Випуск №3 (Липень-вересень 2021)
Вступ
Перед вами — третій випуск “Київського меридіана” — проєкт, який Український інститут майбутнього запустив у травні 2021 року.
Ми ставимо дві головні мети:
- Створити інструмент, що дозволяє об’єктивно оцінити динаміку розвитку відносин України з її ключовими зовнішньополітичними партнерами;
- Набрати базу даних інформаційних приводів і подій двостороннього порядку денного України та країн-партнерів, щоб потім повертатися до неї і користуватися для оцінки «реалістичності» слів того, чи іншого політика, або діяльності зовнішньої політики різних урядів.
Суть методології (детально про неї нижче, в окремому блоці) проста – оцінка інформаційного простору, виділення ключових подій, відсіювання інформаційного шуму. Кожній події виставляється свій бал. Сума балів демонструє динаміку розвитку відносин за обраний період.
З кожним випуском ми намагаємося поліпшити якість аналізу, коригувати підходи, додавати нові країни для дослідження, щоб надати більш точну, якісну і цілісну картинку взаємин України з іноземними партнерами.
Цей випуск є водночас «черговим» і «пілотним». Ми дещо змінили методологію оцінки. Дайджест ключових новин ведеться як і раніше. Таблиці зі значимістю інформаційних приводів створюються та заповнюються.
Але зараз це вже не єдина таблиця, а два паралельні набори.
- Перший – конкретні справи, договори, спільні заходи, статистика зовнішньої торгівлі.
- Другий — заяви політиків з обох боків, робота на публіку, а не на результат. Одним словом, слова, а не діла.
У результаті ми маємо оцінку реальних досягнень нашої країни у відносинах із партнерами. І статистику гучних заяв, обіцянок – те, що називається інформаційним фоном. Це також важливо, оскільки може впливати на практичні кроки сторін. Але може бути і просто димовою завісою бездіяльності. На цьому етапі набір країн для аналізу залишається незмінним – Польща, Угорщина, ЄС (загалом), США, РФ, Білорусь, Туреччина та Китай.
Незабаром сподіваємося розширювати географію, поступово включаючи в аналіз як мінімум усі країни з ТОП-10 торгових партнерів.
Методологія
За основу ми взяли ідею білоруської аналітичної групи «Мінський діалог» і їхнього продукту «Мінський барометр». Дещо змінивши методологію, виходячи з українських реалій і цілей, що стоять перед нами, ми отримали наступні підходи до оцінки інформаційного поля і дій політичних еліт двох держав в області двосторонніх відносин.
У якості джерел інформації беруться:
- державні інформаційні агентства (України та держави партнера).
- сайти уряду, президента (якщо є), державних органів, відповідальних за зовнішньополітичне і зовнішньоекономічне співробітництво.
- МЗС держав, посольства (включно з їх публічними сторінками в соціальних мережах).
- ЗМІ – лідери ринку в своїй країні.
- інші джерела інформації, звертаючи увагу на оцінку ситуації у країні-партнері, інтерв’ю послів, керівників держави.
- інформаційні повідомлення компаній, що активно працюють на ринках сусідніх держав
- статистичні дані, оцінка ринків, зовнішньої торгівлі.
На основі відповідних джерел інформації готується перший зріз відносин. Фіксується початкова точка, зокрема за допомогою формування числового рейтингу.
На першому етапі аналізу виділяються усі повідомлення, що стосуються двосторонніх відносин України і партнера. Після цього, уся інформація розбивається на дві таблиці. Перша — таблиця умовно “реальних справ” та друга — таблиця “інформаційного фону”. Перша показує практичні результати взаємодії двох країн, а у другій описано, що про це говорять у медіа.
У кожній таблиці події отримують бали оцінки, але в якості ключового критерію оцінювання відносин використовується баланс балів “реальних справ”.
Критерії оцінки за кожною з таблиць:
Таблиця «реальні справи»:
Подія |
Бал |
Економічна та політична інтеграція, створення митних спілок, спільних ринків, створення наднаціональних органів (ратифікація та набуття чинності відповідних договорів) | 5 |
Підписання/ратифікація міжурядового або іншого важливого договору (про співпрацю, торгівлю, тарифи, безвізове пересування тощо, підписання договорів про інтеграцію, асоціацію тощо). Насамперед ГАЛУЗЕВІ, створення холдингів, груп (рівня колегій між міністерствами — рівень представництва не нижчий за міністра) на рівні ключових міністерств | 4 |
Офіційний візит найвищого рівня (президент та прем’єр) з обох сторін | 3 |
Укладання великого комерційного контракту (рамкового та довгострокового — понад 1 рік), надання кредиту та економічної допомоги (понад 500 млн доларів в еквіваленті або довгострокове співробітництво). Або міжвідомчі робочі групи з рівнем представництва заступника міністра до керівника департаменту | 2
|
Візит рівня міністра (ключові міністри: закордонних справ, внутрішніх справ, оборони, економіки та фінансів, торгівлі) та керівника офісу президента, переговори про укладання договорів (за участю згаданих осіб) | 1 |
Візит рівня заступника міністра (+ не ключові міністри), парламентської делегації, виставки, бізнес-форуми, дні національних культур, важливі дипломатичні контакти та переговори | 1 |
Засідання раніше створених робочих груп, наднаціональних органів | |
Позитивні економічні новини – великий контракт (виконання), збільшення частки ринку | |
Масштабні заходи у сфері культури, науки, спорту тощо. | |
Втрата частки ринку, згортання бізнесу | -1 |
Затягування ратифікації договорів, не запрошення на заходи, не надання підтримки на міжнародному рівні | -2 |
Квотування поставок товарів, послуг (достроковий вибір квот без розширення) | |
Порушення договорів, взаємних зобов’язань | |
Торгові війни, антидемпінгові розслідування, шпигунство (що набув розголосу) | |
Бойкот товарів, ембарго, висилка дипломатів, відгук послів | -3 |
Вихід із «інтеграційного формату», розрив (або пауза) довгострокових договорів про співпрацю | -4 |
Розрив дипвідносин, провокації, воєнні дії | -5 |
Таблиця інформаційного фону:
Подія | Бал | примітка |
Позитивні заяви керівників держави | 2 | |
Позитивні заяви ключових міністрів, керівників найважливіших корпорацій тощо | 1 | МЗС, президентські офіси. Уряд, речник парламенту, Міністерство оборони |
Прес-конференції послів, їхні інтерв’ю | 1 | |
Позитивні статті (матеріали) у ключових медіа | 1 | Державні ІА, та 2-3 ключові (з найвищим рейтингом) видання |
Негативні заяви послів в інтерв’ю на прес-конференціях | -1 | |
Негативні статті (матеріали) у ключових медіа | -1 | |
Негативні заяви керівників держави | -2 |
У результаті щодо кожної держави готується аналітична записка та виставляється цифровий індекс. Базовий – за оцінкою ключових подій, додатковий – за інформаційним фоном. Подібна робота проводиться не рідше 1 разу на квартал. Починаючи з другого кварталу, з’являється додаткова оцінка — динаміка розвитку відносин.
