Нормандська зустріч у «віддаленому режимі»: чи варто напружуватися?

фото: Главком

«Сьогодні відбудеться Всеукраїнський фестиваль «зустріч» в «телевізійному режимі». Формально сторони мають обговорити хід виконання домовленостей, досягнутих під час минулої зустрічі і намітити напрямки руху далі», – так Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна та внутрішня політика» UIF, прокоментував відеоконференцію «нормандської зустрічі», яка відбудеться сьогодні, 30 квітня. На зустрічі будуть присутні міністри закордонних справ України, Франції, Німеччини і Росії.

Експерт розповів, що від сьогоднішньої події не варто очікувати важливих рішень, хоча є і позитивні можливості, які Україна може використати на свою користь.

«Формат відеозв’язку не є форматом, який розрахований для підписання будь-яких документів. Друге – Росія не вважає, що комбінацію з Донбасом треба закінчувати «тут і зараз». Ситуація на європейській арені змінюється у бажану для Кремля сторону – тут і документи про можливість переформатування санкцій політики і заяви Меркель про роботу над вирішенням «політичних проблем», які стали причиною санкцій. Поспішати РФ у даному випадку немає сенсу. Демонструвати, готовність до розмови, «прогрес» і чекати посилення вигідної для себе риторики.

З точки зору Німеччини та Франції – керівники цих країн хотіли б закрити «українську сторінку» будь-яким зручним компромісом, але цього без реальної згоди Росії зробити неможливо – отже, сюди також підходить шлях «прогресу», – розповів експерт.

З боку України також не варто очікувати важливих кроків, вважає Тишкевич:

«Україна рухається за логікою «малих мирних перемог» команди Зеленського без оформленого бачення остаточного вирішення питання. Крім того, будь-яка резонансна законодавча ініціатива сьогодні може розвалити, і без того вже  ситуативну, набрану з різних груп і фракцій, більшість в Раді».

Також, експерт зазначив, що кардинальних змін балансу не відбудеться, але спрогнозував можливий сценарій «нормандської відеозустрічі».

«Перше – це буде заява в стилі «Як прекрасно, що ми розблокували Нормандський формат і знову розмовляємо один з одним». Друга теза – це буде відзначений «прогрес» в мирному врегулюванні та виконанні домовленостей минулої зустрічі. Підкреслю, сторони скажуть про прогрес і позитив, акцентуючи увагу на розведенні сторін, на обміні полоненими. При цьому, відводячи на другий план обстріли, відсутність доступу Червоного Хреста до полонених, відсутність практичних кроків щодо розгортання цілодобової місії спостереження ОБСЄ (пам’ятаєте, про це говорили на прес-конференції?). Забудуть так само і те, що обмін пройшов не «всіх на всіх», а потрібних Росії на тих, кого «без жалю» віддають бойовики», – спрогнозував Тишкевич.

«Ключове слово документу буде ПРОГРЕС. Воно вигідне Росії, оскільки дозволяє і далі вести свою політику, але при цьому залишатися в рамках позитивного сприйняття європейськими партнерами. Адже Кремль демонструє прогрес!

Це слово вигідне для Франції та Німеччини. Воно є улюбленим для бюрократів з ЄС, і також дозволяє говорити про успішність своєї політики на кризових майданчиках. Сьогодні це дуже корисна теза на тлі множинних проблем у відносинах між членами Євросоюзу. Слово «прогрес» поки що дозволяє задовольнити і запити лобістів на зближення з РФ: прогрес є по «Мінську» – буде прогрес і в санкціях.

Слово “прогрес” вигідне і Україні. Президент Зеленський зі своєю командою і далі намагається йти шляхом демонстрації «покрокових перемог» в мирному врегулюванні. Тому розведення – прогрес. Ну і що,  що на кордонах зон стріляють так, що «мама не горюй»? Обмін – прогрес. Ну і що, що отримали не тих, кого розраховували? Решта – питання подальшого прогресу.

Тому, заява в стилі «безперечний прогрес, але є окремі моменти» буде з імовірністю в 90%. Ні у кого з учасників не буде зайвої наполегливості головною зробити тезу про те, що РФ не виконала ключових домовленостей», – вважає Тишкевич.

Та експерт все ж зазначив, що під час зустрічі можуть статися і важливі речі.

«Віддалений формат зручний для пропозицій заходів щодо «руху назустріч». Зокрема, (оскільки є прогрес) з гуманітарних міркувань, Україні можуть запропонувати контакти з системою охорони здоров’я, так званих «ЛНР» і «ДНР», адже є факт пандемії, треба «з гуманітарних міркувань» піклуватися про своїх громадян. А це можливо за умови «робочої взаємодії» МОЗ України і, наприклад, – «МОЗ ДНР».  Те, що така взаємодія буде означати фактичне визнання бойовиків скромно «залишиться за дужками». Аналогічні ідеї можуть виникнути по лінії ДСНС.

Звичайно ж, заговорять про нові точки розведення. Подібні пропозиції тієї ж Росії будуть тепло сприйняті нашими «європейськими партнерами» – це ж гуманітарні питання і це ж прогрес.

У такому ключі формат відеоконференції дуже зручний. Теза є, підписаного документу немає. Офіційному Києву будуть регулярно нагадувати про необхідність «виконання» домовленостей «телезустрічі в нормандські форматі», – вважає Тишкевич.

На думку експерта, під українську позицію будуть обережно закладатися міни уповільненої дії. І хоча не факт, що російські ідеї спрацюють, прогрес у вигляді розмови є. А головне, що  Україна може  спрацювати за своїм сценарієм:

«Відзначити прогрес, подякувати Росії за прогрес. (до речі, подяка України – теж прогрес). Але далі з ввічливою посмішкою заявити, що БУДЬ-ЯКИЙ рух до нових тез можливий після виконання узгоджених раніше:

1. Спостереження 24/7 з боку міжнародних організацій;
2. Припинення обстрілів, як на ділянках розведення, так і навколо них;
3. Виконання зобов’язань Росії щодо допуску місії МКК до місць ув’язнення на Донбасі – місцях, де можуть знаходитися наші полонені.

І, перехопивши ініціативу з темою COVID-19, особливо підкреслити «абсурдність» позиції Росії і бойовиків через недопуск представників Червоного Хреста на окуповані території. Підкреслити, що Україна готова взятися за вирішення проблеми пандемії, але тільки за посередництва міжнародних організацій. Або, як варіант, якщо МОЗ РФ офіційно зайде на окуповані території і буде стороною контактів. На останню умову РФ, звичайно ж, не піде, оскільки офіційна робота будь-якого її відомства в ОРДЛО – це визнання факту контролю території, тобто окупації. А позиція Кремля, яку той намагається продати світу в черговий раз, – «ми тут ні до чого», – підсумував Тишкевич.