Хто захистить ДБР?

Державне бюро розслідувань невдовзі стане одним із найпотужніших серед правоохоронних органів України з початковою кількістю 1500 осіб. Такого масштабного нового органу в сучасній Україні ще не створювали з “нуля”.

Експертну оцінку цієї події дав Денис Монастирський, експерт Українського інституту майбутнього, в публікації на glavcom.ua.

Якщо ще 3 роки тому створення нових державних органів сприймалось як #перемога, то зараз, ще до створення нового Верховного Суду чи ДБР, цим органам вже пророкують поразку. Закономірно, що кредит довіри громадян до реформування зникає, як і саме реформування в багатьох сферах.

Проте, ДБР – це якісно новий “гравець ” правоохоронної системи, який суттєво вплине на неї, коли розпочне свою роботу. Бюро розслідувань до того ж кардинально змінить роль прокуратури (в неї поступово зникне слідство і залишиться лише функція організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням), Національної поліції і, навіть, СБУ (ДБР забере частину підслідних СБУ проваджень і зробить неминучою реформу служби).

Як на мене, найважливішою для суспільства функцією ДБР стане розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями. Це і незаконні методи “вибивання” свідчень, випадки катування затриманих, власне, незаконні затримання тощо. Крім цього, ДБР буде органом, який буде розслідувати злочини, вчинені правоохоронцями під час мирних зібрань. Це сфера, де ДБР зможе або заслужити повагу суспільства та інших правоохоронних органів, або розписатись у власній неспроможності та непрофесійності.

Таким чином, ДБР неминуче стане потужним правоохоронним органом. Але на етапі створення ДБР виявилось, що мало хто в державі зацікавлений у його створенні. Точніше увага зникла майже одразу після прийняття закону “Про Державне бюро розслідувань ” 12 листопада 2015 року та постанови КМУ “Про утворення Державного бюро розслідувань” 29 лютого 2016 року. Наче були виконані певні умови Коаліційної угоди або Антикорупційної програми, а все решта перестало цікавити владу. Фактично відсутня увага до створення ДБР з боку міжнародних інституцій, адже відомо, що саме це часто виступає рушійною силою для перетворень та реформ в Україні. Дуже непослідовною є увага експертної громадськості, яка лише пасивно спостерігає за процесом обрання Директора та заступників директора ДБР. Позаяк у випадку створення антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, Антикорупційні суди) позиція активістів є агресивною “за “.

Відсутність суспільної уваги, з моєї точки зору, негативно впливає на процес формування цього важливого правоохоронного органу. Наприклад, постанова уряду щодо порядку проведення дослідження на поліграфі в ДБР була прийнята лише у травні цього року – через півтора року після набрання чинності Закону України “Про ДБР “, де передбачене обов’язкове проходження поліграфу всіх кандидатів на посади в ДБР, і більше ніж через рік після початку конкурсу на керівні посади в ДБР.

Проблемою є також те, що ніхто протягом майже двох років з часу прийняття закону не працює з міжнародними донорами щодо підтримки створення ДБР. Цілий ряд міжнародних донорів готові сьогодні організаційно, експертно і фінансово долучитись до підтримки становлення ДБР. Їхні бюджети на наступний рік формуються, як правило, в жовтні-листопаді поточного року. Для закладення в бюджет донорської організації можливості фінансування певного проекту потрібно звернення від державного органу. У ситуації, поки ДБР не має Директора, безпосередньо від імені ДБР ніхто не може цього зробити. Конкурсна комісія чітко обмежена рамками закону про ДБР. Проте, хтось має взяти на себе відповідальність за формування запиту до міжнародних інституцій щодо допомоги на 2018 рік. Вихід може бути таким: оскільки ДБР є центральним органом виконавчої влади, саме Кабінет Міністрів України мав бив виступити лобістом інтересів ДБР до моменту призначення Директора ДБР.

Також ДБР потребує сьогодні захисту в парламенті під час затвердження Державного бюджету на 2018 рік. Згідно з проектом бюджету на забезпечення діяльності ДБР закладено 651 мільйон 567 тисяч гривень. Це майже на 11 мільйонів більше, ніж у бюджеті на поточний рік і, здається, наче добре. Проте, всі 100% цих коштів є видатками споживання, тобто це зарплата, комунальні платежі, пальне для автотранспорту тощо. Але ДБР потрібно створювати з “нуля”, облаштовувати приміщення, закуповувати техніку, меблі, обладнання (основні засоби, вартість яких більше 7000 гривень), а тому щонайменше 20% від загальної суми має бути передбачено на видатки розвитку. У проекті бюджету ми поки бачимо, що передбачено 0 гривень на видатки розвитку для ДБР. І це є проблемою. Тому ще одним викликом на рівному місці для Директора ДБР може стати клопіт щодо перерозподілу коштів бюджету для можливості закуповувати обладнання, необхідне для діяльності ДБР.

Дуже сподіваюсь, що це звичайна помилка при формуванні проекту бюджету, яка буде виправлена у профільному комітеті парламенту. Адже в Державному бюджеті на 2017 рік на видатки розвитку мають становити хоча б 45,6 мільйонів гривень (трохи більше 7% від загальної суми). Тому звертаюсь до народних депутатів України з проханням внести необхідні правки до проекту бюджету ще на етапі його прийняття.

Без внесення відповідних правок до проекту бюджету можна буде вважати, що влада не зацікавлена у запуску Державного бюро розслідувань і буде обрано тактику, коли в ДБР будуть працювати Директор і заступники, але вони будуть позбавлені можливості розвивати бюро.