Коротке резюме дослідження
Зміна методології оцінки розвитку відносин та винесення в окремий підблок інформаційного фону дозволили наблизитися до мети, що декларується з першого випуску меридіана, — оцінити справи, а не заяви.
Починаючи з цього випуску, щоквартальна таблиця балів буде виглядати таким чином.
Країна/союз | Сума позитивних балів | Сума негативних (негативних) оцінок | Баланс | Інформаційний фон (Україна/партнер) |
Європейський Союз | 31 | 11 | 20 | +/+ |
США | 25 | 4 | 21 | +/- |
Туреччина | 26 | 1 | 25 | +/+ |
Росія | 2 | 15 | -13 | -/- |
Польща | 47 | 2 | 45 | +/+ |
Угорщина | 26 | 12 | 14 | -/- |
Білорусь | 21 | 22 | -1 | -/- |
Китай | 17 | 0 | 17 | +/+ |
Бали відображають реальні події, які мають вимірні результати. Водночас інформаційний фон залишається важливою складовою, але з точки зору прогнозу розвитку ситуації. Негативний порядок денний у ЗМІ може вплинути на ухвалення політичних рішень. Тому відносини України з Угорщиною та Білоруссю перебувають у «зоні ризику». Громадська думка, що створюється зокрема на основі публікацій у ключових медіа може змусити політиків зайняти більш конфронтаційну позицію щодо країни-партнера.
З іншого боку, поділ «реальних справ» та «слів» дав перший результат. На європейському напрямі баланс балів залишається позитивним. Але водночас «результат» суттєво нижчий за показники минулих періодів. Причина у поділі «заяв про наміри» та реальні переговори, домовленості, обсяги торгівлі. Говорити про «розвиток відносин» не завжди означає розвивати їх насправді.
На Білоруському напрямі зміна оцінок також дала результат, який найкраще відображає формат «політичний конфлікт та економічне співробітництво». Негатив у політиці компенсується позитивною динамікою економіки. І є загрози погіршення балансу – це видно з аналізу інформаційного фону.
Країна/союз | Баланс балів 1 квартал | Баланс балів 2 квартал | Баланс балів 3 квартал* |
Європейський Союз | 31 | 33 | 20 |
США | 8 | 15 | 21 |
Туреччина | 35 | 14 | 25 |
Росія | -15 | -13 | -13 |
Польща | 29 | 50 | 45 |
Угорщина | -5 | 16 | 14 |
Білорусь | -4 | -5 | -1 |
Китай | 27 | 17 |
* Змінено методологію: бали інформаційного порядку денного враховуються окремо
Щодо інших країн партнерів динаміка, задана за попередні періоди, збереглася. Кількість негативних подій на російському напрямі стабільна.
У відносинах із Китаєм є позитивні події і вперше за час аналізу не відзначено негативу. Водночас інформаційна складова збалансована у позитивному полі.
Польща
Розвиток відносин України та Польщі у 3 кварталі став систематизованішим. Сторони від хаотичного набору тем перейшли до концентрації на чотирьох основних напрямках. Перші три безпосередньо пов’язані з викликами, які актуалізувалися у 2020-21 роках. Це співпраця в енергетичному та паливному секторі, питання регіональної безпеки та спроби сформувати спільну політику (реакцію) на геополітичні виклики. Четвертий блок пріоритетів є дещо несподіваним — питання культурно-історичної спадщини.
Київ та Варшава вкотре намагаються підійти до проблеми деполітизації питань історичної пам’яті та виробити, якщо не загальне, то близьке бачення історичних процесів. І цим зняти потенційну напруженість, пов’язану з різними оцінками подій середини ХХ століття.
Європейський Союз
Третій квартал показав досить позитивну динаміку взаємин України та ЄС. У цей період сторони обговорювали стратегічні сфери, які стануть основою дипломатичних та економічних відносин із європейськими партнерами найближчим часом. Водночас підхід України став раціональнішим, у деяких моментах ультимативним. З іншого боку, європейські політики продовжують критикувати офіційний Київ за, на їхню думку, уповільнення темпів реформ, недостатню прозорість у ухваленні управлінських рішень.
Проте сторони знаходять спільну мову у сферах, які Кабмін України позначив як пріоритетні: цифровізація, відновлення транспортної та логістичної інфраструктури, «зелена» трансформація, «проєкти транскордонного співробітництва, «промислового безвізу».
Найближчим часом варто очікувати на розвиток співробітництва за зазначеними напрямами, включаючи підготовку низки профільних договорів. Однак у питаннях трансформації енергетичної галузі, судової реформи можливі серйозні протиріччя — ЄС виставляє додаткові вимоги та умови, які у Києві сприймаються як надмірні на цьому етапі співробітництва. Водночас загальний політичний курс на євроінтеграцію залишається серед пріоритетів української політики, що декларуються.
Угорщина
Конфлікт навколо ситуації з угорською меншістю на Закарпатті був традиційним тлом двосторонніх відносин. У 3 кварталі 2021 року сторони продовжували консультації з метою знайти алгоритм, що задовольняє як Київ, так і Будапешт, виходу з ситуації. Водночас у липні-серпні спостерігалася позитивна динаміка за іншими напрямками: економіка, політична взаємодія.
Проте кінець вересня пройшов під знаком підписання Угорщиною договору на постачання газу із Газпромом. Це стало основою ще одного дипломатичного конфлікту та гучних звинувачень. Київ різко відреагував на зміну географії постачання газу. Будапешт заявив про неприпустимість спроб втручання у свої внутрішні справи.
Тому прогноз розвитку відносин на 4 квартал 2021 року швидше негативний. «Газове» питання порушуватиме градус напруженості між Україною та Угорщиною. На цьому фоні Будапешт активізує обговорення питання (та звинувачення Києва) захисту прав угорської меншини на Закарпатті.
США
Відносини України та США лишаються обмеженими декількома сферами співпраці, а також смисловим розривом, пов’язаним зі змінами зовнішньої політики Штатів. Візит В. Зеленського до Вашингтона 1 вересня фундаментально не змінив ситуацію, і показав, що дві країни акцентують увагу на різних аспектах двосторонньої співпраці. Відносини зі США лишаються позитивними у ритуально-політичній сфері, а основні галузі співробітництва (політична солідарність, санкційний режим проти РФ, військово-фінансова допомога) не змінилися. Утім, поглибилася конфліктна компонента відносин, яка з’явилася у 2 кварталі після домовленостей США з Німеччиною про “Північний потік-2” та саміту Байдена-Путіна у Женеві. Цей тренд, зокрема, почав проявлятися під час аналізу інформаційного фону.
Туреччина
Відносини Туреччини та України у 3 кварталі лишалися позитивними та динамічними, і майже вийшли на показники першого кварталу 2021 року. Головні сфери, які дали найбільше балів в оцінці відносин — це оборонний сектор і політична солідарність щодо окупованих Росією територій. Решта напрямків розвивалися не так жваво.
Найімовірніше, відносини Туреччини та України лишатимуться стабільними, динамічними та послідовними. Так само навряд чи слід очікувати раптового фундаментального розширення рамки двосторонньої співпраці.
