25 травня в Українському інституті майбутнього відбувся круглий стіл “За правду на ТБ: як підвищити об’єктивність телеканалів”.
Ініціатором та модератором заходу виступив Павло Фролов, консультант Апарату Верховної Ради України.
У обговоренні взяли участь: народний депутат України, співзасновник UIF Антон Геращенко, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, головний редактор “Детектор медіа” Мар’яна Закусило, блогер Олексій Арестович.
Гостями заходу стали близько 20 осіб — представники сфери зв’язків із громадськістю, журналісти та політологи.
Павло Фролов поділився висновками після заходу:
— Національні телеканали займають практично монопольне становище щодо впливу на свідомість українців: 87% українців черпають інформацію про оточуючий світ з телебачення, для 57% – телебачення є єдиним джерелом інформації.
Медіабізнес в Україні — це бізнес заради впливу на політику, а не заради прибутку. Збитковість телеканалів призводить до їх використання власниками-спонсорами в особистих, корисливих цілях та випадків надання в ефір замовних сюжетів або відвертих фейків.
Для боротьби із цим явищем, я вже пропонував запровадити систему прозорості для фінансування ЗМІ.
Для зменшення бруду на виборах я пропоную впровадити нову ініціативу, під робочою назвою “Право на репліку” для офіційно зареєстрованих кандидатів в Президенти або народні депутати. Ініціатива полягає в тому, аби законодавчо закріпити можливість для кандидата відповісти на замовний матеріал на телебаченні.
Захист гарантій свободи слова та професійної тележурналістики в цій пропозиції – це “наріжний камінь”. Тому передбачено обов’язок кандидата, який отримав право на репліку, звернутись до суду з позовом про визнання первинної інформації недостовірною. У разі програшу в суді, кандидат має відшкодувати телеканалу отриманий ефірний час у розмірі подвійної ставки вартості політичної реклами.
Пропонується також, що право на репліку не застосовуватиметься у разі висвітлення виконання поточних службових обов’язків посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, особистої присутності кандидата на ток-шоу, відмови його від запрошення на ефір, за наявності аудіо-відео-запису із не обов’язково дослівними, але аналогічними висловами кандидата, матеріалів в офіційних виданнях, рішень судів про встановлення певних фактів, а також за тривалості оспорюваного сюжету коротше за 20 секунд, під час ток-шоу або якщо запрошений експерт-нежурналіст почав розповідати про кандидата, а ведучій програми його застеріг від продовження.
Для збереження права на визначення власної редакційної політики телеканалів право на репліку може супроводжуватись правом телеканалу відреагувати на репліку і дати в ефір своє “заперечення” із вдвічі меншим хронометражем і титрами “відповідь каналу”. І на цю відповідь кандидат вже не матиме права на нову репліку.
Детальніше про ініціативу можна прочитати у документі:
Повний відеозапис обговорення доступний на YouTube:
Мар’яна Закусило, Антон Геращенко, Павло Фролов, Олексій Арестович та Сергій Томіленко взяли участь у круглому столі “За правду на ТБ: як підвищити об’єктивність телеканалів”
Вам також буде цікаво:
Новий Шовковий шлях: як китайський проект може дати Україні десятки мільярдів інвестицій
Після анексії Криму Росія прирекла себе на статус “дикуна з палицею”
#якмиіговорили: які події 2020 року спрогнозували в UIF
Концепція педагогічної освіти: як підготувати вчителя, здатного пробудити жагу до пізнання?
Для торгівлі нафтою Росія використовує компанії-одноденки та аварійний флот з металобрухту
Як не втратити післявоєнне майбутнє. Досвід та помилки інших країн