» Аналітичні матеріали, Новини » Пропозиції щодо удосконалення механізмів реалізації рішення РНБО про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин

Пропозиції щодо удосконалення механізмів реалізації рішення РНБО про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин

від

Український інститут майбутнього пропонує до прочитання свою аналітичну доповідь щодо удосконалення механізмів реалізації рішення РНБО “Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави”. Це рішення було  введене в дію Указом Президента України від 23 липня 2021 року № 306/2021.

Дане рішення започатковує системну реформу гірничодобувної  галузі та матиме серйозні наслідки для цього важливого сектору економіки. Більшість пропозицій та доручень, що містяться в Рішенні РНБО, отримали схвальні оцінки від учасників ринку та уповноважених державних органів. Проте окремі положення виглядають недостатньо підготовленими, і у разі їхньої реалізації можуть призвести до протилежних результатів – зупинки видобутку на ряді родовищ, відтоку інвестицій, падіння надходжень до державного бюджету та звільнення десятків тисяч співробітників. 

Експерти Українського інституту майбутнього провели аналіз тексту Рішення РНБО, існуючої нормативної бази, міжнародних рамкових документів, вивчили звіти видобувних компаній. Результатом стали конкретні пропозиції щодо проведення системного реформування та посилення ефективності гірничодобувного сектору.

При підготовці доповіді використовувалися статистичні, фактичні та аналітичні дані з відкритих джерел, зокрема матеріали Національної асоціації добувної промисловості України, Мінекології, Державної служби статистики тощо.

Сподіваємося, що висловлені зауваження та рекомендації будуть враховані Кабінетом міністрів та іншими уповноваженими інституціями при підготовці конкретних проєктів рішень щодо регулювання сфери видобутку корисних копалин та державно-приватного партнерства у цій галузі.

Пропозиції щодо удосконалення механізмів реалізації рішення РНБО “Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави”, введеного в дію Указом Президента України від 23 липня 2021 року № 306/2021 

  1. Резюме.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 липня 2021 року «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави» (далі – Рішення РНБО), спрямоване на посилення державного контролю за видобутком стратегічної сировини, збільшення обсягу добутих корисних копалин та забезпечення стабільних надходжень до державного бюджету. Дане рішення започатковує системну реформу гірничодобувної  галузі та матиме серйозні наслідки для цього важливого сектору економіки.

Більшість пропозицій та доручень, що містяться в Рішенні РНБО, отримали схвальні оцінки від учасників ринку та уповноважених державних органів. Проте окремі положення виглядають недостатньо підготовленими, і у разі їхньої реалізації можуть призвести до протилежних результатів – зупинки видобутку на ряді родовищ, відтоку інвестицій, падіння надходжень до державного бюджету та звільнення десятків тисяч співробітників.

Насамперед це стосується ризику запровадження «ручного керування» при продовженні спецдозволів, зупинці їхньої дії чи анулюванні без рішення суду. Наявні дозволи надрокористувачі отримали у повній відповідності до чинного законодавства, здійснили серйозні інвестиції, залучили кредитні кошти. Відносини із добросовісними надрокористувачами держава повинна будувати на основі верховенства права, а з недобросовісними – на основі дій правоохоронних органів та судових рішень.

Витіснення з ринку системних приватних компаній та заміна їх на тимчасових кураторів може не лише зруйнувати існуючі видобувні підприємства, але й відлякати потенційних інвесторів, які розглядають проекти створення гірничо-добувних підприємств та інвестування в Україну, оскільки це дуже довгі та ризикові проекти, що потребують системних локальних інвесторів та стратегічних іноземних інвесторів зі своїми ресурсами, досвідом, технологіями і доступом на міжнародні ринки. Запровадження будь-яких позасудових процедур щодо скасування чи зупинки спецдозволів будуть успішно оскаржені у міжнародних судах, а до остаточних рішень судів видобуток буде зупинений або критично зменшений, що нанесе значної шкоди іміджу нашої країни.

