Український експорт зростає в кількісному і в грошовому виразі. Це позитивно, адже економіка відновлюється, про це свідчать дані «Укрстат». Крім того, що потрапляє в поле зору статистики, є потоки, або навіть ріки товарів, що переміщаються через кордон країни – контрабанда. Рік тому я спробував підрахувати її приблизні обсяги, взявши за основу відкриті дані національної статистики декількох держав. Сьогодні, після публікування скоригованих даних з міжнародної торгівлі товарами, оцінив динаміку контрабанди.
Як підраховувати контрабанду – трохи про підхід і дані минулого року
Кажуть, що є брехня, є велика брехня і є державна статистика. Багато в чому згоден з цим висловом, особливо коли мова заходить про міжнародну торгівлю товарами. Кілька років тому, під час розвитку «нафтових схем» щодо поставок білоруських нафтопродуктів, я звернув увагу на те, що обсяги торгівлі за версіями Укрстату і Білстату суттєво відрізнялися. Дельта в певні роки досягала 600 млн доларів. Загалом кажучи, товар з однієї країни виїжджав, а в іншу «не в’їжджав». Або міг з’явитися під іншим виглядом, більш дешевим. Або навпаки, митниця країни призначення проводила очищення партії, що з’явилася «з нізвідки», якщо вірити статистиці країни відправлення.
Таким чином, алгоритм перевірки обсягів потенційної контрабанди простий:
– Порівнюємо статистику обох торгових партнерів. Якщо беремо за період рік, то необхідно проаналізувати статистику грудня, що передує аналізованому періоду, і січня наступного року. Навіщо? Щоб уникнути помилки «новорічних поставок», коли товар покинув митну територію однієї держави, але ще не був розмитнений в іншій.
– Оцінюючи суми підозрілих поставок, варто брати до уваги курсові різниці – вони можуть дати помилку в 2-5%, якщо облік ведеться в національній валюті (наприклад, пари євро-долар, долар-угорський форинт і т.д.).
– Якщо є можливість, то можна перевірити дані експорту з повернення ПДВ (наприклад, у 2017 році польські дані повернення VAT за товари підтвердили справедливість моїх розрахунків контрабанди, що перевозиться «верблюдами» в прикордонні райони).
Таким чином, в якості базових даних для аналізу я брав таблиці з зовнішньої торгівлі товарами. В якості основи для даних я брав таблиці Központi Statisztikai Hivatalt, дані і щорічний бюлетень від Štatistický úrad Slovenskej republiky, Національного бюро статистики Молдови, статистичний щорічник Institutul National de Statistica, таблиці системи SWAID від Główny Urząd Statystyczny, таблиці зовнішньої торгівлі від Укрстат і Білстат, дані Eurostat, Росстат і Федеральної митної служби РФ.
У 2017 році за основу я брав дані 5-ти сусідніх країн. Щоб не обтяжувати «повторенням пройденого», дам просту інфографіку до тексту.
На той момент в країни, торгівля з якиою становила близько 15% від загального обсягу, були проведені контрабандні потоки об’ємом як мінімум в 2 млрд доларів. При цьому ці цифри далеко не всеосяжні, оскільки не охоплюють, наприклад, транскордонну торгівлю сигаретами, спиртними напоями і т.д., тобто товарами, продаж яких навіть кінцевому споживачеві проходить «в тіні». Немає в цих даних ввезення «євроблях» в країну та багатьох інших схем. Тому, повторю, оцінка за статистичними даними – це не повна картина явища.
Контрабанда 2017 – нам є чим пишатися!
Українська статистика говорить про 22-процентне зростання зовнішньої торгівлі (імпорт зріс в порівнянні з 2016 роком на 26%, експорт на 19%). Для влади це причина для гордості, адже це офіційні дані, так звана легальна торгівля.
Але якщо подивитися результати бізнесу контрабандистів і менеджерів прикордонних схем, то розумієш, що в порівнянні з їх успіхом, офіційне керівництво країни – безнадійні лузери. Судіть самі, якщо брати за відправну точку потенційну контрабанду з 5-ма державами, торгівлю з якими аналізував рік тому, маємо зростання з 2,012 мільярдів доларів до 3,976 мільярдів. Майже вдвічі – ось де справжній успіх. Але це лише частина картини. В цьому році в аналіз контрабанди додав всі країни, з якими межує Україна. Результат на інфографіці:
За 2017 рік у торгівлі з сусідами немає підтвердження обох сторін на переміщення товарів на суму 5,931 мільярдів доларів. Це потенційна контрабанда, і нижня її оцінка, як зазначав вище, нелегальні поставки тютюну, алкоголю, «євробляхи» не враховуються в статистиці держав.
