В UIF відбувся круглий стіл на тему: «Стан виконання судових рішень в Україні: проблематика та методи вирішення»

В Українському інституті майбутнього відбувся круглий стіл на тему: «Стан виконання судових рішень в Україні: проблематика та методи вирішення». Урядовці, народні депутати України, експерти обговорили фактори, що зумовлюють неефективність системи виконання судових рішень, а також перспективи розвитку цієї сфери в Україні.

Зокрема, йшлося про актуальні законодавчі та правозастосовні шляхи забезпечення реалізації принципу обов’язковості виконання судових рішень як невід’ємної частини права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Модератор заходу, експерт з питань судової та правоохоронної діяльності Українського інституту майбутнього, народний депутат України VIII скликання, Заслужений юрист України Андрій Помазанов зазначив, що, попри резонансність, Україна не виконала чимало судових справ.

«Судова гілка влади не повинна завершувати свою роботу поставленням печатки і підписом судді на судовому рішенні. Взаємодія між судовим рішенням і його виконанням повинна тривати до моменту, коли у виконавчому провадженні буде поставлена крапка. Наднизькі показники рівня виконання судових рішень за останні роки коливаються від 18 до 40%, тоді як у країнах ЄС вони сягають 60-80%. Відсутня також і об’єктивна можливість забезпечення ефективного державного контролю при виконанні судових рішень, прозорий механізм виконання судових рішень. У суду відсутні ефективні інструменти контролю за виконанням ухваленого ним рішення. Ці порушення є підставою для реформування системи виконання судових рішень», – зауважив експерт UIF.

Саме тому, наголосив він, для України є показовою французька модель функціонування системи виконання судових рішень, яку перейняли італійці. У ній визначається монопольне становище приватних виконавців, невтручання державних органів у виконання судових рішень, натомість контроль за виконанням судових рішень і роботою приватних виконавців покладений на суддю, який ухвалює рішення.

«За такої моделі суб’єктами виконання є судові виконавці. Вони не отримують зарплату від держави. Також у разі встановлення факту марності витрат та дій здійснюється стягнення з виконавців, які їх вчинили», – підкреслив Андрій Помазанов.

Наразі переважна більшість європейських країн вдається до послуг лише приватних виконавців. Для того, щоб запровадити цю модель в Україні, каже експерт, треба перехідний період. Якщо за цей час приватні виконавці покажуть  ефективний механізм роботи, то в майбутньому можна позбавитись витрат на функціонування Державної виконавчої служби.

«При цьому ми пропонуємо концептуальні принципи функціонування системи виконання судових рішень в Україні. Зокрема, забезпечення безперервності між судом, суб’єктом виконання судових рішень та учасниками виконавчого провадження; чітко визначити компетенції суду та суб’єктів виконання судових рішень; додати суду повноважень, незалежності у виконанні судового рішення, забезпечивши ефективність виконання судового рішення в майбутньому. Це гарантуватиме громадянам права на справедливий суд, зменшення витрат із держбюджету, меншу кількість звернень до Європейського Суду. Україна підніметься в рейтингах європейських країн зі справедливим правосуддям», – заявив Андрій Помазанов.

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко наголошує: поява приватних виконавців – великий плюс для України.

«Запровадження інституту приватного виконавця – це еволюційний шлях. З іншого боку, важко зробити фундаментальні зміни ідеальними. Тому зараз ця система має недоліки. Сьогодні треба змінювати підзаконні акти та законодавство в частині приватних виконавців. На жаль, досвід європейських країн у цьому питанні не можна повною мірою запровадити в нашій державі. Україна – унікальна держава, велика за населенням, площею, зі слабким рівнем розвитку діджитал-технологій на місцях, громадянами, які, на мій погляд, схильні до уникнення відповідальності, хитрощів. Але це наслідок ставлення українців до судової системи, відсутності поваги до неї», – зазначив Андрій Гайченко.

Радник Голови Державної судової адміністрації України, доктор юридичних наук Світлана Глущенко наголосила, що наразі для нашої держави прийнятна змішана форма виконання судових рішень.

«Україна не готова перейти лише на приватну систему виконання судових рішень. Сьогодні систему виконання судових рішень варто віддати судовій владі, бо той орган, який виносить рішення, зацікавлений у його виконанні», – зауважила вона.

Водночас національний експерт проєкту ЄС «ПРАВО-Justice», народний депутат України VIII скликання Руслан Сидорович підкреслив, що органи державної влади не виконують судові рішення.

«Проблема не в громадянах, а в державі. Після того, як держава почне виконувати судові рішення, можна висувати претензії до громадян», – додав  він.

Суддя Господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Гребенюк наголосила на важливості відповідальності за виконання судових рішень.

«Проблеми виконання мають розглядатися у фокусі трьох гілок влади. Щоб система виконання судових рішень в Україні працювала, ми можемо обирати різну модель, але це не зрушить з місця комплексу проблему, яка дозволяє боржникам уникати, шукаючи щілини в законодавстві, відповідальності за виконання судових рішень», – зауважила вона.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Київській області Віктор Кіккас звернув увагу на неукомплектованість судів та недофінансування судової системи.

«Сьогодні важливими є питання недофінансування судової системи, яке може призвести до краху судової системи. Варто звернути увагу й на неукомплектованість судів. Людина не може навіть почати захищати свої права. У таких судах немає сенсу говорити про судовий контроль над виконанням рішень. Також в Україні є багато проблем, які можна вирішити, не доводячи до суду. Тоді й не треба виконувати рішення суду», – сказав він.

Професор кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Прилуцький розглянув питання судового контролю та неприйнятності збільшення судових сплат для громадян.

«Має платити винуватий перед державою і суспільством, хто зловживає, а не людина, яка має гарантоване Конституцією право на судовий захист», – заявив він.

Начальник відділу Міністерства юстиції України Вікторія Лучкина наголосила на важливості налагоджувати взаємодію судді з виконавцем.

Національний експерт проєкту ЄС «ПРАВО-Justice» В’ячеслав Панасюк навів статистичні дані, які свідчать, що приватні виконавці ефективніші за державні.

«Сьогодні необхідно надати більше повноважень приватним виконавцям. Ми підготували відповідний законопроєкт», – зазначив він.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що проблема системи виконання судових рішень глобальна. Вона стосується фінансів, комплектування судів, теорії розробки відповідних змін, виконання Конституції, міжнародних актів тощо. Дискусію домовились продовжити для детальнішого обговорення змін до законодавства в частині судового контролю. Як запевнив Андрій Помазанов, такі обговорення сприятимуть посиленню співпраці між виконавчою та судовою гілками влади, а також комунікаціям всередині виконавчої гілки влади.