Протистояння виконавчої влади з рішенням КСУ переростає в протистояння Президента з КСУ та Конституцією України

На сьогодні протистояння виконавчої влади з рішенням Конституційного суду України переростає в протистояння Президента України з Конституційним судом України та Конституцією України.

На жаль, Конституційним судом було прийнято рішення, яке провокує серйозну політичну кризу та проблеми з українськими партнерами на Заході. Також, на превеликий жаль, є підстави думати, що при ухваленні рішення судді КСУ мали особистий конфлікт інтересів, що мотивувало їх прийняти саме таке рішення.

Втім, відповідаючи на суперечливе рішення КСУ ще більшим правовим нігілізмом, Президент створює серйозні передумови для ще більшого поглиблення кризи і конфлікту.

Сьогодні вранці як невідкладний в Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 4288 “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”.

Цим законопроєктом:

1) Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20), тобто Рішення КСУ щодо НАЗК та статті 366-1 Кримінального кодексу України, визнається нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів;

2)  Закон України “Про запобігання корупції” та Кримінальний кодекс України визнаються такими, що діють в редакції до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року;

3) припиняються повноваження складу Конституційного Суду України;

4) надається доручення невідкладно розпочати процедуру відбору складу Конституційного Суду України.

Якою може бути перша реакція на цей документ?

Ми нарахували більше 10 тільки грубих порушень норм Конституції України у вказаному проєкті.

Наприклад, статті 6, відповідно до якої державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статті 147, яка говорить про те, що одним з принципом діяльності Конституційного Суду України є незалежність. Статті 148, в якій встановлений срок повноважень судді Конституційного Суду України. Статті 149, яка прямо говорить про те, що незалежність судді Конституційного Суду України гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддю Конституційного Суду України у будь-який спосіб забороняється, а суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Стаття 149-1 говорить про виключний перелік випадків для припинення повноважень та звільнення судді Конституційного Суду України, та про те, що рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює самими суддями  Конституційного Суду України.

Згадуємо і статтю 151-2, відповідно до якої рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

При цьому, не забуваємо про права та повноваження Президента України, які теж прописані в Конституції і вихід за їх межі також буде порушенням Конституції України. Як і про те, що, навіть у разі прийняття законопроєкту № 4288 в якості закону, він з високою вірогідністю буде оскаржений і визнаний неконституційним.

І головне, пам’ятаємо про статтю 111, відповідно до якої Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Таким чином, маємо межу, за якою інтелектуальне чи емоційне протистояння може перерости в протистояння фізичне, з застосуванням насильства.

Цього нам ні в якому разі не можна допустити.

Треба зрозуміти, що голосування народними депутатами за вказаний законопроєкт, а потім його підписання Президентом України буде мати ознаки не просто порушення Конституції України, а й спроби однієї гілки влади захопити іншу, тобто, державного перевороту.

Більшість народних депутатів навряд-чи піде на таке відкрите протистояння не просто з Конституційним Судом України, а з чинним законодавством, в першу чергу, з найважчими статтями Кримінального кодексу України.

Тому пропонується повернутися в правове поле та діяти в рамках, встановлених Конституцією України та законами України.

Які пропонуються кроки?

Перший. Відкликати законопроєкт № 4288.

Другий. Виконати Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20).

Третє. В найкоротший період привести закони, в першу чергу, з “антикорупційного блоку”, у відповідность до вимог Конституції України.

Четверте. Розробити та прийняти закони, які б не допускали в майбутньому ситуації, аналогічні теперішній.

Але перш за все, треба показати й українцям, й всьому світу, що в Україні Конституція і закони діють, і їх виконують всі, починаючи з Президента України.

Олександр Чебаненко, керівник програми “Право” UIF