Китай
У ІІІ кварталі ц.р., серед найбільш важливих подій, які мають стратегічне значення та довгостроковий вплив на українсько-китайські відносини, була телефонна розмова В. Зеленського та Сі Цзіньпіна, а також розвіток маршрутів контейнерних потягів з України до центральних провінцій КНР.
Активізація контактів на політичному рівні спричинила пожвавлення обговорень перспектив україно- китайської співпраці в українських експертних колах. Зокрема, декілька аналітичних центрів представили дослідження, які присвячені економічній присутності КНР в Україні, можливостям і ризикам співпраці, а також питанням політичного і економічного вибору між Заходом і Китаєм.
В Китаї зберігається попит на українську сільськогосподарську продукцію, а також (на тлі загострення відносин КНР та Литви) на деревину. Це відкриває додаткові можливості для українських експортерів.
Аналізуючи перспективи розвитку відносин, варто зробити наголос на декількох небезпечних процесах:
- Боргова криза в будівельному секторі КНР та енергетична криза. Це може зменшити попит на руду (40% українського експорту в КНР)
- Відкритим питанням залишається ПАТ «Мотор Січ» і в четвертому кварталі цього року.
Проте загальна оцінка перспектив розвитку політичних контактів в цілому позитивна: Україна розвиватиме і далі торговельно-економічні відносини з КНР, а також планується підготовка візиту Президента України в КНР.
Російська Федерація
* Зауваження: у цьому розділі події оцінюються з погляду розвитку відносин (збільшення торгівлі, інтенсифікація результативних контактів, вихід із конфліктів) а не інтересів України на даному етапі.
Українсько-російські відносини значною мірою будуються навколо тем анексії Криму та війни на Донбасі. У таких рамках більшість політичних сигналів та дій мають негативний характер.
Росія (як ми й передбачали в минулому випуску меридіана) діє у форматі підвищення ставок на тлі посилення співпраці України з країнами НАТО. Як приклади можна навести провокації під час навчань “Sea Breeze” або використання навчань «Захід 2021» для паралельної демонстративної концентрації військ поблизу українського кордону.
Українська політика з актуалізації питання анексії Криму та поновлення міжнародного обговорення цієї теми передбачувано викликає різку реакцію РФ. На Донеччині Кремль намагається загострити політичний конфлікт, намагаючись змусити Київ до прямого діалогу з сепаратистами. Це відмова продовжувати мандат місії ОБСЄ на кордоні, участь ОРДЛО у російських виборах, політичні декларації Кремля. В економічній сфері позитивні сигнали як збільшення товарообігу супроводжуються початком тиску Росії на Україну в паливній сфері. Йдеться про постачання (маршрути) палива, транзит, торгівлю супутніми товарами. Режим шантажу має серед цілей згаданий вище процес прямих консультацій Києва з бойовиками ОРДЛО.
Прогноз на 4 квартал 2021 року негативний: РФ намагатиметься викликати енергетичну кризу в Україні у січні-лютому 2022 року. Відповідно, всіляко перешкоджатиме спробам офіційного Києва вийти на гарантовані поставки енергоносіїв із третіх країн. Це супроводжуватиметься жорсткістю риторики щодо Донбасу та Криму.
Білорусь
Відносини з Білоруссю продовжують бути подвійними. В економіці сторони намагаються зберегти рівень взаємодії та знайти нові формати співпраці, які мінімізували б вплив політичних ризиків. Білорусь демонструє готовність працювати з різними варіантами локалізації своєї продукції в Україні (насамперед машинобудування, автопром), використання «безпечних» посередників щодо потенційно підсанкційних груп товарів. Український бізнес ініціює створення профільних ділових рад, демонструє готовність участі у роботі ВЕЗ та технопарків на території Білорусі.
Політичні відносини, навпаки, можна охарактеризувати словами «гострий конфлікт». До об’єктивних чинників (солідарна з ЄС реакція України на політичну кризу в Білорусі) додався особистісний конфлікт Зеленського та Лукашенка. Використання звичної системи політичної комунікації «через президентів» стає неможливим. На цьому фоні білоруська влада вперше за останні 20 намагається розпочати власну гру на внутрішньоукраїнському політичному полі, обираючи в якості союзників опозиційно налаштовані до Зеленського групи політичних еліт.
З іншого боку, Російська Федерація, тиснучи на Лукашенка, намагається підштовхнути його до різких заяв і (найголовніше) дій, які в Україні сприймуть як ворожий акт. Наприклад, юридичне визнання Криму, зміна позиції щодо Донбасу, участь у російських проєктах тиску на Україну.
Така ситуація створює додаткові ризики для погіршення білорусько-українських відносинт і вже не лише у політичній сфері. Якщо сторони не знайдуть адекватної системи комунікації, винісши політичний конфлікт за дужки, можна очікувати негативних наслідків в економічній сфері. На цей момент Білорусь і Україна надто близько підійшли до межі, за якою може початися взаємна санкційна «війна».
Україна та США
Огляд двостороннього порядку денного.
Відносини України та США у третьому кварталі 2021 року продовжили тренд, закладений ще на початку року: зростання кількості протиріч на тлі поглиблення розриву в сприйнятті міжнародних процесів.
Політична комунікація між двома країнами помітно сповільнилася за динамікою, але була не менш важливою за своїм змістом, аніж у квітні-червні. Деескалація військово-політичної ситуації біля українських кордонів після зустрічі Байдена та Путіна у Женеві в червні заспокоїла інформаційний фон і повернула його у ситуацію початку року. Різкий сплеск політичних контактів припав вже на вересень у зв’язку з довгоочікуваним візитом президента України до США.
Фактично, вже третій випуск поспіль констатуємо, що політична комунікація між Україною і США залежить від одного-двох великих подій, навколо яких концентрується понад 70% усіх інформаційних приводів. Цього кварталу головною подією американсько-українських відносин став візит президента України до Вашингтона. Візит був позитивним для обох країн, як з боку досягнутих домовленостей, так з боку інформаційного фону. Найбільш позитивними наслідками візиту стали підписання рамкової оборонної угоди, яка може розширити потенціал співпраці двох країн в цій сфері (але лише за наявності конкретних планів дій і політичної волі), а також збільшення військово-фінансової допомоги з боку США на $ 60 млн.
Утім, попри позитив на декларативному рівні, за змістом і дискурсом, США та Україна розмовляють різними мовами, і акцентують увагу на різних, пріоритетних для себе інтересах. Україна фокусується на отриманні членства в НАТО, необхідності об’єднання країн Заходу задля солідарного тиску на Росію та на збільшенні військової та фінансової допомоги Заходу. Однак США говорили більше про необхідність Україні виконати внутрішні реформи, боротьбу з корупцією та невизнання окупації Криму та частини Донбасу. Такий розсинхрон між країнами викликає незначне роздратування у відносинах між партнерами.