Друга серйозна проблема – запровадження заборони на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами. Специфіка гірничодобувної галузі полягає у тому, що планування технологічних і економічних процесів відбувається на період 10-20 років. Протягом цього часу проводиться додаткова розвідка запасів, їхня переоцінка, залучаються нові інвестиції. Тому в разі запровадження мораторію на продовження дії спецдозволів буде зруйнований увесь технологічний процес. Наслідком стане зміна ставлення надрокористувачів до родовищ та зменшення інвестиційної привабливості цієї галузі. Від економного системного видобутку вони перейдуть до «витискання швидких прибутків», оскільки за короткий термін втратять можливість працювати на родовищі. Після такого типу господарювання жоден новий господар не зможе відновити там високорентабельний видобуток.

При виконанні Рішення РНБО варто внести корективи щодо механізму погодження видачі спецдозволів. На сьогодні за це відповідає одне міністерство. У разі запровадження погодження 3-4 органами це лише додасть бюрократичних труднощів та створить додаткові корупційні ризики.

Гірничодобувна галузь України має виключно важливе значення у формуванні тарифів на комунальні послуги. Дестабілізація ситуації з дією ліцензій може стати додатковим чинником росту тарифів, які і так будуть стрімко зростати через світове підвищення  цін на енергоносії.

В цілому, рекомендації даної аналітичної записки можуть бути реалізовані на рівні Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади без внесення суттєвих змін до Рішення РНБО. Рішенням РНБО доручено відповідним органам виконавчої влади опрацювати ряд питань. При опрацюванні цих питань уповноважені державні органи можуть врахувати наведені аргументи та у своїх рішеннях провести відповідну корекцію. Насамперед необхідно передбачити, що нові положення щодо додаткового регулювання галузі будуть застосовуватися лише до нових надрокористувачів, які будуть отримувати нові спецдозволи. Також, потрібно передбачити виключно правовий механізм зупинки та анулювання спецдозволів: на основі виключного переліку причин та з можливістю адміністративного та судового оскарження. Більш детальні пропозиції щодо виконання Рішення РНБО наведені нижче.

  1. Видобуток корисних копалин в Україні.

       У рейтингу країн, які займаються видобуванням корисних копалин, Україна займає 28 місце в світі. Обсяг виробництва корисних копалин у країні оцінений у 91,3 млн тон, що становить $11 780 млн у вартісному вираженні. За обсягами видобутку восьми корисних копалин Україна входить до топ-10 країн світу.

За обсягами видобутку залізної руди Україна посідає п’яте місце у світі після Китаю, Бразилії, Росії та Австралії, наша питома вага у світовому видобутку коливається в діапазоні 3-5%. За марганцевими рудами Україна є лідером світового видобутку. Такі позиції пояснюються розташуванням в Україні найбільшого Криворізького залізорудного басейну, а також Кременчуцького та Білозерського залізорудних районів. Балансові запаси України за покладами залізної руди становлять понад 30 млрд тонн при загальносвітових  800 млрд тонн.

Водночас галузь характеризується вкрай низьким співвідношенням капіталу на одного зайнятого у галузі, порівнюючи з країнами-конкурентами, основним фактором конкурентоспроможності є виключно природні дані родовищ. Наприклад, 1 робоче місце у ГМК України створює тільки 2,5 робочих місць у суміжних галузях, тоді як у світі цей показник становить 14,7. Фактично ГМК, незважаючи на те, що на перший погляд має нібито високу сировинну залежність, генерує значний попит на машинобудування, наукові розробки, нове ПЗ для розвідки і управління обладнанням.

Нині гірничо-металургійний комплекс України (сегмент чорних металів) генерує $ 8,7 млрд експортної виручки (14%) і приблизно $ 1,1 млрд ВВП, що надає галузі критично високу важливість. Видобуток залізорудної сировини орієнтований переважно на експорт, внутрішнє споживання становить 27, а експорт – 39 млн тонн. Тобто, поліпшення бізнес-клімату та збільшення обсягів видобутку залізної руди стримуватимуться помірним 3-4% зростанням споживання цієї сировини світом.

