Чи все так солодко з Брекзитом?

Прем’єр Великої Британії Борис Джонсон має намір 31 жовтня за будь-яких умов вивести Британію з ЄС – навіть якщо для цього доведеться різко розірвати зв’язки з Євросоюзом. Звичайно, у британській політиці події розгортаються швидше, ніж у “Картковому будинку”, і тому дата “Брекзиту” може змінитися.

Але чи все так “солодко” з “Брекзитом”? І чим загрожуватиме британцям жорский “Брекзит”?

Про це – в інтерв’ю з Ілією Кусою, експертом з питань Міжнародної політики та Близького Сходу UIF.

– Які політичні та економічні ризики чекають Англію у випадку жорсткого “Брекзиту”?

 – Ризик номер один – великі економічні, фінансові втрати. Британська економіка стане слабшою. Мова йде про десятки мільярдів фунтів, які Лондон буде повинен виплатити в якості компенсації за те, що Британія виходить із ЄС, у такий спосіб шкодить іншим європейським економікам. Це – відновлення митного контролю на кордоні. Тобто черги, затори, знову треба буде переглядати усю міжнародну правову базу торгових стосунків Британії з усіма країнами Євросоюзу. Для цього потрібна титанічна робота впродовж кількох років, щоб це усе відновити. Можливо, до року, якщо все піде дуже добре і угоду сильно не будуть переглядати.

Другий ризик – політичний. Для самого Об’єднаного королівства. Північна Ірландія та Шотландія голосували проти виходу з Євросоюзу і досі наполягають на цьому. З часом їх позиція, звісно, змінювалась. У 2017-2018 роках вони були категорично проти виходу з ЄС, але з часом трохи пом’якшили риторику. Вони сказали, що готові вийти і не розривати країну, але угода має бути справедлива і така, щоб шотландці та північні ірландці щось з цього мали. Та угода, яку представила Тереза Мей минулого року, їм не сподобалась. Відповідно зараз їх позиція стала ще більш жорсткою, бо Борис Джонсон взагалі не хоче ніякої угоди. Це – ризик розвалу країни. Ніхто не знає, що буде, коли Британія вийде, а, наприклад, Північна Ірландія не захоче.

 

– Була альтернатива, що Північна Ірландія має залишитись під ЄС. Така собі автономія.

 – Британія виступає жорстко проти цього, бо для британців такий сценарій – порушення  суверенітету. З іншого боку, північно-ірландські еліти не хочуть виходу, відновлення митниці та міграційного контролю на кордоні з Ірландією – своєю alma mater, етнічною батьківщиною. Вони чинитимуть опір. Це може дестабілізувати ситуацію у Північній Ірландії, де десятки років була військова боротьба між ірландськими націоналістами і центральним урядом у Лондоні. У 1999 році вона закінчилась підписанням мирних угод, які весь цей час підтримували крихкий мир у цьому регіоні. Тепер усе розвалилось, бо регіональний уряд не працює, миру немає, балансу сил немає. Якщо повернеться кордон – а його відсутність була умовою миру – знову може бути  ескалація у Північній Ірландії.

Шотландія так само заявила, що якщо буде вихід з ЄС без угоди, вони вимагатимуть проведення референдуму про незалежність. Зараз по соцопитуванням вони набирають більшість на референдумі про відділення.

 

– Чи є якісь плюси “Брекзиту”? Знаю, що це, в першу чергу, економія грошей. Правильно?

