» Новини » Про державні витрати бюджету 2021 або про складний політичний вибір

Про державні витрати бюджету 2021 або про складний політичний вибір

З таким політичним вибором ми однозначно будемо залишатися найбіднішою  економікою Європи і з такими ж перспективами втечі населення закордон. Про це заявив Данило Монін, експерт економічних програм на своїй Фейсбук-сторінці, коментуючи державні витрати бюджету 2021.

«Питання державних витрат завжди поділяє суспільство на 2 табори. Одержувачі і розподільники державних грошей завжди хочуть підвищень і вважають, що чим більше, тим краще. Бізнес або ті, хто наповнює бюджет грошима, завжди стурбовані тим, що буде з їх доходами і як багато доведеться віддати. І взагалі – які перспективи зростання економіки?

Найголовніша цифра цієї осені – 44.8% ВВП. Це той рівень державних витрат, який поданий Кабінетом Міністрів до парламенту на цьому тижні. Багато це чи мало? Все пізнається у порівнянні!

Так, рік тому Парламент в листопаді затвердив бюджет з ВВП 4554 млрд зі зведеними державними витратами 1817 млрд (39.9% ВВП) і державними доходами на рівні 1730 млрд (38% ВВП).

До першого читання поданий бюджет ВВП, який трохи нижче, ніж рік тому (4504 млрд) з консолідованими видатками в розмірі 2019 млрд (44,8% ВВП) і доходами на рівні 1740 (38.6%).

Таким чином, що ми бачимо? Зростання доходів на 10 млрд. (адже економіка не гумова !!!) і зростання державних витрат на 200 млрд за відсутності номінального зростання економіки, що формує дефіцит 279 млрд або 6.2% ВВП», – зазначив експерт.

Данило Монін розповів, що на його думку, єдиний спосіб нарощувати державні витрати – це стимулювання економічного зростання в довгостроковій перспективі.

«Я звичайно розумію незавидну роль міністра фінансів. Ми бачилися перед Нацрадою 30.06 і мене цікавило тільки одне питання – який плановий дефіцит Ви бачите на 2021 рік. І ще тоді міністр відповів – 6% ВВП. І мені вже тоді стало відразу сумно. І хоча він в цілому це аргументував підняттям мінімальної зарплати, але детально вивчивши останні 2 дні державний бюджет з усіма 500+ програмами, я можу стверджувати, що мінімальна зарплата тут впливає тільки частково, в набагато меншому обсязі, ніж реальні політичні рішення!

Ми, як реальні ліберали, вважаємо, що єдиний спосіб нарощувати державні витрати – це стимулювання економічного зростання в довгостроковій перспективі, що дає можливість підвищувати витрати бюджету за рахунок зростання економіки в об’ємі. Мінфін спільно із західними кураторами так не вважає», – розповів він.

Також експерт пояснив, що він має на увазі під складним політичним вибором.

«Політичний вибір можна описати в кількох контекстах.

1) Вибір бюджету за основу. Звичайно, Мінфін завжди бере останню версію бюджету за основу. Але в зв’язку з кризою, ми маємо реальну аномалію. Адже дохідна частина не буде виконана в цьому році на 170 млрд і бюджет у квітні був ще розширений на 100 млрд. І якщо орієнтуватися на антикризові витрати, то можна полетіти за видатками в космос. У той же час, провівши роботу з аналізу програмних статей, я готовий сміливо стверджувати, що Мінфін вже провів роботу зі стримування державних витрат і ліквідації частини дрібних програм. Це правда. Наприклад бюджет Міністерства оборони як становив 117,5 млрд на 2020 рік, так і залишився на цифрі 117.5 млрд. А бюджет МВС зріс лише на 6%, а бюджет Міністерства економіки навіть частково впав. І витрати на безпеку, які складуть цього року через кризу 6.8% ВВП знизяться до 5.93% в наступному, що все одно вище 5%, якими завжди оперували. З іншого боку, я впевнений, що Мінфін бачить, як очевидно неактивно витрачати гроші бюджетів цього року і ми за підсумками 8 місяців маємо зведений дефіцит всього близько 40 млрд. Думаю, міністр не вірить, що дефіцит в кінці року складе 300 млрд. Мій розрахунок-прогноз (на малюнках 2020 (п)) показує 212 млрд дефіцит до кінця року. Це теж багато, але при цьому державні витрати на 140 млрд нижчі, ніж квітневий план – колосальна сума. І правильно необхідно планувати від прогнозних цифр державних витрат цього року.

2)Другий політичний вибір полягає у виборі пріоритетів у напрямку витрат коштів бюджету. Для Зеленського цей вибір очевидний – економічна діяльність уряду і дороги-мости-інфрастуктурні проєкти у якості застосування. Я в цілому вважаю, що в цьому напрямку у Зеленського швидше виходить, аніж не виходить.

Але і сума на дороги цього року, з урахуванням перенаправлення половини стабілізаційного фонду,  перевищить рівень 2019 року на 60 млрд. При тому, що економіка не зросте.

З іншого боку, очевидним рішенням Кабміну і Президента є підняття зарплат вчителям і медикам на 30% з 2021 року. При тому, що ми маємо економіку на рівні базового прогнозу на 2020 млрд. А це вимірюється сумою реальних 100 млрд державних витрат, які абсолютно не покриті нічим, окрім бажання політиків. А це – реальне політичне зростання дефіциту бюджету на 2.2% ВВП.

Ну і звичайно, не варто скидати реальний ефект кризи у вигляді зростання державного боргу і соціальних та пенсійних витрат… За планами Мінфіну, витрати на обслуговування боргу виростуть до 163 млрд гривень. Хоча я в цьому році прогнозую економію у 20 млрд від плану Мінфіну і впевнений, тут є резерви і на 2021 рік. А витрати пенсійного фонду з базового бюджету 2020 виростуть з 442 до 495 млрд гривень.

3) Третій політичний вибір – це бажання міністра фінансів захищати збалансованість бюджету. Тут очевидно, що Міністр не зміг захистити менший дефіцит.

У підсумку маємо результат – плюс 4.9% державних витрат за 1 рік і дефіцит зведеного бюджету на рівні 6.2% ВВП», – заначив Данило Монін.

На думку експерта, вибір 2021 року визначить вибір на декілька років вперед.

«Але цей вибір 2021 року визначить, як на мене, вибір до кінця 2024 року. Мінфін в наступні роки буде намагатися знижувати рівень державних витрат, а стимулювання економічного зростання буде не на часi.

Тож з таким політичним вибором ми однозначно будемо залишатися найбіднішою  економікою Європи і з такими ж перспективами втечі населення закордон», – підсумував Данило Монін.