На тлі маргіналізації позицій США і ЄС Туреччина і Росія готуються розділити сфери впливу в охопленій війною Лівії. Вони мають схожі геополітичні цілі в цій країні: протистояння Заходу, розподіл ресурсів, захист власних інвестицій та посилення регіональних позицій. На цьому наголошує на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Експерт прогнозує, що події відбуватимуться за «сирійським сценарієм»: вихід на проміжне перемир’я; консервація основних осередків боїв; підморозка ситуації. РФ і Туреччина – гаранти перемир’я; вихід на угоду про розподіл влади між протиборчими сторонами; втягування в «договірняк» побільше зовнішніх гравців для легітимізації процесу; «злив» найслабших внутрішніх акторів і консолідація влади в Лівії в одних руках, лояльних до РФ і Туреччини та які влаштовуватимуть зовнішніх гравців (хоча б номінально).
Наразі ПНС в Триполі підтримують: Туреччина, Катар, Туніс, Алжир, Азербайджан, США (частина Конгресу), ЄС (формально-юридично), Росія, Китай, Італія, Британія. Халіфа Хафтара та його ЛНА підтримують: Росія, Китай, США (адміністрація Трампа), Саудівська Аравія, ОАЕ, Йорданія, Єгипет, Греція, Чад, Судан, Франція, Іспанія.
Експерт нагадав, що парламент Туреччини почав розглядати проєкт резолюції про дозвіл використовувати Збройні сили Туреччини на території Лівії у відповідь на «прохання» офіційного уряду в Триполі. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також повідомив, що Анкара відгукнеться на прохання допомоги з боку Триполі. Крім того, візит Ердогана в Туніс засвідчив різкий поворот Тунісу з табору нейтральних в про-турецьке середовище. Такий розворот зробив і Алжир. Причина в обох випадках – зміна влади і правлячих еліт.
«Невипадково Ердоган заявив про формування лівійського альянсу в складі Туреччини, Катару, Алжиру і Тунісу, які будуть допомагати Уряду національної згоди (ПНС) в Триполі. Разом з тим в Лівії вже діють турецькі найманці з ПВК SADAT. Турки почали перекидати туди бойовиків із Сирії. Відбирають в основному з про-турецьких угрупувань «Бригади Султана Мурада», «Фатіх Хамза», бригади «Аль-Мутасім» і «Сукур Аш-Шям». Всі вони входять в про-турецький сирійський альянс «Сирійська національна армія». Зарплата найманців за лівійську кампанію – $ 2-3 тисячі на місяць», – пише Ілія Куса.
Водночас експерт UIF зазначив, що і Росія посилила свою військову присутність у Лівії.
«Росія відправила в Лівію своїх найманців для охорони нафтогазових родовищ, де посилено працюють «Татнафта» і «Союзнафтогаз», а також направила радників у штаб генерала Халіфа Хафтара та його «Лівійської національної армії», – зауважив Ілія Куса.
Вам також буде цікаво:
Референдум та “всеукраїнське опитування”: рівняння з багатьма невідомими
UIF запрошує стейкхолдерів направляти свої пропозиції змін до законопроєкту щодо управління відходами
Законопроєкт про суд присяжних сприятиме відновленню довіри до вітчизняного правосуддя
З «правильного» дитинства у «правильну» дорослість: Стратегія молодіжної політики і нацпроєкт «Молодь та діти» в росії
Євген Мироненко: Політика Уряду і Мінрозвитку громад і територій України спрямована на позбавлення громад ресурсів
Російська медіаімперія ізсередини