Ще одним цікавим висновком є посилення ролі голови Офісу президента Андрія Єрмака у політичних контактах між Вашингтоном і Києвом. За останній квартал А. Єрмак провів переговори з ключовими медіаторами з американського боку — Вікторією Нуланд, Дереком Шолле та Робін Данніган, а також з Ентоні Блінкеном та Джейком Салліваном. Це означає, що США визнали вирішальну роль голови ОПУ як посередника у переговорах із Києвом, зокрема й по ситуації з Росією.
Військово-технічна співпраця між США та Україною не зазнала суттєвих змін на практичному рівні, однак отримала серйозний поштовх до потенційного розвитку завдяки підписанню рамкової оборонної угоди під час візиту В. Зеленського до Вашингтона 1 вересня. Наскільки це збільшить співпрацю двох країн у цій галузі, поки що не очевидно, але правова база була закладена. Утім, величезний розрив у розвитку сектору ВПК у США та Україні все ще обмежує співпрацю між країнами, як і відсутність тотальної довіри між сторонами в питаннях, наприклад, обміну технологіями.
Як ми писали у попередньому випуску, американсько-українські відносини лишаються інертними за змістом. Візит президента України до США показав межі рамки двостороннього порядку денного, за який Україна стрибнути наразі не може. Смисловий розрив між країнами поглиблюється по мірі того, як США переорієнтовуються на вирішення внутрішніх проблем і протистояння із Китаєм. Конфліктний компонент, який вперше додався у відносини двох держав у 2 кварталі, став ще помітнішим у 3 кварталі, попри збереження позитивно-конструктивної публічної риторики, що, власне, видно з таблиці оцінки інформаційного фону контактів двох країн.
Дата | Подія | Бали |
Липень | ||
10.07.2021 | Голова ОПУ А. Єрмак провів телефонну розмову з заступницею держсекретаря США В. Нуланд. | +1 |
17.07.2021 | США відправили в Україну 2 млн доз вакцини Moderna. | +1 |
21.07.2021 | США та Німеччина досягли угоди про “Північний потік-2”. | -2 |
21.07.2021 | Голова ОПУ А. Єрмак зустрівся з радником держсекретаря США Д. Шолле в Україні. | +1 |
29.07.2021 | Палата представників США підтримала законопроект, згідно якого збільшується фінансова допомога Україні. | +1 |
Серпень | ||
04.08.2021 | Голова ОПУ А. Єрмак та голова МЗС Д. Кулеба зустрілися у Вашингтоні з радником президента США з нацбезпеки Дж. Салліваном та держсекретарем Е. Блінкеном. | +1 |
05.08.2021 | Щорічний звіт про боротьбу з торгівлею людьми, в якому Україну критикують за недотримання міжнародних стандартів. | -1 |
20.08.2021 | США змінили представника на “Кримській платфорі” та заявили, що президента та віце-президента не буде на заході. | -1 |
20.08.2021 | Україна запропонувала США прийняти частину афганських біженців, які працювали з міжнародним контингентом. | +1 |
24.08.2021 | Британія, США, Канада та низка інших країн заявили, що створять фонд міжнародної підтримки для України. | +2 |
31.08.2021 | США ухвалили рішення виділити Україні додатково $ 60 млн військової допомоги. | +1 |
31.08.2021 | Україна та США підписали рамкову угоду про оборонну співпрацю. | +2 |
31.08.2021 | Відбулися переговори між торговими представниками України та США у Вашингтоні. | +1 |
Вересень | ||
01.09.2021 | Візит президента України до США. Україна та США підписали спільну заяву про стратегічну співпрацю. | +3 |
01.09.2021 | Україна та США підписали меморандум про комерційну співпрацю. | +1 |
01.09.2021 | Державний концерн “Укроборонпром” підписав три меморандуми з американськими компаніями Lockheed Martin, Harris Global Communications та Global Ordnance про потенційний розвиток співпраці в сфері ВПК. | +2 |
01.09.2021 | Міністерство АПК підписало меморандум з американською Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про фінансування іригаційних проектів. | +1 |
01.09.2021 | Міністерство охорони здоров’я уклало меморандуми про співпрацю у різних сферах з General Electric, Medtronic та MSD. | +1 |
01.09.2021 | США та Україна підписали угоду, яка розширює існуючий договір про науково-технологічну співпрацю. | +1 |
02.09.2021 | Президент України відкрив у Вашингтоні “Український дім”. | +1 |
02.09.2021 | США вирішили виділити Україні $ 45 млн на гуманітарні потреби. | +1 |
07.09.2021 | США повідомили, що передадуть Україні ще один патрульний катер “Island” до кінця року. | +1 |
08.09.2021 | Заступник керівника ОПУ Р. Машовець зустрівся у Києві з К. Квін. | +1 |
11.09.2021 | Керівник ОПУ А. Єрмак провів телефонну розмову з заступницею помічника держсекретаря США у питаннях Європи та Євразії Р. Данніган. | +1 |
Інформаційний фон |
||
Дата | Подія | Бал |
01.07.2021 | США вітають перейменування українського містечка в Нью-Йорк. | +1 |
04.07.2021 | Президент України відвідав американський військовий корабель “Росс” в Одесі. | +2 |
05.07.2021 | Заступник голови ОП І. Жовква закликав Захід дати чіткі часові проміжки та перелік реформ для України, щоб вступити в НАТО. | -1 |
07.07.2021 | Time: американський бізнесмен Ерік Прінс хотів створити приватну армію в Україні. | -1 |
13.07.2021 | У США закликали Україну до “пильності” у співпраці з Китаєм. | -1 |
16.07.2021 | Президент України розкритикував німецько-американську угоду про “Північний потік-2”. | -2 |
19.07.2021 | США привітали ухвалення в Україні “судових законів”. | +1 |
21.07.2021 | Радник Держдепартаменту США Д. Шолле заявив, що участь США у “нормандських переговорах” не допоможе вирішити проблему. | -1 |
21.07.2021 | Україна та Польща засудили німецько-американські домовленості щодо “Північного потоку-2”. | -1 |
21.07.2021 | Politico: США закликають Україну утримуватися від критики їхньої угоди щодо “Північного потоку-2” | -1 |
22.07.2021 | МЗС України вимагає більш рішучих формулювань у німецько-американській заяві про “Північний потік-2”. | -1 |
31.07.2021 | США закликали розслідувати справу вбивства К. Гандзюк. | -1 |
02.08.2021 | Міністр закордонних справ Д. Кулеба написав статтю у Foreign Affairs, в якій він м’яко розкритикував позицію Заходу щодо РФ та України. | -1 |
21.08.2021 | Репортаж CNN про “сексизм” в українській армії та скандал з підборами. | -1 |
23.08.2021 | Міністр енергетики США Дж. Гренхольм заявила на відкритті “Кримської платформи”, що США будуть підтримувати Україну та санкції проти Росії. | +1 |
24.08.2021 | Держсекретар Е. Блінкен привітав Україну з Днем незалежності та пообіцяв підтримувати її євроатлантичний курс. | +1 |
07.09.2021 | Міністр закордонних справ України Д. Кулеба в ефірі “Свободи слова” заявив, що Україна запропонувала США створити зону вільної торгівлі. | +1 |
10.09.2021 | Сюжет CNN про те, що у Зеленського вперше визнали, що операція по “вагнерівцях” мала місце. | -1 |
10.09.2021 | Бізнес-партнер екс-адвоката Трампа Ігор Фруман визнав свою провину у справі про незаконний лобізм в Україні. | -1 |
13.09.2021 | Велике інтерв’ю президента України В. Зеленського телеканалу CNN. | +2 |
17.09.2021 | США закликали Україну прискорити судову реформу та створення Вищої ради правосуддя. | -1 |
23.09.2021 | Міністр закордонних справ України Д. Кулеба заявив на брифінгу, що розпочав діалог з США про збільшення фінансової допомоги Україні до $ 1 млрд. | +1 |
Баланс балів:
Позитивні: 25
Негативні: 4
Баланс: 21
Прогноз
У наступному кварталі відносини між США та Україною залишатимуться у “невизначеному напруженні”. На декларативному та інформаційно-комунікаційному рівні відносини двох держав будуть позитивними та конструктивними, не виходитимуть за межі звичних, традиційних заяв. Однак продовжить змінюватися саме “дух” відносин, в основному через зміни у міжнародному середовищі, зовнішній політиці США та внутрішньополітичній нестабільності України.