5,931 мільярди доларів при тому, що весь легальний зовнішньоторговельний оборот країни 92,8 млрд – багато. А екстраполювати результат сусідніх країн (28% зовнішньоторговельного обороту) на всіх партнерів, допустити, що середній відсоток контрабанди може застосовуватися до будь-якої країни, то отримаємо потенційну оцінку в 20,6 мільярдів доларів.
Говорячи про структуру контрабанди, не можна не відзначити специфіку Молдови та Росії.
У першому випадку значна частина зовнішньоторговельного обороту припадає на Придністров’я.
З Російською Федерацією ситуація дещо інша. Маємо різницю в 957 мільйонів доларів на українському експорті та 741 мільйон на імпорті. Частина з цих сум – схеми поставок, в тому числі товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено. Але ще одна частина – торгівля з так званими ЛНР і ДНР, які російською митницею ідентифікуються як Україна. Окремим рядком йде газ, що поставляється терористам і за який «Газпром» намагається змусити заплатити «Нафтогаз». Отже, опосередковано ми можемо оцінити обсяги зовнішньої торгівлі окупованих територій. Але там є і величезна частка повністю «чорної» контрабанди, коли товар не фігурує в даних країни відправника та країни призначення. Проблема стала чутливою і для РФ – не даремно однією з найсильніших служб окупаційної адміністрації в Луганській області є «митний комітет ЛНР». Він намагається боротися не тільки з сигаретним, алкогольним бізнесом – в області виникли кілька фабрик (інвестиції ж), які випускають контрафакт під відомі російські та міжнародні бренди.
У всьому іншому – цифри в наявності, як і в наявності проблеми митного контролю на кордоні. Ми пам’ятаємо протести «бідних українців», які обурювалися обмеженням на ввезення товару «для особистого користування» сумою 500 євро 1 раз в 24 години (норма не діє, якщо особа рідко виїжджає за кордон). Тоді «зубожілі громадяни» навіть траси перекривали. Журналісти співчували, але забули поставити перед собою завдання на розвиток логіки:
– Якщо «бідний громадянин» щодня ввозить «за свої гроші для особистого користування» товару на 500 євро, то це означає, що його місячний дохід повинен перевищувати 15 000 євро. Така зарплата не снилася багатьом міністрам в «ситій Європі».
– Якщо це товар не для себе, і гроші не свої, то чому з нього не повинні платитися податки? Адже податки – це пенсії, допомоги, ті ж пільги, за збереження яких виступають ці бідні громадяни.
Статистика показує реальні обсяги проблеми – ввізна контрабанда з Польщею становила 1,33 мільярди доларів за 2017 рік. З Угорщиною 946 мільйонів. АЛЕ, якщо дивитися відсоток контрабанди, то імпорт з Угорської республіки на 45% тіньовий – українська статистика його не бачить. Цьому сприяє те, що Україна слабо контролює прикордонний регіон, населений етнічними угорцями. Представники замкнутої спільноти (які працюють в тому числі і в місцевій митниці) навряд чи будуть активно протидіяти заробітку друзів і родичів.
Але навіть і без цього чинника проблема колосальна: показник Польщі – «всього лише» 27,8%, а це означає, що з кожного третього товару, ввезеного в Україну, не сплачено митні платежі.
Створюється дивна ситуація: держава жебрає по світу, шукаючи у кого ще позичити грошей, а в цей час через митний кордон країни щорічно переміщаються товари, вартість яких перевищує ВСЮ суму міжнародної допомоги Україні. Держава займається боротьбою з контрабандою, намагаючись ловити верблюдів, але при цьому схеми, які явно видно навіть на тлі загальних таблиць національної статистики, працюють і демонструють 90% зростання.
Проте алгоритм простий: порівняв дані статистики, якщо є розбіжності, перевірив за таблицями КВЕДів. Так можна вийти на групи товарів, що переміщуються контрабандою. Вже після цього по одній групі просиш у колег інформацію про імпортерів (експортерів), порівнюєш зі своєю, і ти знаєш всіх, з телефонами, адресами і так далі. Наступний крок – штрафи або засудження.
Це довго, дорого і неможливо? Не смішіть мої тапочки, панове! Порівняння даних і навіть побіжний аналіз КВЕД зайняв у мене (однієї людини) трохи більше двох днів. По-моєму, і у фіскальній службі, та в інших слідчих, антикорупційних органах працює набагато більше людей. Виходить, що або не можуть (значить дурні), або не знають як (значить непідготовлені), або не хочуть. Останнє твердження залишає ще більше питань.
Вам також буде цікаво:
Вакансія Виконавчого директора аналітичного центру Український інститут майбутнього
Отчет НБУ и языковой вопрос: прогноз на неделю от политического эксперта UIF
Невміння і небажання навчатися – загроза економіці та критичній інфраструктурі
Національна інноваційна система: підсумки парламентських слухань
UIF запрошує до участі у проєкті щодо зменшення масштабів контрабанди
Russia in details: events and trends in Russia over the last week (27.06-01.07)