам. Удари по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді. Протягом минулого тижня під час нальотів значна частина ударних засобів була спрямована на об’єкти енергетики, мали місце випадки ураження. Зокрема, 03.12.2024 противник здійснив атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури у Тернопільській та Рівненській областях, які досягли успіху.

Також через постійні відключення обладнання внаслідок запровадження графіків зросла кількість аварій на електричних мереж. За оцінками компанії «ДТЕК Київські електромережі» стосовно Києва вона зросла на 30% (порівняно з періодом до застосування стабілізаційних відключень, що почались з 18 листопада).

На початок тижня наявні електростанції та високовольтні підстанції працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей на тлі збільшення споживання. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн (з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови).

Зросли передумови до продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення практично у всіх регіонах, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури.

Також Росія вдається до кібератак на енергосистему напередодні масованих обстрілів. Згідно з заявою на

«Energy Security Dialogue-2024» від «DiXi Group» у Києві 4 грудня заступника міністра енергетики Романа Андарака, російські агресори застосовують практику потужних кібератак на енергосектор України напередодні масованого обстрілу енергосистеми.:

«За два дні до масованих обстрілів енергетики здійснюється потужна кібератака на багато об’єктів енергетичного сектора. Тоді ми знаємо, що за один-два дні буде обстріл». , – сказав Роман Андарак під час онлайн-виступу. Він також звернув увагу на тому, що РФ активно користується всіма методами поширення дезінформації, спрямованої на формування паніки серед населення, застосовує інформаційно-психологічні маніпуляції та пропаганду щодо стану енергетики.

Що стосується наступного звітного періоду (08.12.-15.12.2024), то існує ймовірність:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (зросла загроза нового масованого удару);

наявність загроз інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на статистику попередніх ударів);

підвищене споживання і дефіцит генеруючих можливостей через чинник зими (хоча через прогнозоване потепління існує ймовірність зменшення споживання);

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив енергетичної галузі та забезпечення споживачів:

06 грудня 2024 ресурс RBC.UA із посиланням на Міненерго оприлюднив інформацію, що Україну поділять на три зони з початку наступного року, а графіки відключень електроенергії уніфікують Тобто графіки діятимуть однаково для всіх жителів однієї зони.

Наразі регіонам доводяться добові норми споживання, а також періоди відключення для однієї або кількох черг. Виходячи з цих умов, регіони формують графіки відключень електроенергії. Тепер Міненерго планує уніфікувати ці графіки, щоб надасть змогу відключати світло приблизно порівну. Для цього всю територію України поділять на умовні зони із приблизно однаковим обсягом споживання. Ці зони не будуть географічно компактними, тому що за основу братиметься саме обсяг споживання.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) повідомила , що Україна продовжує роботу із впровадження довгострокових (форвардних) аукціонів на імпорт електричної енергії з енергетичними партнерами Європейського Союзу. Україна в листопаді 2024 року знизила загальний імпорт електроенергії на 9% порівняно з жовтнем – до 165 млн кВт/год. Своєю чергою, у жовтні імпорт е/е знизився на 58% порівняно з вереснем і став найнижчим показником з березня 2024 року. Відповідно, Україна та ЄС домовилися про збільшення максимальн потужності імпорту електроенергії з країн ЄС з 1 грудня 2024 року з 1,7 до 2,1 ГВт. Україна також додатково має можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги. Зі свого боку європейські оператори системи передачі з березня 2025 року матимуть змогу щомісяця переглядати ліміт пропускної спроможності для комерційного обміну електроенергією між ЄС, Україною та Молдовою.

Український газотранспортний оператор готується до атак Росії після закінчення угоди з транзиту російського газу. За оцінками Дмитра Липпи, генерального директора «Оператора газотранспортної системи України», оскільки угода про транспортування російського газу через Україну закінчується наприкінці цього року, українська газотранспортна мережа незабаром може зазнати російських атак. Він також стверджує, що ймовірність того, що транспортування газу буде зупинено,

«дуже низька».

2.2.  Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1.   Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який також вносить технічні виправлення до закону про підвищення податків, який набув чинності 1 грудня.

Відповідний законопроєкт №9319 депутати прийняли у другому читанні на засіданні 04.12.2024. Враховані у цьому законопроєкті правки мають виправити низку недоліків, які збереглися у законі про підвищення податків, зокрема:

скасовано оподаткування заднім числом (з 1 жовтня);

для платників єдиного податку військовий збір запроваджується з 1 січня 2025 року;

для доходів за результатами річного декларування за 2024 рік буде застосовуватися ставка 1,5% (крім операцій з майном, здійснених у грудні 2024 року);

передбачено надання пільг по сплаті військового збору для ФОП на тимчасово окупованих територіях, ФОП військовослужбовців, ФОП на лікарняних та у відпустці за аналогією з єдиним податком;

скасовано військовий збір для е-резидентів;

передбачена можливість зарахування сплаченого ФОПами військового збору в рахунок мінімального податкового зобов’язання та інші уточнюючі положення.