Аналіз інформаційного фону між Україною та США вже показує негативний тренд на збільшення кількості неоднозначних меседжів і наративів, а заяви сторін показують, що країни поки що не знайшли спільної мови у принципових питаннях міжнародної політики, хоча й лишаються на дружньо-позитивному тоні публічної риторики. Найімовірніше, у 4 кварталі цей процес продовжиться.
Україна та ЄС
Третій квартал показав досить позитивну динаміку взаємин України та ЄС. Обговорювався євроінтеграційний курс України та визначалися основні стратегічні сфери, які стануть основою дипломатичних та економічних відносин із європейськими партнерами. 22 вересня Кабмін України затвердив такі напрями пріоритетної співпраці: цифровізація, якісні дороги, захист прав споживачів, проєкти транскордонного співробітництва, проекти промислового безвізу, зелена трансформація.
Порівняно з попереднім кварталом риторика політиків України стала більш ультимативною. Критика з боку ЄС щодо сповільнених темпів реформ в Україні зберігається, на що представники української влади відповідають закидами про неготовність країн ЄС прийняти Україну до своїх лав. Наприклад, під час свого виступу в Києві 10-11 вересня на форумі YES-Brainstorming міністр закордонних справ Д.Кулеба охарактеризував нинішні відносини між Україною та ЄС як «стратегічну невизначеність», а президент В.Зеленський взагалі дорікнув ЄС за ігнорування європейських прагнень України . У зв’язку з цим Україна закликала США та європейських союзників інституційно закріпити місце України у західному світі ухваленням дорожньої карти вступу України до НАТО та ЄС. Крім того, українська сторона послалася на статті «Угоди про асоціацію з ЄС» про співпрацю у вирішенні питань газової інфраструктури та зробила запит на консультацію Європейської Комісії для визначення положення України після запуску Північного потоку-2.
Європейські партнери та США спробували згладити кути. Після переговорів В. Зеленського та А. Меркель 12 липня Німеччина зобов’язалася надати Україні додаткову фінансову допомогу у розмірі понад 200 млн євро. Близько 70 млн будуть спрямовані на реалізацію двосторонніх проєктів у сфері енергетики. Більше того, США та ФРН пообіцяли створити фонд обсягом щонайменше $1 млрд на розвиток відновлюваних джерел енергії та підвищення енергобезпеки України. Проте українська влада однак залишилася незадоволена ситуацією, що склалася.
Незважаючи на проблеми у широкій рамці співпраці між Україною та Євросоюзом, точкова співпраця з окремими країнами продовжується. У цьому кварталі Україна підписала низку домовленостей у сфері енергетики, політики, логістики, транспорту та охорони здоров’я з Польщею, Литвою, Бельгією, Данією, Латвією, Румунією та Австрією. Німеччина окремо висловила зацікавленість інвестувати до 1,77 млрд євро у розвиток енергетичного сектору України до 2027 року.
Європарламент продовжує підтримувати прагнення України до членства в ЄС, проте продовжує прив’язувати його до проведення реформ в Україні та боротьби з корупцією. Незважаючи на це, другий транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 600 млн євро Україна все ж отримала, хоча єврокомісар В. Домбровскіс і наголошував, що далі від України чекають реального прогресу в судовій реформі та боротьбі з корупцією. А 23 вересня було опубліковано звіт Європейської аудиторської палати (ECA) з висновком, що корупція та олігархи гальмують розвиток України. Також ішлося про те, що підтримка ЄС не принесла на цей момент очікуваних результатів. Корупція перешкоджає конкуренції та зростанню економіки, завдає шкоди демократичному процесу.
Неприємними для України цього кварталу були дії двох країн ЄС. Президент Естонії Керсті Кальюлайд дала інтерв’ю, в якому заявила, що для вступу до ЄС Україні знадобиться 20 років, а НАТО лише після деокупації Криму. Це викликало обурення з боку України.
Напруженими стосунки стали і з Угорщиною. Угорщина домовилася з Росією про постачання газу в обхід України з 1 жовтня 2021р. МЗС України вважає, що ця дія суперечить підписаному 6 грудня 1991 року Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною. Д.Кулеба висловив думку, що Угорщина могла б укласти не менш вигідну угоду транзитом через Україну. МЗС Угорщини назвало заяву обурливою. Питання Закарпаття все ще залишається токсичним у відносинах двох країн, і нині нашарується і на енергетичні розбіжності.
За останній квартал Україна та ЄС підписали низку галузевих угод про співпрацю. Зокрема, був підписаний меморандум щодо постачання критичної сировини (боксити, літій, титан і стронцій) та акумуляторів. У рамках проєкту ЄС «EU4Climate», який діятиме в Україні до 2030 року, ЄС допомагатиме у питаннях декарбонізації та модернізації підприємств в Україні. Ще один проєкт, у якому Україну вбачають партнером, – спільна ініціатива компаній Словаччини, України, Чехії, Німеччини «Центрально-водневий коридор». Створення водневої магістралі в Центральній Європі необхідне для транспортування водню з видобутку в Україні до споживачів вищезгаданих країн. Євросоюз також затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, в якій, зокрема, Україна визначена пріоритетним партнером завдяки її потенціалу щодо виробництва «зеленого» водню та наявності інфраструктури. У Брюсселі хочуть, щоб Україна досягла кліматичної нейтральності до 2050 року, на 10 років раніше оголошеного Києвом терміну. Зрештою, у 3 кварталі вперше почали говорити і про можливе створення в Україні військової навчальної місії ЄС.
Україна проявила себе активно у цей період і в інших напрямках. 23 серпня відбувся перший саміт Кримської платформи, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на тривалу окупацію Криму, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв окупаційного режиму. Головна мета ініціативи – деокупація Криму та повернення його Україні мирним шляхом. У заході взяли участь делегації із 46 країн світу. Декларація Кримської платформи містить зобов’язання розглянути запровадження додаткових санкцій щодо РФ у разі подальшої агресії. Євросоюз був представлений на Кримській платформі, що зміцнило співпрацю України та ЄС у питаннях протидії російській агресії, але поки що лише на політичному рівні.