            Гірничодобувна галузь залучає для свого розвитку реальні інвестиції, до прикладу:

  • «Миколаївський глиноземний завод» протягом2015 – 2017 років інвестував 10,3 млн $ у модернізацію обладнання.
  • ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» протягом 2003 – 2020 років інвестував: 15 млн $ в енергозберігаючі технології, 130 млн $ у виробництво і 9 млн $ в екологію.
  • Всі три українські заводи з переробки свинцю і цинку, ТОВ «Укрсплав», «Укрцинк» ТОВ «Мегатекс», були побудовані з «нуля» на початку 2000-х років. Виходячи з виробничих потужностей, складу обладнання, зазначених площ, країни походження обладнання та року будівництва можна припустити, що на будівництво кожного з трьох заводів було витрачено від 50 до 75 млн $.
  • Канадська гірничорудна компанія «Блек Айрон Інк.» (Black Iron Inc.), акції якої розміщені на фондовій біржі Торонто, здійснює інвестиції в розвідку та розробку Шиманівського родовища залізної руди (Дніпропетровська обл.) і створення гірничо-збагачувального комплексу світового рівня, із застосування найсучасніших технологій і екологічних стандартів, потужністю до 8 млн тонн залізорудного концентрату на рік. У рамках проєкту будуть створені 700 робочих місць безпосередньо на підприємстві у Дніпропетровській області і ще 2000 робочих місць на підприємствах супутньої інфраструктури. Протягом останніх 10 років компанія «Блек Айрон» інвестувала в розвиток цього проєкту понад 70 мільйонів доларів США. Загальна сума запланованих інвестицій становить 1,2 мільярда доларів США.

            Державна служба геології і надр (Держгеонадр) України спільно з урядовим Офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest очікують близько $10 млрд інвестицій у розробку ділянок з покладами критичних і стратегічних корисних копалин, зокрема літію, титану, урану, нікелю, кобальту, ніобію та інших.

  1. Оцінка юридичних наслідків та можливостей оскарження.

Реалізація рішень РНБО має відбуватися виключно у площині дотримання Конституції, законодавства України та міжнародного права.

Варто зазначити, що всі власники чинних спецдозволів отримали їх відповідно до законодавства та процедур, які були законними на момент видачі. Тому скасувати відповідні рішення про видачу «заднім числом», у зв’язку зі зміною законодавства чи іншим неправовим способом буде порушенням закону та прав інвесторів. Нові правила відносин можна будувати лише щодо нових процедур і нових спецдозволів.

Надання права центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зупиняти дію та анулювати спеціальні дозволи на користування надрами без звернення до суду – прямо суперечить принципу верховенства права. У разі його реалізації, суб’єкти господарювання будуть оскаржувати подібні рішення у судах, причому не лише в українських. До винесення кінцевих рішень міжнародних судів статус відповідних родовищ буде юридично сумнівним, що зупинить господарську діяльність підприємств та відповідні надходження до держбюджету. У разі винесення рішень на користь гірничодобувних компаній – держава Україна буде змушена виплачувати значні компенсації за втрачені доходи (упущену вигоду) інвесторів та прямі збитки бізнесу.

  1. Оцінка економічних наслідків.

Масштабна кампанія щодо перегляду видачі спецдозволів може призвести до того, що в окремих галузях збої в роботі виникнуть у половини підприємств. Це одразу призведе до падіння надходжень до державного бюджету, які сплачують ці компанії, а також скоротить надходження валюти до країни, у разі скорочення експортної діяльності.

Окрім прямих втрат, нестабільність у роботі гірничодобувних підприємств завдасть збитків і суміжним галузям. До прикладу, ГМК є великим споживачем послуг транспортної системи України. У 2019 році на частку ГМК припало 34,5% від усіх вантажних перевезень, що становило 108,1 тонни. Частка ГМК в обробці вантажів морськими портами України сягнула 37,1% або 59,5 млн тонн, а річковими – 27,7% або 1,1 млн тонн у 2019 році.

Середня ефективна ставка оподаткування добувної галузі в Україні складає 26% від обороту. Це один з найвищих показників не лише в Україні, порівнюючи з іншими галузями, але й у світовій видобувній промисловості.

Відповідно, це стримує розвиток як державних компаній, так і приватних гравців. Податкова оптимізація та прагнення функціонувати за британським правом змушують підприємців структурувати свій бізнес за допомогою інших юрисдикцій.

