Міжнародний кримінальний суд – це орган, який не має ані можливості розслідувати акти тероризму й агресії в Криму й на Донбасі, ані юрисдикції щодо РФ.
На цьому наголосив директор програми «Право» Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко під час онлайн-дискусії щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), організованої Центром громадянських свобод.
«Людство давно йшло до того, щоб створити постійно діючий судовий інститут, в юрисдикції якого б були злочини, які викликають найбільший резонанс та інтерес всього людства. Ідея створення Міжнародного кримінального суду заслуговує на підтримку, однак реалізація цієї ідеї має низку проблем. МКС був створений не як інституція при ООН, а так званий договірний кримінальний суд.
Цей судовий інститут працює на принципах комплементарності, тобто може бути залучений лише тоді, коли національні правоохоронні та судові органи не можуть або не хочуть вести власне розслідування або притягати до відповідальності певних осіб. Також в його юрисдикцію підпадає досить обмежена категорія злочинів – злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії», – зазначив Олександр Чебаненко.
Олександр Чебаненко підкреслив, що МКС не справляється зі своїми функціями.
«За 18 років роботи цієї судової інстанції було витрачено 1,5 млрд доларів США, однак винесено всього 3 вироки. Для порівняння, Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії за аналогічний період виніс 108 вироків, з яких 18 – виправдальних. При цьому є конфлікти у самому суді, багато хто вважає обґрунтованою критику щодо ефективності ухвалених ним рішень. Крім того, діяльність МКС не відповідає обов’язковим для виконання Україною положенням Загальної декларації прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є обов’язковими для нас і відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС. У своїй діяльності МКС неодноразово грубо порушував принципи, закріплені у вказаних нормативних актах. Насамперед, що кожна людина має право на те, щоб її справа була розглянута впродовж розумного строку з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом. Вимагати від України ратифікації Римського статуту – вимагати приєднання до суду, який систематично порушує вказані принципи, вимагати порушити базові умови Угоди про асоціацію України з ЄС», – додав він.
Експерт наголосив: заяви України 2014 і 2015 років до МКС щодо розповсюдження юрисдикції МКС на злочини на Майдані та у зв’язку з агресією РФ мають бути відкликані, адже були зроблені всупереч Конституції України.
«Відповідно до низки положень Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції. Можливість такого доповнення судової системи України набула чинності з 2019 року.
Таким чином, розповсюдження юрисдикції МКС на Україну, відповідно до частини другої статті 9 Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України», – акцентував він.
Олександр Чебаненко спростував твердження про те, що ратифікація Римського статуту МКС є частиною Угоди про асоціацію з ЄС.
«Відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, сторони зобов’язались співпрацювати «з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року та пов’язаних з ним документів». У рамках співпраці Україна зробила низку кроків: у 2006 році приєдналася до Угоди про привілеї та імунітет Міжнародного кримінального суду, на рівні Кабміну ухвалила низку постанов для ратифікації Україною Римського статуту тощо», – зазначив він.
Водночас експерт UIF підкреслив, що низка норм Римського статуту суперечить загальним нормам кримінального права України.
Також він спростував твердження, що ратифікація Римського статуту вигідна Україні, тому що спонукає відповідні органи до розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Разом з тим Олександр Чебаненко підкреслив, що рішення МКС є обов’язковими виключно для тих країн, які приєдналися до Римського статуту.
«Це впливає як на роботу суду, так і на такі важливі моменти як, наприклад, збір доказів тощо. Країна-агресор Росія не підлягає юрисдикції цієї міжнародної юридичної структури, тому ігноруватиме її рішення. Україна повинна залучати інші судові органи для притягнення до відповідальності представників держави-агресора та її посіпак», – констатував він.
Таким чином, резюмував експерт UIF, до того часу, поки не будуть внесені відповідні зміни до Угоди про асоціацію з ЄС, Україні й надалі має продовжувати співпрацю щодо МКС та Статуту.
«Не можна припиняти розслідування стосовно справ Євромайдану, Донбасу та Криму, інакше вони потраплять у провадження МКС.
І головне, необхідно провести аудит декларацій до МКС щодо Криму, Євромайдану та Донбасу на предмет можливості їхнього скорішого відкликання», – підсумував Олександр Чебаненко.
Вам також буде цікаво:
КАЛЕНДАР КЛЮЧОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ
UIF запрошує до участі у проєкті щодо зменшення масштабів контрабанди
Демократія по-словацьки: Лайчак пропонує допустити російських спостерігачів на українські вибори
Світ на порозі нових потрясінь
Управління університетами. Експерти обирають спроможність. Слово за статусом.
Антиросійські санкції: інструмент впливу чи демонстрація безсилля