Форсування досягнень у ранньому віці призводить до психологічного виснаження дитини

В Українському інституті майбутнього відбулась експертна зустріч щодо  технологій майбутнього в ранньому розвитку людини. Науковці, педагоги, народні депутати, очільники МОН та експерти дискутували про ключові теми розвитку людського потенціалу з перших років життя. 

Зокрема, експерт напрямку «Освіта» UIF Микола Скиба наголосив на грамотному підході до розкриття потенціалу дитини.

«Надуживання так званим раннім розвитком дуже часто призводить до того, що до 6-7 років дитина втрачає природну допитливість і психологічно виснажується.  Крім того, коли у дитини вкрай обмежений час на спонтанну гру та фантазії вона, зрештою, припинить розуміти, чого хоче насправді.  З наслідками цього доведеться мати справу у віці далеко за 30. Варто пам’ятати, що технології у ранньому розвитку – це не про технічні засоби, а про грамотний підхід до розкриття потенціалу дитини, що спирається на науково доказовий підхід. Технології важливі передусім для моніторингу і розуміння. Саме тому ми зібрали спеціалістів, щоб обговорити, як відбувається становлення людини з перших моментів життя, як за допомогою технологій продіагностувати можливі відхилення та запобігти непоправному», – наголосив експерт.

Водночас міністр освіти і науки України Анна Новосад зазначила, що нормативи щодо дошкільної освіти мають розроблятися із залученням дослідників і практиків.

«Мені недавно довелося побувати у Норвегії і відвідати там дитячі садочки. Ці установи відрізняються не супер ремонтом чи якимось неймовірним обладнанням, а атмосферою. Діти почувають себе достатньо вільно у своєму природному середовищі. Вони багато часу проводять на відкритому повітрі, навіть у дощ чи сніг, можуть бігати по калюжах чи лазити по різних конструкціях, але при цьому вони оточені безпекою й доречною турботою. Хочеться, щоб такого плану формати з’явилися в Україні. Як орган центральної влади ми робитимемо відповідні кроки. Послухавши сьогоднішню дискусію, я розумію, що нормативи щодо дошкільної освіти мають розроблятися поза стінами МОН із залученням дослідників і практиків, які на основі сучасних наукових даних розуміють, що необхідно робити для розвитку людського потенціалу. Ми вдячні Українському інституту майбутнього за те, що він став одним із таких майданчиків», – додала вона.

На думку голови підкомітету з дошкільної освіти Комітету Верховної Ради України Володимира Воронова, важливе завданням дошкільної освіти – визначити потенціал дитини.

«Дошкільна освіта, як інструмент освіти, що дозволить визначити розвиток дитини. Я знаю, що талант є в кожної дитини. Ми повинні змінити градус споглядання на дитину та найважливіше – визначити потенціал дитини. Що важливіше? Середовище чи особистість? Дослідження раннього розвитку дитини – це те, куди ми маємо прийти й те, що ми маємо винести в пріоритет у розвитку України», – зауважив він.

Заступниця міністра цифрової трансформації України Валерія Іоанн наголосила на технологіях в освіті.

«Технології в освіті – це передусім полегшення доступу до інформації і знань, якість управління процесами, створення умов для консолідації інтелекту у розв’язанні ключових проблем. Ми захоплені можливістю співпрацювати з міністром освіти Анною Новосад та всією командою Міністерства освіти і науки України у напрямку цифровізації дошкільної, середньої та вищої освіти!» – зазначила вона.

На важливості роботи з батьками у цьому процесі зосередив свою доповідь Сергій Данилов, CEO Beehiveor Academy and R&D Labs, кандидат біологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, активний популяризатор науки в Україні.

«Основне питання дошкільної освіти – це як виростити вільну людину. Нам потрібно працювати з батьками, діти самі розберуться. Діти навіть у концтаборах грали і це – єдиний спосіб захиститися від агресивного світу. Тепер багато батьків із психологічними травмами. І як наслідок вони хочуть, щоб у три роки діти вже на чому спеціалізувалися. Все, що тепер називають «раннім розвитком» потрібно прибрати якомога далі. Розробити прості й зрозумілі для застосування програми дошкільної освіти, пояснювати батькам базові принципи того, як формується організм і психіка дитини. Потрібні державні програми із сучасними підходами. Наприклад, у поведінковій економіці є концепція «підштовхування», маркетологи нею активно послуговуються. Чому б це не застосовувати для просвітництва батьків і просування наукових знань щодо виховання дітей?!» – зауважив він.

Разом з тим Тамара Піроженко, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, акцентувала увагу на діалозі й довірі між батьками й вихователями.

«Варто згадати первинний сенс слова дитячий садок – це передусім сад. І вихователі мають відчувати себе садівниками і садівницями, які забезпечують оптимальні умови зростання. У спілкування батьків і вихователів (чи інших представників сфери дошкілля) потрібна довіра, аби жодна зі сторін не почувалася сам на сам із проблемою», – додала професорка.

Спеціаліст у сфері високих технологій і штучного інтелекту, представник в Україні компанії Genomics Science Group Юрій Галушко радить звертати увагу на фантазії дітей.

«Батьки оперують конкретикою, діти мислять образно – їхні фантазії багато про що сигналізують. Батькам потрібно навчитися з цим працювати. Часом це довго і складно, тут є ризики згаяти час. Отже, коли є можливість зрозуміти, в якій сфері зусилля дадуть більше результатів: скажімо у гімнастиці, чи малюванні, то, можливо варто цим скористатися», – сказав він.

Наріман Дарвішов, практичний психолог, аспірант кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Української психодіагностичної асоціації наголосив: важливо, щоб техніка не превалювала над особистим спілкуванням з дітьми.

«На сьогодні достатньо інструментів психодіагностики, якими можна і варто користуватися для розуміння, з чим прийшла дитина у світ. Так само є достатньо сучасних методик робити з малюками і дошкільнятами. Важливо, аби ці методики оперативно потрапляли до тих, хто працює з дітьми. Крім того, важливо, щоб техніка не превалювала над підтриманням контакту. Інакше вона може стати пасткою і посилити відчуженість. Ми вели мову про психічне здоров’я і про базові біологічні страхи. Одним із таких є страх остракізму, страх виключення зі значущої групи. Відповідно включеність дуже важлива. І тут важливо зверти увагу на підготовку дитячих психологів, або навіть спеціалістів, які будуть володіти необхідними психологічними інструментами. Також важливо, щоб цей процес відбувався в руслі гуманістичної психології», – зазначив він.

Висновки дискусії, організованої Українським інститутом майбутнього,  мають стати основою стратегічного документа щодо системного розвитку ціложиттєвої освіти.