» Новини » Як змінився психоемоційний стан українців: пресреліз за результатами презентації дослідження

Як змінився психоемоційний стан українців: пресреліз за результатами презентації дослідження

У понеділок, 29 травня, в інформ-агентстві “Інтерфакс-Україна”, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко презентував результати онлайн-дослідження щодо зміни емоційно-психологічного стану українців з лютого по травень 2023 року.

Результати дослідження не продемонстрували різких змін у емоційно-психологічному стані українців, проте показали, що він почав поступово погіршуватися.

Перше, на що потрібно звернути увагу, так це на те, що існує серйозна розбіжність між двома, ніби схожими питаннями. При оцінці свого фізичного та психоемоційного стану за 5-бальною шкалою відповіді і в лютому, і в травні – практично однакові. А от запитання про те, як змінився психоемоційний стан за останній місяць показують негативну тенденцію. Так на 26% зросла кількість людей, які кажуть, що їхній стан погіршився. При цьому зросла на 5-7% частота згадувань про такі переддепресивні стани, як швидка стомлюваність, втрата цікавості, поганий сон. Хоча, рівень тривожності дещо знизився.

Вадим Денисеко пояснив вірогідні причини схильності до негативних настроїв серед українців. По-перше, від моменту повернення Херсона українці не відчули значних перемог на фронті. Пауза очікування повернення територій затягнулась, що спричинило виникнення депресійних настроїв серед населення та невпевненність в майбутньому. По-друге, кінець весни завжди є фізично важким періодом: знижуються ресурси організму тадається взнаки нестача вітамінів. Додатковим фактором є загальна втома населення від перебігу війни. Так жодні перемоги не зможуть втамувати біль від кількості загиблих на фронті. Стрічка новин завжди переповнена сумними звістками від втрат, або ж іншими новинами воєнної тематики (збори на армію, лікування, заяви чиновників про перемогу тощо).

Проте це не означає, що українці на порізі депресії, адже загалом їхній емоційно-психологічний стан оцінюється переважно як задовільний. Середня оцінка за 5-бальною шкалою складає 3.0 бали (варіація 33%). Більшість українців вважають, що їхній емоційно-психологічний стан змінився, більша частина (39%) вважає, що у гірший бік. Хоча у порівнянні з даними минулого опитування (грудень 2023 року) середня оцінка емоційно- психологічного стану навіть дещо покращилась (2.9 бали у грудні).

Інші ключові результати дослідження можна звести до наступних висновків:

  • На емоційно-психологічний настрій впливає відчуття небезпеки, яку 26% опитаних відчувають навіть вдома, особливо притаманно респондентам Сходу та Півдня. Значна частина учасників опитування (39-44%) вважає небезпечним перебування поза своєю оселі — на роботі, у громадських місцях та закладах (незважаючи на те, є чи немає поруч військових), просто неба на вулиці.
  • За пунктами шкали EST-Q помітна частина українців відчуває втому, виснаженість, тривожність, проблеми зі сном. Методом факторного аналізу побудовано три субшкали: психологічне виснаження, емоційна тривожність та розлади сну. Помітні прояви цих станів фіксуються у 15-17% населення, гострі стани — у 2-3%. Психологічне виснаження є характерним для жінок особливо середнього віку (36-50 років). Емоційну тривожність частіше переживають молоді люди (18-35 років), частіше чоловіки. Розлади сну характерні для літніх жінок (51 рік або старше).
  • Фізичний стан більшості українців характеризується як задовільний або скоріше хороший. Середня оцінка за 5-бальною шкалою — 3.3 бали, варіативність відповідей 26%, отже розподіл відповідей досить однорідний. Проте у помітної долі респондентів (34%) виникає суб’єктивне відчуття щодо погіршення їхнього фізичного стану у порівнянні з попереднім місяцем, хоча насправді за результатами аналогічного опитування у грудні 2023 року оцінки фізичного стану були майже такі ж саме (середня оцінка 3.35 бали).
  • Топ-5 занять, які останнім часом приносять задоволення, — це спілкування з рідними / дітьми / друзями, прогулянки на свіжому повітрі, перегляд фільмів / сералів вдома, проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти) та прослуховування музики (частіше для молоді), або читання та спілкування з домашніми тваринами (для людей старшого віку).
  • Для того, щоб відпочити, розслабитись, набратися сил українці найчастіше дивляться кіно / серіали, спілкуються з рідними в сімейному колі або спілкуються з друзями, відпочивають на природі, намагаються більше спати або просто, перебуваючи вдома, нічого не роблять.
  • Більшість учасників опитування (82%) вживають алкогольні напої, утім регулярно або доволі часто це роблять лише 18%. Алкоголь частіше вживають чоловіки, також вживання алкоголю знижується з віком. Для 16% респондентів вживання алкоголю є важливим способом розслабитись та відпочити. 28% опитаних зізнаються, що збільшили вживання алкоголю після початку повномасштабної війни, а 26% кажуть, що зараз вживають алкоголю більше, ніж до війни.
  • Топ-3 емоцій, які відчувають українці останнім часом — це тривога, очікування покращень та надія. Топ-3 емоцій, які українці відчувають, коли думають про майбутнє — надія, очікування покращень, тривога (в цьому порядку). У цілому настрої українців, пов’язані з майбутнім, є помітно більш позитивними у порівнянні з емоціями, які переважно відчуваються зараз. Більше людей, думаючи про майбутнє, відчувають також натхнення, любов, радість і щастя — емоції, які визначають наявні настрої вкрай рідко.

Онлайн дослідженння було проведене кампанією “Нью Імідж Маркетинг Груп” на замовлення Українського інституту майбутнього серед 1205 респондентів, що проживають на території України Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим).

Ознайомитись з основними результатами дослідження можна нижче.