Це не лише відволікає видобувні компанії від самого бізнесу, але й знижує прозорість та кредитні рейтинги. Україна втрачає значну частину експортної виручки, а відповідно капіталізація вітчизняних підприємства зростає значно повільніше.

Протягом останніх років зменшилася та спростилася процедура отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Замість 3 погоджень (для мінеральних вод 4) наразі необхідно 1 погодження – Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, що значно спростило процедуру надання спеціальних дозволів на користування КК. РНБО у своєму рішенні знову пропонує погоджувати спецдозволи у трьох міністерствах.  Запровадження такої норми знову обвалить позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу.

  1. Оцінка наслідків у разі запровадження «ручного управління» у процедурі видачі та подовження спецдозволів.

Гірничодобувна промисловість – специфічний вид діяльності, який потребує довгострокового планування.  Саме тому виглядає нелогічним запровадження заборони на продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами. Світова практика показує, що гірничодобувні компанії повинні планувати свою діяльність мінімум на 20 років. Саме тоді вони можуть залучити масштабні інвестиції у розвідку та видобуток корисних копалин. Якщо запровадити норму про обмеження терміну спецдозволів – капіталовкладення припиняться вже зараз. Наслідком стане те, що компанії галузі будуть змінювати свою політику: будуть видобувати лише легкодоступні частини корисних копалин, які можна дістати без значних капіталовкладень. Водночас, раціональнішим є надання їм можливості провести повну розвідку запасів, продовжити дію спецдозволів та дати змогу відпрацювати родовище повністю.

Варто відзначити, що сьогоднішній порядок видачі спецдозволів якраз враховує специфіку галузі. Надрокористувач, ухвалюючи рішення про початок своєї діяльності у добувній сфері, керувався існуючою нормативно-правовою базою (Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМУ від 30 травня 2011 р. № 615, далі – Порядок № 615),  яка передбачала і передбачає продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами на терміни, що не перебільшують визначені пунктом 7 зазначеної постанови, до прикладу:

  • три роки – на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин місцевого значення;
  • п’ять років – на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
  • 10 років – на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, зокрема дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України;
  • 20 років – на видобування корисних копалин;
  • 30 років – на видобування нафти і газу на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України.

Наразі чинними є 2410 спецдозволи на видобування, а це – 80% усіх дозволів, зі свого боку  держава продовжує спеціальні дозволи на користування надрами, виходячи із  обсягу експлуатації родовища. Заборона продовжувати  спеціальні дозволи на користування надрами призведе до зупинення левової частки  бюджетоутворюючих підприємств,  що є наслідком  відтоку інвестицій, погіршення інвестиційного клімату, звільнення працівників та суттєвого недоотримання надходження податків до бюджету.

Пропозиція про позбавлення права користування надрами, якщо користувач надр без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ і родовищ нафти та газу – 180 календарних днів, не приступив до користування надрами має бути переформульована. Після отримання спецдозволу користувач надр проводить системну підготовчу роботу, яка фактично є частиною діяльності з видобутку корисних копалин. Саме тому факт «користування надрами» ще не настає, але відбуваються капіталовкладення, формуються бізнес-плани, проводиться додаткова геологорозвідка. Звіти про подібну діяльність повинні бути враховані при оцінці того, чи користувач надрами використовує отриманий спецдозвіл.

Важливим є державний нагляд та контроль за діяльністю надрокористувачів. Проте передача геологічного контролю Міндовкіллю чи Державній екологічній інспекції несе ризики розбалансування цієї функції держави, ефективна робота якої залежить від доступу до геологічної інформації та наявності профільних фахівців.

Також потребує додаткового врегулювання механізм стягнення плати за спецдозволи. Останнім часом надрокористувачі стурбовані неоднозначними підходами до визначення вартості спецдозволів, що надаються за наслідками розширення меж ділянки надр раніше наданої у користування, відповідно до пп. 2 п. 8 Порядку № 615.