Ці зміни будуть застосовуватися з дня набрання чинності законом про підвищення податків, тобто з 1 грудня 2024 року. Законопроєкт №9319 також вносить низку змін до законодавства для вдосконалення оподаткування резидентів

«Дія.City» та їх спеціалістів. Зокрема:

для резидентів «Дія.City» зі статусом стартапів – скасування норми про незастосування пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів «Дія.City», якщо кількість таких осіб у резидента становить менше 9 осіб. Водночас передбачається запобіжник проти зловживань – якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента Дія Сіті, то треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ;

звільнення від оподаткування ПнВК благодійної допомоги, наданої резидентами Дія Сіті на користь ЗСУ; скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів;

посилення «антикритеріїв» резидентства «Дія.City» на період дії воєнного стану та післявоєнний період;

усунення деяких редакційних неточностей профільного Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, після підвищення в жовтні на 0,7 пункту, в листопаді опустився на 2,3 пункту – до 47,2 пункту, упавши нижче за значення лютого 2024 року (47,5 пункту), повідомляється на сайті регулятора.

Основні негативні аспекти, що вплинули на поточний рівень ІОДА: посилення інтенсивності бойових дій, відновлення відключень електроенергії через російські атаки на енергосистему, подальше зростання витрат на енергію, оплату праці та логістику, прискорення інфляції, значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність і вплинули на ослаблення очікувань бізнесу.

Найоптимістичніші оцінки надали представники торгівлі, хоч у листопаді і їхній секторальний індекс знизився на 0,5 пункту – до 51,4 пункту. Зазначається, що галузь єдина з усіх опитаних позитивно оцінила свою ділову діяльність, чому сприяв внутрішній попит і достатня пропозиція товарів.

На другому місці – підприємства промисловості, секторальний індекс яких у листопаді опустився на 3,1 пункту та становив 46,7 пункту, що зумовлено погіршенням ситуації з безпекою, перебоями з енергопостачанням та зростанням виробничих витрат. Підприємства сфери послуг також знизили оцінки результатів своєї діяльності на тлі зростання витрат на логістику,

дефіциту електроенергії та нестачі кваліфікованих кадрів: їхній секторальний індекс становив 44,8 пункти, втративши 2,4 пункти в листопаді.

Найбільшими песимістами щодо своїх поточних економічних результатів виявилися підприємства будівництва, чий секторальний індекс у листопаді втратив одразу 6 пунктів і опустився до 43,6 пункту. Зазначається, що негативні оцінки пов’язані із сезонним уповільненням темпів будівництва доріг та інфраструктури, а також нестачею кваліфікованих працівників.

На тлі сповільнення темпів зростання закупівельних цін підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікували нижчих темпів зростання цін на власну продукцію та послуги, лише респонденти торгівлі очікували їх незначного посилення.

Ситуація на ринку праці також залишається складною. Респонденти всіх опитаних секторів очікували скорочення кількості персоналу, найсуттєвіше – у сфері послуг.

Довідково: Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 21 листопада. У ньому взяли участь 504 підприємства. Серед опитаних 44,2% – компанії промисловості, 27,6% – сфери послуг, 23,4% – торгівлі, 4,8% – будівництва; 29,6% респондентів

– великі підприємства, 28,8% – середні, 41,7% – малі. Також 31,7% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,1% – тільки експортні операції, 18,3% – тільки імпортні, 39,9% не здійснюють зовнішніх економічних операцій.

Громадський рух «Маніфест-42» звернувся до Верховної Ради із закликом зняти з розгляду законопроєкт №11443, який, за оцінкою руху, надає право працівникам правоохоронних органів для забезпечення кримінального провадження на власний розсуд ініціювати «обмеження діяльності» будь-якого бізнесу. Про це повідомив член руху, власник ТК-Груп Олександр Соколовський.

Він наголошує, що в разі його ухвалення юридичній особі зможуть обмежити діяльність у разі наявності у прокурора або слідчого «достатніх підстав вважати», що від імені юридичної особи або в її інтересах можуть вчинятися дії, спрямовані на

«перешкоджання кримінальному провадженню». Крім того, з посиланням на «достатні підстави вважати» слідчого або прокурора у слідчого судді з’явиться підстава розглядати справи без виклику представника юрособи».

Серед наслідків ухвалення документа бізнес-спільнота відзначає втручання в госпдіяльність підприємств, скорочення робочих місць, а заборона брати участь у публічних закупівлях під час війни зупинить постачання необхідної амуніції, обладнання.

Падіння обсягів експорту українських IT-послуг, яке розпочалося ще в 2023 році, триває. Навіть при оптимістичному сценарії на кінець 2024 року зменшення обсягів буде на рівні щонайменше 4% порівняно з минулим роком, а при песимістичному цей показник сягне 6%. Про це йдеться в дослідженні «IT Research Ukraine 2024» Львівського ІТ Кластеру. У підсумку варто очікувати 6,3-6,45 млрд дол. У 2024 рік ІТ-індустрія другий рік поспіль не покаже росту в порівнянні з попереднім роком.

