«Який Gap Year?! Не вступиш цього року – не вступиш взагалі…»

ФОТО: bravewriter.com

«Який Gap Year?! Не вступиш цього року – не втупиш взагалі!», – ви також чули це від батьків  після закінчення школи? Чи справді це так? Експерт з освіти UIF Микола Скиба впевнений, що ні. 

У Гарвардському університеті абітурієнтів заохочують до того, аби вони  брали Gap Year, вільний рік після школи. У той час як в Україні батьки майбутніх студентів ставляться до цього, м’яко кажучи, скептично. 

– Це точно має сенс. Адже це дає змогу переключитися зі шкільного марафону, задатися питаннями, на які просто не було часу у процесі підготовки до іспитів, чи до контрольних, тощо. Важливий навіть той факт, що людина весь час знаходилась у одному колективі, обмежена когнітивним горизонтом, які задають ці люди. І Gap Year дає змогу роздивитися який різноманітний світ, спробувати себе у чомусь та краще зрозуміти чого я шукаю вже в університеті, або в коледжі.

Чи підходить практика Gap Year для української системи освіти?

– Система навчання в Україні не є дуже інтенсивною, адже в нас мало шансів вилетіти з університету за слабкі успіхи в навчанні, бо так буде гірше для самого університету. Та й вимоги до навчання в університеті, в деяких випадках, іноді нижчі, ніж у школі. Тому насправді в Україні роль Gap Year відіграє університет і виходить, що це і є час для самовизначення, адже студенти вже з 2-3 курсу починають шукати собі роботу. Але звичайно така «лафа» не буде тривати довго, адже ми потребуємо покращення університетської освіти, яка не залишатиме часу на невизначеність.

Тобто в ідеалі має бути так: абітурієнт може взяти Gap Year, щоб вже точно визначитись зі своїми бажаннями та пріоритетами, а потім отримувати вузькопрофільну якісну освіту, яка принесе знання, які можна буде застосувати на практиці.

Крім того, за словами експерта, Gap Year пов’язаний з мисленнєвою діяльністю людини. У людини є два інтелектуальні стани – сфокусований і розфокусований. Тобто можна виділити в житті людини період сфокусованості на певній темі і періоди пошуку. Моменти розфокусованого мислення і дій дають змогу побачити щось нове і ухвалити якесь нестандартне, креативне рішення. Тому Gap Year – це час, коли потрібно зробити доленосний вибір, а не цілий рік гуляти. Суть у тому, щоб дійсно звільнитись від однієї рамки,щоб підготуватись до іншої».

Можливо, цей рік можна також використати для неформальної освіти?

– Можна взяти якийсь онлайн курс з програмування і спробувати себе у цій сфері, або просто наздогнати те, чого бракувало в школі. Комусь, може, не вистачало якихось бізнесових навичок, хтось хоче подивитись як працюють комунікаційники, хтось цікавиться SMM, а комусь навпаки — цікава філософія.

Або, наприклад, є чудова альтернатива — Академія лідерства. Це дуже класна опція в Україні для того, щоб Gap Year був дуже продуктивний. Академія дає відчуття приналежності, а значить, дуже часто, захищеності. Страх відмови від Gap Year — це ще страх перед невідомістю. Це страх бути самотнім. Це те, що зупиняє. А Академія лідерства — це дуже класний спосіб зняти цей страх і плюс дійсно навчатися, тому що там виховують дуже багато soft skills, командотворення, вміння розв’язувати проблеми, вміння якісно читати тексти, осмислювати їх з філософським підходом. Крім того, минулого тижня Верховна Рада України схвалила законопроект про державне визнання і підтримку національної скаутської організації України “Пласт”. Документ визначає “Пласт” єдиною національною скаутською організацією України та визнає внесок руху у громадянську освіту дітей та молоді. Тобто схожі осередки також можуть брати на себе подібну роль, яку виконує Академія лідерства.

З експертом розмовляла Півень Валерія