Румунія починає головування в Раді ЄС

Румунія почала головування в Раді ЄС. В той же час, демографічні процеси в країні залишаються негативними: висока смертність серед немовлят, еміграція школярів та студентів. На цьому фоні довіра громадян до демократичної системи в Румунії продовжує знижуватися: 64% населення не довіряють власній демократії. Незважаючи на це, правляча партія має можливість провести щонайменш 11 своїх депутатів на найближчих виборах до Європарламенту в травні.

З 1 січня 2019 року Румунія вперше стала головою Ради ЄС, верхньої палати законодавчого органу ЄС, на наступні півроку. «Єдність – загальноєвропейська цінність» – такий девіз свого головування обрала Румунія.

На порядку денному півріччя головування Румунії в Раді ЄС будуть стояти такі важливі питання як вихід Великої Британії з ЄС (який має відбутися 29 березня), вибори до Європарламенту в травні та перемовини щодо бюджету ЄС.

Міністерство закордонних справ окреслило основні пріоритети головування Румунії в Раді ЄС: продовження роботи з контролю зовнішніх кордонів ЄС, питання міграції та посилення безпеки всередині ЄС. Також МЗС Румунії планує зробити пріоритетними питання боротьби з терористичною радикалізацією в інтернеті та розвитку принципу суспільно-орієнтованої поліції (коли поліція тісно співпрацює з громадянами) в ЄС.

64 % румун не довіряють демократичній системі у Румунії, в той час як інші 34 % більше незадовільні функціонуванням демократії в ЄС. Загалом, увесь південно-східний блок країн ЄС більше не довіряє демократичній системі у своїй країні, ніж в ЄС. А північно-західні країни віддають перевагу довіряти власним державним інститутам, ніж тим, які функціонують у ЄС.

Більше ніж півмільйона школярів та студентів емігрували з Румунії за 2007-2017 роки (загалом населення Румунії станом на 2017 рік складає 19,64 млн). Високий рівень міграції серед молоді відіб’ється на ринку праці та пенсійній системі у Румунії вже в наступні декілька років. Зміни в віковій структурі населення також поглиблять старіння румунської нації.

Смертність серед немовлят в Румунії в два рази перевищує середній показник у ЄС. При цьому в деяких повітах (вища адміністративно-територіальна одиниця Румунії) вона в два рази вище за середній показник по країні та втричі вище за показники у столиці та великих містах. Причинами такої високої смертності є погане оснащення пологових будинків медичним обладнанням, відсутність належної кількості інкубаторів та відділень інтенсивної терапії для новонароджених.

За даними Національного банку Румунії, додаткові податки на фінансові активи, введені урядом з 1 січня, ще більше послаблять й так вже слабких фінансових посередників в країні (банки, пенсійні фонди, страхові, інвестиційні компанії). Це може призвести до зростання приватного зовнішнього боргу та підштовхне усі банки, що знаходяться в Румунії, до збиткової зони. За прогнозами центрального банку, тільки від 1 до 9 банків отримають прибутки в 2019 році. Для порівняння, в 2018 році прибутки отримали 23 банки.

Експерти Міністерства фінансів Румунії прогнозують дефіцит бюджету в 2019 році у 4,98 % від ВВП, що вище від цільового показника у 3 %, встановленого урядом. Для порівняння, дефіцит бюджету у 2018 році склав 2,92 %, середній показник за 1993 – 2017 роки – 3,06 %, найвищий – 9,2% у 2009 році.

Головна правляча партія Румунії – Соціал-демократична партія (СДП) – попри значну втрату популярності серед виборців, все ще залишається досить сильною, щоб виграти вибори до Європарламенту в травні з найбільшим результатом, у 29,16 %, що дорівнює 11 місцям. Друге місце посіла б Національна ліберальна партія з результатом у 21,58 % та 8 мандатами. Рейтинг СДП напередодні цьогорічних виборів до Європарламенту є нижчим за результат минулих виборів у 2014 році, коли СДП отримали 37,6 % голосів та 16 місць.

ООН починає розслідування жорстокого розгону Румунською жандармерією мирного антиурядового протесту, що відбувся 10 серпня 2018 року, під час якого жандарми травмували більше 400 людей. Голова румунської правлячої Соціал-демократичної партії (СДП) Лівіу Драгня раніше заявляв, що застосування сили було законним, а протестувальники планували державний переворот.

Віктор Козленко, стажер УІМ