Довідково: Галузь посідає друге місце в загальній структурі українського експорту, після експорту продовольчих товарів. Наразі в Україні 2 118 активних верифікованих ІТ-компаній. Із них сервісних – половина, а саме 47% – аутсорсингові та 3% – аутстафінгові. Ще 31% компаній – продуктові, решта мають змішану бізнес-модель.

Частка ІТ у валовому внутрішньому продукті зменшилася на фоні зростання ВВП та становить 4,4%. Українські компанії продовжують відкривати нові офіси, однак здебільшого за кордоном. Із 51% СЕО, що планують розширити свої представництва, більш ніж третина хоче зробити це в іншій країні. Найпопулярніший вибір нової локації – Польща. Крім того, 6% СЕО планують закрити офіс в Україні.

2.2.2.   Щодо ринку праці та рівня заробітної плати

Мінекономіки відновило надання статусів критичного підприємства для бронювання. Про це повідомляє пресслужба відомства. Перші 7 підприємств отримали статус критичних за новими критеріями. Йдеться про компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки тощо. Вони зможуть бронювати своїх працівників строком до 12 місяців.

У міністерстві пояснюють, що підприємства, які не оновлювали статус критичності, все ще зможуть бронювати співробітників. Однак це бронювання діятиме до 28 лютого 2025 року, коли закінчиться термін для оновлення статусу. Загалом за перші 2 дні відновлення бронювання через «Дію» юридичні особи подали 3500 заявок для бронювання майже 27 тис. працівників.

2.2.3.   Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня: без значних змін, але

залишаються ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Польські фермери, які 23 листопада почали протестувати у Медиці перед кордоном з Україною, призупинили свою акцію до 10 грудня. Ймовірність відновлення протестів залишається на високому рівні.

Поточний стан «зернового коридору» – відмічається зростання загроз (кількості атак на портову інфраструктуру України), але продовжує функціонувати.

2.2.3.   Фінансова сфера

Міністр фінансів Сергій Марченко та голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний від української сторони підписали Кредитну угоду з Європейським Союзом щодо залучення до 35 млрд євро макрофінансової допомоги (MFA) через механізм «Extraordinary Revenue Acceleration» (ERA) за допомогою доходів від заморожених активів РФ, а також Меморандум про взаєморозуміння, сказано на сайті Мінфіну. Остаточний обсяг MFA буде визначено після затвердження суми кредитів усіх сторін ініціативи. З огляду на запропоноване фінансування США в 20 млрд дол., макрофінансова допомога від ЄС може становити 18 млрд євро.

Для залучення цього фінансування Україна зобов’язується виконати 14 заходів за напрямами: макростабільності, держпідприємств, держуправління, енергетики, у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, а також оборонної промисловості.

Довідково: Міжнародний валютний фонд в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF зазначив, що за умови завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених 50 млрд дол. для підтримки бюджету знадобиться 33,1 млрд дол.: наступного року – 19,1 млрд дол., 2026-го – 9,2 млрд дол. і 2027 року – 4,9 млрд дол. У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі 50 млрд дол.

Світовий банк затвердив додаткове фінансування в розмірі 664 млн дол. для проєкту «INSPIRE». Проєкт продовжить підтримку 29 видів соціальних виплат найуразливішим верствам населення України.

Сума безготівкових операцій за січень-вересень 2024 року зросла на 3,5%, або на 104,84 млрд грн, проти аналогічного періоду минулого року – до 3 трлн 105 млрд грн, тоді як їхня кількість за цей час збільшилася на 8,9% – до 6,04 млрд шт. операцій, свідчать дані Національного банку України (НБУ). Загальний обсяг операцій з картками, включно з операціями зі зняття готівки, за дев’ять місяців цього року становив 4 трлн 791 млрд грн, що на 4,5% перевершує показник за аналогічний період минулого року, водночас кількість операцій збільшилася на 7,7% – до 6,4 млрд шт. Понад 94,5% усіх операцій з платіжними картками за дев’ять місяців цього року були безготівковими, а їхня частка в загальній сумі операцій становила 64,8%.

Аналіз розподілу безготівкових операцій за їхніми видами свідчить, що за дев’ять місяців цього року найбільше операцій з використанням карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельних і сервісних мережах – 4,44 млрд шт. операцій на суму 1 трлн 433 млрд грн. Це відповідає часткам 73,6% і 46,2% від усіх безготівкових операцій за цей період часу. Сума середньої операції зросла з 2023 року на 3 грн – до 322 грн.

Згідно зі статистикою Нацбанку, найпопулярнішими операціями слідом за розрахунками з використанням платіжних терміналів були операції з оплати послуг і товарів в інтернеті: їхня кількість становила 810 млн шт. (13,4% від загального обсягу), а сума – 448,3 млрд грн (14,4%). Сума середньої операції зросла з 2023 року на 74 грн – до 553 грн.

Третьою серед найпопулярніших категорій безготівкових платежів були перекази з картки на картку: їхня кількість за звітний період становила 500,3 млн шт. (8,3%), а сума – 988,6 млрд грн (31,8%). Водночас сума середньої операції знизилася з 2023 року на 10 грн – до 1976 грн.