Нарешті був призначений новий голова представництва України при Європейському Союзі. Ним став Всеволод Ченцов.
Негативом цього кварталу для відносин України та ЄС стало затягування переговорів про «промисловий безвіз», підписання документа перенесли на наступний рік. Як тільки це буде зроблено, буде спрощена процедура та скоротиться час очікування на митниці.
Україна за обсягами експорту до ЄС товарів сільськогосподарського виробництва у період із січня до квітня 2021р. на четвертій позиції. З першого погляду це добрі показники. Водночас Україна, поряд із Великобританією, опинилася серед країн, експорт яких до ЄС у вимірі сільськогосподарської продукції за перші чотири місяці 2021р. всього знизився на -19,4% порівняно з таким самим періодом 2020р.
Транзит газу через ГТС України протягом останніх 8 місяців знизився на 15,2%. Всього за 6 місяців 2021 року було імпортовано 651 460 000 куб. м, у тому числі у режимі митного складу для зберігання у підземних сховищах газу 97,09 куб. м.
Між Україною та ЄС будуть переглянуті найближчим часом залишкові тарифні квоти. У третьому кварталі вичерпалися квоти на безмитний експорт за 7-ми групами товарів: мед, крупи та борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, м’ясо птиці та яйця. Ще вичерпали квоти на безмитний імпорт свинини із ЄС. Найближчим часом Україна відмінить мораторій на експорт необробленої деревини.
Підсумовуючи 3 квартали, констатуємо, що основні напрямки взаємодії між ЄС та Україною залишилися незмінними. Точкове співробітництво розвивається і залишається динамічним. Найближчим часом з’явиться нова тема партнерства — постачання до ЄС критичної сировини та зеленого водню. Щоправда, реалізація цих проєктів вимагатиме тривалого часу та величезних капіталовкладень. Умови інвестування в цю сферу з боку ЄС поки що не визначені остаточно. Крім того, ЄС висунув нові вимоги до України в рамках кліматично-нейтральної політики, які Україна може виявитися не в змозі виконати через неготовність інфраструктури та особливості структури економіки та промисловості.
Хоча курс на євроінтеграцію залишається пріоритетним, відносини України та ЄС все ще обмежені, а поява нових вступних партнерств не відповідає на запитання, чи зможе Україна досягти бажаної стратегічної мети — вступу до ЄС у найближчій перспективі.
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
7.07-8.07 | Міжнародна конференція з питань реформ в Україні у Литві. Країни Люблінського трикутника підписали декларацію з підтримкою членства України в НАТО і ЄС | +1 |
7.07 | Україна і Данія підписали договір про співпрацю в межах програми енергетичного партнерства країн | +2 |
8.07 | У червні 2021 року обсяг транспортування газу з ЄС в Україну склав майже 90,25 млн куб. м, що в 11 разів перевищує обсяги травня | +1 |
12.07 | Візит президента Зеленського до Німеччини. Зустріч з президентом Штайнмайєром та канцлером Меркель | +3 |
13.07 | ЄС і Україна підписали меморандум щодо поставок критичної сировини (боксити, літій, титан і стронцій) | +1 |
16.07 | ЄС допомагає Румунії та Данії з постачанням до України вакцин. Румунія передала Україні 100тис, Данія доставить 500тис доз вакцини від коронавірусу AstraZeneca | +1 |
19.07 | Україна, Молдова і Грузія підписали Батумську декларацію. Мета: інтеграція в ЄС шляхом комплексних реформ | +1 |
21.07 | Україна запросила у ЄС консультації про угоду Німеччини і США по ПП-2. Україна посилається на статті Угоди про асоціацію з ЄС про співпрацю при вирішенні питань газової інфраструктури. | -2 |
21.07 | Спільна заява МЗС України та Польщі щодо припинення запуску ПП-2 | +1 |
24.07 | експорт сільськогосподарської продукції в ЄС
за перші чотири місяці 2021 року знизився на -19,4% в порівнянні з таким же періодом 2020 року |
-1 |
Серпень | ||
1.08 | Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці та яйця | -2 |
10.08 | ЄС збільшив пакет допомоги з підтримки вакцинації від коронавируса в шести країнах Східного партнерства з 40 млн до 75 млн євро. У список країн увійшла і Україна | +1 |
14.08 | За результатами першого півріччя 2021р імпорт товарів з ЄС в Україну виріс на 26,3%, а експорт в ЄС зріс на 44% | +1 |
20.08 |
Українські COVID-сертифікати в Дії офіційно визнані ЄС |
+1 |
22.08 | Австрія подарувала Україні пів мільйона доз вакцини AstraZeneca | +1 |
22.08 | Зустріч канцлера Меркель і президента Зеленського, обговорені питання двостороннього співробітництва, економічні теми, реалізація Мінських угод | +3 |
23.08 | Саміт Кримської платформи | +2 |
24.08 | Пресконференція глав МЗС Франції i України щодо наступної зустрічі глав МЗС країн Нормандського формату | +1 |
25.08 | Президент Зеленський призначив нового посла України в ЄС – Ченцова Всеволода | +1 |
26.08 | Указ Президента Зеленського про стратегію зовнішньополітичної діяльності України – курс на членство України в ЄС та НАТО | +1 |
31.08 | Європейська Комісія заявляє про свою готовність провести консультації, запитані Києвом через подальшу реалізацію проекту ПП-2, який загрожує безпеці України. | +1 |
Вересень | ||
1.09 | Україна впроваджує спецмаркування побутових електроприладів відповідно до законодавства ЄС | +1 |
1.09 | Ж/д оператор Латвії підписав договір по ремонту українських вагонів | +1 |
2.09 | Україна вичерпала квоти на безмитний імпорт свинини з ЄС | -2 |
7.09 | Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини в ЄС. Але у січні-червні 2021 року Україна експортувала на 23% менше у порівнянні з січнем-червнем 2020р. | -1 |
9.09 | Транзит газу через ГТС України за 8 міс. знизився на 15,2% | -1 |
10.-11.09 | Форум YES Brainstorming в Києві – виклики і перспективи України в європейському та глобальному контекстах | +2 |
14.09 | Україна отримала у подарунок від Бельгії дослідницьке судно «Бельгік» | +1 |
27.09 | Угорщина домовилася з Росією про постачання газу в обхід України з 1 жовтня 2021р. | -2 |
28.09 | Ольга Стефанішина провела у Брюсселі робочу зустріч з Комісаром ЄС з питань сільського господарства Янушем Войцеховским | +1 |
29.09 | Україна долучилася до проєкту ЄС: стала співініціатором створення морських природоохоронних районів в Антарктиці та долучиться до організації та проведення спільних експедиційних досліджень | +1 |
Баланс балів:
Позитивні: 31
Негативні: 11
Баланс: +20
Інформаційний фон | ||
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
