Чи вдалося Зеленському стабілізувати ситуацію у країні: результати соціології

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України

❑ Географія: Україна (національний проект)

❑ Обсяг вибірки: 2400

❑ Терміни проведення: 15.05-24.05.2021

❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»

❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.

*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік:database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?

** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту

---

СОЦІАЛЬНІ НАСТРОЇ

 

Оцінка напрямку розвитку подій

 

• На думку більшості громадян (65%) напрям розвитку подій в Україні є неправильним. Правильним його називають лише 20% опитаних і ще 15% не можуть визначитися.

• З лютого, коли було проведено першу хвилю дослідження, настрої громадян щодо напрямку розвитку подій в Україні дещо змінилися. Кількість негативних оцінок знизилася з позначки 74% до 65% нині. І навпаки, кількість позитивних оцінок руху збільшилася з 14% до 20%. Впродовж всього періоду з кінця зими до кінця весни фіксується поступове покращення оцінок. Втім, темпи його доволі повільні і абсолютна більшість громадян все ж висловлюється в негативному ключ про напрямок розвитку подій в Україні.

• 52% респондентів вважають також, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (28%).

• Найбільш помітно з лютого змінилися оцінки населення щодо напрямку подій у їхньому населеному пункті: нині кількість негативних (45%) та позитивних оцінок (42%) майже зрівнялися.

• Таким чином, чотири хвилі дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.

 

 

Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.

 

Молодь 18-24 років  27% правильно – 58% неправильно

Старше покоління 55+ років  17% правильно – 68% неправильно

 

Жителі всіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. Як і у попередніх опитуваннях, порівняно менше негативно налаштовані у Центрі і, навпаки, найгірше – на Донбасі.

 

Центр 23% правильно – 62% неправильно

Донбас  14% правильно – 77% неправильно

 

Найбільш актуальні проблеми в Україні 

 

• Двома найбільш актуальними проблеми в Україні громадяни нині називають війну на Донбасі (38%) та низькі зарплати, пенсії (38%). Кількість згадок про проблему війни на Донбасі значно зросла з березня внаслідок квітневого загострення і концентрації російських військ вздовж українського кордону та в окупованому. Проблема ж низький зарплат та пенсій була в першій трійці проблем згідно результатів кожного опитування з лютого включно.

• До топ-трійки проблем можна віднести високі комунальні тарифи (33%), які в лютому були головною проблемою громадян та корупцію (32%). Таким чином, проблема тарифів, з кінцем опалювального сезону, поки відтіснена з першої позиції більш нагальними – високими цінами та війною на Донбасі.

• Проблема пандемії коронавірусу менше згадується у травні (19% до 27% у квітні), що можна пояснити покращенням статистики захворюваності та зменшенням повідомлень про перевантажені лікарні.

• Розподіл відповідей щодо інших проблемам залишається майже ідентичним до результатів попередніх трьох опитувань.

 

 

Подібно до минулих досліджень, між різними соціально-демографічними групами немає різких розбіжностей у визначенні найбільш актуальних проблем України. 

 

---

 ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИКІВ

 

Динаміка рівня довіри до політиків та діячів

• Нині жоден з політиків або діячів не має позитивного балансу довіри. Ця тенденція повторюється з часу першого дослідження в лютому.

 

• Разом із тим, з лютого сталися доволі помітні зміни щодо довіри до окремих політиків. Найбільш значимою є зміна довіри до Володимира Зеленського: нині йому довіряють 39% громадян і баланс довіри до нього становить -18%, тоді як у лютому він був вдвічі більший (-38%).

 

• На другому місці спікер Дмитро Разумков, різниця довіри-недовіри якого складає -27% (у лютому -36%). На третьому місці секретар РНБО Олексія Данілов з -32%.

 

• На порівняне четверте місце перемістився Ю. Бойко з -38%.

 

• Найгірші показники довіри демонструє Петро Порошенко (-64%) та Віктор Медведчук (-62%) і Юлія Тимошенко(-59%).

 

 

 

---

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ

 

• Володимир Зеленський займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 25% серед усього населення або 33% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

 

• З лютого, рейтинг В.Зеленського поступово зростав на кілька відсотків щомісяця. Натомість рейтинги його найближчих конкурентів залишалися незмінними або навіть дещо знижувалися. В результаті, нині рейтинг Зеленського майже втричі вищий, ніж у П. Порошенко та Ю. Бойко, які набирають по 12% серед тих, хто визначився і піде на вибори.

• Юлія Тимошенко, яка з лютого займала умовне четверте місце, в травні порівнялася з П.Порошенко та Ю.Бойко – на неї готові проголосувати 12% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Слід наголосити, що це сталося не через суттєве зростання її особистого рейтингу, а через деяке падіння готовності голосувати з П. Порошенко та Ю.Бойко.

• З усіх інших кандидатів лише Ігор Смешко, як і в попередніх хвилях, отримав би 5% підтримки (7% серед тих, хто визначився і піде на вибори). Усі інші можливі кандидати на найвищу посаду на виборах отримали б менше 5% підтримки.

 

 

Молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В.Зеленського – 34%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 20%. Натомість старші люди вдвічі частіше підтримують Ю.Бойко (13% проти 6% серед молоді).

Володимир Зеленський утримує електоральне лідерство у Центрі з 25% проти 10%  П. Порошенко та Півдні з 30% проти 13% у Ю. Бойко.

 

На Заході Зеленський вперше за чотири хвилі опитування має навіть трохи більше, ніж його основний суперник там – П.Порошенко –  22% до 17%.

