Вони відповідатимуть за геноцид Українського Народу

Геноцид українського народу – це один з найтяжчих злочинів (на додаток до воєнних злочинів, злочинів проти людства, агресії та тероризму) до відповідальності за скоєння якого будуть притягуватися вбивці як з РФ, так і РБ.

Згідно з нормами міжнародного права, геноцид – це кампанія повного чи часткового знищення національної, расової, етнічної, релігійної групи як такої.

Постійні руйнівні обстріли ракетами та бомбами житлових районів Волновахи, Житомира, Ірпеня, Києва, Маріуполя, Харкова, Херсона та цілого ряду інших наших міст і сел, в результаті яких гинуть наші жінки, люди похилого віку та діти, тобто ті, хто є найбільш уразливими та незахищеними, свідчить про цілеспрямовану тактику окупантів на знищення Народу України.

Міжнародне право виділяє п’ять видів дій, які можуть трактуватися як геноцид.

Перша.
Убивство членів групи.
Під виглядом “спеціальної операції” має місце постійне цілеспрямоване знищення мирних Українців на всій території знаходження військ загарбників – тільки через самий факт того, що наші люди є Українцями, які живуть на своїй землі.
Одне з підтверджень саме цілеспрямованості знищення Українського Народу – промова президента РФ перед самим вторгненням в Украину.

Друга.
Завдання серйозної тілесної або психічної шкоди членам групи.
Вже є величезна кількість поранених мирних Українців, в тому числі, від заборонених міжнародним правом касетних та вакуумних снарядів та бомб, єдина причина страждань яких – проживання на своїй землі.
На станціях метро в великих містах, в підвалах та бомбосховищах, в надважких умовах, практично цілодобово, змушені переховуватися сотні тисяч наших мирних громадян, а мільйони Українців (в першу чергу, жінок і дітей) з мінімумом речей, необхідних для існування, змушені були виїхати в інші, більш безпечні місця України, або закордон.

Третя.
Навмисне створення групі життєвих умов, розрахованих на її фізичне знищення у цілому або частково.
Загарбники цілеспрямовано знищують інфраструктуру та системи підтримки життєзабезпечення цілих населених пунктів.

Четверта.
Застосування дій, спрямованих на попередження народжуваності в групі.
З боку загарбників постійно мають місце цілеспрямовані обстріли з метою знищення Українських пологових, дитячих будинків, дитячих садків та шкіл, саме призначення яких свідчить про те, що там будуть Українські діти та жінки.

П’ята.
Примусове переміщення дітей однієї групи в іншу.
Примусовий вивіз Українських дітей з Донеччини на територію РФ – тільки один з таких прикладів.

Для визнання факту геноциду необхідно довести факт навмисного застосування хоч би одного з цих п’яти дій.

В Україні загарбники регулярно запроваджують дії, які відносяться до всіх п’яти видів.

За злочин геноциду, через його особливу тяжкість, особа може притягуватися до відповідальності в будь-якій державі, де вона буде затримана.

Український народ переможе.

І вже найближчим часом за один з найтяжчих злочинів, злочин геноциду, винних почнуть притягувати до відповідальності як Українські суди та спеціально створений міжнародний трибунал (накшталт Нюрнберзського), так і суди по всьому цивілізованому світу.