Про платіжні можливості населення опосередковано свідчить інформація про рівень мікрокредитування. Наразі українці    заборгували    за    мікрокредитами    16    мільярдів    грн.    Середня    сума    позики    становить    150     дол.    Про це повідомляє «Опендатабот». За дев’ять місяців 2024 року українці взяли 5,9 млн мікрокредитів на 37,11 млрд грн. Кількість позик залишилася майже незмінною у порівнянні з минулим роком, але сума виданих кредитів зросла у 1,3 раза.

Так, з рік середня сума мікропозики виросла на 28%: зі 4 830 грн (126 дол.) торік до 6 190 грн (близько 150 дол.) цьогоріч. У порівнянні з 2021 роком сума мікропозики в еквіваленті навіть дещо впала: на той час українці, в середньому, позичали 168 дол. У середньому цього року українці щомісяця укладають 670 тисяч договорів – стільки ж, як і торік. У 2021 році цей показник сягав 1,2 мільйона на місяць. Від початку цього року загальна сума заборгованості українців за мікрокредитами зросла у 1,7 раза: із 9,3 млрд грн до 16,02 млрд грн. 90% мікропозик цьогоріч беруться онлайн, а більшість договорів укладалися на строк від 3 місяців до 1 року.

В матеріалах дослідження «Інституту соціально-економічної трансформації» (ІСЕТ) щодо обсягів пересилання поштою оподатковуваних товарів зазначається, що Україна у 2024 році втратила 11,8 млрд грн бюджетних надходжень через пільги на оподаткування посилок вартістю до 150 євро. Згідно з оприлюдненими на сайті інституту даними, щороку кількість міжнародних поштових відправлень в Україну зростає на 50%, а більшість із них (62,2%) надходять із популярних маркетплейсів Китаю – AliExpress, Cainiao, Temu, Yanwen, Taobao.

Згідно оцінок, серед 100 найбільших одержувачів міжнародних поштових відправлень – 81 фізособа, які сумарно за дев’ять місяців 2024 року отримали майже 18,8 тис. посилок або в середньому 232 посилки на кожного. При цьому вартість жодної з них не перевищила 150 євро, відповідно ПДВ сплачено не було. Протягом 2022-2023 років і дев’ять місяців 2024 року в Україну прибуло 137,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю 185 млрд грн.

В інституті також зазначили, що міжнародна інтернет-торгівля продовжує набирати обертів: 2022 року кількість міжнародних поштових відправлень в Україну становила 31,5 млн, 2023 року – 52 млн, 2024 року вона вже сягнула 73,5 млн. Згідно зі звітом, найбільше міжнародних відправлень надходять до України з Латвії, Китаю, Польщі, Естонії та США. Посилки з цих країн становлять 92% з усіх, що прибувають в Україну.

Аналітики ІСЕТ стверджують, що зменшення пільг із оподаткування таких товарів – питання захисту вітчизняного виробника та наповнення держбюджету. Також вони впевнені в необхідності мінімізувати пільги з оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень протягом 2025 року.

У листопаді 2024 року Міністерство фінансів України залучило від випуску державних облігацій (ОВДП) 80,8 млрд грн в еквіваленті: 72,9 млрд грн та 191 млн доларів США. Військові облігації склали 48,4 млрд грн із загального обсягу випущених держоблігацій за листопад 2024 року. Станом на 1 грудня 2024 року в обігу перебувають ОВДП на понад 1,81 трлн гривень. Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (48,2%) та НБУ (37,5%). Частка юридичних осіб становить 7,9%, фізичних осіб – 4%, нерезидентів – 1,3%, страхових компаній – 1,1%, територіальних громад – 0,04%. Попит на ОВДП серед громадян продовжує зростати. У листопаді ОВДП в обігу, які у власності фізосіб, зросли на 3,5% – до 73 млрд грн. Загалом за січень- листопад 2024 року від розміщення ОВДП Мінфін залучив 523,2 млрд грн в еквіваленті, а з початку воєнного стану – 1,4 трлн грн в еквіваленті. За інформацією від Міністерства фінансів України у листопаді 2024 року облігації внутрішньої державної позики вперше цього року стали найбільшим джерелом фінансування державного бюджету. Станом на 1 грудня через випуск ОВДП до Державного бюджету України залучено 14,4 млрд дол. США в еквіваленті. В листопаді загальне фінансування збільшилось на 8,4 млрд дол., з яких 6,4 млрд дол. – зовнішнє фінансування, а 2 млрд доларів – надходження від ОВДП. У листопаді 2024 року максимальна дохідність ОВДП на аукціонах становила в гривні 16,80% річних, у доларах США – 4,62% річних.

2.2.4.   Щодо фінансово-економічних прогнозів, які оприлюднено у звітному періоді

Стійкість до шоків як середню і вище оцінили 97% керівників фінустанов. Керівники банків і небанківських фінансових установ третє опитування поспіль покращують свої оцінки стійкості фінансового сектору до значних негативних подій, свідчать результати «Опитування про системні ризики фінансового сектору» за листопад 2024 року, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ). Згідно з отриманими результатами, 97% респондентів оцінили стійкість до шоків як середню та вищу, а загальний баланс відповідей третє півріччя поспіль перебуває на найвищому рівні від початку запровадження опитування у 2018 році.

