В UIF презентували доповідь щодо професій та навичок майбутнього

Експерт напряму “Освіта” Микола Скиба та експертка економічних програм Яна Лаврик презентували нову доповідь «Професії та навички майбутнього».

Під час заходу експерти розповіли про професії і навички, що будуть затребувані в Україні наступні 3-5 років.

• Інерційний сценарій

У цьому варіанті(ах) владними елітами і власниками капіталів ставка буде зроблена на відбудову і косметичну модернізацію старої індустріальної економіки. Прикладом є рішення щодо відбудови зруйнованої росіянами Каховської ГЕС. Рішення робиться із припущення, що маневровими потужностями в національній електромережі як і раніше будуть гідро і теплоелектростанції; У Запорізькій і Херсонаській областях відновиться вирощування вже звичних для цього регіону культур (зернових, бахчових, а також низки овочів) за допомогою систем іригації, вода до яких постачатиметься відкритими каналами. У такому випадку основними індустріями залишатимуться агро (без глибокої модернізації), енергетика (атомна, гідро і тепло), будівництво. У випадку обмеженого притоку іноземних інвестицій оновлення парку техніки і устаткування для згаданих індустрій відбуватиметься повільно, як і їх цифровізація. Затребуванішими стануть спеціалісти, які ремонтуватимуть техніку: автослюсарі, зварювальники, електрики, майстри з електроніки тощо.

Висока імовірність, що зросте сірий імпорт, отже попит у посередниках, юристах з навичками використовувати прогалини у законодавстві, буде високий. Загалом, з’явиться більше роботи для авантюрних людей, спроможних організувати і контролювати схеми і структури.

• Оптимістичний сценарій

За оптимістичного сценарію економіка України трансформується із індустріальної в постіндустріальну з більшою долею креативних індустрій високотехнологічного виробництва переважання сервісів, збільшиться частка експортної продукції. Виходячи із даних і розуміння ситуації які є у нашому розпорядженні на сьогодні можна зробити кілька припущень.

Сферами, які найдинамічніше розвиватимуться будуть: високотехнологічне агровиробництво і фудтех, кібербезпека, продуктова ІТ, military-tech, освіта із супутньою ed-tech індустрією, медицина і медтехніка (med-tech), біотехнології і біоінженерія, громадський сектор, архітектура і будівництво.

Високотехнологічне агровиробництво і фудтех. Тут будуть потрібні фахівці, які управлятимуть технікою і автоматизованими комплексами, як-от: автопілотовані комбайни, дрони для контролю за посівами і плантаціями, оператори смарт-ферм. Традиційно для сільського господарства в Україні професія агронома також розвиватиметься і змінюватиметься. Сучасний агроном буде користуватися цілим набором інструментів для визначення життєво важливих параметрів рослин і ґрунту. З огляду на зміни клімату агропідприємствам знадобляться кліматологи, а також співпраця з геофізичними лабораторіями. Цілком можна припустити появу приватних структур які будуть надавати послуги з кліматичного консалтингу.

Для агрокомпаній, що нарощуватимуть темпи виробництва і експорт, будуть потрібні висококваліфіковані проєктні менеджери, спеціалісти зовнішньоекономічної діяльності і міжнародної торгівлі, маркетологи та комунікаційники зі знання культурних особливостей ринків різних країн і регіонів. Зросте вага управлінців С-рівня із навичками системного мислення стратегічного управління і масштабування бізнесу.

Автоматизація і цифровізація виробництва продуктів базуватиметься на управлінні даними, відповідно зросте запит на data-інженерів, аналітиків тощо. Звісно малі господарства навряд чи зможуть собі дозволити мати таких спеціалістів в штаті. Відповідно розвиватимуться аутсорс структури, що обслуговуватимуть регіональні кластери або пул невеликих фермерських господарств. Однозначно потреба в спеціалістах великих даних з фокусом на агро і фудтех відчутно зростатиме.

Світова тенденція свідчить про те що провідні агрохолдинги і виробники обладнання активно інвестують в R&D. Наприклад, в Україні також є низка компаній, які вже сьогодні утримують комактні R&D підрозділи. В майбутньому їхня вага звісно зростатиме і будуть потрібні відповідні спеціалісти з генетики, молекулярної біології, хімії, синтетичної біології, новітніх матеріалів тощо.

Медицина і медичні технології. Величезна кількість людей, які мають порушення опорно-рухового апарату внаслідок травм і поранень, вже тепер вимагає протезів, імплантів, обладнання для терапії і реабілітації. Залежність від іноземних зразків створює затримки з постачанням, черги, зловживання. Налагодження відповідного виробництва в Україні не лише покриє потреби постраждалих, але й у перспективі створить потужний сектор економіки з експортним потенціалом. Його зародки і контури є вже тепер: стартапи, що займаються біонічними протезами, польові хірургічні комплекси тощо. За умови надходження інвестицій і створення інфраструктурних умов для розгортання виробництва, тисячі високваліфікованих спеціалістів отримають роботу, можливість фахового зростання і масштабування.

Біотехнології і біоінженерія – міждисциплінарна сфера досліджень і практичної розробки методів і технологій для отримання бажаних організмів та корисних речовин. На сьогодні активно застосовуються у медицині, агровиробництві, харчових технологіях (food-tech), екології, енергетиці.

Дослідження показали, що, Україна посідає 46-те місце (з-поміж 156 країн) за кількістю публікацій з біохімії, випереджаючи країн-сусідів. Низка фармкомпаній та підприємств сфери харчових технологій мають власні R&D підрозділи, що дозволяє їм виробляти конкурентоздатний інноваційний продукт. У дослідженні також звертається увага на те, що найбільші фармацевтичні компанії в Україні демонструють середнє річне зростання у 2016-2020 роках понад 10%, що є високим за світовими мірками показником загалом і для розвитку біотехнологій зокрема.

