ФОТО: ukr.segodnya.ua
Саме таку заяву зробив 18 листопада Міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Аргументував він це тим, що “до війни, 5 років тому лише 19% українців хотіли вступити в НАТО. Тепер їх 55%. І це дуже стійкий показник”.
Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому він вирішив, що це – свідчить про поразку Путіна (і, відповідно, про перемогу України). Як саме цей показник зміг допомогти нам у неоголошеній війні з РФ?
Та й взагалі, що таке ці 55%?
Це 55% українців, озлоблених на Росію, і які прагнуть вступити у НАТО не заради прогресу, глобалізації та благородних мотивів, а просто щоб хтось інший поставив агресора на місце.
Приблизно така ж ситуація вже була у Росії і з Молдовою в 1990 році, і з Грузією в 1992 і 2008 роках. І приблизно така ж реакція жителів цих країн на агресора і їх бажання якомога далі дистанціюватися від нього. І навряд чи хтось наважиться сказати, що у всіх тих конфліктах Російська Федерація відверто програла. Скоріше навпаки. До сих пір тримає їх на повідку за допомогою нестабільних територій.
Так що ж тоді особливого в Україні? Просто більша за територією і кількістю населення країна.
Читайте також: СТАЛО ВІДОМО, ЧОМУ МІНСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ ПОВЕРНЕННЯ ДОНБАСУ ПРИЙНЯТНИЙ ДЛЯ ЖИТЕЛІВ ОРДЛО
Г-н Клімкін, якщо вже ми заговорили про НАТО, про реальний стан справ можуть свідчити такі чинники:
– бажання країн НАТО бачити Україну у своїх рядах.
– темпи впровадження військових стандартів НАТО в Україні, яких, за даними МОУ, аж цілих 5 (п’ять) із необхідних 1188, які незмінно там висять з 10 серпня 2015 року. Звідси і питання про бажання офіційних осіб України бачити нашу країну серед країн НАТО.
– можливість вступу країни в блок НАТО:
- За умови, що країна-кандидат не має ніяких територіальних суперечок з сусідами (ну, припустимо, на це закриють очі, як це свого часу зробили з Грецією і Кіпром);
- Відповідність хоча б половині військових стандартів НАТО. (З поточними темпами нам і 200 років не вистачить для реалізації цього завдання);
- Відповідність невійськовим стандартам а-ля ефективність судової та антикорупційної систем;
Очевидно, за цими напрямками у нас все в порядку, якщо ми настільки сміливо заявляємо про поразку Путіна у війні.
Експерт з національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия
Вам також буде цікаво:
«Позбавити російську економіку нафтодолара: механізми санкційного тиску та їх ефективність»
Новий Шовковий шлях: як китайський проект може дати Україні десятки мільярдів інвестицій
Чи є альтернатива кредитам МВФ?
Чотири незручні питання, пов’язані з рейдом по Курській області
Глен Грант про проблеми та перспективи української армії
Співзасновник УІМ Олексій Скрипник відійшов у засвіти