Як подолати проблему управління відходами у металургійній галузі?

Законопроєкт «Про управління відходами» має дати максимально рамочні норми і уже до нього мають бути створені та підготовлені спеціалізовані закони, які б регулювали відходи від чорних та кольорових металів (металобрухт). Про це заявив Олександр Лимар, експерт з управління відходами UIF під час презентації на тему: «Європейський або корупційний вибір. Позиція металургійної галузі».

Також участь у заході взяли: президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, президент «УАВтормет» Володимир Бублей, президент  УАВТОРМЕТРЕСУРС Андрій Андрейчиков, глава Комітету промислової екології і стійкого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Станіслав Зінченко, генеральний директор ІНТЕРПАЙП-Дніпропетровський Втормет Валентин Макаренко, фахівець у галузі екології, представник Пат «АкселорМіттал» Світлана Шаповал та генеральний директор ТОВ «Центр екології і розвитку нових технологій» Владислав Антипов тощо.

Учасники заходу обговорили  основні положення законопроєкту №2207-1д «Про управління відходами» та запропоновали пропозиції щодо внесення відповідних змін. Вони наголосили, що від правильних рішень на державному рівні залежить вирішення проблеми управляння відходами.

Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що «Укрметалургпром» щороку веде перемовини з державою та з Мінекономіки для того, щоб бути впевненим, що металургічні підприємства України забезпечені сировиною, адже брухт – це стратегічна сировина.

«На жаль, більша частина брухтозаготівлі – це, так званий, амортизаційний брухт, який з’являється, коли йдуть інвестиції. Тому для нас дуже важливо, аби цей ринок існував у комфортних умовах.

Розгляд законопроєкту «Про управління відходами» у частині брухту, пов’язаний з іншим законопроєктом – №2426 «Про детінізацію ринку брухту».  Фактично даний законопроєкт дає можливість первинним пунктам брухтозаготівлі працювати «по-білому». Держава, на жаль, створила умови, які неможливо виконати, тому первинні пункти брухтозаготівлі не можуть прозоро вести свою діяльність.

Брухт – це особливий вид відходів, це продукт, який використовується і переробляється, він не є небезпечним. Нам важливо відділити брухт від інших відходів, зробити особливу процедуру, щоб не накладати додаткові вимоги як на пункти первинної брухтозаготівлі, так і на транспорт, яким перевозиться брухт»,  – розповів він.

«Важливим питанням є цілепокладання. Якщо держава декларує і реально діє для того, щоб зменшувати кількість відходів і збільшувати їх використання та слідує принципам циркулярної економіки та сталого розвитку, то вона створює інфраструктуру, умови і ринок. Японія, Австралія, Нідерланди імпортують шлаки, бо вони створили інфраструктуру, яка дозволяє їм вигідно купувати та використовувати, бо свої вони давно використали.

Ідеальний результат діяльності держави – це коли інвесторам та бізнесу вигідно щось створювати та інвестувати. Тоді і з’являються робочі місця, податки, зайнятість та збільшується ділова активність. У Європі більше 30 000 людей зайняті у галузі переробки промислових відходів і це більше 30 млд євро сумарного комплексного ефекту», – висловився глава Комітету промислової екології і стійкого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Станіслав Зінченко.

Спікери зійшлись на думці, що законопроєкт «Про управління відходами» не здатний самостійно врегулювати глобальну проблему управління відходами, а тому потрібний також і спеціалізований закон.

«Закон «Про управління відходами» має дати  максимально рамочні норми і уже до нього мають бути створені та підготовлені спеціалізовані закони, які б регулювали відходи від чорних та кольорових металів (металобрухт). Наприклад, закон «Про полігони» пояснив би усім,  як ховати відходи з різних потоків. До речі, європейські директиви чітко прописують даний закон. На мою думку, Закон «Про управління відходами» та спеціалізований закон треба приймати «одним підняттям руки» для того, аби не було непорозуміння між учасниками ринку», – розповів експерт з управління відходами UIF Олександр Лимар.

«Рамочний закон має чітко визначати політику та стратегію держави, тобто те, чого ми хочемо досягти. Якщо ми хочемо досягти максимального залучення вторинної сировини у економіку, то у законі мають бути прописані стимули, як ми це будемо робити. Наразі у законі не викладено таких ідей», – вважає президент «УАВтормет» Володимир Бублей.

«За результатами даної зустрічі ми підсумували той факт, що даний законопрєкт (№2207-1д «Про управління відходами») має бути, але він є рамочним. Він є основою для того, щоб в подальшому розроблялись інші законопроєкти, які б регулювали усі сфери суспільного життя: промисловості, громадських інтересів та муніципальних органів щодо управління цією галуззю. Хочеться вірити, що спільними зусиллями ми зможемо комплексно і рамково тримати курс і вирішити дану проблематику як з імплементацією  європейського законодавства, так і з його адаптацією під українські реалії», – підсумувала фахівець у галузі екології, представник Пат «АкселорМіттал» Світлана Шаповал.

Повну версію відеопрезентації з пропозиціями інших учасників заходу чекайте незабаром на Фейсбук-сторінці UIF.