Загибель десятків турецьких солдатів в сирійській провінції Ідліб не може пройти безслідно. Це означає, що Ердогану треба якось відповідати, і простими рапортами про тисячі «нейтралізованих» сирійських солдатів вже не обійдешся.
Про це пише на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
З одного боку, аналізує експерт UIF, масштабна військова операція Туреччини може отримати кредит народної довіри. З іншого – затягування конфлікту і зростання жертв в геометричній прогресії може викликати почуттям сум’яття і невизначеності в самій Туреччині.
«Сотні турецьких солдатів знаходяться в оточенні на своїх спостережних постах навколо провінції Ідліб на територіях, підконтрольних Асаду. Їх масове вбивство, звичайно, було б вже 80 лвл hard-ball game з боку Дамаска, але якщо його припруть до стінки і поставлять питання про виживання політичного режиму, то тут всі засоби згодяться. Башару Асаду нічого втрачати – війська Сирії знаходяться на своїй землі. Вони розуміють, за що стоять і за що вмирають. Вони сповнені ненависті до турків і готові стояти до останнього. Генералітет налаштований рішуче (навіть якщо переоцінює свої сили)», – пише Ілія Куса.
До того ж, додає експерт, позиція Туреччини щодо Ідлібу надто розмита і неоднозначна з міжнародно-правової та політичної точок зору.
«По-перше, турецькі військові не мають права знаходиться в Сирії. Згідно з міжнародним законодавством вони є окупантами. Це ускладнює питання втягування в конфлікт країн НАТО, які не бажають лізти в ідлібське болото. По-друге, в лавах протурецьких сил воюють також і відверті екстремісти – колишні члени «Ісламської держави», екстремісти з «Ісламської партії Туркестану» і «Таухид валь Джихад», терористи коаліції «Тахрір Аш-Шям». Завдяки цим силам турки і зуміли контратакувати проти сирійської армії в останні кілька днів, захопивши Ан-Найраб, а потім і Саракеб», – зазначив Ілія Куса.
Зараз, підкреслює експерт, Ердоган і Росія знаходяться у складній ситуації.
«У Ердогана реально цугцванг, в який він загнав себе сам. Не реагує – втрачає обличчя і популярність, а можливо і політичну легітимність. Реагує слабо – теж саме, ще й дає привід ворогам і далі тиснути на нього. Реагує – ризикує розв’язати повноцінну війну, яку не факт, що зможе виграти, а наслідки якої можуть стати катастрофою для регіону.
Росія також знаходиться у складній ситуації. Якщо Туреччина атакує, треба буде щось робити. Дадуть відповідь слабку і непереконливу – дадуть Анкарі зрозуміти, що можна тиснути і далі. Не відреагують – втратять союзника в Дамаску і, можливо, вплив у Сирії, а ініціативу перехоплять США і їхні союзники. Дадуть відповідь – ризикують розвалити свій альянс з Туреччиною і втягнутись у війну, яку не хочуть», – прогнозує Ілія Куса.
Вам також буде цікаво:
Інфографіка: як має виглядати заканодавство у сфері управління відходами
Олександр Торгун: Австралійські вчені виростили коронавірус в лабораторних умовах
Мирослава Чорноусько: перед місцевими виборами незручних мерів можуть виводити з гри кримінальними справами
Рамзан Кадыров в 2023 году: меньше военных и политических амбиций,больше дистанцирования от Москвы
Тарас Березовець: вибори до Держдуми в Росії треба визнати нелегітимними
Заява Лаврова по Азовському морю