Як свідчать результати пілотного моніторингу стану освіти у сфері прав людини та дотримання принципів прав людини у навчально-виховному процесі в школах, проведеного Українською Гельсінською спілкою з прав людини, 22% опитаних школярів стверджують, що вчителі періодично принижують учнів перед усім класом. Своєю чергою теза про те, що дитина для вчителя має бути рівним партнером, а не підлеглим, отримала найвищу підтримку з-поміж тих, хто схвально ставиться до реформ за опитуванням “П’ять реформ уряду: як отримати суспільну підтримку”, здійсненого Центром економічних стратегій.
Читайте також Освіта майбутнього: портфоліо замість стандартних оцінок
Значно легше запровадити нові технології, оновити методології або навіть забезпечити креативний дизайн навчального середовища, й значно складніше — змінити звички людей, вихованих у системі з дуже низькою чутливістю до прав людини та людської гідності. Вміння слухати та розуміти, озвучувати свої потреби і брати до уваги потреби своїх візаві — це те, що в основі культури емпатії. Це регулюється не нормативними приписами, а здебільшого взаємною згодою людей. Навіть за найкращих можливостей зміна розтягнеться на багато років. Проте рамку, своєрідний протокол відносин освітнього процесу, можна створити шляхом управлінського рішення.
Отже, наступний рік може стати вирішальним.
Як повідомляв uifuture.org, Український інститут майбутнього (UIF) готує “Прогноз на 2018 рік” про виклики та можливості для України та світу.
Вам також буде цікаво:
Разобраться в беларусах: как не выглядеть глупо, пытаясьвлиять на политические процессы в Беларуси
Що буде з Порошенком?
Польські судді плачуть через маленьку зарплату, а вчителі живуть “у целібаті”. Дайджест новин
Тільки 7% українців вважають, що угрупуванням Л/ДНР потрібно надати автономію
Надія Коваль йде з UIF у Дипакадемію при МЗС
Євген Черевиков: Ухвалений Закон України щодо №2300 вб’є ДП Укрспирт до моменту приватизації