» Новини » Коронавірус: Про що має задуматись Україна

Коронавірус: Про що має задуматись Україна

Чому смертність від коронавірусу в Італії вдесятеро вище від смертності  в Південній Кореї і про що має задуматись Україна.

Вже третій місяць поспіль людство намагається боротись із новим вірусом – SARS-Cov-2 (severe acure respiratory syndrom coronavirus-2), що викликає хворобу СOVID-19 (coronavirus disease 2019).

Хоча Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебрейєсус заявив про дуже високу ймовірність загрози пандемії (зараз у ВООЗ користуються терміном outbreak, тобто спалах). Проте терміни вже не мають суттєвого значення в заходах боротьби з вірусом.

Чому саме готовність національної системи охорони здоров’я відіграватиме вирішальну роль.

Спочатку про загальні закономірності:

  1. Чому дуже високий ризик пандемії?  Фахівці беруть до уваги низку показників, але для розуміння тенденції розвитку епідемії найважливішими з них є смертність, співвідношення нововиявлених випадків захворювання і кількості людей, які видужали, та співвідношення показників смертності і видужання.

Станом на 10 березня 2020 року хвороба зафіксована в 115-ти країнах світу. Загалом їх можна розділити на:

А.Група країн, де хворі не виявлені (всі, крім 115 країн, перелік країн за посиланням https://www.worldometers.info/coronavirus/#countries).

В. Група країн, де виявлені хворі. І епідемія набирає обертів (особливо песимістичні показники в Італії та Ірані).

С. Група країн, де епідемія контрольована та йде на спад (Південна Корея, Китай).

 

  1. Чому однакові протиепідемічні заходи по-різному впливають на смертніть у світі? Зокрема, перші випадки захворювання в Південній Кореї та Італії зафіксовані майже одночасно, 15 лютого. Але показник смертності при загальній кількості хворих кардинально відрізняється. В Італії при 9 тис. хворих смертність становить 5%, а в Південній Кореї при 7,5 тис. хворих – 0,7%.

Проаналізувавши заходи, проведені в цих двох країнах, ми можемо зробити корисні висновки для України.

 

  1. Який світовий досвід ми можемо використати для того, щоб у разі загострення ситуації в Україні піти шляхом Південної Кореї, а не Італії?

– Існують світові практики, коли оперативні штаби працюють не лише в медичному, а й у логістичному та економічному напрямах синхронно.

– Є онлайн- та офлайн-платформи для обміну досвідом, зокрема:

ВООЗ (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19), Національна служба здоров’я, Великобританія (https://www.nhs.uk/conditions/coronavirus-covid-19/), Центр з контролю та попередження захворювань, США (https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/index.html). 

– Серед медичних заходів – публічна обізнаність населення та спеціалістів галузі охорони здоров’я, що має суттєвий позитивний вплив на прогностичний сценарій перебігу хвороби. Зокрема, у Великій Британії є критична порада для людей, в яких є ознаки хвороби, подібної на перебіг коронавірусної. Буквально меседж звучить: не йдіть до лікаря загальної практики, фармацевта чи до лікарні, передусім зателефонуйте до невідкладної допомоги для отримання поради.

– Чутки та фейки мають негативний вплив на перебіг епідемії. Тому варто користуватись лише перевіреними джерелами. Крім вищезгаданих, https://moz.gov.ua

– Дефіцит засобів медичного захисту для медпрацівників по всьому світу призводить до спекулятивного зростання цін на необхідні засоби та медичні препарати. ВООЗ наводить дані, що під час епідемії вартість звичайних масок зросла вшестеро, респіраторів N95 – втричі, халатів – вдвічі. Тому створення резерву на загальнодержавному та регіональному рівнях значно попередить спекуляції.

– Досвід Південної Кореї ґрунтувався на ранньому виявленні (проведені майже 200 тис. тестувань), сортуванні хворих: ізолювали з легкими формами, а з важкими формами інтенсивно лікували, захисті медичного персоналу та працівників прикордонних служб (групи ризику) з повним укомплектовуванням засобами індивідуального захисту.

– Готовність населення до повномасштабних карантинних заходів, зокрема обмеження пересування, запобігає попередженню паніки в разі їхнього проведення.

Висновки: перелік світових трендів не є вичерпним та наводиться як доповнення до наявних гігієнічних, протиепідемічних заходів, рекомендованих ВООЗ, але у разі спалаху в Україні коронавірусу набір цих заходів та ефективність реалізації зможе показати, за яким сценарієм ми рухатимемось далі.

 

Олександр Торгун, керівник напряму охорони здоров’я UIF

Інна Гордієнко

PR-директор Українського інституту майбутнього

+380 44 537-17-78

Вам буде цікаво:

Підтримай UIF та отримай книгу «Візія України 2030»!

Читати далі