Євген Мироненко: Зміни до Виборчого кодексу – це політичний «договірняк» усіх парламентських фракцій

Народні депутати поставили свої політичні й матеріальні інтереси вище за важливість розвитку невеликих громад. Парламентарі проігнорували застереження асоціацій та громадських організацій, які представляють інтереси місцевого самоврядування разом з експертним середовищем, – заявив заступник виконавчого директора Українського інституту майбутнього Євген Мироненко. Так він прокоментував ухвалення ВР законопроєкту № 3485 про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення виборчого законодавства.

Голосування, підкреслив експерт, відбулось у цинічній формі під гасла ефективності завершення реформи децентралізації.

Він прокоментував основні встановлені правила виборчого процесу. «Законодавець вводить на рівні місцевих рад повну партійну монопольність на участь у виборчому процесі. Так, місцеві громади (сільські, селищні або міські), кількість виборців на території яких складає не менше 10 тисяч осіб, мають формувати свої місцеві ради лише через політично-партійне представництво з забороною самовисування. Кандидати на голову громади мають можливість бути самовисуванцями, проте їхня перемога визначається лише абсолютною більшістю голосів, тобто 50 %+ 1 голос або другий тур. Такий підхід ставить місцеве самоврядування в залежність від партій, в нашому випадку парламентських. Саме вони мають виключне право формування територіальних виборчих комісій на місцях.

Оскільки для нормального функціонування ради, обраному голові громади потрібна буде активна підтримка депутатського корпусу, то можна передбачити велику проблему в ухваленні оперативних рішень, які стосуються функціоналу громади. Партійні наглядачі, підкріплені інструментом імперативного мандату, диктуватимуть умови на місцях, відстоюючи кожен свої політичні інтереси, а не інтереси розвитку громади», – зазначив Євген Мироненко.

Експерт UIF також визначив політичну складову ухваленого парламентаріями рішення.

«Утворені громади у рамках реформи децентралізації досить добре себе зарекомендували. Насамперед, це стосується сільських і селищних рад. Оскільки за попереднім законодавством, вибори до цих рад відбувалися за мажоритарним принципом простою більшістю голосів з можливістю самовисування, то багато хто сформував досить хороші команди, незалежні від великих партій та їх бенефіціарів. Обрання до таких рад відбувалося здебільшого шляхом самовисування. Партії змагалися за можливість висунути когось адекватного і більш-менш професійного. Тобто була певна конкуренція за людей, яких партії шукали. Тепер ці люди будуть йти в рабство до партій, що полегшує останнім своє існування, а більш рейтинговим – можливість заробітку», – підсумував Євген Мироненко.