1.07 | Заступник керівника Офісу Президента висловив подяку словенській стороні за підтримку євроатлантичної інтеграції України | +1 |
1.07 | В Україні з’явилися цифрові ковід сертифікати. Ці документи мають зробити мандрівки до ЄС знову можливими. Розпочався процес підключення COVID-сертифікатів України до системи ЄС
|
+1 |
5.07 | Перший раунд переговорів про перегляд економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС може завершитися восени 2021 року – Стефанiшина | +1 |
5.07 | Форум «Україна 30. Міжнародна політика». Україна зробила достатньо для підтвердження вступу до НАТО та ЄС – Зеленський | -1 |
6.07 | Президент Зеленський і глава Європейської ради Шарль Мішель під час зустрічі у Вільнюсі обговорили підготовку до саміту «Україна – ЄС», запланованого на 12 жовтня | +2 |
8.07 | Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс позитивно оцінив зусилля України на шляху до «промислового безвiзу» | +1 |
15.07 | віце-президент Європейської Комісії з міжвідомчих відносин та прогнозування Марош Шефчович – Другий транш ЄС буде надано після реформування судової системи в Україні | +1 |
19.07 | «Стратегічний курс України – це набуття членства в ЄС та НАТО»,– речник МЗС Олег Ніколенко. Україна не буде шукати пратнерства на Сході | +1 |
19.07 | Зеленський дорікнув ЄС за ігнорування європейських прагнень України
|
-2 |
29.07 | Телефонна розмова мінфіна України Сергія Марченка з Віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом щодо отримання Україною 2-го траншу від ЄС | +1 |
Серпень | ||
2.08 | Кулеба закликав США та ЄС визначити чітку дорожню карту вступу України в НАТО та ЄС | -1 |
23.08 | У 2022 року ЄС запустить семирічну програму підтримки в тому числі України – заступник гендиректора Європейської комісії Катарина Матернова | +1 |
23.08 | Румунія підтримує прагнення України стати членом європейської та євроатлантичної спільноти | +1 |
24.08 | Посол Європейського Союзу Матті Маасікас привітав Україну з 30-ю річницею незалежності українською мовою | +1 |
25.08 | Президентка Естонії Керсті Кальюлайд вважає, що Україні знадобиться ще 20 років для вступу до Євросоюзу, а вступ у НАТО можливий лише після деокупації територій | -2 |
27.08 | Міністр закордонних справ України Кулеба назвав “недоречною” заяву президентки Естонії | -1 |
27.08 | Президент Латвії Левітс висловив свою підтримку щодо прагнення України стати членом ЄС | +2 |
28.08 | Український уряд планує опрацювати питання зі створення нового водневого трубопроводу Україна-ЄС | +1 |
Вересень | ||
3.09 | Верховна Рада планує на початку жовтня провести “день Евроcоюзу” в парламенті, щоб прийняти важливі для європейської інтеграції України законопроекти | +1 |
11.09 | За словами Кулеби нинішні відносини між Україною та ЄС можна охарактеризувати як “стратегічну невизначеність” | -1 |
12.09 | Канцлер Німеччини Ангела Меркель в черговий раз підкреслила, що Україна і надалі повинна залишатися транзитною країною для російського газу після 2024р. | +2 |
14.09 | Україна очікує €600 млн макрофінансової допомоги від ЄС до кінця року | +1 |
16.09 | Найближчим часом Україна скасує мораторій на експорт необробленої деревини | -1 |
16.09 | В ЄС обговорять створення військової навчальної місії в Україні
|
+1 |
16.09 | Президент Польщі Анджей Дуда виступив за приєднання України до ЄС
|
+2 |
17.09 | У межах проєкту ЄС «EU4Climate», який діятиме в Україні до 2030р., ЄС допомагатиме у питаннях декарбонізації та модернізації підприємств в Україні | +1 |
20.09 | Єврокомісар Сінкявічюс: ЄС і Україні потрібно поліпшити Угода про асоціацію відповідно до Green Deal (стратегії збереження біорізноманіття, стратегію лісового господарства) | +1 |
22.09 | Ольга Стефанішина: Уряд ухвалив низку євроінтеграційних рішень, які спрямовані на встановлення європейських правил у 10 сферах
|
+1 |
22.09 | Прем’єр-міністр Денис Шмигаль: Україна може підписати угоду про «відкрите небо» на саміті Україна – ЄС у жовтні
|
+1 |
23.09 | Рада ЄС залишила Україну в «зеленому» списку для подорожей | +1 |
23.09 | Звіт Європейської аудиторської палати (ECA): Корупція і олігархи загрожують розвитку України, підтримка ЄС не принесла результатів | -1 |
23.09 | ЄС пропонує Україні виробити орієнтири для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, на 10 років раніше від запланованого терміну | -1 |
23.09 | Україна хоче приєднатися до спільної ініціативи Словаччини, Чехії та Німеччини «Центральноєвропейський водневий коридор» | +1 |
28.09 | Україна і ЄС почнуть спільну оцінку виконання Угоди про асоціацію після саміту 12 жовтня | +1 |
30.09 | Європейський аудитор Юхан Партс вважає, що в ЄС немає країн, масштаби корупції в яких були б такими ж, як в Україні | -1 |
30.09 | Дмитро Кулеба: Експорт зеленого водню з України до ЄС є великим політичним проектом та інструментом євроінтеграції
|
+1 |
Україна та Польща
У третьому кварталі українсько-польські відносини зберегли позитивну динаміку: кількісні показники взаємодії залишились майже без змін. Одночасно, якість взаємовідносин між Варшавою та Києвом поліпшилась. Якщо у другому кварталі контакти зростали екстенсивно, часто хаотично та невпорядковано, то у третьому кварталі викреслились чіткі напрямки взаємодії. Крім того, дискусії стали результативнішими.
Найважливішим та найбільш плідним став енергетичний напрямок співпраці. У відповідь на завершення будівництва «Північного потоку-2», Україна та Польща скоординували стратегію поведінки на зовнішньополітичній арені — тиск на Німеччину та США, та розпочали практичне співробітництво — польські інвестиції у розвідку та видобування газу у Західній Україні. Енергетична тема стала пріоритетною під час більшості дипломатичних перемовин, а заяви польських і українських політиків чітко резонували між собою.
Другим ключовим напрямком став безпековий. Під час чи не кожного дипломатичного контакту з українською стороною, а також і в коментарях для вітчизняних ЗМІ, польські високопосадовці наголошували на підтримці суверенітету України та необхідності тиску на Росію. Президент Польщі активно підтримував проведення саміту Кримської платформи, підписав спільну декларацію про підтримку територіальної цілісності України. Військовослужбовці Польського Війська були залучені до навчань на території України у липні, а також у вересні у складі Литовсько-Польсько-Української бригади. Крім того, контактували між собою і Головнокомандувач ЗСУ разом із начальником Генштабу Збройних Сил Польщі.
