» Аналітичні матеріали, Новини » Державні підприємства в Україні: ефективність бізнес-моделей

Державні підприємства в Україні: ефективність бізнес-моделей

Державний сектор в Україні відіграє суттєву роль у розвитку економіки, формуванні загальної динаміки зростання та надає державі інструментарій для проведення контрциклічної політики (стимулювання інвестицій, позитивної динаміки ВВП та створення нових робочих місць на відрізку спаду в межах економічного циклу).

Хоча остання опція в Україні майже не використовується, що збільшує рівень неефективного використання державних підприємств та формує негативний суспільний дискурс щодо них, зокрема, усталюється твердження, що держава не може бути ефективним власником. Водночас в умовах, коли залучення зовнішніх інвестицій ускладнене цілою низкою як світових, так і внутрішньоукраїнських проблем, саме державні підприємства можуть стати точками зростання економіки. Втім, за умови, якщо бізнес-моделі у державному секторі матимуть таку ж мобільність, як у приватному секторі.  

За оцінками Міністерства економіки, державний сектор в Україні складає приблизно 8% від загального економічного потенціалу (за підсумками 2020 року). Водночас питома вага капітальних інвестицій за держсектором економіки сягає позначки у 7,7%, що відповідає загальній частці держпідприємств у секторальному поділі економіки. 

За середньою кількістю працівників, питома вага державних підприємств сягає 11,5%, що свідчить про краще виконання державними підприємствами соціально значимих функцій порівняно з приватним сектором економіки. 

За питомою вагою вартості необоротних та оборотних активів суб’єктів господарювання державного сектору економіки, державні підприємства також суттєво випереджають приватний сектор (якщо брати співмірність із загальною часткою) – 13,7%, що свідчить про концентрацію у державних компаніях значного технічного потенціалу. 

В той же час, питома вага чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єктів господарювання державного сектору економіки складає лише 6,6%, що демонструє меншу прибутковість державного сектору економіки порівняно із приватним сегментом (приблизно у 1,2 рази). 

За кількістю суб‘єктів господарювання державний сектор складає лише 0,5% від загального показника, що свідчить про високий рівень концентрації державних підприємств у групі великого бізнесу.

Найбільший рівень державного сектору спостерігається у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 32,5%, тобто майже третина загального економічного секторального потенціалу економіки. На другому місці – транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність із показником 28,8%. На третьому місці – професійна, наукова та технічна діяльність (25,8%). Рівень державного проникнення у промисловість досягає 10,5%. Найменший показник питомої ваги державних підприємств спостерігається у будівництві (0,9%) та сфері торгівлі (0,6%).

Саме у формуванні оптимального балансу між прибутковістю та виконанням соціально значимих функцій і полягає стратегічна мета зі створення ефективних моделей управління державними підприємствами. 

На жаль, останнім часом ми спостерігаємо суттєве зміщення акцентів саме в бік абсолютизації такого поняття, як прибутковість, та водночас девальвацію таких критеріїв оцінки, як соціальна значимість державних підприємств, створення ними нових робочих місць, податкове наповнення центрального та місцевих бюджетів, капітальні інвестиції в оновлення основних засобів та в адаптацію сучасних технологій у господарській діяльності. 

У такій викривленій реальності державні підприємства розглядаються виключно як фінансові донори державного бюджету, компенсуючи своєю ефективністю загальну неефективність державного управління (покриваючи за рахунок авансових податковий платежів та дивідендів скритий бюджетний дефіцит).

На противагу цьому підходу до 2014 року у політиці управління державними підприємствами спостерігалась вульгаризація їхнього функціоналу у контексті соціально значимих результатів діяльності, коли такі підприємства розглядались виключно як інструмент популістичної політики провладних груп впливу.   

Саме тому є вкрай важливою та актуальною необхідність створення інтегрованої моделі оцінки діяльності державних підприємств. Це наріжний камінь для визначення найефективніших моделей управління та отримання аналітичної інформації для ухвалення стратегічних управлінських рішень. Ми проаналізували роботу 10 найбільших державних підприємств з різних галузей за 10 років, аби з’ясувати, які фактори допомагають їм досягати успіху, а які стоять на заваді ефективному розвитку.   

Частка державного сектору у складі економіки за  2020 рік

Останнім часом оцінка державних підприємств в Україні базувалась на методології менеджменту Пітера Друкера та його матриці KPI – ключових кількісних показників діяльності, зокрема, базованих на абсолютизації таких індикаторів, як чиста виручка та прибуток. 

Водночас базова система індикаторів оцінки не враховувала динамічний характер числових рядів, тобто зміну показників у часі за певний період. Це призводило до того, що кон‘юнктурні сплески рівня прибутковості, обумовлені екзогенними (зовнішніми факторами), наприклад, зростанням спекулятивних світових цін на продукцію підприємства (що призводило до різкого, одномоментного покращення базових KPI), видавалось у моделях оцінки за результати системної роботи із покращення бізнес-моделі державної компанії та оптимізації системи управління в ній.

На наш погляд, моделі оцінки ефективності державних підприємств слід базувати на аналізі динамічних рядів (індикатори ефективності у часі), а також на кумулятивних моделях оцінки, що включають у себе не тільки кількісні показники, але й якісні, зокрема виконання підприємствами соціально значущих функцій.

Оцінка динамічних рядів може відбуватися за матрицею Цикла Шухарта — Демінга. Цикл Шу́харта-Де́мінга (Цикл PDCA) – це модель безперервної оцінки та поліпшення бізнес-процесів на рівні підприємства: плануй (Plan), роби (Do), перевіряй (Check), впливай (Act). 

Саме такий підхід дозволяє підняти моделі аналізу та управління на системний рівень, необхідний для всебічного врахування широкого спектру базових індикаторів оцінки. На рівні діяльності державних підприємств цикл оцінки за алгоритмом PDCA може застосовуватись щоквартально у п‘ятирічному горизонті управління державним підприємством.

Інтегровані моделі оцінки дозволять сформувати баланс якісних і кількісних оцінок, які дозволять імплементувати збалансовані оцінювання діяльності державних підприємств, що враховуватимуть як фінансові, так і соціальні аспекти їх операційної діяльності.

На даний час до основних документів, які визначають моделі оцінки діяльності державних підприємств, слід віднести:

  • Методичні рекомендації Міністерства економіки України щодо оцінки ефективності управління державним майном.
  • Критерії оцінки ефективності управління корпоративними правами держави, визначені Фондом державного майна України.
  • Методичні рекомендації Міністерства економіки України щодо застосування критеріїв визначення ефективності управління об’єктами державної власності, затверджені.
  • Методика Міністерства фінансів України стосовно аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки.

Запропонована нами методика оцінки державних підприємств спирається на поєднання трьох базових методів:

  1. Кількісного методу, коли оцінюються ключові індикатори та фінансові показники діяльності підприємства: чистий дохід, валовий прибуток,  EBITDA, чистий фінансовий результат, загальна вартість активів, матеріальні витрати та витрати на оплату праці. 

Чистий дохід дозволяє сформувати уявлення про рівень капіталізацій бізнесу компанії, її важливість у контексті реалізації державної промислової політики, в тому числі – антициклічної, направленої на мінімізацію кризових явищ на «дні» економічного циклу розвитку. А також – формує «портфоліо» компанії з точки зору ємкості її ринкової ніші. 

Валовий прибуток показує рівень прибутковості операційної діяльності, а чистий фінансовий результат – рівень профіту держави від управління компанією. EBITDA – є збалансованим індикатором між вказаними вище двома показниками прибутковості.

Загальна вартість активів вказує на масштаб майнового комплексу підприємства та рівень його ефективності.

Показники матеріальних витрат та витрат на оплату праці – доступне джерело інформації для визначення трудомісткості виробництва та рівня доданої вартості у кінцевому продукту.

  • Якісні показники: рентабельність валового прибутку, рентабельність чистого прибутку, рентабельність за EBITDA, рентабельність активів. Вказані показники демонструють ефективність діяльності підприємства та надають інформацію для порівняльного аналізу та співставлення із іншими учасниками ринку (конкурентами, компаніями із приватного сектору, аналогічними компаніями в інших країнах тощо).

Рентабельність валового прибутку = валовий прибуток х 100 / чистий дохід.

Рентабельність чистого прибутку = Чистий фінансовий результат х 100 / чистий дохід.

Рентабельність за EBITDA = Показник EBITDA х 100 / чистий дохід.

Рентабельність за активами = Загальна вартість активів  х 100 / чистий дохід.

  • Аналіз динамічних рядів дозволяє оцінити зміну кількісних показників у часі та виявити поворотні точки розвитку, циклічні відрізки зростання/падіння, кризові періоди та найсприятливіші інтервали у часових/числових рядах.

Крім того, компанії оцінюються за рівнем виконання ними соціально значимих функцій: тарифи для населення, створення робочих місць та динаміка витрат на оплату праці, потенційні податкові надходження.

Агрегована оцінка передбачає виставлення балів за кожен вид аналітичного оцінювання: кількісні показники, якісні показники, динамічні ряди та соціально значима функція. 

  • Позитивна оцінка аналітичного розділу – один бал, негативна – нуль балів. 
  • Максимальна оцінка – чотири бали, мінімальна – нуль балів. 

Підприємства, оцінені в нуль балів та один бал слід віднести до таких, що потребують негайного стратегічного реформування. 

Підприємства з рівнем оцінювання в два бали підлягають тактичному корегуванню та збалансуванню їхньої операційної діяльності, зокрема, витратних механізмів та пошуку нових ринків збуту.

  1. Картка підприємства.

ДП “НАЕК “Енергоатом”

Галузь: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2011162121764615957408257323840455072959058198992718518
2012183755731232513621037-272955521025219072724473238588
201317235999-3884692-2594088-429261620315167773982103678421
2014232376723995591870972-649441619951367086397743895421
201532903883740293696211661168184202266531105736784366663
2016 36067864572396911336440187126206279899144492465285668
2017 3848769047730879500304-1321755210186435166206366204236
2018 440552599348349185900104631828215562903146667708058028
2019 48846595115693381960219837736412188670501410830611010515
2020 4564856368371554102206-48452082313086851241268513400744

Кількісні показники підприємства мають неоднорідну структуру. Чистий дохід в 2020 році склав 45,65 млрд грн, в 2019 році – відповідно 48,85 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 41 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається поступове колапсування бізнес-моделі підприємства порівняно з загальноекономічним рівнем розвитку (у масштабах національної економіки).

Загальна вартість активів склала у 2020 році 231 млрд грн, збільшившись на 13 млрд грн порівняно з попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 48% на 52% відповідно, що свідчить про досить високий рівень генерування підприємством доданої вартості.

Валовий прибуток у 2020 році склав 6,8 млрд грн, EBITDA – відповідно 4,1 млрд грн, переважно за рахунок показника амортизації. Чистий фінансовий результат – збиток 4,8 млрд грн.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201128,4725,1814,714,70
20120,6719,71-14,85-1,30
2013-22,54-15,05-24,90-2,11
20141,728,05-27,95-3,26
201522,5029,243,550,58
2016 15,8731,430,520,09
2017 12,4024,68-3,43-0,63
2018 21,2242,2010,512,15
2019 23,6940,137,731,72
2020 14,988,99-10,61-2,09

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 15%, рентабельність за EBITDA – мінус 6,9%, що свідчить про високий рівень амортизаційних відрахувань. Рентабельність активів склала мінус 2% – за рахунок великих значень показника основних засобів підприємства, що пояснюється технологічними та технічними факторами. Рентабельність чистого прибутку – мінус 10,6%, що є наслідком падіння цін та попиту на електроенергію внаслідок кризи у 2020 році, викликаної пандемією.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
201213-97-11-2143142519
2013-6-3252-17257-3214
201435-110-17251-2176
2015421753414-11812212
2016 10-2318-8423721
2017 7-17-16-80621517
2018 149696-4503-1230
2019 11245-192-437
2020 -7-41-116-796-1222

Аналіз динамічних рядів вказує на поступову втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів. Перша кризова точка припадає на 2013 рік – мінус 6%. Різке збільшення темпів зростання у 2014-2015 роках пояснюється факторами девальвації національної валюти – гривні (знецінення з 8 до 28) та споживчої інфляції (сукупно біля 70% за період).

Позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу у 2016-2019 роках (зростання в діапазоні 7-14%) були зруйновані у 2020 (падіння на 7%). 

Рівень прибутковості зберігається протягом 2018-2019, в той же час період посткризового відновлення у 2016-2017 характеризується збитковістю діяльності підприємства. 

Внаслідок корегування прибутку, в тому числі за методом податкових різниць, темпи зростання чистого фінансового результату мають негативну динаміку.

Різке зростання вартості активів у 2012 році (на 314%) пояснюється проведеною на підприємстві індексацію капітальних вкладень.

За останні три роки на підприємстві спостерігається постійне скорочення матеріальних затрат (із темпами -4% та -12%).

В той же час, витрати на заробітну плату стабільно зростають: з динамікою 17-37% протягом 2016-2020 років, що свідчить про виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.



Агреговані показники
Індекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники0
  
Агрегований показник3

За агрегованим показником ефективності діяльності «Енергоатом» набирає три бали з чотирьох можливих: у нього залишаються значні показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, оптимізуються матеріальні витрати та забезпечується зростання фонду заробітної плати для працівників (соціально значима функція). В той же час, покладання на нього функцій ПСО (PSO, Public Service Obligation) щодо компенсації різниці за тарифом на електроенергію для населення призводить до вкрай розбалансованої динаміки основних показників діяльності компанії у часі. Тобто внутрішня оптимізація бізнес-процесів не може повною мірою компенсувати токсичність зовнішнього регулятивного середовища та мінімізувати екстерналії (вплив зовнішніх факторів, який не можна амортизувати за допомогою ринкових механізмів), які створюються урядом та на законодавчому рівні. 

Запропонована нами методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Значна вартість активів призводить до капіталомісткості виробництва і залежності компанії від рівня капітальних інвестицій: на відновлення та розвиток.
  • Високий рівень амортизаційних відрахувань за основними засобами призводить до глибокого розриву між показником чистого прибутку та EBITDA, тобто функціональний та податковий рівні прибутковості можуть суттєво відрізнятись між собою.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на високий ефект антикорупційних заходів у контексті оптимізації фінансових потоків та витратного механізму. Модель управління витратами стає однією з ключових у парадигмі ефективної бізнес-моделі.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на фіскальне та соціальне значення підприємства як у масштабі всієї країни, так і у контексті регіональної економіки. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави на формування фінансових потоків енергоринку держави, зокрема, на користь атомної генерації.
  • Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції у контексті державного «дирижизму» у 2011-2014 роках. В той же час, навіть часткова модернізація моделі ринку електроенергії мала позитивний ефект на рівень чистого доходу підприємства у період 2015-2019 років.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні трьох балів з чотирьох.

ВРІЗИ

ДП “НАЕК “Енергоатом”

«Приватні учасники ринку на 100% працюють на ринкових умовах, а ми – наполовину на ринкових, наполовину на радянських. Наші пропозиції щодо послаблення державного регулювання раніше не сприймалися Міненерго та урядом. Вочевидь вони боялися дешевої електроенергії «Енергоатому», яка, на їхню думку, могла нашкодити іншим генераціям.

Але справжній абсурд розпочався у квітні цього року, коли обмеження на продаж електроенергії були доповнені штучними обмеженнями на її виробництво. Я маю на увазі балансові обмеження, які діяли 5 місяців та змусили порушувати графіки ремонтних компаній на АЕС»

Петро Котінт.в.о президента ДП “Енергоатом”

«Корпоратизація «Енергоатома» – історія, яка триває не один рік. Але прийшов час її завершити. І завершити успішно… Корпоративне управління вирішує питання власності. Тобто держава володіє акціями підприємства, а не майном. І тому  корпоратизована компанія більш самостійна у питаннях залучення інвестицій або кредитного фінансування. Адже банки та інші фінансові установи неохоче дають позики державним компаніям – нема впевненості, що кошти повернуться вчасно й у повному обсязі. А інвестори, зі свого боку, хочуть бачити партнером компанію з передбачуваною бізнес-поведінкою, прозорими діяльністю та звітністю. Державна компанія таких переваг не має. Тому кредитні кошти для неї дорожчають, можливість запуску інвестиційних проєктів зменшується» .

Герман Галущенко, міністр енергетики України, виконавчий директор з правового забезпечення (2013–2014 рр.) і віце-президент НАЕК «Енергоатом» (2020–2021 рр.)

  • Картка підприємства.

ДП “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ “БОРИСПІЛЬ”

Галузь: Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
20111471722764374765226586381786291784493289566
201215095116673776433963982339784177144198322049
201313847614758184413091265339605581136054314542
20141577343672567231965-1268189494755111022303518
20152515943156919510109276964609032760147972324470
2016 33527922258743244727813859319135734228594423343
2017 38700482519760271123717314208959924232883578318
2018 42792262527305284176918579209890581381448748059
2019 4476477226725724362031532861164393453527771114654
2020 2070843-421282-164972-148221315333189238272911480

Кількісні показники підприємства мають сталу, гармонізовану структуру. Як виняток – період 2020 року, який вніс суттєві корективи в операційну діяльність підприємства у вигляді карантинних обмежень внаслідок пандемічної кризи. Чистий дохід в 2020 році склав 2,07 млрд грн, в 2019 році– відповідно 4,48 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 1,87 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається значний негативний вплив пандемії на економічні показники діяльності підприємства, які навіть випереджають деструктивні процеси у контексті глибини падіння національної економіки загалом.

Загальна вартість активів склала у 2020 році 15,3 млрд грн, зменшившись на 1,1 млрд грн порівняноіз попереднім звітним періодом, переважно за рахунок амортизації основних засобів. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 21% на 79% відповідно, що свідчить про надзвичайно високий рівень генерування підприємством доданої вартості.

Валовий збиток у 2020 році склав – 0,42 млрд грн, EBITDA – відповідно мінус 0,17 млрд грн (за рахунок, переважно, амортизації основних засобів). Чистий фінансовий результат – мінус 1,49 млрд грн.

Якщо не брати до уваги період пандемії, період діяльності підприємства у 2015-2019 роках характеризувався високою прибутковістю: показник чистого фінансового результату (прибутку) коливався від 697 млн грн у 2015 році до 1,86 млрд грн у 2018 році, із поступовим скороченням вказаного вище показника до 1,53 млрд грн у 2019 році.  

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201151,9452,0039,847,46
201244,2142,6226,384,07
201334,3631,879,141,32
201442,6414,71-8,04-1,34
201562,3740,1827,687,71
2016 67,3772,9941,3415,17
2017 65,1170,0644,7419,32
2018 59,0666,4143,4218,78
2019 50,6554,4234,249,32
2020 -20,34-7,97-71,58-9,67

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала мінус 20,34% (у 2019 – плюс 50,65%), рентабельність за EBITDA відповідно: мінус 8% та + 54,4%. Певна відмінність між двома індикаторами пояснюється показником амортизаційних відрахувань. Рентабельність активів у 2020 році склала мінус 9,7%, у 2019 – плюс 9,32%. Рентабельність чистого прибутку у 2020 – мінус 71,58%, у 2019 – плюс 34,24%. Якщо брати докризовий рівень (2019 рік), всі якісні індикатори оцінки відповідають загальносвітовим показникам, крім того, в умовах підвищеної цінової динаміки (інфляція), додатково компенсують інфляційні втрати операційних ресурсів компанії.

        
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
20123-13-16-32247111
2013-8-29-31-68-2-6-2
20141441-47-200-1-18-4
201560133336-649-5337
2016 33441429915430
2017 15121125-2237
2018 11057106429
2019 5-10-14-1766-849
2020 -54-119-107-197-7-32-18
        

Аналіз динамічних рядів вказує на поступову втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів. Перша кризова точка припадає на 2013 рік – мінус 8%, що пов‘язано із певним спадом після високої бази порівняння у 2012 році (проведення в Україні Євро-2012). Різке збільшення темпів зростання у 2014-2015 роках пояснюється факторами девальвації національної валюти – гривні (знецінення з 8 до 28) та споживчої інфляції (сукупно біля 70% за період).

Позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу у 2016-2019 роках (зростання в діапазоні 5-15%) були зруйновані у 2020 (падіння на 54%). 

Рівень прибутковості зберігається протягом 2015-2019. За аналізований період виявлено дві точки збитковості – у 2014 році (внаслідок агресії РФ та військових дій на Донбасі) та у 2020 році (пандемія). 

Водночас корегування прибутку, зокрема за методом податкових різниць, призводить до того, що темпи зростання чистого фінансового результату мають негативну динаміку.

Різке зростання вартості активів у 2012 році (на 24%) пояснюється введенням в експлуатацію нового терміналу та інших основних засобів.

Збільшення вартості активів у 2018 році обумовлене залученням підприємством позикових коштів та активацією нової інвестиційної програми, а також – проведеною на підприємстві індексацією капітальних вкладень.

За останні два роки на підприємстві спостерігається постійне скорочення матеріальних затрат (із темпами -8% та -32%).

В той же час, витрати на заробітну плату стабільно зростають: з динамікою 29-49% протягом 2016-2019 років, що свідчить про виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Лише на тлі часткової зайнятості персоналу та його скорочення було зафіксовано зменшення витрат на оплату праці – на 18% у 2020 році під час пандемії та карантинних обмежень.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники1
  
Агрегований показник4

Загалом за агрегованим показником ефективності діяльності ДП “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ “БОРИСПІЛЬ” набирає чотири бали з чотирьох можливих: у нього залишаються значні показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, оптимізуються матеріальні витрати та забезпечується зростання фонду заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Водночас суттєві карантинні обмеження під час пандемії коронавірусу у 2020 році на тлі відсутності державних інструментів з підтримки авіаційної галузі призвели до суттєвого погіршення основних показників діяльності компанії. Тобто системна ефективність бізнес-моделі, запровадженої у 2016-2019 роках, не може повною мірою компенсувати токсичність загальноекономічної кризи. Загалом період з 2016 по 2019 роки можна назвати оптимумом як щодо функціональності бізнес-моделі (прибуток, дохід, керування витратним механізмом) так і стосовно базових трендів розвитку (позитивна динаміка).

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Оптимальна вартість активів та наявний потенціал для залучення інвестицій з метою нарощення продуктивних основних засобів.
  • Оптимальний рівень амортизаційних відрахувань за основними засобами, який дозволяє мінімізувати розрив  між показником чистого прибутку та EBITDA, тобто функціональний та податковий рівні прибутковості наближаються один до одного.
  • Низька динаміка матеріальних затрат вказує на фактор зниження корупціогенного фактору у контексті оптимізації фінансових потоків та витратного механізму. Модель управління витратами стає похідною, другорядною від моделі управління інвестиціями, остання, зокрема, стає базовою з погляду оптимізації фінансових показників підприємства.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на фіскальне та соціальне значення підприємства як у масштабі всієї країни, так і у контексті регіональної економіки. 
  •  Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави та загальносвітової кон‘юнктури авіаційних перевезень.
  •  Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції та сильну еластичність до адміністративних рішень та міжнародних обмежень, що суттєво посилює важливість формування з боку держави пакету компенсаційних та амортизаційних інструментів та засобів.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні чотирьох балів з чотирьох.

ВРІЗИ

«Ефективні менеджери навряд чи вдруге заходять в управління державним підприємством, розуміючи, що вони не отримають усіх інструментів для ухвалення ефективних рішень, а отже, будуть скуті в діях. Або заходять люди, які готові знехтувати реальною ефективністю – і це дуже поганий фактор для держпідприємств» .

