Новини • 26 Лютого 2020
фото: УНІАН
Набуття чинності рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» є чітким сигналом для повернення дій держави у частині політики щодо зайняття окремих посад державної служби в індивідуалізовану правову площину. А також перегляду політики автоматизованої масовості стосовно конкретних державних службовців та претендентів на вакантні посади державної служби. Про це заявив експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF Андрій Помазанов.
«Відповідним рішенням установлено, що, попри відповідність проведення люстрації ситуації в Україні 2014 року, державою не було дотримано вимог індивідуалізації відповідних заходів. Замість ймовірно виправданих незначних заходів відносно широкого кола осіб (наприклад, переведення на нижчу посаду конкретного службовця), а також неіндивідуалізованої відповідальності вузького кола посадовців, чия участь в антидемократичних діях (знання про них) могла презюмуватись, держава пішла простим, на перший погляд, шляхом автоматичного звільнення та заборони на зайняття посад державної служби протягом 10 років. Останнє становило порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Водночас порушення Конвенції було і в частині публікації даних про осіб, які підпадають під дію ЗУ «Про очищення влади» у відкритому реєстрі, а також безпідставність застосування його положень до осіб, які перебували на посадах у Комуністичній партії СРСР та працювали в органах КДБ, з огляду на час, який пройшов після набуття Україною незалежності», – зазначив Андрій Помазанов.
На жаль, констатує експерт UIF, відповідне рішення, зважаючи на передбачуваність його змісту, було лише питанням часу.
«Підтвердженням цієї тези є численні рішення українських судів, які констатували порушення принципу пропорційності у випадках, коли для досягнення легітимної мети люстрації було накладено невиправдані обмеження на деяких державних службовців, безпосередні службові дії та поведінка яких не становила порушення прав і законних інтересів громадян України, попри перебування на державній службі в період, на який поширювалася люстрація.
На момент ухвалення відповідного закону у буремні постреволюційні часи люстрацію дійсно можна було назвати вимушеним кроком влади, однак аналізоване рішення ЄСПЛ сигналізує про необхідність виправлення ключової законотворчої та політичної помилки у вигляді недотримання індивідуалізованого підходу до застосування відповідних обмежень», – зауважив Андрій Помазанов.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
