У Молдові продовжується активна фаза передвиборчої боротьби на фоні невтішних прогнозів міжнародних експертів щодо ситуації в країні.
Минулого тижня Молдова отримала 2 неприємні оцінки від міжнародних експертів. У новому рейтингу від Freedom House Молдова втратила 3 пункти та залишилась в групі «частково вільних» країн (у рейтингу держави поділяють на «вільні», «частково вільні» та «не вільні»). Таким чином експерти відзначили певне погіршення ситуації з демократичними свободами у країні. А консалтингова компанія PwC опублікувала економічний прогноз на 2019 рік, у якому Молдова увійшла у топ-10 країн світу з найбільшим очікуваним зменшенням робочої сили. На їх думку, працездатне населення країни зменшиться на 1,2% або на 27,6 тис. осіб.
Тим часом Міжнародний республіканський інститут (IRI) опублікував результати січневого соціологічного дослідження. Відповідно до нього, Партія соціалістів має підтримку 39% виборців, Демократична партія – 14%, а партії Майї Санду та Андрея Нестасє разом – 22% (хоча в опитування вони включені кожна окремо). У порівнянні з попереднім опитуванням IRI значно покращили свій показник соціалісти – на 7%. 2% голосів «перетекли» від блоку ACUM до Демократичної партії. Варто відзначити і падіння рейтингу комуністів, які значно віддалилися від прохідного бар’єру.
На фоні цього партії та їх лідери продовжують активно вести кампанію. Очільник Ліберальної партії Дорін Кіртоаке закликав проєвропейські та уніоністські партії висунути єдиних кандидатів у мажоритарних округах та відмежуватися від Андрея Нестасє, якого він активно звинувачує в корупції та атакує в пресі протягом останніх тижнів. Об’єднання правоцентристських та проєвропейських сил навколо спільних кандидатів в округах ще можливе, однак відмежовуватимуться вони скоріше від самої Ліберальної партії, а не від Нестасє.
Але по-справжньому цікавим стали заяви спікера парламенту та одного з лідерів ДПМ Андріана Канду і президента Ігоря Додона, оскільки у них вони виклали позиції своїх політичних сил та погляд на розвиток ситуації. Канду в інтерв’ю «Європейській правді» висловив сподівання на коаліцію з ACUM у новому парламенті попри нинішнє небажання останніх або принаймні на уряд меншості на чолі з ДПМ. Він не виключив і дострокових виборів, якщо партії не зможуть домовитися, та назвав дуже малоймовірним союз з Партією соціалістів через значні ідеологічні розбіжності. Спікер парламенту зачепив і тему Придністров’я. Він окреслив межі компромісу, на який може піти уряд Молдови задля реінтеграції регіону – гарантії невступу в НАТО, необ’єднання з Румунією, забезпечення прав російської меншини. Натомість, на відмову від вступу в ЄС вони йти не готові. До речі, в самому Придністров’ї відбулась досить дивна зміна керівництва парламенту. 23 січня депутати проголосували за зняття з посади спікера Олександра Щерби, а 6 лютого призначили замість нього Олександра Коршунова. Дивною ця зміна є з огляду на фактично однопартійну систему влади в невизнаній республіці та відсутність правдоподібних пояснень такій ротації від представників влади.
Ігор Додон виступив в передачі на телеканалі «НТВ-Молдова». Він сказав, що не збирається денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС (що суперечить його попереднім заявам), а лише хоче підкоригувати її певні економічні положення. Також президент висловив сподівання на 25% знижку на російський газ після того, як він провів перемовини з головою «Газпрому» Олексієм Міллєром в кінці січня.
Тим часом Додон і його партія зазнали двох атак минулого тижня. По-перше, за ініціативою Партії комуністів 7 лютого парламент доручив Рахунковій палаті провести публічний аудит ремонту і реконструкції будівлі адміністрації президента. Автори ініціативи стверджують, що ремонт провели з порушеннями, однак адміністрація Додона всі звинувачення відкидає. По-друге, Центральна виборча комісія за заявами Ілана Шора і Доріна Кіртоаке винесла офіційне попередження Партії соціалістів за використання у передвиборчій кампанії адмінресурсу президента. Таке попередження не тягне жодних серйозних санкцій щодо партії, однак соціалісти одразу звинуватили ДПМ у бажанні зняти їх з виборів руками ЦВК. Також вони закликали своїх прихильників вийти на мітинг 11 лютого з метою не допустити зняття партії з виборів.
Насамкінець варто відзначити кадрові призначення, які пройшли дещо непомітно на фоні політичної боротьби. Зокрема, голова парламентської фракції Демократичної партії Маріан Лупу зайняв пост голови Рахункової палати, а парламент призначив 4 нових членів Ради директорів Національного агентства з регулювання в енергетиці. Ними стали колишній міністр економіки в уряді Філіпа Октавіан Калмик; члени депутатської групи, що у 2016 році відкололась від Ліберально-демократичної партії, Євген Карпов та Штефан Крянге; колишній голова Рахункової палати В’ячеслав Унтіле.
Яр Батог, стажер УІМ
Вам також буде цікаво:
Український інститут майбутнього розробив концепцію реформи системи кібербезпеки в Україні
Україна на ринку напівпровідників: стратегія стрибка у втікаючий потяг
Україна 2022. Як не втратити свій шанс стати сильною державою
“Сучасний педагог — це той, хто розкриває потенціал учнів, а не примушує їх вчити уроки” — Микола Скиба
Парламентські вибори у Великій Британії: переможці і переможені
Володимир Шульмейстер: 1,5 млрд гривень врятують українців на дорогах