Євгеній Дихневиконувач обов’язків (2014–2017 рр.),  перший заступник  (20172019 рр.) генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

«Дивіденди не мають бути змінною величиною, бо це абсолютно не дає можливості планувати. Це в будь-якому бізнесі ненормально. Тобто акціонер завжди визначає якісь рамки того, що він хоче отримувати від бізнесу і скільки бізнес повинен витрачати на інвестиції в розвиток, на амортизацію, на просування, а в аеропорту це історія нескінченна. Ми мали протягом 10 років постійне зростання пасажиропотоку, а аеропорт повинен створювати умови для розвитку авіакомпаній ще до того, як вони навіть подумали, що хотіли б літати в цей аеропорт».

Євгеній Дихневиконувач обов’язків (2014–2017 рр.), перший заступник  (20172019 рр.) генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

«Жодної державної підтримки у нас немає».

Павло Рябікін, гендиректор ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (20172020 рр.)  про період суворого карантину у 2020 р.

  • Картка підприємства.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”

Галузь: Добувна промисловість і розроблення кар’єрів

      тис. грн 
Рік / ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні  затратиВитрати на оплату праці
        
201110805355412033212916262791475421336800162057155894
201297408645-424784-9997627-100202661466217402826195522
201374609929-674775-12455501-125213241491809211717211862
201474412085-10971058-89919417-8995414343681986474895665219884
201511276167112534160-25055184-2509608545695443276859881359742
2016 16138282745105429401933932797885954054636982181190522135
2017 187927433412878695658553439330152638946642108752499724469
2018 2049381224603755333289429235834615558462641217312792177067
2019 1783493993104134531108132506582115112408601108750522151660
2020 121058717-827014-757976-18001701408854781759782071885574

Кількісні показники підприємства можна чітко розділи на три часові групи: період 2011-2013 (надвисокий рівень державного регулювання); 2014-2015 – період перезавантаження базової бізнес-моделі; 2016-2020 – період послаблення державного втручання у корпоративні бізнес-процеси. Як виняток – період 2020 року, який вніс суттєві корективи в операційну діяльність підприємства у вигляді карантинних обмежень внаслідок пандемічної кризи (вказані події супроводжувались суттєвим зниженням вартості енергоносіїв на світовому ринку та скороченням обсягу їх глобального споживання). Чистий дохід у 2020 році склав 121 млрд грн, у 2019 – відповідно 178 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 109 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається значний негативний вплив пандемії та загальноекономічної кризи на основні фінансові показники діяльності підприємства. Бізнес-модель компанії є чутливою до зміни ринкової цінової кон‘юнктури та зниження обсягу споживання внаслідок кліматичних факторів (фактор «теплої зими»).

Загальна вартість активів склала у 2020 році 409 млрд грн, зменшившись на 102 млрд грн порівняно із попереднім звітним періодом, переважно за рахунок проведеного анбандлінгу та передачі частки активів у вигляді газо-транспортної системи на баланс новоствореного оператора з управління ГТС. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 98% на 2% відповідно, що свідчить про надзвичайно високий рівень корупційних ризиків, пов‘язаних із адмініструванням операційної діяльності компанії та управлянням інвестиційними програмами.

Валовий збиток у 2020 році склав – 0,87 млрд грн, EBITDA – відповідно мінус 0,76 млрд грн (переважно за рахунок амортизації основних засобів). Чистий фінансовий результат: мінус 18 млрд грн – за рахунок консолідації фінансового результату в масштабах всієї корпорації, зокрема знецінення інвестицій у дочірні компанії центрального холдингу склало 16,24 млрд грн.

Якщо не брати до уваги період пандемії, період діяльності підприємства у 2016-2019 характеризувався високою прибутковістю: показник чистого фінансового результату (прибутку) коливався від 28 млрд грн. У 2016 році до 50,6 млрд грн у 2019 році. Сукупно за період 2016-2019 років, показник чистого фінансового результату компанії склав 141,55 млрд грн.   

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201111,148,488,476,84
2012-0,44-10,26-10,29-6,83
2013-0,90-16,69-16,78-8,39
2014-14,74-120,84-120,89-20,59
201511,12-22,22-22,26-5,49
2016 27,9524,9117,345,18
2017 21,9730,1120,936,16
2018 22,4616,2411,514,24
2019 17,4017,4428,409,91
2020 -0,68-0,63-14,87-4,40

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала -0,68%, рентабельність за EBITDA – мінус 0,63%, що свідчить про низький рівень амортизаційних відрахувань (специфіка холдингу). Рентабельність активів склала -4,4% внаслідок загальної збитковості компанії. Незважаючи на системно великий обсяг активів, рівень корпоративного чистого фінансового результату дозволяв у прибуткові роки формувати рентабельність активів на рівні 5-10% (період 2016-2019). Рентабельність чистого прибутку у вказаний інтервал часу досягала 28% (2019 рік). Тобто навіть в умовах підвищеної цінової динаміки (інфляція), зазначений індикатор приблизно утричі компенсував інфляційні втрати операційних ресурсів компанії.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2012-10-104-209-210103725
2013-2359-25252-398
201401526-62261819343619074
201552-21472-725364
2016 43260-260-21118745
2017 16-84141183239
2018 912-41-40-1312201
2019 -13-33-7115-8-9-1
2020 -32-103-102-136-20-31-12

Аналіз динамічних рядів вказує на неоднорідну динаміку за показником чистих доходів, коли періоди стрімкого зростання (2016, 2018) змінюються не менш глибоким трендом на падіння (2019-2020), що пояснюється як регулятивною політикою держави у царині тарифоутворення, так і загальносвітовими коливаннями котирувань на вуглеводні. Перший кризовий етап, який розпочався у 2012 році, закінчився у 2015 році, тобто одночасно із активацією політики лібералізації базових комунальних тарифів. Різке збільшення рівня цін на природний газ власного видобутку для домогосподарств та підприємств теплокомуненерго суттєво збільшило доходи «Нафтогазу» від 2019 року. В той же час історично низькі ціни на природний газ у 2019-2020 роках призвели до діаметрально протилежного ефекту – рівень доходів значно знизився (у 2020 році на 32%). Стрімке збільшення доходів та чистого фінансового результату у 2014-2015 пояснюється не тільки частковою лібералізацією тарифоутворення, але й фактором девальвації національної валюти гривні з 8 до 28 та гіперінфляційними процесами (сукупно індекс споживчих цін зріс у вказаних період на 72% за два роки).

Позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого фінансового результату у вигляді скорочення збитків (2015 рік – на 72%) та нарощення прибутків (2016-2018 в діапазоні 40-200%) були пригальмовані у 2018 році (падіння на 40%) та остаточно зруйновані у 2020 році (падіння на 136%). 

Точкою фінансового зламу колишньої бізнес-моделі та активації нової можна вважати 2014 рік – зростання збитку компанії з 12 млрд грн (2013 рік) до 90 млрд грн (2014 рік), тобто у 6,2 рази.

В останні роки корегування прибутку, в тому числі за методом податкових різниць (переоцінка вартості інвестицій у дочірні компанії), призводить до того, що темпи зростання/падіння чистого фінансового результату мають непрогнозовану динаміку.

Різке зростання вартості активів у 2014 році (на 193%) пояснюється новою методикою обліку інвестицій у дочірні компанії.

Так само і зменшення вартості активів компанії пов‘язано із вибуттям певної частини майна у процесі анбандлінгу (розподілу компанії за функціями видобутку природного газу, транспортування та продажу).

Зміна методики відображення матеріальних затрат призвела до карколомного злету даного показника з 2 млрд грн до 75-200 млрд грн, у зв‘язку з чим властивість числових рядів для порівняння у часі має умовний характер.

В той же час, витрати на заробітну плату стабільно зростають: з динамікою 45-200% протягом 2015-2018 років, але треба зазначити, що даний показник характеризує переважно трудові доходи працівників центрального офісу холдингу: фонд оплати праці збільшився з 200 млн грн до 2,2 млрд грн, тобто більше ніж у десять разів. 

Розподіл матеріальних затрат і витрат на оплату праці у пропорції 98% на 2% свідчить про високу потенційну корупціогенність операційної моделі компанії, що у свою чергу і формує запит на високий рівень оплати найманих працівників.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники0
Динамічні показники0
  
Агрегований показник2

За агрегованим показником ефективності діяльності «Нафтогаз» набирає два бали з чотирьох можливих: у нього залишаються значні показники рівня валового доходу, вартості основних засобів. В той же час, суттєва кон‘юнктура світових цін на природний газ та карантинні обмеження під час пандемії коронавірусу у 2020 році на тлі активного вилучення у компанії обігових коштів у вигляді дивідендів та авансових податкових платежів призвело до суттєвого погіршення основних показників діяльності компанії, коли досягнуті у 2015-2018 роках результати опинились під загрозою повного анулювання. Деконструкція існуючої бізнес-моделі може призвести до відновлення дотаційного характеру операційної діяльності компанії. 

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Залежність фінансових показників холдингу від ефективності інвестицій у дочірні компанії.
  • Надзвичайна залежність компанії від оптимального формату фінансових потоків між: а) дочірніми компаніями і холдингом; б) споживачами і холдингом; в) державою і холдингом.
  • Надзвичайно високий рівень матеріальних затрат, що вказує на фактор завищеного корупціогенного фактору у контексті оптимізації фінансових потоків та витратного механізму. Модель управління витратами стає базисом для моделі управління компанією.
  • Динаміка на оплату праці вказує на непропорційне збільшення вказаного показника, його вплив на зниження корупціогенного фактору потребує додаткового з‘ясування. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави та загальносвітової кон‘юнктури на енергетичні ресурси.
  • Показник валового прибутку демонструє нестабільну динаміку та сильну еластичність до адміністративних рішень та сировинних світових ринків, що суттєво посилює важливість формування з боку держави пакету компенсаційних та амортизаційних інструментів та засобів.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні двох балів з чотирьох.

ВРІЗИ

«З усіма урядами в нас завжди була важка дискусія, яку суму коштів «Нафтогаз» може дати, щоб не завдавати шкоди сталому розвитку компанії… 

Немає жодної крамоли чи порушення в тому, щоб державна компанія передала гроші акціонеру з погляду форми процесу. Ви можете проавансувати дивіденди, можете проавансувати податки. Але питання в тому, що у компанії є інші завдання – наприклад підготовка до наступного осінньо-зимового періоду. І віддавши всі гроші на поточні потреби, ви можете, наприклад, восени з’ясувати, що газу в підземних сховищах залишилися надто мало і вам термінового треба докупити, скажімо, 3 млрд куб. м. Питання не в формі, які передати, а в тому, скільки можна передати безпечно, щоб компанія продовжувала працювати, інвестувати в свою основну діяльність і гарантувала безпеку газопостачання».  

Андрій Коболєв, колишній голова правління НАК «Нафтогаз України» 

«Реальна реформа [корпоративного  управління «Нафтогазу»] буде починатися з того, що уряд на прозорому конкурсі із залученням міжнародної спільноти обере справжню незалежну і компетентну Наглядову раду, за міжнародними стандартами».

Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України» з квітня 2021 р., екс-міністр енергетики України 

  • Картка підприємства.

ПрАТ “Укргідроенерго”

Галузь: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2011130858929223088853930512010365008294835141678
20122115626103178913367418010231263702825937182411
201327219071495747177119713130251978548237921227177
2014258232712709489428344759662125662347826243286
201544692102250313167177410905432319886034364270392
2016 59978133372088397950922097182507191240298319636
2017 57164002948766289050414655332667607451284412527
2018 79607914803694516201736682563004223355949582096
2019 82623504193331406164732226103356709964966865982
2020 1315374583494366867573413695839672287755261114938

Кількісні показники підприємства мають якісну, збалансовану структуру. Чистий дохід в 2020 році склав 13,15 млрд грн, у 2019 році – відповідно 8,26 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 11,8 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається поступове покращення бізнес-моделі підприємства у порівнянні із загальноекономічним рівнем розвитку (у масштабах національної економіки).

Загальна вартість активів склала у 2020 році 40 млрд грн, збільшившись на 6 млрд грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 6% на 94% відповідно, що свідчить про досить низький рівень інвестиційної активності підприємства та високі вимоги до складу технічного персоналу.

