Новини • 21 Травня 2020
Палестинці оголосили про розрив відносин з Ізраїлем і США через підготовку на липень анексії третини палестинських територій. Отже, зруйнована ще одна частина післявоєнної світової системи – субрегіональний порядок, заснований на ізраїльсько-палестинських мирних угодах, насамперед, на мирних домовленостях в Осло 1993 року. Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Він наголошує: залишаються дві мирні угоди Ізраїлю з Єгиптом (1978) і Йорданією (1994). Останній ледве дихає через те, що Ізраїль готується анексувати Йорданську долину.
«Ситуація була прогнозованою. Кілька років її торпедували з подачі Дональда Трампа і Беньяміна Нетаньягу. Вона (разом з анексією Криму й окупацією Донбасу у 2014 році) демонструє, що міжнародно-правова система не здатна справлятися з подібними викликами й запобігати конфліктам.
Коли у вас є прем’єр-міністр, який намагається побудувати етноцентричну державу в багатонаціональній країні заради того, щоб бути переобраним до кінця своїх днів, і ніхто нічого не може зробити. Голанські висоти були успішним зондуванням ґрунту.
ЄС пригрозив пальчиком Ізраїлю і повернувся до свого внутрішнього порядку. Заяви Ліги Арабських Держав і Організації ісламської конференції ніхто навіть не помітив. ООН всі послали на три букви, а її агентство в Палестині мало не знищили. Арабська солідарність розсіялася на очах», – пише Ілія Куса.
Водночас він підкреслює: таймінг палестинського демаршу невипадковий.
«По-перше, Махмуд Аббас втрачає підтримку, а суперечності всередині руху ФАТХ загострюються через питання спадкоємності влади. Він старий і хоче, щоб його команда мала політичне майбутнє.
По-друге, йому треба реагувати, а не обмежуватися простими заявами, бо його винесуть свої ж. Крім того, був великий тиск інших фракцій ОЗП.
По-третє, вони увійшли в американський передвиборчий цикл. Аббас тонко натякнув, що вони готові співпрацювати з США, але з іншого адміністрацією. Він має на увазі Джо Байдена, який займає більш помірковану позицію щодо палестинців.
Відразу зазначу, що тут не стоїть питання, а як палестинці воюватимуть. Вони про це не думають. Вони загнані в кут, і робитимуть те, що вважають правильним. Так було завжди», – зазначив Ілія Куса.
При цьому експерт підкреслив, що наявних ресурсів достатньо, щоб зробити життя ізраїльського уряду незатишним. Особливо зараз, коли через 508 днів кризи сформувався вкрай нестабільний, громіздкий, слабкий і фрагментований уряд.
«Час Х – це червень-липень. Чи зробить Ізраїль анексію? Що буде далі? Чи почнуть палестинці чергову інтифаду? Чи введуть санкції Канада і ЄС, як вони вже натякнули на минулому тижні? Яку позицію займе Україна?» – пише Ілія Куса.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