 

На Сході Зеленський також вперше за чотири дослідження має вищу підтримку ніж Ю. Бойко – 24% до 19%.

 

Тим не менш, Донбас залишається відверто проблемни регіоном для В.Зеленського – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 13% до 29%.

 

Невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.

 

 

Рейтинг партій до Верховної Ради

«Слуга народу» набирає порівняно більше за інші партії – 22%.  На другому місці «Опозиційна платформа – За життя» – 17%. На відміну від квітня, коли обидві партії фактично на двох займали перше місце, у травні їхній відрив складає 5%.

«Батьківщина» та «Європейська солідарність» займають третю позицію з 15% та 14% відповідно. Вперше за чотири хвилі дослідження «Батьківщина» зрівнялася з ЄС і це корелює з описаними вище змінами в рейтингах лідерів цих політичних сил.

Усі інші партії, як і у попередні місяці, не перетинають п’ятивідсотковий бар’єр у абсолютних значеннях.

 

Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 24% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії у понад два рази менша – лише 12%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 18%.

 

За регіонами партія «Слуга народу» вже не утримує в жодному з них лідерства – навіть у Центрі її показник поступається «Європейській солідарності» 12% до 14% відповідно.

 

Натомість на Заході програє «Європейській солідарності» – 14% проти 17%, а на Сході вже майже вдвічі поступається «Опозиційній платформі за життя» – 16% проти 25% і ще більш явно на Донбасі – 9% проти 38%.

---

СУД НАД В.МЕДВЕДЧУКОМ ТА Т. КОЗАКОМ

 

Більше половини громадян (63%) не вірять, що підозра цим двом політикам закінчиться публічним судовим процесом та реальними строками. Вірять у це майже чотири рази менше опитаних (16%).

Всі соціально-демографічні групи одностайні у своїй недовірі до того, що справа депутатів матиме реальні наслідки. При цьому старше покоління та жителі Заходу та, особливо, Центру, які демонструють більшу обізнаність про цю ситуацію, висловлюють навіть більшу недовіру, аніж інші групи.

Навіть серед електорату В. Зеленського кількість скептиків перевищує кількість тих, хто вірить у реальні вироки, у понад два рази (53% до 24% ).

---

СТАВЛЕННЯ ДО ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ

Більшість населення (62%) не підтримує рішення відкрити ринок землі сільгосппризначення з 1 липня цього року. За такий крок виступає чверть опитаних (26%). При цьому кількість категоричних противників відкриття ринку землі майже у три рази перевищує кількість тих, хто однозначно за це рішення (49% до 14%).

 

 

Серед усіх електоральних груп основних політичних гравців немає підтримки відкриттю ринку землі. Особливо серед виборців Ю.Бойко (84% противників) та Ю.Тимошенко (73% противників).

 

Виключенням є виборці В.Зеленського, чиї уподобання розділилися майже навпіл: 45% не підтримують цей крок і 42% виступають за.

 

Це корелює з більшою схильністю молоді підтримувати відкриття ринку землі в Україні: 38% серед молоді до 24 років виступають за цей крок, тоді як серед старшого покоління його підтримують удвічі менше (19%).

---

КОРОНАВІРУС ТА ВАКЦИНАЦІЯ

 

Сприйняття коронавірусу Covid-19

 

• Половина громадян (50%) вважають коронавірус серйозною та небезпечною хворобою. У порівнянні з дослідженням у лютому, їхня частка збільшилася (з 41%).

• Ще 27% респондентів, визнаючи серйозність хвороби, стверджують, що небезпечність її перебільшена.

• Протягом чотирьох місяців зафіксоване зростання, із значним стрибком порівняно з попередньою хвилею, частки тих, хто вважає коронавірус не лише серйозною, а й небезпечною хворобою. Якщо у лютому таких було 41% при 37% тих, хто називав небезпеку цієї хвороби перебільшеною, то нині це співвідношення відповідно 50% до 27%.

• Кількість «коронаскептиків» – громадян, які вважають коронавірус звичайним ГРВІ або взагалі не вірять в його існування – залишається з лютого фактично незмінною і становить відповідно 14% та 3%.

 

 

Респонденти молодшого віку менше схильні бачити небезпеку у коронавірусній хворобі – такою її називають лише 38% молоді до 24 років і 57% серед осіб старше 55 років.

За чотири місяці дослідження зафіксовано тенденцію: із підвищенням рівня освіти, респонденти частіше називають коронавірус небезпечною хворобою і рідше звичайним ГРВІ.

 

• 45% громадян заявили, що відмовляться від вакцинації не задумуючись. Цифра категорично налаштованих до вакцинації з квітня фактично не змінилася і після березневого спалаху утримується на одному рівні.

• 17% громадян воліють відкласти питання вакцинації на потім.

• Частка тих, хто готовий зробити щеплення, але з обмовками, залишилася незмінною з квітня: 20% будуть дивитися на країну походження вакцини і 5% обов’язковою умовою назвали безкоштовність щеплення.

• Безумовно вакцинуватися, як і у квітні, готові 13% респондентів. Загалом з лютого ця кількість зросла на 5%.

 

Зафіксована за чотири місяці дослідження схильність молоді менш серйозно ставитися до небезпеки коронавірусу корелює з іншою зафіксованою тенденцією: молоді люди менше готові вакцинуватися, порівняно з старшим поколінням.

12% громадян заявили, що перехворіли на коронавірус і при цьому мають підтверджений діагноз.

Ще 13% впевнені в тому, що у них був коронавірус, однак вони не мають медичного підтвердження. Ці цифри суттєво перевищують офіційну статистику МОЗ.