Валовий прибуток у 2020 році склав 8,3 млрд грн, EBITDA – відповідно 6,9 млрд грн. Чистий фінансовий результат – 4,1 млрд грн, що більше, ніж у «Енергоатома» у 2019 році. 

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201122,3367,9023,322,94
201248,7763,1837,866,34
201354,9565,0748,246,64
201449,2236,5118,432,24
201550,3537,4124,404,70
2016 56,2266,3536,848,81
2017 51,5850,5725,645,49
2018 60,3464,8446,0812,21
2019 50,7549,1639,009,60
2020 63,4852,2131,4510,43

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 63,5%, рентабельність за EBITDA – 52%. Рентабельність активів склала 10,43%, що свідчить про технологічну та операційну високу доходність бізнес-моделі підприємства.  Рентабельність чистого прибутку – 31,45%, що перевищує середній загальносвітовий рівень і в умовах підвищеної цінової динаміки (інфляція) з надлишком компенсує всі інфляційні втрати операційних ресурсів компанії. За аналізований період компанії вдалося потроїти рентабельність активів, збільшивши її показник з 3% у 2011 році до 10,43% у 2020 році. При цьому рентабельність за EBITDA постійно балансує на високому рівні 50-70%, що свідчить про оптимальність і перспективну прибутковість бізнес-моделі компанії. 

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2012622535016322-9129
201329453364574625
2014-5-15-47-647267
20157377771299-2811
2016 345013810381718
2017 -5-13-27-3462729
2018 39637915013941
2019 4-13-21-12121649
2020 59996928181629

Аналіз динамічних рядів вказує на постійне збереження компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів. Єдина суттєва кризова точка припадає на 2013 рік, коли знизились майже всі кількісні індикатори: чистий фінансовий результат – на 64%, валовий прибуток – на 15%, чистий дохід – на 5%. Збільшення/зменшення темпів зростання у інші роки пояснюється, зокрема, кліматичними факторами – фактор «сніжної зими» і відповідно – «великої води», що впливає на показники роботи компанії.

Слід відзначити позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу у 2018-2020 роках (зростання в діапазоні 4-59%). 

Динаміка валового прибутку коливається від падіння на 13% (2017 та 2019 роки) до зростання на 63-99% у 2018 та 2020 роках відповідно. 

Зростання вартості активів з 2014-го року знаходиться у діапазоні 7-18%, що свідчить про досить повільні темпи капіталовкладень на підприємстві (які здійснюються переважно за рахунок власних обігових коштів).

З 2016 року на підприємстві спостерігається постійне нарощення матеріальних затрат (із темпами 9% та 27%).

В той же час, витрати на заробітну плату стабільно зростають: з динамікою 11-49% протягом 2015-2020 років, що свідчить про виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники1
  
Агрегований показник4

За агрегованим показником ефективності діяльності «Укргідроенерго» набирає чотири бали з чотирьох можливих: у нього залишаються високі показники рівня валового доходу, оптимальна вартість основних засобів, контролюється динаміка матеріальних витрат та забезпечується зростання фонду заробітної плати для працівників (соціально значима функція). В той же час, часткове покладання на нього функцій ПСО щодо компенсації різниці за тарифом на електроенергію для населення, призводить до недоотримання обігових коштів, які можна було скеровувати у вигляді капіталовкладень на більш динамічне оновлення основних засобів. Внутрішня модель бізнес-процесів є певною мірою оптимальною, але має великі резерви до покращення.  

Запропонована нами методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Оптимальна вартість активів дозволяє демонструвати високі якісні індикатори операційної діяльності, що переважають аналогічні показники більшості державних підприємств.
  • Інвестиційний потенціал має значні перспективи до його фінансового наповнення. Підприємство може виступати суттєвим податковим донором для державного бюджету, але ці кошти варто залишати на модернізацію основних засобів, адже внутрішня інвестиційна активність має горизонт для розширення. Модель планування інвестицій майбутніх періодів стає однією з ключових у парадигмі існуючої бізнес-моделі.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на високий ефект антикорупційних заходів у контексті оптимізації фінансових потоків та витратного механізму. 
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на фіскальне та соціальне значення підприємства, але лише у контексті регіональної економіки. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави на формування фінансових потоків енергоринку держави, зокрема, йдеться про втрату частини доходу від функціонування у режимі ПСО.
  • Показник валового прибутку демонструє високу динаміку зростання, при чому у довгостроковій перспективі (протягом п‘яти років і більше). Створення оптимальної моделі енергоринку ще більше покращить вказаний індикатор.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні чотирьох балів з чотирьох можливих.

ВРІЗ

 «На капінвестиції спрямовується чистий прибуток. Що більше вклали грошей в будівництво, то більше треба сплатити дивідендів. Якщо на Дністровський ГАЕС гідроагрегат коштує 6 млрд грн, то ми маємо сплатити з цієї суми 30% дивідендів і 18% податку на прибуток підприємств. Це 50%. А якщо Уряд вирішіть зібрати 90% дивідендів, то з кожної капінвестиції нам треба сплатити 110%. Тоді ми маємо сплатити ще майже 7 млрд грн, щоб побудувати новий гідроагрегат ГАЕС. Скажіть, нам це вигідно?

Але ми розуміємо, що коли ми будуємо, то це не тільки енергетична незалежність, це ще й робочі місця і рух економіки. Тому що сьогодні нашими замовленнями до 2022 року завантажені “Турбоатом” та “Електроважмаш”.  У них портфель замовлень на 80% складається із замовлень Укргідроенерго. І ще замовлення від НАЕК “Енергоатом”.

Тоді треба визначитись, що нам робити? Сплатити дивіденди з чистого прибутку і нікуди не інвестувати? Чи може все ж таки будувати і розвивати економіку, підтримуючі робочі місця?».

Ігор Сирота,  генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго” 

  • ДП “Енергоринок”

Галузь: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2011
20128214315041119446904439832012197486425174
201385489341677793527945001020435533104028302
201490548465868627240552183927587447106331318
201510940592928859311674326167215336499349193335656
2016 13102229224940122850550128348842166846194042082
2017 1462087291451027192766385626143740478181075467
2018 171389999326028442810142859686440952981947159516
2019 87339125451508-1393673-1242734234121821367147607
2020 -3089246-25878322192385363072327

Кількісні показники підприємства мають неоднорідну структуру. Чистий дохід в 2019 році склав 87 млрд грн, в 2018 році – відповідно 171 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 80 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається глибоке колапсування бізнес-моделі підприємства у порівнянні із загальноекономічним рівнем розвитку (в масштабах національної економіки).

Загальна вартість активів склала у 2020 році 22 млрд грн, зменшившись на 1,5 млрд грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 1% на 99% відповідно, що свідчить про майже повну відсутність суттєвих операційних витрат за матеріальними статтями (функція компанії – надбудови).

Валовий прибуток у 2019 році склав 0,45 млрд грн, EBITDA – відповідно мінус 1,4 млрд грн (переважно за рахунок донарахованих витрат). Чистий фінансовий результат у 2020 році зменшився до збитку в обсязі мінус 2,6 млрд грн.

У 2020 році підприємство не отримувало чистого доходу.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
2011
20120,500,060,050,22
20130,790,060,060,24
20140,960,030,020,08
20152,641,531,534,58
2016 1,902,180,983,04
2017 0,991,320,591,96
2018 1,902,501,676,49
2019 0,52-1,60-1,42-5,31
2020 -11,80

Рентабельність валового прибутку у 2019 році склала 0,52%, рентабельність за EBITDA – мінус 1,6%, що свідчить про високий рівень донарахованих витрат, зокрема, за проблемними активами. Рентабельність активів склала мінус 5,31% – за рахунок суттєвого скорочення валових доходів підприємства (з 01.07.2019 року компанія перестала виконувати функцію оптового постачальника електроенергії – це сталося внаслідок запуску нової моделі ринку електричної енергії в Україні). Рентабельність чистого прибутку – мінус 1,42%, що свідчить про поступову руйнацію бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2012
2013465131422012
2014628-54-5635211
20152123268607557328214
2016 20-1470-2316018
2017 12-42-32-334-779
2018 1712512223418111
2019 -49-86-133-143-47-30-7
2020 122108-6-54-51

Аналіз динамічних рядів вказує на поступову втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів. Переламна точка припадає на 2019 рік – мінус 49%, коли компанія з другого півріччя втратила функцію оптового постачальника електричної енергії в Україні. Протягом попередніх років спостерігалась рівномірна динаміка зростання: від 4% у 2013 до 20% у 2016 році.

Позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу були загальмовані у 2017 році – зниження темпів зростання до 12%. 

Рівень прибутковості зберігається протягом 2018-2018, в той же час період колапсування бізнес-моделі у 2019-2020 характеризується збитковістю діяльності підприємства. 

Внаслідок корегування прибутку, в тому числі на донараховані витрати за проблемними активами (проблемна дебіторська заборгованість покупців електроенергії), темпи зростання чистого фінансового результату мають негативну динаміку – з переходом у сталий збиток.

Різке зростання вартості активів у 2019-2020 роках (сукупно на 53%) пояснюється проведеною на підприємстві реструктуризацією та виведенням частини активів з балансового обліку.

За останні два роки на підприємстві спостерігається постійне скорочення матеріальних затрат (із темпами -30% та -54%).

Так само витрати на заробітну плату стабільно знижуються: з динамікою мінус 7-51% протягом 2019-2020 років, що свідчить про досить низький рівень виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники0
Соціальні показники1
Динамічні показники0
  
Агрегований показник2

За агрегованим показником ефективності діяльності «Енергоринок» набирає два бали з чотирьох можливих: у нього ще залишаються значні показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, знижуються матеріальні витрати та зменшується фонд заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Все це є наслідком колапсування бізнес-моделі компанії – як підсумок регулятивних державних рішень щодо ринкових трансформацій у царині збуту електричної енергії в Україні. Історія компанії є важливим прикладом неуспішності формування державних монополій на базових ресурсних ринках національної економіки.

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Значна вартість активів призводить до неефективності загального управління в межах монопольної управлінської надбудови у вигляді державної компанії.
  • Функція надбудови призводить до неефективного управління амортизаційними відрахуваннями та зниження ефективності керування механізмом витрат у часі.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на колапсування бізнес-моделі компанії.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на поступову втрату компанією управлінських функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави на формування фінансових потоків енергоринку, зокрема, внаслідок перезавантаження самої моделі ринку.
  • Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції у контексті державного «дирижизму» в 2011-2019 роках.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні двох балів з чотирьох.

ВРІЗ

«Зростання дебіторської заборгованості за електроенергію не дає змоги ДП «Енергоринок» розрахуватись з виробниками електроенергії та спричиняє зростання кредиторської заборгованості», – Аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства «Енергоринок» за період з 1 жовтня 2013 року до 31 грудня 2017 року.

  • АТ “ТУРБОАТОМ”

Галузь: переробна промисловість.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
201112679426065334500694272932380408554474186146
201212969474760973422393088623235117656286226631
201317412617778476268065829443721030810731285150
2014184238762583368303663739740153261285570330585
201526942531466860169064616327514815160934807294826
2016 21669431054811123746310653284738606459395247507
2017 2377533132142410117937104207226171697693325726
2018 2615427123290311444397642757555463892488415781
2019 28228459967147341783140657419559982268512866
2020 14655312873752236282265347557986414284385009

Кількісні показники підприємства мають якісну, однорідну структуру. Чистий дохід в 2020 році склав 1,5 млрд грн, у 2019 році – відповідно 2,8 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 1,3 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається суттєве скорочення чистих доходів підприємства, навіть у порівнянні із загальноекономічним рівнем розвитку (в масштабах національної економіки).

Загальна вартість активів склала у 2020 році 7,6 млрд грн, збільшившись на 138 млн грн порівняно із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 52% на 48% відповідно, що свідчить про високий рівень доданої вартості у виробництві готової продукції підприємства.