Понад половини опитаних не очікують змін у фінсекторі в наступні шість місяців, водночас частка тих, хто очікує погіршення, зросла порівняно з попереднім опитуванням з 18% до 27%. Частка фінансистів, які мають оптимістичні очікування, навпаки, скоротилася з 18% у травні до 12% у листопаді.

Водночас понад половина респондентів поінформували, що стан фінансового сектору України не змінився за останні шість місяців, тоді як понад чверть із них зазначили, що він покращився.

Частка топ-менеджерів, які вважають поточний стан фінансового сектору задовільним і добрим, скоротилася до 90% у листопаді з 94% у травневому опитуванні.

Частка респондентів, які вважали рівень ризику у фінансовому секторі високим або дуже високим, залишилася на рівні 41%. Водночас у листопаді більша кількість опитаних розцінили його рівень як низький: 12% порівняно з 6% у травні цього року, тоді як частка топменеджерів фінсектору, що оцінюють його як середній, знизилася до 47% з 53%.

Основним джерелом ризиків у фінансовому секторі й далі респонденти вказують війну з Росією. До п’ятірки також потрапили ризики, пов’язані із загальним рівнем корупції в країні, діяльністю правоохоронних органів і судової системи, якістю законодавства та податкової системи, а також якістю людського капіталу у фінансовому секторі.

Однак, згідно з результатами опитування, значно знизився рівень ризику шахрайств і кібернетичних загроз – до 15% із 29% у травні.

Майже 70% респондентів повідомили, що схильність фінустанов до ризиків за останні півроку не змінилася, водночас чверть опитаних заявили про її підвищення.

Міністерство економіки України, яке в середині року знизило прогноз зростання економіки цьогоріч із 4,6% до 3,5%, поліпшило його до 3,9%, повідомила представниця відомства Валерія Войтенко в дискусії, організованій Центром економічної стратегії в Києві у вівторок 3 грудня: «У листопаді ми переглянули очікування на 2024 рік. Ми підвищили (прогноз) зростання ВВП до 3,9% та інфляцію до 9,5%. Але на 2025 рік ключові цифри, з огляду на те, що ключові прогнозні припущення і тенденції не змінилися, залишилися такими самими, які були в червневому прогнозі: зростання ВВП 2,7% та інфляція 9,5%».

Гірший порівняно з іншими економістами прогноз пояснюється більшою консервативністю, необхідною під час підготовки бюджету, а також наявністю знижувальних ризиків: військової ситуації, ризику можливого скорочення підтримки з боку партнерів. Ключовими факторами, що впливають на динаміку ВВП, залишаються споживчий попит, міграція, фінансова допомога та експорт.

Довідково: У середині листопада Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в жовтні 2024 року порівняно з жовтнем 2023 року в 1,3%, що гірше за вересневі 3,8%, але краще за серпневий і липневий показники 0,3% і 1,1%. Таким чином, за січень- жовтень 2024 року зростання ВВП порівняно з аналогічним періодом 2023 року Мінекономіки оцінює на рівні 4,2%, тоді як за підсумками дев’яти місяців 2024 року воно становило 4,5%, восьми – 3,9%, семи – 4%. За даними Держстату, у річному обчисленні інфляція за підсумками жовтня-2024 року зросла до 9,7% із 8,6% за підсумками вересня, 7,5% за підсумками серпня і 5,4% за підсумками липня. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки у 2024 році з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і на 2025 рік із 6,6% до 6,9%.

2.3.  Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

удари по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);

ремонтні роботи на окремих пунктах пропуску та загроза їх блокування.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

2.4.  Розвиток нормативно-правової бази

У звітному періоді Верховною Радою України було розглянуто низку законопроєктів.

1. Щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями – в цілому (12232).

Дали право Борговому агентству (а до його створення – Мінфіну) залучати до державного бюджету кредити (для фінансового забезпечення пріоритетних видатків бюджету), обслуговування та погашення яких буде здійснюватися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів, та уповноважили Кабмін визначати умови залучення таких кредитів.

• Щодо права на податкову соціальну пільгу у разі позбавлення державних нагород України – в цілому (11411).

Встановили, що особа втрачає право на податкову соціальну пільгу з наступного місяця після позбавлення її державної нагороди.

• Щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил – 1 читання (10257).

Запропонували встановити, що у разі спроб ввезення товарів поза митним контролем можуть конфісковуватись незаконно ввезені товари чи транспортні засоби, які безпосередньо використовуються для незаконного переміщення таких товарів; уточнити підстави для скасування постанов про порушення митних правил, встановити п’ятнадцятиденний строк для розгляду скарги на постанову.

• Щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки – 1 читання (12076).

Запропонували встановити, що жінки, придатні до військової служби і які виявили бажання проходити базову військову службу, за їх заявою беруться на військовий облік призовників; передбачити обов’язкове проходження медичного огляду для громадян перед направленням для проходження практичних занять базової загальновійськової підготовки; встановити, обов’язок для чоловіків, яким виповнюється 17 років, стати на облік призовників з 01 січня до 31 липня відповідного року шляхом проходження електронної ідентифікації або прибуття до ТЦК.

• Щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні – відхилено (12044).

Пропонувалось передбачити створення нового виду банку – банку фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії для обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до фінансових послуг (у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення). Також пропонувалось визначити процедуру отримання такої обмеженої банківської ліцензії, обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій з іншими клієнтськими сегментами (суб’єктами господарювання, з річним доходом понад 2 млн євро), операцій на ринках капіталу, а також обмежити щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.

6-8. Щодо створення Вищого суду з публічно-правових спорів / Вищого спеціалізованого адміністративного суду / Вищого адміністративного суду – відхилено (12206/12206-1/12206-2).

Законопроектами пропонувалось створити Вищий суд з публічно-правових спорів / Вищий спеціалізований адміністративний суд / Вищий адміністративний суд (різні назви у основному і альтернативних законопроектах) як один із вищих спеціалізованих судів, визначити порядок формування його складу та вимоги до судді цього суду.

• Щодо застосування конфіскації майна в разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням – в цілому (12243-1).

Повернули норму, що при угоді зі слідством щодо корупційного злочину може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.

1. Щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок – в цілому (11389).

Встановили процедуру надання повідомлень про введення дієтичних добавок в обіг, ведення переліку таких повідомлень і розміщення його на офіційному веб-сайті; передбачили затвердження переліку вітамінів і мінеральних речовин, а також інших речовин і їх максимально допустимих доз, що дозволені до застосування у дієтичних добавках; посилили відповідальність за виробництво та реалізацію дієтичних добавок, що не відповідають вимогам законодавства (штраф до 800 000 грн).

1. Про суд присяжних – 1 читання (3843).

Запропонували врегулювати функціонування в Україні суду присяжних, що передбачено Конституцією. Запропонували встановити, що суд присяжних здійснюватиме судочинство в суді першої інстанції в кримінальному провадженні і складатиметься з одного професійного судді і Лави присяжних (8 осіб); склад Лави формуватиметься на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів із простих громадян, які відповідатимуть встановленим критеріям. Запропонували встановити, що вердикт Лави присяжних є обов’язковим для головуючого судді і має наслідком ухвалення ним відповідно виправдувального чи обвинувального вироку, а також що на присяжних на час виконання ними обов’язків із здійснення

правосуддя поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, а за обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть бути застосовані і після закінчення виконання цих обов’язків; що вердикт присяжних про винуватість особи вважається прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше 7 з 8 присяжних; що бути присяжним – громадянський обов’язок, вік присяжних – від 21 року; присяжний отримає винагороду на рівні посадового окладу судді місцевого суду (у 2024 році – 63 тис. грн/міс), також відшкодовуються витрати на проїзд, наймання житла та добові.

1. Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку із прийняттям Закону України “Про суд присяжних” – 1 читання (3844).

Запропонували внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для запровадження роботи суду присяжних. Серед іншого, запропонували зазначити, що порядок утворення, організації і діяльності суду присяжних регулюватиметься Законом України «Про суд присяжних», а окремі положення його процесуальної діяльності – Кримінальним процесуальним кодексом; виключити низку статей, що регулюють нині порядок залучення присяжних до судочинства у якості учасників судового засідання тощо. Також запропонували до повноважень Державної судової адміністрації додатково віднести ведення Реєстру кандидатів у присяжні.

1. Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини – 1 читання (11538).

Запропонували, у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду, у окремому законі передбачити кримінальну відповідальність за такі міжнародні злочини: злочин геноциду, керівництво вчиненням злочину геноциду, публічні заклики до злочину геноциду або його виправдовування чи заперечення, злочин проти людяності у формі вбивства, злочин проти людяності в інших формах, воєнний злочин у формі вбивства, воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом, воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку зі збройним конфліктом неміжнародного характеру, воєнний злочин у формі серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом або збройним конфліктом неміжнародного характеру, злочин агресії, пропаганда акту агресії, відповідальність командира (начальника) за міжнародні злочини підлеглих.

1. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини” – 1 читання (11539).

Запропонували включити до системи законодавства України про кримінальну відповідальність, крім Кримінального кодексу, також закон за законопроектом 11538.

1. Про ратифікацію Угоди між Україною та ЄС про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України
2. в цілому (0295).

Ратифікували Угоду між Україною та ЄС про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України, реалізація якого дозволить створити правову рамку для обслуговування та погашення позик, отриманих Україною в межах рішення, схваленого на саміті країн “Групи семи” в Італії лідерами країн G7, щодо надання Україні фінансової підтримки за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських активів, у розмірі до 50 млрд доларів США.

1. Щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу – 1 читання (11456).

Включили до переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу осіб, потерпілих від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками. Закон набирає чинності через рік після закінчення дії воєнного стану в Україні.

1. Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні – 1 читання (9381).

Запропонували уточнити посилання на воєнний стан в ряді законів у сфері енергетики та теплопостачання, зазначивши, що йдеться саме про поточний воєнний стан, що діє з 24 лютого 2022 року.

1. Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа – 1 читання (12111).

Запропонували уточнити реєстраційні та ліцензійні процедури у сфері медіа, процедуру призначення Верховною Радою членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; визначити гарантії незалежності регулятора згідно з міжнародними стандартами, зокрема у частині фінансування Національної ради на час дії воєнного стану; впровадити нові правові інструменти захисту інформаційного простору України шляхом вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.

1. Про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок російської збройної агресії – рішення щодо усунення неузгодженостей не прийнято (9042-1).

Цим законом запровадили державний реєстр дітей, які постраждали внаслідок російської збройної агресії проти України (держатель реєстру – Мінсоцполітики); передбачили, що для кожної дитини, яка постраждала внаслідок війни, має бути встановлено свій інструментарій, який буде реагувати на стан дитини, залежно від завданої їй шкоди; на основі проведеної оцінки потреб кожної дитини, передбачили надання профільної допомоги з метою повноцінного повернення дитини у соціум та можливості побудови соціальних зв’язків, нормалізації фізичних процесів та адаптації до нових умов життя, з урахуванням завданої їй шкоди, та на період існування відповідних потреб; визначили систему заходів щодо соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок війни, що включатиме: соціальну, психологічну підтримку дітей; захист від усіх форм насильства; захист

від незаконного переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми; виплату компенсації за шкоду життю та здоров’ю у зв’язку із російською збройною агресією РФ проти України.

• Щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг – 1 читання (12124).

Запропонували встановити більш чітку класифікацію надавачів соціальних послуг за формою власності та організаційно- правовою формою; уточнити перелік відомостей, які вносяться до реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; унормувати можливість надання соціальних послуг онлайн, а також укладення договору про надання соціальних послуг в електронній формі;

врегулювати порядок надання соціальної послуги у разі відсутності відповідного державного стандарту; визначати вартість соціальних послуг, що надаються державним/комунальним некомерційними підприємствами, відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів.

• Щодо удосконалення діяльності спортивних клубів – 1 читання (11199).

Запропонували встановити, що спортивні клуби незалежно від форми власності можуть встановлювати плату за надані ними послуги у сфері фізичної культури і спорту; надходження від оплати таких послуг не можуть впливати на скорочення існуючих планових обсягів фінансування спортивних клубів комунальної форми власності. Також запропонували встановити, що у спортивних клубах комунальної форми власності діти, які потребують підтримки для занять фізичною культурою і спортом, та особи з інвалідністю отримують безоплатні або на пільгових умовах послуги у сфері фізичної культури і спорту в порядку, встановленому органом місцевого самоврядування відповідно до державних нормативів, причому органи місцевого самоврядування можуть встановлювати пільгові умови оплати таких послуг і іншим категоріям населення відповідно до державних нормативів.

• Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України – 1 читання (11122).

Запропонували передбачити можливість виключення за бажанням застрахованої особи при призначенні пенсій періодів позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також шести місяців з дня звільнення з метою обчислення справедливого коефіцієнта заробітної плати.

• Щодо удосконалення правого регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи – 1 читання (10164-1).

Запропонували дозволити регулювати трудовим договором особливості направлення надомних і дистанційних працівників у службові відрядження; встановити можливість переведення працівника на надомну або дистанційну роботу, у зв’язку з навчанням дитини віком до 14 років дистанційно, за погодженням із роботодавцем.

• Про внесення змін до Господарського Кодексу України щодо захисту вітчизняного оборонно-промислового комплексу
• не включили до порядку денного сесії (12202).

Законопроектом пропонується встановити, що протягом дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його закінчення, норми щодо стягнення штрафу в 7% не застосовуються до виконавців державних контрактів з оборонних закупівель, які виконуватимуться після набрання чинності цим законом.

• Про ратифікацію Протоколу до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угоди INTERBUS), який стосується міжнародних регулярних і спеціальних регулярних перевезень пасажирів автобусами – в цілому (0280).

Ратифікували Протокол до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угоди INTERBUS), який стосується міжнародних регулярних і спеціальних регулярних перевезень пасажирів автобусами. Це дозволить спростити для України доступ на ринок міжнародних автобусних перевезень ЄС і країн-членів Угоди INTERBUS (Албанії, Андорри, Боснії і Герцеговини, Великобританії, Молдови, Сербії, Туреччини, Північної Македонії, Чорногорії).

• Щодо пріоритетного права деяких категорій ВПО на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна – в цілому (11028).

Додали ВПО до категорій осіб, які мають пріоритетне право на отримання компенсацій за знищене майно; передбачили можливість спрямування близько 15 млрд грн залишку бюджетних коштів на 2024 рік на програму «єВідновлення».

• Про удосконалення притягнення до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав – у цілому (11443).

