На сьогодні перед новим Урядом постає питання про забезпечення покрокової стратегії реформування довіреної йому сфери життєдіяльності держави. Кожен із нас стикається з державними органами, підпорядкованими Міністерству юстиції України, тому важливо, щоб у цій сфері відбулися зміни. Зокрема, йдеться про державну реєстрацію, нотаріат, виконання судових рішень, пенітенціарну систему та забезпечення прав людини.

Так, у сфері державної реєстрації необхідним є подолання можливих джерел зловживань, шляхом забезпечення максимальної зручності й прозорості для громадянина. Досягнути цієї мети допоможе переформатування порядку роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, шляхом встановлення чіткого переліку її повноважень, а у подальшому – розгляд питання доцільності її існування. Водночас, давно на часі удосконалення процедури допуску до роботи з реєстрами, шляхом формулювання логічної, послідовної та обґрунтованої програми кваліфікаційного іспиту на посаду державного реєстратора, а також чітка регламентація вимог до кандидатів на таку посаду, механізму їхньої акредитації та атестації. Вказане, поряд з підвищенням вимог до програмного забезпечення державних реєстрів, дозволить мінімізувати кількість порушень у сфері державної реєстрації.

Що стосується сфери нотаріату, наразі необхідною є побудова збалансованої як з нормативної, так і з практичної точок зору системи його функціонування. Передусім, варто позбавитися від процедур та інститутів, які або негативно зарекомендували себе на практиці, або безнадійно застаріли. Зокрема, йдеться про результати, яких можна досягнути вже до кінця року. Наприклад, внесення якісних змін до ЗУ «Про нотаріат» дозволить подолати невизначеність у питаннях пенсійного, соціального забезпечення та оподаткування доходів нотаріуса. Забезпечення прозорості доступу до професії нотаріуса, разом із переформатуванням підходів до створення та функціонування Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату дозволить підвищити якість надання нотаріальних послуг. Одним із кроків має бути закріплення на законодавчому рівні реального статусу органів професійного самоврядування у сфері нотаріату з метою забезпечення достатніх гарантій та повного переходу на засади саморегулювання, що поліпшить якість надання нотаріальних послуг громадянам. Для забезпечення останнього варто було б також розпочати впровадження електронного реєстру вчинення нотаріальних дій та електронного цифрового архіву (Е-нотаріат). Також необхідно розробити програму та інструменти забезпечення доступу до нотаріальних дій населення округів, у яких відсутні нотаріуси.

Доволі проблемним для українців наразі залишається питання виконання судових рішень, яке є логічним завершальним етапом у реалізації громадянином права на справедливий суд. Зважаючи на це, одним із пріоритетних напрямків, яких має торкнутися реформування, є діяльність уповноваженого структурного підрозділу профільного міністерства та приватних виконавців. Передусім, варто звернути увагу на забезпечення принципу невідворотності виконання рішення суду, незалежно від того, якої сфери суспільних відносин воно торкається та про яку суму стягнення йдеться. Необхідно змінити підходи до підготовки, підвищення кваліфікації та фінансового заохочення кадрового ресурсу системи виконання судових рішень, оптимізувати кількість державних виконавців, що призведе до унеможливлення порушення прав як стягувача, так і боржника, а також до оптимізації видатків державного бюджету на забезпечення системи виконання. Необхідно розробити та впровадити ефективний механізм взаємодії виконавців із судовою системою (зокрема, шляхом запровадження судового контролю) з метою своєчасного та якісного виконання судових рішень. Забезпечення ж реального  саморегульованого характеру функціонування інституту приватних виконавців дозволить якісно змінити підходи до виконання судових рішень.

Окремим елементом, який заслуговує на увагу, є зобов’язання держави у сфері захисту прав людини і нинішній стан пенітенціарної системи. Наразі в рамках пенітенціарної системи утримується близько 55 тисяч осіб. На утримання однієї особи протягом року витрачається більше 18 тисяч гривень, а до охорони та обслуговування установ виконання покарань залучено близько 25 тисяч одиниць персоналу. За останніми даними, Україна посідає 30-те місце у світі за загальною кількістю ув’язнених та 86-те місце за кількістю ув’язнених на 100 тисяч населення.

Допомогти вийти з цієї критичної ситуації може внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України та підзаконних НПА, яке спрямує функціонування пенітенціарної системи на служіння суспільству й державі та реальне виправлення засуджених. Необхідно запровадити практику «відкритих в’язниць», як механізм ресоціалізації засуджених та один з дієвих важелів державно-приватного партнерства, а також гарантування належного диференційованого підходу до подолання порушень, що виникають у пенітенціарній системі. Варто переглянути законодавство щодо мінімізації випадків призначення покарання, пов’язаного з позбавленням волі, усунути можливість довічного позбавлення волі для жінок, гарантувати право на телефонні дзвінки та спілкування з рідними без надмірних обмежень. Установи виконання покарань доцільно забезпечити повноцінним обладнанням системами відеоспостереження з метою своєчасної та ефективної фіксації ймовірних порушень. Для будівництва та оновлення пенітенціарних установ (зокрема, за межами міст) варто залучити міжнародне фінансування.

Як вищевикладені, так і деякі інші аспекти діяльності профільного міністерства, що справляють максимальний вплив на гарантування прав людини і громадянина, з огляду на актуальні виклики, що постають перед державою та громадянським суспільством, а також прогнозовані виклики, що можуть виникнути упродовж найближчих років, потребують негайної ретельної розробки та запровадження Національного плану дій у сфері захисту прав людини і громадянина на 2020−2025 роки, що забезпечить системне бачення проблем та допоможе визначити ефективні шляхи їх подолання у найкоротші строки.

Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF

Вперше опубліковано: НВ