Валовий прибуток у 2020 році склав 287 млн грн, EBITDA – відповідно 224 млн грн (переважно за рахунок донарахованих витрат). Чистий фінансовий результат у 2020 році склав 226 млн грн.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201147,8435,5033,7017,95
201236,7126,3923,819,55
201344,6736,0033,4815,67
201433,9737,0734,6015,87
201554,4462,7560,6033,91
2016 48,6857,1149,1622,48
2017 55,5842,5629,889,83
2018 47,1443,7629,2210,12
2019 35,3126,0111,134,23
2020 19,6115,2615,463,00

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 19,61%, рентабельність за EBITDA – 15,26%, що свідчить про високий рівень прибутковості, навіть у порівнянні із інфляційним фактором. Рентабельність активів склала 3% – за рахунок суттєвого скорочення валових доходів підприємства. Рентабельність чистого прибутку – 15,46%, що свідчить про збереження прибуткової бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
20122-22-24-28361822
201334638389152426
20146-209985916
20154613414815620-27-11
2016 -20-28-27-35-2-51-16
2017 1025-18-33525232
2018 10-713852828
2019 8-19-36-59-21023
2020 -48-71-70-282-58-25

Аналіз динамічних рядів вказує на поступову втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів. Переламна точка припадає на 2020 рік – мінус 48%, що є наслідком системної деіндустріалізації української економіки та падіння промислового виробництва у 2019-2020 роках. Протягом попередніх років спостерігалась рівномірна динаміка зростання: від 2% у 2012 році до 46% у 2015 році. 

Позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу були загальмовані у 2016 році – падіння на 20%. 

Рівень прибутковості зберігається протягом всього періоду 2012-2020 років, що є унікальним явищем для сегменту державних підприємств. 

Показники чистого прибутку, EBITDA та валового прибутку оптимально співвідносяться між собою.

Різке зростання вартості активів у 2017 році на 52% пов‘язано із індексацією основних засобів підприємства.

Динаміка матеріальних витрат відповідає рівню завантаженості підприємства: діапазон коливання показника складає від мінус 58% до плюс 59%.

Стабільне зростання витрат на заробітну плату (в діапазоні 20-30%, крім періоду 2015-2015 та 2020 року) свідчить про високий рівень виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники0
  
Агрегований показник3

За агрегованим показником ефективності діяльності «Турбоатом» набирає три бали з чотирьох можливих: у нього ще залишаються значні показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, є люфт до оптимізації матеріальних витрат та збільшення фонду заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Все це є наслідком технологічної конкурентоздатності бізнес-моделі компанії. В той же час, компанія є досить чутливою до змін у державній політиці закупівель та згортання промислової урядової програми розбудови енергетичного комплексу, який формує портфель основних замовлень підприємства (в умовах втрати ринку збуту у країнах СНД та частково – в азіатському регіоні).

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Вартість активів є оптимальною для виконання операційних функцій.
  • Рівень амортизаційних відрахувань свідчить про відсутність критичного зносу основних засобів підприємства.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на поступову втрату ринкової позиції компанії та скорочення фокус-груп споживачів її продукції.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на високий рівень виконання компанією соціально значимих функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави, зокрема, у частині формування портфелю замовлень для модернізації державних енергетичних компаній (передовсім – «Укргідроенерго»).
  • Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції у контексті відсутності державної промислової політики та деіндустріалізації у 2011-2019 роках.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні трьох балів з чотирьох.

ВРІЗИ

АТ «Турбоатом»

«За останні 10 років у модернізацію обладнання вкладено понад $70 млн. Це дозволило створити найсучасніші технологічні процеси у цехах та підрозділах заводу. Наприклад, абсолютно новий ливарний цех, на який ми встановили сучасне обладнання, італійське виробництво, новий термічний цех. Це відчутно підвищило якість виливків нашого підприємства, значно скоротило ручну працю. Наразі є можливість виробляти продукцію для сторонніх організацій».

Віктор Суботін, гендиректор АТ «Турбоатом

  • АТ “ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ

Галузь: Добувна промисловість і розроблення кар’єрів.

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2016 2441785127937911307086755233057387698409375089
2017 2855661117652211226234434653064555769781462796
2018 3213687109757078933611488733738521111108571470
2019 3535397106034757322310073634252601274208706397
2020 312762510528066905243685584076521947123699777

Кількісні показники підприємства мають якісну, однорідну структуру. Чистий дохід в 2020 році склав 3,1 млрд грн, у 2019 році – відповідно 3,5 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020 році), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 2,8 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається певне скорочення чистих доходів підприємства, яке співмірне із загальноекономічним рівнем розвитку (у масштабах національної економіки) у 2020 році і пояснюється скороченням сировинних цін на світових ринках на продукцію підприємства: ільменітовий, рутиловий, цирконовий та дистен-саліманітовий концентрати.

Загальна вартість активів склала у 2020 році 4 млрд грн, збільшившись на 651 млн грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають 58% на 42% відповідно, що свідчить про високий рівень матеріальної складової у виробництві готової продукції підприємства.

Валовий прибуток у 2020 році склав 1 млрд грн, EBITDA – відповідно 690 млн грн (переважно за рахунок донарахованих витрат). Чистий фінансовий результат у 2020 році склав 368 млн грн.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
2016 52,4046,3127,6722,09
2017 41,2039,3115,5314,47
2018 34,1524,563,573,41
2019 29,9916,212,852,94
2020 33,6622,0811,789,04

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 33,66%, рентабельність за EBITDA – 22,08%, що свідчить про високий рівень прибутковості, навіть у порівнянні із інфляційним фактором. Рентабельність активів склала 9% – за рахунок суттєвого збільшення маржінальності виробництва (збільшення чистого фінансового результату на тлі скорочення чистого доходу), що свідчить про відновлення високомаржинальної бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2017 17-8-1-3401023
2018 13-7-30-74104423
2019 10-3-27-1221524
2020 -12-12026619-26-1

Аналіз динамічних рядів вказує на поступову втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів та рентабельності активів. Останній показник після високих значень у 2016-2017 роках на рівні 22-14% зменшився у 2018-2019 роках до 3-3,5%, із певним відновленням індикатора на рівень 9% у 2020 році. Переламна точка скорочення чистого фінансового результату припадає на 2018 рік – мінус 744%, що є наслідком коливань цін на сировинну продукцію підприємства на світових ринках. У 2020 році спостерігається відновлення маржинальності – зростання показника чистого фінансового результату на 266%. 

В той же час, позитивні тенденції щодо покращення динаміки чистого доходу були загальмовані у 2020 році – падіння на 12%. Тобто на тлі збільшення цінової маржинальності спостерігається скорочення фізичних обсягів загального видобутку сировини, що впливає на валову виручку компанії.

Рівень прибутковості зберігається протягом всього періоду спостерігання у 2016-2020 роках, що є унікальним явищем для сегменту державних підприємств. 

Показники чистого прибутку, EBITDA та валового прибутку, оптимально співвідносяться між собою.

Зростання вартості активів у 2020 на 19% пов‘язано із введенням в експлуатацію нових основних засобів підприємства.

Динаміка матеріальних витрат відповідає рівню завантаженості підприємства: діапазон коливання показника складає від мінус 26% до плюс 44%.

Стабільне зростання витрат на заробітну плату (у діапазоні 23-24%, крім періоду 2020 року – скорочення на 1%) свідчить про високий рівень виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники1
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники1
  
Агрегований показник4

У цілому, можна зробити висновок, що за агрегованим показником ефективності діяльності, ОГХК набирає чотири бали з чотирьох можливих: у неї спостерігаються сталі та позитивні показники валового доходу, вартості основних засобів, є люфт до оптимізації матеріальних витрат та збільшення фонду заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Все це є наслідком технологічної конкурентоздатності бізнес-моделі компанії. В той же час, компанія є досить чутливою до змін у структурі зовнішнього попиту та котирувань на світових ринках на сировинну продукцію підприємства.

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Вартість активів є оптимальною для виконання операційних функцій.
  • Рівень амортизаційних відрахувань свідчить про відсутність критичного зносу основних засобів підприємства.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на сировинний характер технологічних процесів.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на високий рівень виконання компанією соціально значимих функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу сировинної кон‘юнктури на зовнішніх ринках. 
  • Показник валового прибутку демонструє позитивні тенденції. Бізнес-модель компанії демонструє високу маржинальність, за умови оптимізації внутрішніх операційних процесів скорочення чистого доходу може супроводжуватись збільшенням чистого фінансового результату (реструктуризація витратного механізму).
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори) підприємство можна оцінити на рівні чотирьох балів з чотирьох можливих.

ВРІЗИ

 «За попередньою оцінкою, використання нових ділянок Межирічного родовища ільменітових руд принесе підприємству валовий дохід у розмірі 6,6 млрд грн. Розширення ресурсної бази забезпечить підвищення капіталізації компанії напередодні приватизації та спростить інтеграцію ОГХК у світовий ринок титану».

Пітер Девіс,  т.в.о. голови правління АТ «ОГХК» у 2020 р

 «Серед основних причин збільшення прибутковості ОГХК [у 2021 році] – зростання відсотка відвантаження готової продукції та оптимізація цінової політики компанії. Це не єдині причини. ОГХК тримає курс на збільшення прибутку через оптимізацію витрат та підвищення ефективності використання ресурсів. Це стосується залучення власного парку гірничої техніки, його працездатності, мінімізації аварійних зупинок, терміну відновлювальних ремонтів та оновлення обладнання».

Єгор Перелигін, т.в.о. голови правління АТ «ОГХК» 

  • ПрАТ «Президент-Готель»

Галузь: Тимчасове розміщення й організація харчування

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
20111866180851260837251365186084907
201238442112941337951161413426780690
20132002710101113265036144343921089
201434716139361387878121501202251285
2015281431987717323117331582192991477
2016 54159140662267453663136792841599
2017 465652379127730134263196335081481
2018 414472954727800119713187063821574
2019 756113412434303161713277203801984
2020 41916271372578910934344175702526

Кількісні показники підприємства мають якісну, однорідну структуру. Чистий дохід в 2020 році склав 42 млн грн, у 2019 році – відповідно 75,6 млн грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020-му), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019-й), склав еквівалент 38 млн грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається суттєве скорочення чистих доходів підприємства, що є наслідком карантинних обмежень та пандемії коронавірусу, які суттєво знизили туристичну активність в Україні і світі.

Загальна вартість активів склала у 2020 році 344 млн грн, збільшившись на 16,5 млн грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 2% на 98% відповідно, що свідчить про надзвичайно високий рівень доданої вартості у наданих підприємством послугах.

Валовий прибуток у 2020 році склав 27 млн грн, EBITDA – відповідно 25,8 млн грн (за рахунок, переважно донарахованих витрат). Чистий фінансовий результат у 2020 році склав майже 11 млн грн.

    %
Рік/ ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201143,3367,5619,962,73
201229,3834,8013,313,62
201350,4456,5525,153,49
201440,1439,9822,505,20
201570,6361,5541,697,42
2016 25,9741,879,911,71
2017 51,0959,5528,834,20
2018 71,2967,0728,883,76
2019 45,1345,3721,394,93
2020 64,7461,5326,093,18

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 64,7%, рентабельність за EBITDA – 62%, що свідчить про високий рівень прибутковості, навіть у порівнянні із інфляційним фактором. Рентабельність активів склала 3% – за рахунок високої балансової вартості основних засобів підприємства. Рентабельність чистого прибутку – 26%, що свідчить про збереження прибуткової бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
201210640637411-24
2013-48-11-15-22-9958
201473382355414518
2015-1943255053315
2016 92-2931-5498-58
2017 -146922150279-7
2018 -11240-110-256
2019 821523353-126
2020 -45-20-25-325-8227

Аналіз динамічних рядів вказує на втрату компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів внаслідок економічної кризи та карантинних обмежень. Переламна точка припадає на 2020-й рік – мінус 45%, що є наслідком загальної ситуації у готельному та туристичному бізнесі як в Україні, так і за кордоном. Протягом попередніх років спостерігалась нерівномірна динаміка, коли зростання (82-92% у 2016 та 2019 роках відповідно) змінювалось падінням: -14% та – 11% у 2017-2018 роках.

