Автори: Володимир Шульмейстер, Ярослав Пилипчук
Україні потрібно вирішити проблему дефіциту магістральних тепловозів, експортери вже втратили близько 1 млрд. дол. недоотриманих доходів. Електрифікацію залізничних сполучень швидко зробити неможливо, а будівництво заводу займає 1-2 роки. Тому укладання 15-річної рамкової угоди між компанією GE і ПАТ «Укрзалізниця» вартістю 1 млрд. дол. щодо оновлення та модернізації рухомого тягового складу є одним із вирішенням проблеми.
Перший етап передбачає поставку в кінці 2018 року і першому кварталі 2019 року 30 вантажних дизельних локомотивів GE ТЕ33а з рівнем локалізації 10% на кінець терміну дії гарантії (три роки) і 7% на момент прийому-передачі. Також передбачено обслуговування 30 нових і 75 модернізованих локомотивів.
Укладений договір купівлі-продажу між GE і державним Укрексімбанком, оцінюваний в 140 млн. дол. (з урахуванням ПДВ). Держбанк потім передасть тепловози в фінансовий лізинг “Укрзалізниці” на 7 років.
Другий етап передбачає виробництво до 195 нових локомотивів з поставкою в 2019-2026 рр. Локалізація робіт складе до 40%.
У цілому рамкова угода передбачає доведення рівня локалізації до 40%, обсяг поставок локомотивів GE вказаної серії Evolution до 2034 року сягне 225 од.
Чи вигідна угода для України?
UIF проаналізував більше 20-ти контрактів та комерційних пропозицій з постачання тепловозів та оцінив макроекономічні ефекти від підписання рамкової угоди. За підрахунками Україна може недоотримати до 2 млрд. дол. доходів у вигляді не створеного ВВП.
У порівнянні довгостроковий ефект від угоди з GE становить 500 млн. дол. Різниця за рахунок скорочення чистого експорту та не створення більших обсягів модернізації в Україні.
Головним міфом є заяви, щодо не можливості більшої локалізації в Україні.
UIF провів експертизу серед директорів українських тепловозоремонтних, електровозоремонтних заводів, провідних фахівців залізничників. За результатами дослідження Україна має потужності для локалізації на рівні 50-60% протягом року.
Дуже дивною є схема поставки 30-ти тепловозів з рівнем локалізації 10%, коли міжнародні бенчмарки свідчать про середній рівень локалізації в 60%. Підтвердженням цьому є укладені контракти GE з Південною Африкою, Індією та ін. країнами.
Наприклад, контракт GE з Індією укладений з ціллю локалізації у 70%.[1] Чому Україна не може домовитися про локалізацію на рівні 60%?
В Індії вже на даний момент вже створено 6 000 прямих та непрямих робочих місць. В ЮАР ефекти від локалізації ще вражаючі: близько 8,3 млрд. дол. доходу і 30 000 нових робочих місць.
Цікавий факт: влада Індії хоче змінити умови контракту та інтенсивно веде перемовини з GE щодо закупки електровозів. Це є приклад комерційних переговорів, де одна сторона хоче отримати економічні вигоди від електричної тяги, інша просуває свій продукт.
Іншим дискусійним питання є завищеність ціни на тепловози.
Комерційні пропозиції інших виробників тепловозів свідчать про можливість закупити тепловоз з аналогічними технічними характеристиками і за меншою ціною, чим 4,67 млн. дол. Але практично неможливо обґрунтовано оцінити ціну із-за відсутності угоди під час аналізу.
Головними «акціонерами» ПАТ «Укрзалізниця» є громадяни України – платники податків, тому при підписанні важливих для країни рішень, вважаємо, за потрібне опубліковувати техніко-економічне обґрунтування проекту. При цьому дана умова повинна обговорюватися з партнером.
Які є альтернативи ?
Головною альтернативою є закупка невеликої партії тепловозів колишнього вживання або модернізація інших тепловозів за меншу ціну. Це дає час для будівництва нових українських потужностей.
Враховуючи, що нам треба близько 400-500 двигунів для заміни на економічні та сучасні, то протягом 2 років під такий обсяг можна знайти інвестора в особі великих виробників двигунів (Японія, США, Європа).
Виробництво українського тепловозу є неможливим із-за високої затратності розробки українського дизель-мотору та імпорту компресорів. Але реалізація програми модернізації тепловозів є реальною. Для цього необхідно інвестувати 200[2] млн. дол. в побудову нового заводу. Це створить можливість для модернізації 72-80 тепловозів в рік.
При варіанті легкої модернізації тепловозів необхідно в середньому до 50 млн. дол. для одного вагоноремонтного заводу. Це наддасть можливість модернізувати близько 24 тепловозів в рік. Ціна 1-ого тепловозу внаслідок реалізації проекту буде не більше 1,5 млн. дол.
Потенційною базою для інвестиційного проекту є Дніпропетровський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонобудівний завод, Ізюмський тепловозоремонтний завод (для не значних поставок).
Висновок
Кожну рамкову угоду можна укласти з різними домовленостями. Завжди необхідно виходити з національних інтересів. Здійснивши закупку на 1 млрд. дол, Україна не досягла своєї цілі – більшої локалізації на рівні 60%.
Отримали альтернативні витрати контракту: для порівняння за оцінкою UIF, щоб модернізувати всі аеропорти України потрібно 600 млн. дол. протягом 1,5 року.
Справжньою альтернативою є закупівля більш дешевих аналогів тепловозів та інвестування в українські потужності. При такому варіанті Україна значно економить та створить додатковий продукт з високою доданою вартістю. Ефект може становити до 2 млрд. дол. протягом 5 років при аналогічних інвестиціях в 1 млрд. дол.
У порівнянні ефект від угоди з GE становить + 500 млн. дол. протягом 15 років за рахунок економії дизпального, економії мастил, української локалізації та ефективності дизельного-мотору локомотивів ТЕ33а.
Надіємося, що підписаний меморандум щодо партнерства у майбутньому буде переглянутий в бік збільшення української локалізації, а також буде розглянутий варіант інвестування в українські підприємства.
Зараз контракт Укрзалізниці з GE на 1 млрд. дол. укладений на «американських» умовах. Тому потрібно з позитивної сторони відзначити американських переговорників за їхній хист.
Можлива схема створення додаткової вартості для
Схема економічного ефекту рамкової угоди з GE
[1] https://swarajyamag.com/insta/…
[2] Інформація на основі аналізу інвестиційних проектів українських підприємств
Вам також буде цікаво:
Як українці ставляться до домашнього арешту Медведчука
Немає вільного ринку: як влада катує енергетичну галузь
В UIF презентували результати соціологічного опитування щодо сприйняття росіянами війни
Експерти розповіли, чи можлива сьогодні реформа Ради Безпеки ООН
Криза інтересів як проблема розвитку України
Притягнення до відповідальності як особливий вид популізму