            Так, пп. 2 п. 8 Порядку № 615 встановлено, що без проведення аукціону спеціальний дозвіл надається за наслідками одноразового розширення меж не більше як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки (включаючи ділянки надр, надані з метою видобування, геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка) за умови, що просторові межі перспективних покладів, виявлених у процесі геологічного вивчення, виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами ДКЗ), розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин через розширення меж ділянки, але не більше як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжна ділянка не надана у користування та/або не виставлена на аукціон.

            Положеннями абзацу 22 п.8 та п. 13 Порядку № 615 встановлено, що надання дозволу без проведення аукціону здійснюється протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374 (далі – Методика № 1374).

            Відповідно до вказаної Методики об’єктом обчислення початкової ціни продажу дозволу на аукціоні є визначене Держгеонадрами родовище або ділянка надр, а початковою ціною продажу дозволу є частка від вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянки надр, яка обчислюється на строк дії спеціального дозволу за встановленою у Методиці №1374 формулою, яка містить єдиний підхід до обрахунку.

            Тобто, ні Порядок № 615, ні Методика №1374 жодним чином не регулюють особливості розрахунку ціни дозволу, що надається у порядку реалізації окремої норми, яка встановлює право надрокористувача саме на розширення меж, що й призводить до застосування суб’єктами розрахунку неоднозначних підходів при визначенні об’єкта обчислення, а саме визначенні ціни нового дозволу, в деяких випадках, виходячи з обсягу запасів всієї площі об’єкта надрокористування, з урахуванням тієї, яка раніше вже надана у користування та лише потребує розширення, а в деяких – виходячи лише з тієї площі на яку здійснюється розширення.

            Фактично, окремі надрокористувачі змушені здійснювати оплату не тільки за відсоток, на який здійснюється таке розширення (збільшення обсягу видобування), а за 100 % – з урахуванням обсягу запасів площі, яка вже надана їм у користування та оплачена, а частина запасів зазвичай видобута і за них, крім оплати за спецдозвіл, вже сплачена рентна плата.

            Відсутність чітких норм призводить до їх неоднозначного трактування, виникнення корупціогенних факторів та непередбачуваності кінцевого результату розрахунку (завищення або заниження ціни), що разом підриває довіру надрокористувачів до дозвільного органу.

            Дана ситуація потребує врегулювання, шляхом визначення особливостей розрахунку вартості спеціального дозволу, який надається в результаті розширення меж вже діючого спеціального дозволу, наприклад через встановлення нормативних положень щодо сплати вартості дозволу лише за відсоток збільшення запасів (ресурсів) завдяки розширенню площі.

            Для нормативного врегулювання вказаного недоліку, внесення змін потребує, як Порядок № 615, так і Методика № 1374.

  1. Оцінка екологічних, соціальних та безпекових наслідків.

            Перед Україною стоїть серйозний виклик, що стосується стрімкого зростання цін на енергоресурси, перш за все на природний газ. На жаль, програма збільшення видобутку власного газу «20/20» провалена, а високі ціни на імпортний газ призведуть то надмірного зростання комунальних тарифів для населення. Україна очікує приходу на ринок видобутку природного газу провідних міжнародних компаній, які зможуть інвестувати достатні ресурси у розвідку, буріння та будівництво необхідної інфраструктури. Проте для таких компаній виключно важливими є стабільність і передбачуваність нормативної бази, верховенство закону та захист інвестицій. Саме тому при виконанні рішень РНБО необхідно забезпечити відповідність кожного кроку міжнародним правовим нормам та практикам.

            У Рішенні РНБО присутня норма, яка виглядає логічною, проте не може бути реалізована через наявність оціночних понять, які можуть призвести до серйозних зловживань та порушень прав надрокористувачів. Зокрема пропонується передбачити зупинення або анулювання спеціального дозволу на користування надрами у разі користування надрами із застосуванням методів і способів, що призводять до значного забруднення довкілля або спричинили негативні наслідки для навколишнього природного середовища. При цьому, жодним законом не визначено поняття «методи і способи, що призводять до значного забруднення довкілля або які спричинили негативні наслідки для навколишнього природного середовища». Реалізація таких пропозицій можлива лише за умови детального опрацювання та чіткого визначення відповідних понять, конкретизації підстав та має здійснюватися виключно за рішенням суду.

