Джерело: “Громадське“
Чому система перемагає реформи? Поговоримо з Володимиром Шульмейстером, екс-першим заступником міністра інфраструктури.
Тетяна Трощинська: В середині грудня знову прийшла зима, і знову всі виявилися до неї не готовими, як і кожного року. Чи можна цю проблему вирішити системно?
Володимир Шульмейстер: Насправді, це випробування для системи на міцність. І те, що за добу випала півмісячна норма опадів — це якраз випробування системи на міцність. Тобто питання в запасі міцності, якого у нас дефіцит. Перебуваючи в пробках, ми це відчуваємо.
Василь Шандро: Чи доречно в цьому випадку говорити, що влада знову нічого не робить?
Володимир Шульмейстер: Навіть якби випала дводенна норма опадів, все одно була б проблема. А кількість опадів перевищила всі наші ліміти. Друга дуже важлива складова — місто апріорі не готове до такої великої кількості автомобілів. Громадський транспорт не оптимальний для містян, а це те, на що насамперед звертає увагу місцева влада цивілізованих країн. Наприклад, завдяки перевезенню людей з передмість, можна було б зняти значне автомобільне навантаження з доріг.
Василь Шандро Можливо, варто створити якусь приватну фірму, яка працювала б в такий період, якщо не можуть впоратися державні комунальні підприємства?
Володимир Шульмейстер: Безумовно, і це стосується насамперед інфраструктурних компаній. Частка країни в інфраструктурі величезна. Коли я був у міністерстві, ми всіляко намагалися зменшити кількість таких держкомпаній, яких зараз під Міністерством інфраструктури близько 250. На жаль, ці спроби нічим не увінчалися.
Поки держава має таку частку в економіці, наш економічний літак не злітає.
Ми намагалися провести законопроект про децентралізацію автодору, що дозволив би припинити існування компаній під автодором. Зокрема, компаній в областях і районах, які організовують ямковий ремонт, утримання доріг. Їх необхідно перевести в приватний сектор. З 2016-му році це було повністю зупинено. Не вдалося збільшити частку приватного сектору в автодорожній області, наслідки чого ми бачимо зараз.
Тетяна Трощинська: Проте водії говорять, що протягом останніх двох років збільшилася кількість ремонтів різного характеру. Чому це сталося?
Володимир Шульмейстер: Це сталося завдяки тому, що в держбюджеті збільшилася сума грошей, які можна виділити на дороги, і з року в рік ця сума збільшується. З 1 січня починає працювати захищений Дорожній фонд, завдяки якому упродовж трьох років кількість грошей, які спрямовуються безпосередньо на дороги, збільшиться до близько 50 мільярдів гривень. Проте новий бюджет показав, що навіть наявність грошей на ремонт доріг їхню пріоритетність визначає не атводор і економічні обґрунтування, а політики. Наприклад, є портове місто Миколаїв, навколо якого знищені дороги і в напрямку Кропивницького, і в напрямку Кривого Рогу. Ці дороги повинні були робити наступного року, і під це були заплановані гроші. За ніч до голосування бюджету ці дороги зникли з цього плану, і з’явилися інші дороги, які на думку влади, мабуть, є більш пріоритетними. Це дороги в Харківській, в Дніпропетровській і Чернівецькій областях.
Тетяна Трощинська: Чиї інтереси там можуть виявлятися?
Володимир Шульмейстер: За цими назвами вже і так все сказано. Я вважаю, що НАБУ має звернути на це увагу — чому і хто зробив цю заміну. Адже гроші, які спрямовуються на ремонт доріг — це інструмент, який політики використовують для того, щоб зацікавити електорат. Я вже не кажу про те, що на підряд та субпідряд заходять відповідні компанії депутатів.
Тетяна Трощинська: Я зараз пригадала якесь чергове голосування за відміну в’їзду важковагового транспорту, який був не підтриманий. І більшість народних депутатів давали абсолютно політичні коментарі до подібних нібито важливих речей. Наскільки політичний вплив зберігається над цією сферою?
Володимир Шульмейстер: Автодор завжди перебуває в сфері впливу керівних партій. Через автодор виграються голоси. Тобто в тих регіонах, куди спрямовуються гроші на ремонт доріг, з’являються прихильники керівної партії. Зараз автодор перебуває під контролем керівної партії і політики визначають, куди спрямувати кошти.