 – Перше – економія грошей. Друге – відновлення контролю над своєю міграційною, торговою політикою. Третє – Британія зможе укладати торгові угоди, не оглядаючись на Брюссель – які хоче, з ким хоче, як окрема держава. Це – теж плюс, бо вони не будуть обмежені всякими рамками, регулюваннями, нормами, правилами Європейського Союзу. Можуть виставляти свої умови. Ну і, звичайно, це – спроба Британії відірватись від ЄС і грати більш самостійну, а отже сильну роль на міжнародній арені. Тобто стати Британією до вступу в ЄС, якою вона була ще в колоніальні часи. Є така романтична мрія у частини радикальних прихильників “Брекзиту”. Вони вважають, що час повертати собі національний суверенітет. Особливо ці погляди підтримують євроскептики і ультраправі. Це також і Партія незалежності Сполученого Королівства Найджела Фараджа і навіть просто праві радикали, такі як активіст Томі Робінсон і схожі на нього.

 

– Говорять, що” “Брекзит” – це найбільша перемога євроскептиків. Це правда?

 – Так, бо до цього ніколи не було виходу країни з Європейського Союзу. Вони намагаються представити це як їх ідеологічну перемогу. Кажуть, мовляв, бачите, Британія виходить, отже в ЄС щось не так. Отже це – провальний проект, недарма ми його критикували, раз одна з найбільших європейських економік залишає ЄС.

 – І цим може користуватись Росія. Чи не так?

 – Росія цим користується, щоб вбити клин між різними країнами і посилити євроскептиків, бо чим вони сильніші, тим слабша європейська єдність. І тим легше Росії грати на внутрішніх незгодах європейських країн.

 

–  Чи піде “Брекзит” на користь США? Адже після виходу з ЄС, Британія шукатиме  союзників, бізнес-партнерів.

 – Так, щоб компенсувати економічні втрати. Як це можна зробити? Наприклад, їм потрібен буде  глобальний партнер, на якого могли б спиратися і укласти з ним торговельну угоду. Одним з таких партнерів є Сполучені Штати. Тому Дональд Трамп сьогодні активно підтримує “Брекзит” і прямо про це говорить. Для нього це – можливість поставити Британію у залежність США і укласти з ними вигідну для Трампа і його країни торговельну угоду.

З точки зору прем’єр-міністра Бориса Джонсона треба підтримувати ідею “Брекзиту” і сподіватися на угоду з США, так би мовити – продати цю ідею. Мовляв, ви говорите про економічні втрати, але їх не буде, бо нам усе компенсують Штати. Але це – дискусійне питання усередині Британії, адже ніхто точно не знає, чи будуть взагалі гарантії цієї угоди. Тобто яка буде ця угода, чи буде вона вигідна для Британії, на яких умовах її укладуть? На саміті G7, коли Джонсон і Трамп обговорювали потенційну угоду, між ними були розбіжності. Вони не змогли домовитись повністю, адже Джонсон, очікуючи, що Трамп піде йому на зустріч, не думав, що той почне .

 

– Якщо б ці переговори були б успішними, це було б одне з найкращих антикризових рішень? Адже відомо, що протягом багатьох років антикризові рішення щодо “Брекзиту” у Великій Британії так і не були прийняті.

– Не факт. У тій ситуації, де вони опинились, ключовою проблемою став проект угоди Терези Мей. Він з’їв найбільшу кількість часу. Вони два роки вели перемовини з ЄС і вийшли з проектом угоди, який був не найгіршим і не кращим. Якщо думати з точки зору інтересів Британії, їм треба було взяту ту угоду і за нею виходити з ЄС. Вона був неідеальна і не сподобалась багатьом регіональним елітам. Її було б важко продати деяким соціальним групам у частині бізнесу, але вона була краща ніж те, що пропонують зараз. З одного боку – це було компромісне рішення, краще з усіх, що були. З іншого боку, це стало проблемою, бо його не прийняли, а альтернативу ніхто не запропонував і ЄС не хоче більше проводити ніяких перемовин, бо немає часу.

– Британія у будь-якому випадку буде у стані кризи після 31 жовтня?

 – Вони у будь-якому випадку будуть у стані кризи, бо криза вийшла за рамки просто “Брекзиту”. Ця криза вже не про “Брекзит”, а про майбутнє британців, британської політичної системи і їх самосвідомості на світовій арені.