Приватна медицина створює додатковий попит на біотехнології. Адже за останні 10 років ринок приватної медицини зріс у 2,3 рази в грошовому (доларовому) вимірі, і прогнозується, що це зростання триватиме. Велика кількість населення України та концентрація медичних закладів у державному секторі могли б стати позитивними факторами для керованого розвитку сфери біотехнологій (за прикладом NHS Великобританії).

Після завершення бойових дій величезною ареною застосування біотехнологій стане відновлення ґрунтів і цілих екосистем, забруднених вибуховими речовинами і паливно- мастильними матеріалами.

ІТ сектор за оптимістичного сценарію активно розвиватиметься не лише в аутсорс форматі aле й у продуктовому сегменті. За даними Асоціація IT Ukraine українська ІТ- індустрія налічує близько 2300 компаній, з яких 72% мають ІТ-продукти.

Зросте конкуренція. На ринку особливо цінуватимуться full-stack програмісти. Буде потрібно значно більше, ніж досі спеціалістів з UI/UX дизайну, бізнес-аналітики (BI), Data- science.

Використання Штучного інтелекту стане невід’ємним атрибутом кожного цифрового продукту, відповідно зростатиме потреба у спеціалістах з машинного навчання інтернету речей, архітектур нейромереж.

Конкурентноздатність у цьому секторі передусім тримається на людях і взаємодії між ними, відповідно висококласні спеціалісти з talent-менеджментом організації роботи команд тощо зростуть в ціні.

Мілітарітех також розвиватиметься значною мірою завдяки інтеграції цифрових рішень, залученню відповідних спеціалістів і науковців. Найдинамічніше «злітатимуть» компанії з виробництва БПЛА, легкої бронетехніки виробництва боєприпасів а також підприємства, які зможуть підтримувати виробництво вітчизняних ракет. Це вимагатиме цілого пулу спеціалістів від авіоніки і реактивних двигунів до матеріалознавства і оптики. Крім того military-tech – це передусім екосистемне рішення, отже з’являється ніша для кластерних менеджерів, спеціалістів, які налагоджуватимуть зв’язок між різними секторами і підприємствами, аналітиків тощо. Також будуть потрібні спеціалісти з GR, профільні юристи і.т.ін.

За варіанту завершення війни на українських умовах, провідні українські офіцери і сержанти стануть військовими інструкторами світового класу і надаватимуть послуги збройним силам цілої низки країн.

Ed-tech і освіта

EdTech — це використання технологій для освіти. Цей сектор стрімко розвивається і кластерізується. Вже можна виділити такі сегменти: масові онлайн-курси, вивчення мов, мультимедійні рішення для шкільної освіти і онлайн-школи, LMS (системи управління навчанням), платформи-агрегатори. У 2021 році обсяг світового ринку EdTech оцінювався в 115 млрд дол. США і, як очікується, зростатиме на 26,32% протягом прогнозованого періоду, досягнувши 467 млрд дол. США до 2027 року. Це один із легко масштабованих секторів. Ринок українських освітніх технологій інсайдери оцінюють орієнтовно у 100 млн дол. За час пандемії ковіду сектор зростав не менш, ніж на 30 % за рік. Повномасштабне вторгнення лише посилило попит на цифрові формати навчання. Серед українських компаній світового масштабу: Grammarly, Preply, Laba, GIOS. Значна міграція, спричинена війною (як за кордон, так і у межах країни), що торкнулася більш як 12 млн громадян, лише посилює запит на зручний і віддалений доступ до освітнього контенту. Креативна подача матеріалу і гейміфікація, притаманні EdTech, доводять свою ефективність для подолання освітніх прогалин і оперативного нарощування актуальних навичок. Освітні технології будуть незамінними впродовж найближчого десятиліття як спосіб управління персональними освітніми траєкторіями, розвитку цифрової грамотності, перекваліфікації для опанування навичками, необхідними для відбудови України і розвитку економіки з високою доданою вартістю.

• Навички майбутнього

Більшість міжнародних організацій, які досліджують зміни ринку праці і професійних кваліфікацій, зокрема Світовий економічний форум у Давосі, QS, AICPA&CIMA, PWC, провідні університети, тощо сходяться на тому, що ключовими навичками залишатимуться:

• креативність;

• аналітичне мислення;

• емоційний інтелект і емпатія;

• гнучкість і стійкість;

Дедалі більше цінуватиметься системний підхід і вміння комплексного розвʼязання проблем.

Компанії повідомляють, що креативне мислення зростає дещо швидше, ніж аналітичне мислення. Паралельно збільшується запит на технологічну і культурну грамотності.

Відносно новими у рейтингу є навички активного навчання, спрямовані на зростання, та когнітивна гнучкість. Детальніше про ці сучасні навички, що матимуть найбільшу «вагу» на ринку.

Зокрема важливими будуть еластичість розуму (когнітивна гнучкість), внутрішній компас (уміння складати власну стратегію освіти і будувати персональні траєкторії навчання; уміння визначити свої пріоритети, максимально точно розподілити увагу, час і фінанси є незамінним в умовах, коли постійно зʼявляються нові кар’єрні можливості і освітні пропозиції), (про)активне навчання, спрямоване на зростання.

У доповіді ви також дізнаєтесь про:

•Ключові мегатренди, що впливатимуть на ринок праці i майбутнє професій наступні 5-7 років;

• Головнi виклики, які будуть стояти перед Україною після війни і які навички та професії дозволять релевантно відповісти на ці виклики;

• Рекомендації для органів влади.