Фото: tsn.ua
Вчора, 14 січня, Олександр Лукашенко прийняв у Мінську Віктора Медведчука. Того самого українського політика, який є кумом Путіна, з яким пов’язують зміну політики відразу декількох інформаційних каналів і про якого Порошенко відкрито заявив, що він де-факто є представником Путіна.
Прес-служба білоруського президента в своєму повідомленні за підсумками зустрічі робить акцент на нібито основній темі – війні в Україні, даючи цитату білоруського лідера “це непорозуміння час закінчувати”.
Але в матеріалі була й інша цікава цитата: “Ви володієте інформацією і про політику, цю внутрішню політичну кухню, яка зараз розгортається. З точки зору нашої подальшої поведінки – Білорусі – нам дуже важлива ваша інформація. Ви повинні мене якось зорієнтувати в цій ситуації “. Ця цитата в більшій мірі відображає мотивацію Лукашенко – навіщо йому потрібна була ця зустріч.
Якщо проаналізувати особистість Віктора Медведчука і його роль в українсько-російських відносинах, можна виділити три можливі теми для розмови.
1. Можлива конфігурація влади після закінчення президентських і парламентських виборів в Україні.
2. “Мирний план Путіна” або Лукашенко намагається оцінити небезпеку.
3. Нафта і гроші для Медведчука: як кум Путіна буде боротися з білоруської контрабандою
Тут потрібно пояснити детальніше. З Медведчуком пов’язують імпорт російських нафтопродуктів і зрідженого газу на територію України. Не тільки в так звані “ДНР” і “ЛНР”, але і на вільну частину країни. На території Росії його дружина, Оксана Марченко, володіє (через кілька фірм-прокладок) нафтовидобувною компанією ТОВ “НЗНП Трейд”. Таким чином склалася кумедна комбінація: дружина Медведчука Оксана Марченко видобуває нафту і супутній газ в РФ, виробляє нафтопродукти і продає їх в Україні (на всій території, включаючи “ДНР” і “ЛНР”) фірмам, які тут пов’язують з її чоловіком. Хороший сімейний бізнес.
При чому тут Білорусь? Справа в тому, що не всі українські і російські нафтотрейдери були згодні на роботу в такій схемі. Вихід вони знайшли в старих контрабандних схемах поставок через Білорусь. Для цього знадобилося вийти на російського олігарха Михайла Гуцерієва, який має дуже непрості відносини з Путіним і у свій час навіть переховувався в Британії.
Медведчук втрачав колосальні гроші. А вони потрібні були на українські вибори. В результаті восени 2018 років Москва вольовим рішенням заборонила поставки своїх нафтопродуктів до Білорусі.
Медведчуку потрібні гроші, йому потрібні обсяги поставок, які йшли через Білорусь. Лукашенко теж потрібні гроші. Він не проти заробити на перепродажі. Але якщо не буде російської нафти – Білорусь буде покривати потреби українського ринку своєю продукцією. Ось вам і точка дотику.
Варіантів може бути декілька:
1. Вхід Медведчука як пайовика в схемі контрабанди російських нафтопродуктів в Україну через територію Білорусі.
2. Поступка Білоруссю частини ринку на користь Медведчука.
У будь-якому випадку, ці процеси доволі цікаві. Лукашенко розуміє, що “білоруське питання” може стати наступним для Кремля після “українського”. Тому в Мінську продовжать зондувати грунт, зустрічатися з різними силами, уважно стежити за подіями в Києві. І щось мені підказує, що Медведчук – не останній з українських політиків, з яким постарається переговорити Лукашенко.
Ігар Тишкевіч, експерт УІМ
Повний матеріал читайте за посиланням
Вам також буде цікаво:
«Основи російської державності» як нова ідеологія Росії на «після Путіна»
Масові протести у Судані: що відбувається?
Національна інноваційна система: підсумки парламентських слухань
Український інститут майбутнього вітає з прийдешніми зимовими святами!
КАЛЕНДАР КЛЮЧОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ
Кадровий голод і якість вищої освіти в Україні