Рівень прибутковості зберігається протягом всього періоду спостерігання у 2011-2020 роках, навіть під час кризових явищ 2014-2015 та 2020 років. 

Показники чистого прибутку, EBITDA та валового прибутку оптимально співвідносяться між собою.

Різке зростання вартості активів у 2016-м на 98% пов‘язано із індексацією основних засобів підприємства та введенням в експлуатацію покращених приміщень.

Динаміка матеріальних витрат демонструє постійне скорочення на рівні від 1% до 82% за виключенням періоду у 2011-2012 років, коли буди здійснені значні капітальні витрати.

Стабільне зростання витрат на заробітну плату (в діапазоні 6-58%, крім періоду 2017 року) свідчить про високий і одночасно локальний характер виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави, хоча на загальнодержавному рівні такого впливу немає.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники0
Якісні показники1
Соціальні показники0
Динамічні показники1
  
Агрегований показник2

За агрегованим показником ефективності діяльності «Президент-Готель» набирає два бали з чотирьох можливих: у нього залишаються високі показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, оптимізовані матеріальні витрати та збільшується фонд заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Все це є наслідком нішевої конкурентоздатності бізнес-моделі компанії (готель у центрі столиці). В той же час, компанія є досить чутливою до змін у державній політиці щодо карантинних обмежень та відсутності відповідних амортизаційних механізмів із подолання кризи.

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Вартість активів є високою, але обґрунтованою для виконання операційних функцій нішевого готельного оператора.
  • Рівень амортизаційних відрахувань свідчить про відсутність критичного зносу основних засобів підприємства.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на оптимізацію витратного механізму.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на локальний рівень виконання компанією соціально значимих функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави, зокрема, у частині карантинних обмежень.
  • Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції у контексті пандемічної кризи у 2020 році.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні двох балів з чотирьох.

ВРІЗИ

 «У нас залишається “Президент-Готель». Це на вигляд він великий красивий на 360 номерів із заповнюваністю в 60%. А за фактом ще 2009 р. готель був зданий в оренду приватному оператору. По суті, там немає “Президент-Готелю”, там є якийсь грошовий потік, який оператор платить Фонду держмайна за договором оренди. І тому, на жаль, є велика ймовірність, що ми виставимо на продаж не “Президент-Готель”, а договір оренди»

Ігор Мазепа, генеральний директор ІК Concorde Capital (інвестрадник з підготовки до приватизації «Президент-Готелю»)

  • ДП «Антонов»

Галузь: Професійна, наукова та технічна діяльність

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
2011313029173789050144919296963180761422604694276
201232206275228733160383932566519591579341804302
201332686384286063069293904663795711765296839011
201433476443433092747213929560676311724784838454
2015364495477730426843742745648041714991201132223
2016 3637575824018363794116325734768618563151259426
2017 6052436750935-4030263302241358115439230911183468
2018 78202401538566140305010936491490929852955921508191
2019 5998663158867611191564479831338409233528341577837
2020 7513302289445615481111071816137924465878871636444

Кількісні показники підприємства мають позитивну динаміку, але очевидно недостатні за величиною, враховуючи масштаб підприємства та рівень галузевої капіталізації. Чистий дохід в 2020 році склав 7,5 млрд грн в 2019 –  майже 6 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020-му), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019-й), склав еквівалент 6,77 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається збільшення чистих доходів підприємства, що є наслідком нарощення державних замовлень в авіаційній галузі. Крім того, на прибутки компанії значний вплив справила пандемічна світова криза і цей ефект, на відміну від інших компаній, був позитивним за рахунок значного збільшення вантажних авіаційних каргоперевезень із використанням літаків компанії. 

Загальна вартість активів склала у 2020 році 13,8 млрд грн, збільшившись на 408 млн грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 26% на 74% відповідно, що свідчить про надзвичайно високий рівень доданої вартості у товарній продукції підприємства та його послугах.

Валовий прибуток у 2020 році склав 2,9 млрд грн, EBITDA – відповідно 1,5 млрд грн (за рахунок, амортизаційних нарахувань). Чистий фінансовий результат у 2020 році склав трохи більше 1 млрд грн.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201123,5716,026,163,05
201216,249,811,220,59
201313,119,391,190,61
201410,268,211,170,65
201521,337,361,170,66
2016 22,6510,003,201,58
2017 12,41-6,665,462,43
2018 19,6717,9413,987,34
2019 26,4818,667,473,35
2020 38,5220,6014,277,77

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 38,52%, рентабельність за EBITDA – 20,6%, що свідчить про високий рівень прибутковості, навіть у порівнянні із інфляційним фактором. Рентабельність активів склала 7,8% – за рахунок високої балансової вартості основних засобів підприємства. Рентабельність чистого прибутку – 14,27%, що свідчить про збереження прибуткової бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
20123-29-37-8051116
20131-18-3-1-4124
20142-20-101-5-20
2015912626597-1335
2016 06-2172132411
2017 66-9-21118485111-6
2018 29105-448231103527
2019 -233-20-59-10-375
2020 2582381393-824

Аналіз динамічних рядів вказує на посилення компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів внаслідок державних замовлень. Переламна точка припадає на 2016-й рік – нульове зростання, що є наслідком кризових явищ в економіці у 2014-2015 роках. Протягом попередніх років спостерігалась нерівномірна динаміка, коли зростання (66% у 2017 та 29% у 2019 роках відповідно) змінювалось падінням на -23% у 2019 році. У 2020 зростання показника чистих доходів відновилось: +25%

Рівень прибутковості зберігається протягом всього періоду 2011-2020 років, навіть під час кризових явищ 2014-2015 та 2020 років. 

Показники чистого прибутку, EBITDA та валового прибутку оптимально співвідносяться між собою.

Різке зростання вартості активів у 2017 році на 85% пов‘язано із індексацією основних засобів підприємства та збільшенням товарних залишків.

Динаміка матеріальних витрат в останні два роки демонструє постійне скорочення на рівні 37% та 82% у 2019-2020 роках (після зростання показника на 111% у 2017 році – фактор товарних залишків на балансі).

Стабільне зростання витрат на заробітну плату (в діапазоні 4-27%, у періоді 2018-2020) свідчить про високий характер виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники0
Якісні показники1
Соціальні показники1
Динамічні показники1
  
Агрегований показник3

За агрегованим показником ефективності діяльності ДП «Антонов» набирає три бали з чотирьох можливих: у нього залишаються високі показники рівня валового доходу, вартості основних засобів, оптимізовані матеріальні витрати та збільшується фонд заробітної плати для працівників (соціально значима функція). Все це є наслідком відновлення конкурентоздатності бізнес-моделі компанії (державні замовлення). В той же час, компанія є досить чутливою до змін у державній політиці щодо розвитку авіаційної галузі та власного авіабудування.

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Вартість активів є високою, але обгрунтованою для виконання операційних функцій наукоємного виробництва.
  • Рівень амортизаційних відрахувань свідчить про відсутність критичного зносу основних засобів підприємства.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на оптимізацію витратного механізму.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на високий рівень виконання компанією соціальнозначимих функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави, зокрема, у частині державних замовлень. 
  • Показник валового прибутку демонструє позитивні тенденції у контексті пандемічної кризи у 2020 році. Фінансові індикатори діяльності компанії суттєво залежать від світової ринкової кон‘юнктури на вантажні авіаперевезення
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні три бали з чотирьох можливих.

ВРІЗИ

«Уже котрий рік поспіль створювалися передумови для отримання цільового фінансування по програмам. Мова не йде про закупівлю авто чи автобусів, а саме про цільові напрямки – Ан-178 та Ан-158 тощо.

На жаль, через пробуксовки в бюджетних процесах це не було реалізовано…»

Олександр Лось, президент ДП “Антонов” 

 «Виробниче обладнання давно не оновлювалося. Є така програма “Безпека”. У минулому році нам було виділено 1,9 млрд грн на технічне переозброєння. Але, на жаль, на сьогоднішній день жодного верстата ми не придбали через бюрократизм тендерної системи, основним критерієм для якої є низька ціна виробу. Дешевше – не означає краще. Я взагалі вважаю, що в таких сферах, як літакобудування, ракетобудування, танкобудування не можна застосовувати існуючий підхід до проведення тендерів» 

Сергій Бичков,  генеральний директор ДП «Антонов» 

«Вважаю, що найважливішим завданням реформи і акціонування підприємства має стати залучення інвестора і рішуча відмова від виключно державної власності на нього. На цей час у світі практично не лишилося літакобудівних компаній з державною формою власності. Так, скажімо, в Китаї, держава має контрольний пакет акцій, але керує працівниками і виробництвом акціонерна компанія»

Дмитро Кива, колишній президент – генеральний конструктор ДП “Антонов” 

  1. ДК “Укрспецекспорт”

Галузь: Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

      тис. грн 
Рік/ ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
201158561131511739341333362777251881268354
201296546751480554886494772653477759384928
2013772239449197526244788225530061152996338
2014670856369958422353764738601788851119959
201517997289499529655691874640387711553157545
2016 21047841357685140107108028645155211896200971
2017 120416684020319381214911061337329990228238
2018 147007980071028802923568981803499893272738
2019 344916083449025689720059156541289677292664
2020 197573689293732635626969656285078636344755

Кількісні показники підприємства мають позитивну динаміку, але очевидно недостатні за величиною, враховуючи масштаб підприємства та рівень експортного потенціалу оборонного комплексу країни. Чистий дохід в 2020 році склав 1,9 млрд грн, в 2019-му – майже 3,5 млрд грн. Враховуючи фактор дефлятора ВВП (9,84% у 2020-му), чистий дохід підприємства у приведених цінах (база порівняння – 2019 рік), склав еквівалент 1,8 млрд грн у цінах попереднього періоду. Тобто спостерігається різке зменшення чистих доходів підприємства, що є наслідком нарощення загальнопромислової кризи в економіці країни. Крім того, на прибутки компанії значний вплив справила пандемічна світова криза, що вплинуло на зовнішній попит на продукцію підприємства. 

Загальна вартість активів склала у 2020 році 5,6 млрд грн, зменшившись на 25 млн грн у порівнянні із попереднім звітним періодом. Матеріальні витрати та витрати на заробітну плату персоналу у порівнянні складають пропорцію 2% на 98% відповідно, що свідчить про посередницький характер здійснюваних господарських операцій.

Валовий прибуток у 2020-му році склав 0,9 млрд грн, EBITDA – відповідно 0,33 млрд грн (за рахунок, амортизаційних нарахувань). Чистий фінансовий результат у 2020 році склав трохи більше 0,27 млрд грн.

    %
Рік/ПоказникРентабельність валового прибуткуРентабельність за EBITDAРентабельність чистого прибуткуРентабельність активів
     
201153,816,725,691,20
201253,325,685,121,86
201358,176,816,201,88
201455,156,305,610,98
201552,785,375,101,43
2016 64,506,665,131,67
2017 69,7716,1012,382,43
2018 54,4719,5916,032,88
2019 24,197,455,823,55
2020 45,2016,5213,654,79

Рентабельність валового прибутку у 2020 році склала 45,2%, рентабельність за EBITDA – 16,52%, що свідчить про високий рівень прибутковості, навіть у порівнянні із інфляційним фактором. Рентабельність активів склала 4,79% – за рахунок високої балансової вартості основних засобів підприємства. Рентабельність чистого прибутку – 13,65%, що свідчить про збереження прибуткової бізнес-моделі підприємства.