            У Верховній Раді України знаходиться на розгляді законопроєкт «Про економічний паспорт українця» (реєстр. № 2754 від 16 січня 2020 року). Для його реалізації після ухвалення потрібно забезпечити не лише безперебійну роботу гірничодобувної галузі, але і зростання надходжень до державного бюджету. У разі внесення хаосу у процедури державного контролю за діяльністю надрокористувачів, реалізація цієї важливої соціальної ініціативи опиниться під загрозою зриву.

            Надрокористувачі реалізують локальні проєкти соціальної відповідальності у тих громадах, де знаходяться їхні підприємства, укладаючи угоди про соціальне партнерство з місцевими громадами та вкладаючи значні кошти в розвиток місцевої соціальної, медичної та спортивної інфраструктури. Проблеми у роботі гірничодобувних підприємств зроблять неможливим здійснення і місцевих проєктів, що посилить соціальну напругу на місцях.

            Деякі корисні копалини мають виключне значення для забезпечення безпеки та обороноздатності країни. Це стосується як поставки сировини для оборонно-промислового комплексу України, так і виконання наших стратегічних зобов’язань перед іноземними партнерами. Компанії, які на сьогодні займаються видобутком таких корисних копалин, забезпечують виконання умов ліцензій та безперебійні поставки сировини відповідно до підписаних договорів. Зростання світового попиту на такі корисні копалини створює передумови для залучення на український ринок стратегічних інвесторів, які перш за все будуть орієнтуватися на стабільність законодавства та відсутність суб’єктивно-корупційних чинників у механізмах отримання дозволів на роботу.

  1. Висновки та рекомендації для органів влади щодо розвитку надрокористування, ефективних методів господарювання та уникнення ризиків від непідготовлених рішень.

7.1. При виконанні Рішення РНБО у частині розробки додаткових механізмів видачі та продовження спецдозволів передбачити, що нові процедури будуть поширюватися лише на тих надрокористувачів, які звернуться за новими дозволами після набуття чинності нових правил. Чинні спецдозволи можна буде і надалі використовувати та продовжувати.

            У частині надання органам виконавчої влади повноважень щодо зупинки та анулювання дозволів – передбачити, що органи влади можуть ініціювати таке рішення лише на основі виключного переліку підстав, визначених у законі та лише через подання судового позову. Водночас рішення про зупинення або анулювання спецдозволів приймається виключно судом. Усунення суб’єктивного фактору у процедурах державного контролю допоможе уникнути корупційних ризиків, збереже інвестиції та забезпечить стабільність роботи галузі.

            Дія спеціального дозволу на користування надрами може бути зупинена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр виключно за наслідками проведення заходу контролю або за поданням інших уповноважених органів на підставі відповідних приписів, складених за наслідками заходів контролю та у вичерпних випадках, які мають встановлюватись безпосередньо у законі або кодексі. Наприклад:

– порушення користувачем надр умов користування надрами, передбачених спеціальним дозволом;

– виникнення внаслідок проведення робіт безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників та/або населення;

– невиконання у встановлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

            Анулювання спеціального дозволу має здійснюватися лише у вичерпних випадках, які повинні бути визначені у законі, а саме:

– закінчення строку дії дозволу;

– добровільна відмова користувача надр;

– ліквідація юридичної особи, смерть фізичної-особи підприємця у разі відсутності правонаступника;

– в інших випадках лише за рішенням суду.

7.2. Встановити чіткий механізм визначення вартості спецдозволів, що надаються за наслідками розширення меж ділянки надр, раніше наданої у користування.

            Необхідно встановити, що продовження, переоформлення та внесення змін до спеціального дозволу здійснюється безоплатно у максимально можливі короткі строки.

            Уряди країн, де видобуток корисних копалин є стратегічною галуззю, стимулюють проведення геологорозвідувальних робіт та подальший видобуток за допомогою створення сприятливих умов для ведення бізнесу та науково-дослідницької діяльності.

