Поки у світі відбувається глобальна переоцінка цінностей, яка спонукає уряди країн до перестановки пріоритетів у внутрішньодержавному дискурсі, максимально швидко мобілізуватися навколо запобігання поширення COVID-19 в нашій державі вимушена була й українська влада.
Так, учора на позачерговому засіданні ВРУ було ухвалено закони, спрямовані на стабілізацію ситуації, які вже підписано Президентом України. Оцінити, наскільки позитивно чи негативно основні їх норми вплинуть на життя громадян, спробуємо далі.
Передусім, було запроваджено адміністративну відповідальність за порушення санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, якою передбачено накладення штрафу на громадян у розмірі від 17 тис. до 32 тис. гривень, на посадових осіб – у розмірі від 34 тис. до 170 тис. гривень.
Слід зазначити, що для світу така практика не є новою, адже наразі розмір штрафів за подібні порушення коливається від 206 євро в Італії, 1659 євро в Словаччині та 2180 євро в Австрії до 10-20 тисяч в США та Австралії. І варто констатувати, що такі обмежувальні заходи є виправданими, особливо з урахуванням прагнення окремих підприємців, у тому числі, сфери послуг, працювати у звичайному режимі, наражаючи на небезпеку тисячі громадян (адже вже сьогодні українські адвокати отримують сотні типових запитань: «Як обійти заборону на роботу під час карантину?»). Отож, слід розуміти, що недостатньо передбачити певні санкції, необхідно забезпечити належний механізм контролю з боку держави за дотриманням цих обмежень, невідворотність покарання у разі допущення порушень, а також недопущення будь-яких зловживань та маніпуляцій з притягненням до відповідальності невинуватих осіб.
Аналогічне застереження є актуальним і для підвищення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (штраф у розмірі від 17 тис. до 51 тис. гривень або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років; ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.). Тому вказане є суттєвим викликом для правоохоронної системи, з яким вона зобов’язана впоратися на відмінно, зробивши ці норми дійсно ефективними та практично життєздатними.
Насправді, досить непогані новини принесли «антикоронавірусні» закони українському бізнесу. Зокрема, встановлено, що не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року; особи, що є платниками ЄСВ звільняються від сплати з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року; встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 30 квітня 2020 року; не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю; об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Окрім того, карантин, оголошений КМУ, згідно з останніми змінами до законодавства буде вважатися форс-мажорною обставиною, на підставі якої сторону договору може бути звільнено від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, якщо нею буде доведено, що це порушення сталося з огляду на дію відповідної непереборної сили.
Також важливими позитивними кроками стало поширення відповідних обмежень і на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; припинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати; примусове виселення під час примусового виконання рішень судів.
Разом з тим, встановлено, що громадянам надаватиметься допомога з тимчасової непрацездатності на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення COVID-19, а відпустка без збереження заробітної плати, надана на цей період, не входитиме до вже передбаченого 15-денного терміну. Більше того, роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором дистанційно.
Водночас, не досить обґрунтованим виглядає продовження строку подання електронних декларацій суб’єктами електронного декларування до 1 червня замість 1 квітня, адже в сучасних умовах карантинні заходи навряд чи створюють перешкоди для цього.
Наостанок, одним з позитивних кроків стала зміна календарного плану роботи Парламенту: до 3 квітня народні депутати працюватимуть в комітетах. На даний момент, це частково зняло напругу в суспільстві щодо можливого розгляду резонансних питань практично в закритому режимі, зокрема, без присутності представників ЗМІ (які, як ми пам’ятаємо, можуть звертатися до Апарату ВР стосовно фіксації фактів «кнопкодавства»).
Резюмуючи, варто зауважити, що ситуація, в якій опинилася Україна, стане тестом не лише на правосвідомість для кожного громадянина, але й на ефективність державного апарату в кризових умовах.
Мирослава Чорноусько, експерт з питань правоохоронної та судової діяльності UIF