ПОЛІТИЧНА ТУРБУЛЕНТНІСТЬ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ. ДАЙДЖЕСТ НОВИН З ПОЛЬЩІ

Фото: Gazeta Wyborcza

Скандали в міждержавних відносинах з Ізраїлем, а також у внутрішньому житті країни, які пов’язані з випадками злочинів сексуального характеру серед духовенства, призвели до різких змін на польській політичній шахівниці напередодні виборів у Європарламент. Відтепер, за даними соціологічних опитувань, впевнено перемагає опозиційне ліберально-демократичне об’єднання «Європейська Коаліція». Послаблення консервативної влади, зі свого боку, призвело до посилення не тільки демократів, а й крайніх правих. Тим часом польська економіка сповільнюється не так швидко, як очікувалось, та виходить на друге місце за швидкістю росту у ЄС.

Конфлікт між Польщею та Ізраїлем вкотре спалахнув. Польща скасувала візит ізраїльської делегації до Варшави. Причина у внесенні ізраїльтянами питання про повернення єврейського майна до порядку денного. Очільник ізраїльського Міністерства соціальної рівності Аві Коен-Скалі хотів розмовляти про «вкрадену під час Голокосту власність польських євреїв». Його супроводжував Дан Хаезрачі, голова групи ізраїльського Міністерства закордонних справ, яка відповідає за реституцію втраченої німецької власності. Польське Міністерство закордонних справ пояснило скасування візиту ізраїльтян тим, що реституційні питання та новий склад делегації були внесені в останні хвилини. Крім того, польська реакція за дипломатичними правилами була гострою та однозначною. Зі свого боку, Ізраїль стверджує, що тема зустрічі була погоджена. Ізраїльтяни вирішили підняти питання про єврейську власність, використовуючи підтримку США. Президент Дональд Трамп у травні 2018 року підписав так званий «Закон 447» про реституцію єврейської власності. Закон зобов’язує американський уряд подати до Конгресу список майна, втраченого євреями під час Голокосту. Питання реституції єврейської власності є надзвичайно незручним для уряду чинної польської влади, представленого партією «Право і Справедливість». Наразі права партія «Конфедерація» стверджує, що євреї загрожують Польщі та намагається мобілізовувати консервативний електорат. Варто зауважити, ще не безуспішно. Чим послаблює консервативну правлячу партію «Право і Справедливість. Хоча представник партії «Право і Справедливість», заступник міністра закордонних справ Польщі Шимон Шинковський повідомив, що питання подібних претензій для «ПіС» є «закритими» на фоні низки скандалів, пов’язаних із сексуальними злочинами окремих представників польського духовенства, чинна польська влада значно втратила свої позиції.  

Масла у вогонь нещодавньої церковної теми незадовго до виборів Європарламенту підлив документальний фільм «Тільки не кажи нікому». Історія фільму не просто оповідає про сексуальні злочини окремих представників католицької церкви Польщі, апелюючи до моральних цінностей  глядачів. Паралельною сюжетною лінією є зображення лояльності церковних структур до злочинців і їхня безкарність. Представники духовенства стрічку коментувати відмовились. А ось польській владі,  в особі «ПіС» було нелегко: ще тиждень тому партійний очільник Ярослав Качинський асоціював успішну державу із сильною церквою. Зараз же уряд «ПіС» відреагував на чергову хвилю соціального обурення злочинами окремих представників католицької церкви посиленням кримінальних покарань. Міністр юстиції Збігнев Зіобро презентував відповідний законопроект, який уже пройшов перше читання в польському парламенті – Сеймі. У ньому зокрема передбачено збільшення максимального, окрім пожиттєвого, строку ув’язнення до 30 років. Але посилення покарань стосуються не лише злочинів сексуального характеру, а й крадіжок, вбивств тощо. Зміни стосуються й тих дій, які раніше вважались проступками. Наприклад, за крадіжку автомобільних номерів покарання може стати  позбавлення волі на п’ять років. Отже, законопроект став об’єктом критики низки адвокатів та опозиції, оскільки значно підвищує відповідальність за всі види кримінальних правопорушень, що, на їх переконання, може слугувати репресивним владним механізмом.

Після цих двох гучних інформаційних подій, соціологічний центр «IBSP» оприлюднив останнє дослідження електоральних вподобань поляків. Наразі опозиційна «Європейська коаліція» випереджає правлячу «Право і Справедливість» більш ніж на 10%. Отож, за «Європейську коаліцію» голосуватимуть 43,6% респондентів, «ПіС» підтримають 33% поляків, ліву партію «Весна» – 9%, право-популістську «Конфедерацію» – 6,9%. Участь у виборах прийматимуть близько половини польських громадян. У цей час на мітингу опозиційної «Європейської коаліції» виступив Президент Європейської Ради Дональд Туск. Політик обґрунтував ідеологічне існування ліберально-демократичного об’єднання історичним гуртуванням поляків після відновлення державної незалежності, завдяки чому групи з різними політичними вподобаннями змогли досягти успіху в справі євроатлантичної інтеграції. Туск розкритикував польську владу. У такий спосіб, він, очевидно, вийшов із ролі Президента Європейської Ради, хоча і виправдав свій критичний виступ захистом об’єднаної Європи від політичних сил, які мають намір підірвати її основи, проголошуючи ідеологічний курс: “Один лідер, одна нація, одна релігія”.

Щодо останніх економічних новин, то польський експорт сповільнився після потужного імпульсу на початку року. До лютого зростання експорту знаходилося на позначці 9%. Але вже в березні воно різко впало до 4,4%. За словами експертів, зокрема Петра Сорочинського, головного економіста Польської торговельної палати, причина полягає в економічному спаді в Німеччині. Водночас, зростання імпорту також уповільнилось порівняно з минулим роком – з 12% до 2,2%, що є наслідком не зменшення споживання, а зовнішніх інвестицій у польські підприємства, у зв’язку зі сповільненням економічного зростання та політичними змінами. Тим не менше, польська економіка сповільнюється повільніше, ніж очікувалось і зараз, в порівнянні з попереднім роком, ріст ВВП – з 4,6% до 5,2%. Крім того, промислове виробництво у березні збільшилося на 5,6%. І це був третій місяць поспіль, коли реальне виробництво виявилося кращим за ринкові прогнози – вперше з 2011 року. Наразі польський ріст серед держав-членів ЄС ВВП швидше зростає лише на Мальті.

Іван Дуднік, стажер UIF