%       
ПоказникЧистий дохідВаловий прибутокEBITDAЧистий фінансовий результатЗагальна вартість активівМатеріальні затратиВитрати на оплату праці
        
201265634048-4-1424
2013-20-13-4-3-45213
2014-13-18-20-2151-2325
2015168157129144663131
2016 174345181328
2017 -43-383838-5-1614
2018 22-5495833-119
2019 1354-11-15-31-27
2020 -43727340-1118

Аналіз динамічних рядів вказує на гальмування компанією позитивної динаміки за показником чистих доходів внаслідок зміни зовнішньої кон‘юнктури та втрати ринків збуту. Переламна точка припадає на 2020 рік – падіння на 43%, що є наслідком кризових явищ в економіці. Протягом попередніх років спостерігалась нерівномірна динаміка, коли зростання (22% у 2018 та 135% у 2019 роках відповідно) змінювалось падінням на -43% 2017 році. 

Рівень прибутковості зберігається протягом всього періоду спостерігання у 2011-2020 роках, навіть під час кризових явищ 2014-2015 та 2020 років. 

Показники чистого прибутку, EBITDA та валового прибутку оптимально співвідносяться між собою.

Різке зростання вартості активів у 2015 на 66% пов‘язано із індексацією основних засобів підприємства та збільшенням товарних залишків. Зростання активів на 33% у 2018 році обумовлене збільшенням матеріальних залишків та фінансовими інвестиціями. 

Динаміка матеріальних витрат в останні два роки демонструє постійне скорочення на рівні 16% у 2017 році (після зростання показника на 31% у 2015 році).

Стабільне зростання витрат на заробітну плату (в діапазоні 7-18% у періоді 2018-2020) свідчить про локальний характер виконання компанією соціально значимих функцій із створення робочих місць з високим рівнем трудових доходів та відповідними податковими платежами до центрального та місцевих бюджетів держави.

Агреговані показникиІндекс (0 або 1)
  
Кількісні показники0
Якісні показники1
Соціальні показники0
Динамічні показники0
  
Агрегований показник1

З агрегованим показником ефективності діяльності ДП «Антонов» набирає один бал з чотирьох можливих: у нього спостерігаються відносно низькі показники рівня валового доходу, певною мірою оптимізовані матеріальні витрати та збільшується фонд заробітної плати для працівників (локальна соціально значима функція). Все це є наслідком обмеженої конкурентоздатності бізнес-моделі компанії та втрати нею традиційних ринків збуту. В той же час, компанія є досить чутливою до змін внутрішньо- та-зовнішньоекономічної кон‘юнктурі.

Запропонована методика оцінки дозволяє виявити наступні ключові фактори бізнес-моделі оцінюваного підприємства:

  1. Вартість активів є адекватною для виконання посередницьких функцій. 
  • Рівень амортизаційних відрахувань знаходиться на низькому рівні.
  • Динаміка матеріальних затрат вказує на посередницький характер операційної діяльності.
  • Динаміка витрат на оплату праці вказує на локальний рівень виконання компанією соціально значимих функцій. 
  • Показник чистого доходу компанії залежить від впливу регулятивної політики держави, зокрема, у частині експорту озброєнь. 
  • Показник валового прибутку демонструє негативні тенденції у контексті пандемічної кризи 2020 року. Фінансові індикатори діяльності компанії суттєво залежать від світової ринкової кон‘юнктури.
  • За показником агрегованого оцінювання (кількісні, якісні, соціальні та динамічні індикатори), підприємство можна оцінити на рівні один бал з чотирьох можливих.

ВРІЗ

 «Я насправді не відчуваю обмежень через наявність органу управління, зокрема держконцерну «Укроборонпром». Скоріше обмеження створює наш державний статус і те, що підпадаємо під усі регуляції. Тобто вільно фінансувати розробки, як це роблять приватні компанії, ми, на жаль, не можемо… Або якщо можемо, то це передбачає величезну кількість узгоджень і інших складних адміністративних процедур»,  –

Вадим Ноздрягенеральний директор ДК «Укрспецекспорт» 

Проведений аналіз за агрегованим методом оцінки якісних та кількісних показників, а також динамічних рядів, дозволив виявити певні закономірності у розвитку системи управління державними підприємствами в Україні.

Надмірне втручання держави у операційну діяльність державних компаній призводить до втрати їх ринкової позиції та поступового програшу приватним учасникам ринкової гри за факторами конкурентоздатності, мобільності, операційної пластичності та резистентності до зовнішніх шоків.

Адміністративна зарегульованість та жорсткі регламенти діяльності суттєво звужують горизонт планування стратегії розвитку із довгострокових планів (п’ять і більше років) до максимум середньострокових (3-5 років), а у значній більшості – до короткострокових планів (1-3 роки).

Крім того, інструменталізація впливу на менеджмент компаній з боку політичних провладних груп впливу призводить до втрати необхідної динаміки ухвалення рішень у державних компаніях, коли на перший план виходить виконання регламентів, а не оперативне реагування на виклики розвитку та стратегічні зміни галузевих та загальноекономічних трендів.

Держава розглядає державні підприємства не у якості інструментів національної промислової та економічної політики, зокрема як механізм контрциклічної мінімізації кризових явищ та посилення динаміки зростання, а виключно як інструменти гібридного оподаткування населення та бізнесу – через систему тарифів. Мета такого однобокого підходу – використання державних підприємств у якості джерел додаткових фінансових надходжень до державного бюджету.    

Зокрема, 24 грудня 2014 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 710 «Про внесення змін до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», якою до вказаного Порядку, затвердженого в 2011-му, були додані наступні зміни:

  • “Під час розрахунку чистого прибутку (доходу) за 2014 рік його розмір збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яка підлягала перенесенню до нерозподіленого прибутку у звітні періоди 2010-2013 років, але не менше суми дооцінки необоротних активів, включеної до складу витрат у звітному періоді, які включають у тому числі амортизацію”.
  • –       “Центральні органи виконавчої влади, які виконують функції з управління майном державних підприємств, забезпечують перерахування до 29 грудня 2014 р. частини нерозподіленого прибутку та/або додаткового капіталу до загального фонду державного бюджету за переліком згідно з додатком”.

Тобто з одного боку створювався механізм штучного нарощення прибутку до оподаткування (за рахунок дооцінки необоротних активів), а з другого – директивно встановлювався строк перерахування нерозподіленого прибутку у довільно визначеній урядом сумі:

Зокрема, аеропорт «Бориспіль» мав перерахувати до державного бюджету 160 млн грн. І вказана транзакція відбувалась у 2014 році на тлі збитковості підприємства (за показником чистого фінансового результату).

В той же час, навіть обмежені у сфері застосування рішення щодо розширення периметру економічної свободи для державних підприємств, давали свої плідні результати.

Як приклад, можна згадати наказ Міністерства інфраструктури від 13.06.2017  № 211 «Про затвердження Змін до аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», яким керівництву аеропорту було надано повноваження щодо встановлення знижувальних коефіцієнтів до граничних ставок аеропортових зборів (при виконанні регулярних рейсів до 0,2; чартерних – до 0,7).

Вказане рішення призвело до суттєвого нарощення обсягів перевезень пасажирів з використанням державного аеропорту та збільшення його ринкового сегменту та цільових фокус-груп на ринку міжнародних пасажирських перевезень. У 2017 році вказане підприємство продемонструвало найкращі якісні показники: рентабельність чистого прибутку на рівні 44,74% та рентабельність активів на рівні 19,32%. 

В той же час, втручання держави у діяльність державних підприємств, скероване на штучне і надлишкове використання їх економічного потенціалу, призводить до негативних наслідків у загальній динаміці розвитку.

Наприклад, ухвалення Кабміном 19 серпня 2020 року змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО), стосувалось пункту 9 Постанови про визначення собівартості електроенергії, зокрема – «у новій редакції для розрахунку мінімальної ринкової ціни запропоновано використовувати виробничу, а не повну собівартість електроенергії, що виробляється ДП «НАЕК «Енергоатом».
Тобто, замість обіцянок чиновників щодо встановлення закупівельної ціни електроенергії на рівні подвійної собівартості, Кабінет Міністрів прирівняв закупівельну ціну до виробничої, а не повної собівартості (остання вища і відповідно і, відповідно, більшою була б закупівельна ціна). Внаслідок цього, чистий фінансовий результат «Енергоатому» у 2020 році скоротився на 228%.

Ще у 2015 році на рівні вищих державних органів управління була здійснена спроба систематизувати основні негативні фактори, які деформують управлінську симетрію у системі державних підприємств. 

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів від 27 травня 2015 р. № 662-р «Про схвалення Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки», було визначено основні питання, пов’язані з неефективністю суб’єктів господарювання.

Зокрема, недостатньо розвинута система корпоративного управління призводить до:

  • –       викривленості інформації, що пов’язана з низьким рівнем прозорості діяльності суб’єктів господарювання;
  • –       виникнення конфлікту інтересів керівництва та суб’єктів управління об’єктами державної власності, зумовленого непрозорим процесом призначення керівництва та неефективною системою оплати праці;
  • –       відсутності таких структур корпоративного управління, як наглядові ради та незалежні директори, які повинні здійснювати ефективний нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання;
  • –       суперечливості цілей, встановлених для суб’єктів господарювання, та відсутності чіткого розмежування комерційних та некомерційних (соціально-політичних) функцій суб’єктів господарювання.

Віднесення суб’єктів господарювання до сфери управління органів державної влади сприяє захищеності багатьох з них від зовнішньої конкуренції. Попри те, що основною функцією міністерств повинне бути регулювання відповідних галузей економіки, міністерства часто відіграють активну роль в управлінні суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у таких галузях. Внаслідок такої ситуації знижується рівень прозорості діяльності суб’єктів господарювання, ефективність їх операційної діяльності, погіршуються фінансові показники та неминуче виникають конфлікти інтересів.

Основною умовою створення рівних умов для суб’єктів господарювання різних форм власності та запобігання викривленню конкуренції є розмежування функцій з управління власністю та регулювання ринку.

Бюджетний нагляд є іншим важливим питанням в управлінні суб’єктами господарювання. Пов’язані з діяльністю суб’єктів господарювання фіскальні ризики, що можуть мати значний негативний вплив на державний бюджет, виникають внаслідок зміни макроекономічних умов, що впливають на діяльність суб’єктів господарювання; недостатньої фінансової дисципліни суб’єктів господарювання, що призводить до виникнення в держави потенційної потреби компенсувати їх збитки; наявності заборгованості суб’єктів господарювання, що забезпечена державними гарантіями; інших зобов’язань суб’єктів господарювання, у тому числі заборгованості з виплати заробітної плати.

В той же час, урядова доктрина мінімізації ризиків та підвищення ефективності управління державними підприємствами абсолютно не врахувала необхідність послаблення адміністративних обмежень, які накладаються на державні підприємства, зокрема, у порівнянні із ринковими учасниками, внаслідок чого менеджмент державних компаній позбавляється можливості вчасно реагувати на зовнішні виклики та модернізувати бізнес-моделі компаній, якими вони керують за дорученням держави. 

В таких умовах керівники державних підприємств, які посилюють ефективність та ринкові трансформації керованих ними компаній, діють, по суті, на свій страх і ризик, іноді вимушено порушуючи застарілі регламенти на норми. 

Держпідприємства з погляду управління

Ми проаналізували ефективність бізнес-моделей десяти державних підприємств з урахуванням кількісних, якісних, соціальних та динамічних показників їхньої діяльності. Також ми виділили деякі форми державного втручання у роботу, зокрема операційну діяльність, компаній публічного сектору, що призводить до зниження їхньої конкурентоспроможності та погіршення фінансових результатів.  

Тепер узагальнимо особливості ДП з фокусом на їх управлінні, тобто поглянемо на проблему з боку топ-менеджменту таких компаній. 

Наші оцінки, а також моніторинг думок керівників, які працювали (або працюють) ключових посадах у державних підприємствах, дозволяє зробити певні висновки щодо чинників, які гальмують роботу та знижують ефективність управління компаніями публічного сектору. Серед них можемо виділити такі. 

