Події в Молдові, де за кількістю парламент можна назвати проєвропейським (3 потужні фракції за європейську інтеграцію), але вони не можуть домовитися між собою, варто вивчати, бо на тлі сварок наших політиків таке саме може очікувати наступну Верховну Раду.
Схоже, що минулого тижня соціалістам та демократам не вдалося домовитися між собою навіть за зачиненими дверима. Адже вже через тиждень соціалісти спрямували всі свої зусилля на те, щоб домовитися з Майєю Санду та Андреєм Нестасє, які поки діють єдиним фронтом, попри формальний розпад на дві фракції у парламенті. Переговори відбулись 11 квітня, пройшли вони без лідерів обох сторін. Санду і Нестасє відправили свого заступника, а очільниця Партії соціалістів Зінаїда Гречана пішла із зустрічі, коли побачила, що візаві нижчий від неї за партійним статусом.
Поки що переговори нічого не дали, оскільки позиції обох політичних сил занадто різняться. ACUM хоче створити міноритарний уряд за підтримки соціалістів та вимагають пост спікера парламенту прямо зараз. Мовляв, підтримати кандидатуру когось з ACUM – це крок, який покаже, що ПС налаштовані серйозно, а не ведуть підкилимні перемовини з Плахотнюком. А головна мантра, яку постійно повторює права опозиція, – соціалісти повинні забути про все інше та голосувати за антиолігархічні закони, підготовані соратниками Санду й Нестасє.
Натомість, Партія соціалістів категорично заперечує формування уряду меншості та наполягає на тому, що якщо вони все ж підуть на союз з ACUM, то союз повинен бути формальним. Вони готові віддати пост прем’єр-міністра та майже всі міністерства, але хочуть залишити за собою посади спікера парламенту, а також міністрів оборони та закордонних справ, пояснюючи це тим, що оборона та міжнародна політика – це сфера повноважень президента і така конфігурація розподілу влади створить баланс у країні. Ще одна вимога ПС – повернути президенту Додону контроль над молдовським аналогом Служби безпеки.
Хоча поки ні до чого домовитись не вдалося, а Андрей Нестасє говорить, що довіра між обома силами поки на нулі, соціалісти вже після першого раунду переговорів на республіканському з’їзді вирішили й далі намагатися домовитися з правою опозицією. Однак якщо формальну коаліцію створити не вийде, то вони готові до дострокових виборів.
Поки його партія намагалась створити коаліцію, сам президент Ігор Додон демонстрував чудеса логістики. 10 квітня він проводив переговори в Мінську з Олександром Лукашенком, жодних інших візитів у нього анонсовано не було. Однак очільник Білорусі, як виявилось після публікації прес-релізу, попросив Додона передати привіт колегам з Кремля. Після цього президент Молдови пояснював, що білоруський візаві його неправильно зрозумів і жодних офіційних переговорів у Росії він не вів, а просто повертався з Мінську в Кишинів транзитом через Москву.
Яр Батог, стажер UIF
Вам також буде цікаво:
Протести у Білорусі: п’ять ключових моментів для України
Андрій Ілларіонов у програмі “Дійові особи” на 5 каналі
Ризики дефолту України стають критичними
Cекрети молдавської політики та об’єднання правих проєвропейських сил – дайджест новин з Молдови
Новий Верховний Суд: хто буде виправдовувати очікування українців?
Российская медиа-империя изнутри