фото: УНІАН
Набуття чинності рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» є чітким сигналом для повернення дій держави у частині політики щодо зайняття окремих посад державної служби в індивідуалізовану правову площину. А також перегляду політики автоматизованої масовості стосовно конкретних державних службовців та претендентів на вакантні посади державної служби. Про це заявив експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF Андрій Помазанов.
«Відповідним рішенням установлено, що, попри відповідність проведення люстрації ситуації в Україні 2014 року, державою не було дотримано вимог індивідуалізації відповідних заходів. Замість ймовірно виправданих незначних заходів відносно широкого кола осіб (наприклад, переведення на нижчу посаду конкретного службовця), а також неіндивідуалізованої відповідальності вузького кола посадовців, чия участь в антидемократичних діях (знання про них) могла презюмуватись, держава пішла простим, на перший погляд, шляхом автоматичного звільнення та заборони на зайняття посад державної служби протягом 10 років. Останнє становило порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Водночас порушення Конвенції було і в частині публікації даних про осіб, які підпадають під дію ЗУ «Про очищення влади» у відкритому реєстрі, а також безпідставність застосування його положень до осіб, які перебували на посадах у Комуністичній партії СРСР та працювали в органах КДБ, з огляду на час, який пройшов після набуття Україною незалежності», – зазначив Андрій Помазанов.
На жаль, констатує експерт UIF, відповідне рішення, зважаючи на передбачуваність його змісту, було лише питанням часу.
«Підтвердженням цієї тези є численні рішення українських судів, які констатували порушення принципу пропорційності у випадках, коли для досягнення легітимної мети люстрації було накладено невиправдані обмеження на деяких державних службовців, безпосередні службові дії та поведінка яких не становила порушення прав і законних інтересів громадян України, попри перебування на державній службі в період, на який поширювалася люстрація.
На момент ухвалення відповідного закону у буремні постреволюційні часи люстрацію дійсно можна було назвати вимушеним кроком влади, однак аналізоване рішення ЄСПЛ сигналізує про необхідність виправлення ключової законотворчої та політичної помилки у вигляді недотримання індивідуалізованого підходу до застосування відповідних обмежень», – зауважив Андрій Помазанов.
Вам також буде цікаво:
Тарас Березовець: утримання ОРДЛО обходиться Путіну у $2 млрд щорічно
Володимир Шульмейстер: “Довговічні технології не приживаються у країнах колишнього СРСР”
Які рішення української влади стоять на сторожі інтересів Росії?
Презентація: Кібербезпека. Новий підхід в Україні
Операція століття: Вашингтон грає на користь Ізраїлю у питанні врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту
Зона вільної торгівлі між Україною та Канадою: переваги та ризики