Непослідовність держави як власника підприємств. Серед прикладів – зміна стратегічних пріоритетів, спонтанний перегляд розміру дивідендів (що пов’язано зі згаданою вище тенденцією використовувати держпідприємств як джерел додаткових доходів до бюджету).  Це призводить до складнощів з плануванням. Атмосфера невизначеності панує на фоні частої зміни влади на рівні міністерств, які можуть безпосередньо втручатися в діяльність ДП, та наявності широкого кола зацікавлених осіб і груп, що намагаються чинити вплив на управління активом для задоволення власних політичних або комерційних інтересів. «Я завжди був прибічником того, щоб на підприємстві був реальний господар. І щоб на нього не впливала будь-яка штучно створена ситуація, коли після зміни голів держави чи уряду підприємство  потрапляло в  шоковий стан чи навіть паралічу – у зв’язку із загостренням політичної боротьби. Президенти-прем’єр-міністри і міністри приходять і йдуть, а стратегічні підприємства мають працювати безперебійно. Чимало проблем фірми Антонова виникали через одну причину: у нас усі топ-менеджери держави чому вважали себе господарями цього державного підприємства», – констатував в інтерв’ю «Апострофу» колишній президент – генеральний конструктор ДП “Антонов” Дмитро Кива.  

Асиметричні вимоги до держпідприємств з однієї галузі. Зрозуміло, що це ставить компанії в різні умови для роботи та призводить підриву конкуренції і непорозумінь. «Якщо ви візьмете постанову Уряду про ПСО №483 2019 року, то знайдете цікаві речі. Не тільки на нас покладено обов’язок з постачання населення електроенергією. Є ще «Укргідроенерго». Вони, згідно з постановою, віддають 30% виробленої електроенергії. Логічна було б, якби наступний пункт звучав так: НАЕК «Енергоатом» віддає 50%. Але там не так написано. Там написано: а «Енергоатом» постачає за заявками ДП «Гарантований покупець», – заявляв ще в березні віце-президент «Енергоатома» Герман Галущенко, тоді – віце-президент «Енергоатома» (тепер міністр енергетики України).

Негнучка організаційна структура. Бізнес-процеси на держпідприємствах часто сформовані еволюційним чином і слабо трансформуються під вимоги часу. А занадто сильна ієрархія часто не дає працівникам з нижчих щаблів скласти цілісну картину того, що відбувається в компанії, та сприяти вдосконаленню організаційних процесів. Неминучий наслідок проблем з організацією – неефективне використання трудових і матеріальних ресурсів.  

Мінімальний апетит до ризику з боку топ-менеджменту, що призводить до втрати можливостей.  Якщо приватний бізнес вважає дозволеним все, що не заборонене, а акціонери надають керівництву компаній карт-бланш на гнучке управління в умовах невизначеності, то менеджмент держпідприємств, як правило, змушений діяти за принципом: «все, що не дозволено – заборонено», адже будь-який ризик може розцінюватися як заподіяння шкоди державі. Таким чином, в публічному секторі гальмуються інновації. Так відбувається не завжди, але якщо керівництво держкомпанії намагається вчасно ухвалювати сміливі рішення, то саме потрапляє в зону ризику: виграшні рішення трактуватимуться як належне, а неминучі програшні дії можуть розглядатися як завдання збитків державі тощо.

Системний опір змінам, включно з дискредитацією топ-менеджменту ДП, яке впроваджує реформи. Цю тезу підкріпимо цитатою з блогу на «НВ» генерального директора ДП НВКГ «Зоря» – «Машпроект» у 2019 – квітні 2021 ррДениса Гордієнка: «Я б порівнював роботу на державу… з доглядом за важким пацієнтом, якому ваші дії завдають болю і, як наслідок, викликають ненависть. Всі будь-які значні зміни болісні. У суспільстві сьогодні досі є стійка впевненість, що зміни на краще можуть бути приємними. Справжніми реформами популярності досягти заскладно. Репутацію такою роботою теж поліпшити навряд чи вийде — з великою ймовірністю вас звинуватять в мінімум двох з трьох гріхах українського державника: корупції, некомпетентності і роботі на агресора».

Також можна узагальнити рецепти успіху –  думки топ-менеджерів держпідприємств щодо шляхів покращення їх управлінням та факторів, які цьому сприяють. Серед них виділимо такі.

Корпоратизація як передумова для ефективного і послідовного управління. Більшість описаних вище проблем надаються до розв´язання, коли керівництво державного підприємства матиме змогу працювати так само вільно і прогнозовано, як і топ-менеджмент приватного бізнесу. Це стане можливим, якщо на державних підприємствах будуть утворені професійні наглядові ради, а міністерства та інші відомства, хоча й виставлятимуть пріоритети від імені держави як акціонера, але не втручатимуться в операційну діяльність. Варто зазначити, що корпоративне керування державними компаніями є одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, корпоративне управління сприяє ефективній роботі ДП в кількох аспектах: захист держкомпаній від впливу політичних гравців і бюрократів, більша самостійність таких підприємств у питанні залучення кредитів та інвестицій, прозоріша діяльність та звітність, поліпшення процесу ухвалення рішень топ-менеджментом. «Державні підприємства – це бізнес, хоча багатьом представникам пострадянської свідомості сприйняти цей факт дещо важко. Точніше, державне підприємство як організаційна форма – це перехідний варіант між Радянським Союзом і капіталістичним світом. І ця форма є дуже невдалою для розвитку бізнесу», – підсумував Герман Галущенко у колонці для Lb.ua.

Відповідальний лідер і фахова команда, орієнтована на цінності.  Професійність, цінності і сила волі, керівника мають першочергове значення, щоб він був у змозі захистити команду від впливу сторонніх бізнесових і політичних інтересів. А в команді мають бути професійні та корупційностійкі люди, на яких можна покластися. «Управління персоналом, людським капіталом є одним з першочергових і головних завдань керівника будь-якої компанії. І я б навіть сказав, що найбільш складним завданням, особливо в Україні. Тому що в Україні кадровий голод, шукати й залучати фахових людей. Створювати умови для їх розвитку, взаємодії з компанією, щоб вони приносили максимальну цінність – це, як на мене, пріоритетне завдання для будь-якого керівника», – зазначав в інтерв’ю «5 каналу» екс-голова правління НАК «Нафтогаз-Україні» Андрій Коболєв. 

Стратегічне мислення, спрямоване на підвищення довгострокової цінності бізнесу.  Іншими словами, керівництво держпідприємства має дбати не лише про фінансові результати за поточний період, наприклад коефіцієнти прибутковості, а й бачити перспективи та закладати основи для успіху в майбутньому. А для цього потрібно забезпечувати стабільність менеджменту, який добре себе зарекомендував, та розширювати горизонт планування.   

Орієнтація на ефективність, а не лише результативність. Перефразовуючи, видатного теоретика менеджменту Пітера Друкера, результативність – це робити правильні речі, а ефективність  –  робити речі правильно.  Тобто важливе не лише виконання завдань і досягнення цілей, а ще й розумна оптимізація використаних для цього ресурсів. «Навіть у приватному бізнесі не у всіх структурах розуміють різницю між результативністю і ефективністю. Якщо  [у топ-менеджменту]  дуже короткий термін перебування на посаді, то обов’язково потрібно щось показати. А отже, жодних стратегічних речей, які підвищують ефективність бізнесу, не розглядається»,– відзначає колишній керівник АП «Бориспіль» Євгеній Дихне. 

Держпідприємства і спецзобов’язання

В окрему групу варто виділити держпідприємства, на які в чітко визначеному порядку покладено певну соціальну функцію, що значно і безпосередньо впливає на фінансові результати. Передусім ідеться про ПСО. Вище ми навели приклад, як цей інструмент може використовуватися урядом з метою надлишкового використання економічного потенціалу ДП. Наразі констатуємо, ще одну ключову думку: блага, що надають такі держпідприємства суспільству в цілому, мають свою цінність, що не покривається ціною (певною мірою це стосується й  ДП без ПСО, які формують галузі або забезпечують інфраструктуру для діяльності бізнесів, життя населення і суспільства загалом[1]). Цей факт потрібно враховувати під час аналізу фінансової звітності таких державних компаній та порівняння їх з іншими гравцями галузі.  

Для прикладу, візьмемо ринок електроенергії. НАЕК «Енергоатом» в межах спецобов´язків продавав[2] у різні періоди (після запуску ринку з літа 2019 р.) від 50% до 90%, а «Укргідроенерго» – від 20 до 35% згенерованої електроенергії. Зокрема, виконання НАЕК зобов’язань відповідно до механізму ПСО[3] негативно позначилося на фінансовому стані компанії. Інвестиції в основні фонди «Енергоатома» скоротилися з 11 737 млн грн у 2018 р. до 9 773 млн грн у 2020 р. Крім того, за минулий рік, компанія показала збиток у 4,8 млрд грн (замість запланованого прибутку в 1,6 млрд грн).

Загалом витрати «Енергоатому» і «Укргідроенерго»  були завеликі і не покривалися в рамках цього механізму ПСО.

Радикальним рецептом покращення ситуації для державних виробників на ринку електроенергії можна було б вважати повне скасування ПСО та надання їм змоги реалізувати всю продукцію за ринковими цінами (з укладанням двосторонніх договорів). У цій ситуації пріоритетними є двосторонні договори.  «По-перше, прямий договір дає чіткий орієнтир: хто покупець, який період поставки, графік і яка ціна. У результаті ми можемо  планувати свій дохід і надходження грошових коштів. А по-друге, довготерміновий контракт можна віднести в банк і отримати під нього кредит на фінансування інвестиційний проектів. Тоді як під час продажу на ринку на «на добу наперед» у тебе однодобова виручка – сьогодні вийшов продавати, сьогодні й отримав, і жодного планового обсягу бути не може – для банків це не актив», – пояснював у 2019 р. директор підрозділу «Енергоатом – Трейдинг» НАЭК “Енергоатом” Сергій Бедін.

Однак потреба в соціальних функціях з компенсації різниці в тарифі для населення, ймовірно, залишиться ще надовго. Тому у серпні 2021 р. уряд пішов іншим шляхом і схвалив нову модель ПСО для учасників ринку електроенергії, яка передбачає зміну її механізму з товарного на фінансовий.  Тобто НАЕК “Енергоатом» та ПрАТ “Укргідроенерго” нарешті мають змогу продавати всю свою електроенергію на ринку, а вже потім за рахунок отриманих коштів мають компенсувати дешеву електроенергію для населення. «Від 40% до 50% коштів, які отримуватиме “Енергоатом”, в залежності від місяця і кон’юнктури ринку, він спрямовуватиме на компенсацію ПСО. Для “Укргідроенерго” ця цифра становитиме близько 20-30%. Порівняйте масштаби: раніше “Укргідроенерго” продавали 30% планового обсягу по 1 коп., а тепер продаватимуть його на ринку умовно по 2,40 грн», – уточнював у  жовтні заступник міністра енергетики Юрій Власенко. 

Тож є надія, що і в межах моделі ПСО можна поліпшувати діяльність держпідприємств, однак в цьому випадку ключові рішення залежить від уряду, а не топ-менеджементу компаній. 


[1] Ось, наприклад, думка гендиректора ДП «Антонов» у 2020 р. в інтерв’ю «Економічній правді»: «Шукати економічну доцільність в першому колі ВВП в авіагалузі, мабуть, не зовсім коректно. Авіагалузь, принаймні “Антонов” в Україні – точно створює додану цінність, а не тільки додану вартість».

[2]  НАЕК “Енергоатом” і ПрАТ “Укргідроенерго” віддавали визначену частину виробленої електроенергії ДП “Гарантований покупець” за низькою ціною (від 1 до 15 коп. за кВт-год). Останній продавав цю електрику постачальникам, а ті – населенню.

[3] ПСО тривалий час покладалися і на НАК «Нафтогаз України»: до серпня 2020 р. в частині постачання ресурсу населенню і до квітня 2021 р. включно – на продаж теплокомуненерго. Однак, попри скасування цього механізму (що було зобов’язанням центральної влади перед МВФ), НАК з 1 травня 2021 р. до 30 квітня 2022 р. все одно постачає газ на потреби населення за фіксованим  тарифом 7,96 грн за куб. м з ПДВ (без вартості розподілу), тобто значно нижче за поточні розцінки на ринку (за необхідності частково імпортувати природний газ).