            Безоплатність процедур продовження, переоформлення та внесення змін до спеціального дозволу стане саме тією сприятливою умовою. Варто нагадати, що постановою КМУ від 25 квітня 2018 року № 333, якою були внесені зміни до Порядку № 615, вже скасована плата за продовження строку дії дозволу для нафти та газу, що має ознаки дискримінації по відношенню до надрокористувачів, які здійснюють геологічне вивчення або промислову розробку родовищ інших корисних копалин.

            З огляду на вищезазначене, необхідно переглянути підхід до встановлення плати за продовження дії спеціального дозволу, скасувавши необхідність сплати збору за продовження і для інших корисних копалин, або встановити його на мінімальному рівні, як збору за надання адміністративної послуги.

7.3. Визначити на рівні закону чіткого та вичерпного переліку плат, а саме:

– плати за отримання спеціального дозволу (яка буде стягуватися за результатами аукціону або без проведення аукціону відповідно до Методики №1374). Важливо передбачити, що плата за надання спеціального дозволу через розширення меж ділянки обраховується виключно виходячи з об’ємів:

 – (площі) на яку здійснюється розширення;

– адміністративного збору за продовження, переоформлення та внесення змін до спеціального дозволу;

– рентної плати за користування надрами (розмір та порядок сплати якої визначатиметься Податковим та Бюджетним кодексами).

7.4. Скасувати інститут гірничих відводів

            Гірничий відвід давно не вирішує жодних питань, він просто дублює функції спеціального дозволу на користування надрами та проєкту розробки родовища, це зайвий інструмент державного регулювання.

7.5. Створити на державному рівні агентство страхування типу німецького «Гермесу».

            Розглянути можливість створення на базі державного банку спеціального кредитно-страхового агентства на зразок німецького “Гермесу”, яке могло б гарантувати виконання контракту іноземним контрагентом і кредитувати його під покупку вітчизняної продукції. Також агентство на зразок «Гермесу» мінімізує курсові ризики експортерів.

            Німецька компанія «Гермес» є найбільшою компанією, що здійснює гарантування зовнішньої торгівлі. Кошти «Гермес» були сформовані державою. Уряд також бере на себе всі зобов’язання з відшкодування збитку з усіх операцій, що страхуються «Гермес», але страхові премії, що одержує «Гермес», надходять до державної скарбниці. Страхове покриття надається експортерам, національним кредитним організаціям та іноземним учасникам кредитного договору (під індивідуальні умови). Важливо зазначити, що тільки товари, вироблені на території ФРН, підпадають під страхування. Перед видачею страховки контрагент підлягає перевірці на кредитоспроможність його країни і наявність кредитного рейтингу. Під страхування підпадає 90% від сумарної ціни, 10% ризику бере на себе експортер. Страхуються такі ризики: виробничі і експортні, що виникають до і після відвантаження товару відповідно. Крім того, «Гермес» здійснює страхування від ризиків, пов’язаних зі зміною курсу валют. Організація покриває зміни курсу національної валюти для контрактів тривалістю, що перевищує два роки.

7.6. Посилити цифровізацію процесів надрокористування.

            Адміністрування всіх процесів у сфері користування надрами здебільшого здійснюється шляхом паперового документообігу, що збільшує витрати держави і бізнесу. Відсутність цифровізації геологічної інформації призводить до її пошкодження і втрати.                      Держава зокрема продовжує залишатися єдиним джерелом отримання інформації про родовища і запаси корисних копалин. Бажання надрокористувача інвестувати у розробку родовищ спонукає його всіма можливими способами отримати інформацію про такі родовища, що здебільшого є причиною корумпованості на ринку геологічної інформації.

            Проблема цифровізації адміністративних процесів вирішується шляхом створення електронного кабінету надрокористувача, через який надрокористувач зможе подавати документи для отримання дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, а також обов’язкову звітність.

Рекомендуємо:

Взяти до уваги та врахувати викладені вище пропозиції з метою стимулювання пошуку, видобування та збагачення корисних копалин, що мають стратегічне і критичне значення для економіки та обороноздатності України при підготовці відповідних проектів рішень Кабінету Міністрів України та напрацюванні законодавчих ініціатив.

 

 

Вам також буде цікаво:

Залишити Коментар