Російський економіст Дмитро Некрасов на прохання Українського Інституту Майбутнього склав прогноз економічного розвитку Росії на 2018 рік.
Повний текст доповіді увійде у головну збірку аналітичних публікацій Українського Інституту Майбутнього (UIF) “Прогноз2018: виклики і можливості”.
UIF публікує неповний текст доповіді Дмитра Некрасова.
Якщо виходити з інерційного сценарію, коли ціни на нафту будуть коливатися навколо позначки в 50 доларів за барель, а режим санкцій буде посилюватися вельми поступово, то 2018 рік не принесе російській економіці ні серйозного економічного зростання, ні серйозних економічних катастроф. Це буде рік стагнації з окремими острівцями відновлювального зростання.
У 2018 році економіка Росії виросте на 1-2%, а інвестиції на 4-5%. З-поміж секторів, що швидко зростають, залишиться сільське господарство, впевнене зростання в котрому триває вже майже 20 років, харчова промисловість, нафтохімія та окремі галузі видобувної промисловості.
У депресивному стані залишатиметься будівництво, де довгострокове зниження цін на нерухомість завело більшість забудовників у передбанкрутний стан. Триватимуть проблеми у банківській системі, пов’язані як із великою кількістю поганих кредитів, так і з різким посиленням політики Центрального Банку. Загалом банківський сектор залишається одним із головних внутрішніх ризиків для російської економіки, оскільки реальний масштаб проблем в ньому передбачити важко.
Дотепер ЦБ вдавалося досить ефективно усувати кризові явища, що виникали в банківській сфері. У 2017 році кредитний портфель банківської системи загалом перестав погіршуватися. Якщо за найближчі роки вдасться санувати більшість проблемних банків та інших змусити списати погані активи, то це дозволить створити здорову основу для стійкого зростання у наступній фазі циклу.
Реальні наявні доходи населення, що знизилися більш ніж на 10% відносно 2013 року, в 2018 році стабілізуються, при незначному зростанні реальних зарплат. (Цікаво, що в 2017 році споживання домашніх господарств (+1,5%) і реальні зарплати (+ 2%) зростали на тлі тривалого зниження реальних наявних доходів населення (мінус 1,5%), що пов’язано з продовженням падіння доходів від власності і підприємницької діяльності.)
Можна очікувати незначного пожвавлення в роздрібній торгівлі. У другій половині 2017 року росіяни стали рідше відкладати великі покупки, ймовірніше дана тенденція продовжиться і в 2018 році.
Чисельність безробітних в Росії в цей час коливається навколо гранично низьких рівнів у 5,5%. З економічної точки зору це практично відповідає повній зайнятості. Незважаючи на скорочення кількості робочих місць, слід очікувати збереження даного показника на гранично низьких рівнях. Це обумовлено, по-перше, скороченням чисельності трудових мігрантів з інших країн, і, по-друге, несприятливою демографічною ситуацією, яка зумовлює зниження кількості людей в працездатному віці.
У монетарній сфері до кінця 2017 року інфляція знизилася до 3% в річному вимірі. На тлі триваючої економічної стагнації і жорсткої грошово-кредитної політики ЦБ у 2018 році інфляція, ймовірніше, залишиться навколо цілі ЦБ на історично низьких рівнях 4% річних.
Курс рубля надзвичайно залежний від цін на нафту. Якщо ціни істотно не зміняться, слід очікувати, що курс залишиться на рівнях близько 60 рублів за долар в першому півріччі 2018, коли торговельний баланс традиційно міцний, і зміститься в діапазон близько 65 або навіть 70 рублів за долар у другому півріччі, коли торговельний баланс традиційно слабшає.
Для оцінки перспектив російської валюти слід враховувати той факт, що в 2017 році дивовижна стабільність рубля в традиційно несприятливому для нього другому півріччі була пов’язана, зокрема, з масштабним припливом іноземного капіталу на ринок російського боргу, в межах операцій Carry Trade.
У міру зниження ключової ставки ЦБ і зближення дохідності на міжнародному ринку капіталу та дохідності рублевих зобов’язань російського уряду, можливе розгортання тренду щодо операцій Carry Trade з рублем. Це може створити сильний тиск на рубль в певний момент.
Сфера державних фінансів послідовно адаптується до цін на нафту, що змінилися. На 2017 і 2018 рік заплановано послідовне скорочення витрат бюджету навіть в номінальному (!) виразі в порівнянні з 2016 роком.
У 2017 році завдяки тому, що ціни на нафту виявилися істотно вищими щодо закладеного в бюджет прогнозу, федеральний бюджет, ймовірніше, буде зведений з дефіцитом менше 2% ВВП, замість запланованих 3%. На 2018 рік дефіцит бюджету запланований в розмірі 1,37% ВВП. Однак, в бюджет закладено ціни на нафту істотно нижчі теперішнього рівня. При збереженні цін на нафту на рівнях стійко вище 50 доларів за барель, слід очікувати, що бюджет 2018 може бути зведений взагалі без дефіциту.
Загалом 2018 рік, ймовірніше, буде досить типовим для наступних кількох років економічного розвитку Росії. З одного боку, в умовах економічних санкцій якісне зростання, побудоване на іноземних і приватних інвестиціях та зростанні продуктивності праці, практично неможливе, з іншого – накопичені за роки високих цін на нафту резерви дозволяють ефективно пом’якшувати гострі кризові явища.
Однак слід враховувати, що економіка Росії досить сильно залежить від зовнішніх чинників, таких як ціни на нафту і ступінь зовнішньополітичного напруження у взаєминах із Заходом. Різка зміна будь-якого з цих параметрів може внести в даний прогноз істотні корективи.
Як повідомляв uifuture.org, Український інститут майбутнього (UIF) готує “Прогноз на 2018 рік” про випробування та можливості для України та світу.
Так, у сфері освіти експерти Українського інституту майбутнього очікують в 2018 році вирішальних змін, зокрема — перехід від авторитарного стилю навчання до партнерських відносин між учнем і вчителем.
Вам також буде цікаво:
Парламент полегшив життя корупціонерам, міністр юстиції балансує на межі відставки – дайджест новин з Румунії
Як міграційна криза та піднесення правих сил загрожують стабільності Європи
Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (24.09 – 30.09)
Анатолій Амелін: Без стратегічної мети й прагматичного порядку Україна приречена на стагнацію
Рішення МВФ: чи готова Україна до припинення програми