Розширили підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи і водночас підстави незастосування таких заходів; передбачили можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів у вигляді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та переваг; збільшення розмірів штрафу для юридичних осіб як основного заходу кримінально-правового характеру (з 1,7 млн грн до 127,5 млн грн за особливо тяжкі злочини). Також врегулювали кримінальне провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку; додатковий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обмежень діяльності юридичної особи, яка пов’язана із внесенням змін до установчих документів щодо її учасників, розміру та складу статутного капіталу, найменування, вчинення значних правочинів, розпорядженням активами юридичної особи та її припиненням; можливість укладення угоди у кримінальному провадженні щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку та особливості судового провадження щодо укладення угод.

• Щодо податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях – в цілому (10319).

Зобов’язали податкову повідомляти НАБУ про виявлені під час перевірок обставини, що можуть свідчити про надання хабаря іноземній службовій особі, запровадили штраф у 9% від суми недоплати податків через включення до декларації з податку на прибуток сум, витрачених на такі хабарі, та вимогу проведення перевірки платника податків, який дав такий хабар, без дотримання строків давності.

• Щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні – в цілому (9319).

Уточнили порядок оподаткування спеціалістів резидента Дія Сіті; виправили встановлення військового збору для ФОПів

«заднім числом» – тепер він діятиме для них не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року. Також скасували обов’язковість актів наданих послуг для гіг-контрактів у Дія Сіті.

• Щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах – повернуто на повторне друге читання (10242).

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах, та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.

Заслуговує уваги, що Верховна Рада на вісім місяців відтермінувала введення в дію закону України «Про лобіювання». Відповідно до пункту 31 Прикінцевих положень закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (набуває чинності з 1 січня 2025 року) внесено зміни до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» закону України

«Про лобіювання» (набув чинності у березні 2024 року).

Цими змінами визначено, що закон «Про лобіювання» вводиться в дію не пізніше 1 вересня 2025 року. Водночас створення та функціонування «Реєстру прозорості» мало бути (до відтермінування) забезпечене протягом 14 місяців з дня набрання чинності законом, тобто в травні 2025 року.

НАЗК за підтримки проєкту «Сприяння доброчесності у публічній сфері (Pro-Integrity)» продовжує роботу над створенням

«Реєстру прозорості» як основного інструменту впровадження лобіювання. Переможцем закупівлі послуг зі створення інформаційно-комунікаційної системи «Реєстр прозорості» визначено ПрАТ «Центр комп’ютерних технологій «Інфоплюс». Наразі триває узгодження деталей технічної документації та дизайну реєстру.

Довідково: 16 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову “Деякі питання створення та функціонування Реєстру прозорості”, якою затвердив Положення про Реєстр прозорості, а на початку жовтня 2024 року затвердив Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, які розробило НАЗК.

В березні цього року президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №10337 про лобіювання. Метою законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів держвлади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їх діяльності та посадових осіб.

2.5.  Криміногенна ситуація

Криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце також протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

Має місце підвищена кількість випадків насильства та інших протиправних дій на побутовому рівні через вплив чинників війни, а також кількість правопорушень, пов’язаних з зловживанням (корупційними діями тощо) посадових осіб державних органів, особливо ТЦК та на місцевому рівні.

Продовжують мати місце підпали автомобілів військових та волонтерів, а також силовий спротив діям представників ТЦК. За інформацією МВС, за десять місяців 2024 року поліцейські затримали 179 людей, які скоювали підпали на замовлення російських спецслужб. Ворог вербує громадян України переважно через телеграм-канали.

Наведене (навіть з огляду на діяльність спецслужб РФ) є індикатором певних настроїв у частини представників суспільства щодо російсько-української війни, умов її закінчення, довіри до влади загалом тощо.

3.  Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

• Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ, довіра до ЗСУ на фронті (але не стосовно вищого військово- політичного керівництва та системи ТЦК). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються упущеннями держави щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що

призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2.   Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

результати   виборів   в   США   та   значна   протягом                               звітного періоду     активізація риторики   про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3.  Стосовно питання біженців з України та ВПО

Наразі за кордоном перебувають близько 7,7 мільйона громадян України. Більшість із них перебувають у країнах Європейського Союзу. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України, відповідаючи на запит DW.

За інформацією закордонних дипломатичних установ, наразі за кордоном перебувають близько 7,7 мільйона громадян України, з яких 5,3 мільйона або 69 відсотків – в державах-членах ЄС, у США – близько 880 тисяч, у Канаді – близько 408 тисяч, у Великобританії – близько 200 тисяч громадян України.

Окрім цього, в МЗС розповіли, що на середину листопада 2024 року на консульському обліку перебуває понад 400 тисяч громадян України, з яких у державах-членах ЄС – 250 тисяч. Водночас у міністерстві зазначили, що консульський облік є необов’язковим і здійснюється на добровільній основі. Він дозволяє оперативно отримувати допомогу від консула, надає можливість брати участь у голосуванні на виборах в іноземних виборчих дільницях.

У Німеччині продовжує зростати кількість українців, які змогли знайти роботу після переїзду через війну в Україні. За даними Федерального агентства праці Німеччини, на початок грудня 2024 року значно зросла кількість громадян України, які знайшли роботу в різних сферах економіки. Це стало результатом зусиль уряду Німеччини, спрямованих на інтеграцію біженців на ринку праці, а також високого попиту на робочу силу в країні.

Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.