Третій напрямок — геополітична арена. Чиновники обох країн періодично та в унісон говорили про «спільний регіон», про його важливість та необхідність координації у майбутньому. Регулярними стали зустрічі різних рівнів у межах «Люблінського трикутника» між представниками України, Польщі та Литви. У липні міністри закордонних справ трьох країн підписали Декларацію про спільну європейську спадщину та спільні цінності, апелювали до спільного історичного минулого. Український міністр Дмитро Кулеба назвав це створенням альтернативи «руському міру» в регіоні. Крім «Люблінського трикутника», порівняно частіше йшлось про долучення України до ініціативи «Тримор’я».
Четвертим і досить несподіваним напрямком взаємодії став культурно-історичний. Річ у тім, що саме на третій квартал припало відзначення річниці Волинської трагедії у Польщі та святкування Дня Незалежності в Україні. Відповідно, в Польщі та в Україні обидві події традиційно підсилюють націоналістичні настрої, а часто — взаємну неприязнь. Особливо це стосується волинської теми. Але цього року тут спостерігається одразу дві тенденції. Перша — пом’якшення польської риторики, друга — надактивний пошук історичних подій, які полякам та українцям можна відзначати разом і з природним порозумінням. Отож, трагедію на Волині поляки все ще називають «різнею» та «геноцидом польського народу», однак на цей раз польське керівництво надіслало чіткі сигнали щодо бажання примиритись. Наприклад, польський президент Анджей Дуда, серед іншого, заявив, що Волинська трагедія показала необхідність будувати мирні та добросусідські відносини з українським народом. У одному з інтерв’ю польський лідер зазначив, що українці вчинили багато лиха полякам під час Другої Світової, однак «і українці мають претензії до поляків».
Щоправда, варто згадати і різкі вислови польського прем’єра про «українських вбивць», але він став чи не єдиним високопосадовцем Польщі, який дотримався традиційного жорсткого стилю. Адже навіть голова польського Інституту національної пам’яті вжив порівняно м’яку риторику, сподіваючись на майбутнє примирення поляків і українців.
Водночас, Польща та Україна віднайшли чимало історичних подій, які відзначили разом. Серед них — Варшавське повстання, Диво на Віслі, Битва під Хотином. Відзначення цих та інших подій відбувалось і на найвищому рівні: наприклад, польський президент вшанував пам’ять воїнів УНР. Польща активно приєдналась до святкування української незалежності, а українській владі вдалось уникнути чутливих для поляків тем у святкових промовах. Протягом усього кварталу в обох країнах періодично відбувались культурно-розважальні заходи за підтримки та сприяння посольств та консульств.
За останніми даними Держстату, станом на липень 2021-го року, Польща залишається другим за обсягами торговельним партнером України після Китаю із позитивним сальдо 7.24%. Крім того, у порівнянні з періодом від січня до липня 2020-го року, цьогоріч обсяги торгівлі збільшились на 24,1%. Основними експортними товарами України стали чорні метали; руди, шлаки і зола; електричні машини; меблі; деревина і вироби з деревини. Також вагому частку в експорті до Польщі займають жири та олії тваринного та рослинного походження, а також — залишки та відходи харчової промисловості. Основними імпортними групами товарів з січня по липень 2021-го року стали засоби наземного транспорту (крім залізничного); пластмаси і полімери; ядерні реактори, котли та машини; і електричні машини. Іншими вагомими категоріями є мінеральні палива, нафта і нафтові продукти; добрива; вироби з чорних металів.
Щодо негативу у двосторонніх відносинах, то вартим уваги тут стало лише порушення Польщею, зі слів українського Інституту національної пам’яті та Міністерства культури України, урядових домовленостей щодо спільного дослідження одного з українських військових цвинтарів. Однак ця подія не спричинила ланцюжкової реакції, як це було, наприклад, із перейменування тернопільського стадіону на честь Романа Шухевича у перших двох кварталах 2021 року.
Більше постраждав інформаційний фон, хоча у третьому кварталі в цілому він все ж залишився позитивним. Найбільше позитиву тут спродукував польський президент. А от відчутно різкою стала вищезгадана промова польського прем’єра Матеуша Моравецького з приводу річниці Волинської трагедії. Також негативу додала новина про смерть українця у Польщі після побиття поліцією, нібито на етнічному підґрунті. З українського боку мала місце скарга одного з католицьких єпископів про те, що заступник міністра культури України відмовився від можливості залучити іноземців до відновлення пошкодженого пожежею костелу зі словами «нехай він краще завалиться, аніж його відбудують поляки».
Однак жодна з негативних заяв не спричинила негативних реакцій чи відповідей, принаймні, у публічній площині. Щодо смерті українця від рук поліціянтів, то попри резонанс у обох країнах, польські ЗМІ та громадянське суспільство різко засудили дії правоохоронців. У Польщі відбулись навіть протести проти поліцейського свавілля.
Дата | Подія | Бал |
07.07.2021 | Міністри закордонних справ Люблінського трикутника — України, Литви та Польщі — підписали у Вільнюсі Дорожню карту, що визначає основні напрямки співпраці України, Польщі та Литви у питаннях безпеки, оборони, енергетики, протидії кіберзагрозам, торгівлі, культурі і боротьбі з коронавірусом. Також міністри підписали Декларацію про спільну європейську спадщину та спільні цінності. Третім підписаним документом став План дій боротьби проти дезінформації та пропаганди Російської Федерації. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що таким чином, три країни пропонують альтернативу «руському міру» у регіоні. | 2 |
10.07.2021 | На Волині в Гуті Степанській відбулось дводенне відзначення річниці Волинської трагедії за участі віцеспікера польського парламенту Малгожати Гошєвської, рівненського віцегубернатора Сергія Гемберга та Посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького. | 1 |
13.07.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця від імені Президента України Володимира Зеленського вручив орден «За Заслуги» ІІІ ступеня Керівнику Канцелярії Президента Польщі Кшиштофу Щерському у його останній робочий день на цій посаді. | 1 |
15.07.2021 | У Києві відбулися політичні консультації за участю заступників міністрів закордонних справ України Василя Боднара та Республіки Польща Марціна Пшидача. Крім того, заступник керівника Офісу Президента України Андрій Сибіга також провів зустріч з польською делегацією. | 1 |
16.07.2021 | Заступник Міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач відвідав фронтову лінію на Донбасі. Польська сторона вкотре засудила російську агресію та висловила підтримку територіальній цілісності України. | 1 |
17.07.2021 | Заступник керівника Офісу Президента України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з держсекретарем Канцелярії Президента Польщі Якубом Кумохом. Сторони обговорили польсько-українську співпрацю, передусім у енергетичній сфері, загрозу Північного потоку-2 та безпекову ситуацію на Сході України. | 1 |
21.07.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця провів перемовини з новопризначеним Держсекретарем Канцелярії Президента Польщі Якубом Кумохом. | 1 |
27.07.2021 | На Яворівському полігоні відбулись спільні військові навчання за участі військових України, Польщі, Литви та США. | 1 |
29.07.2021 | Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква провів відеоконсультації з новопризначеним державним секретарем Канцелярії Президента Польщі Якубом Кумохом. Сторони обговорили, серед іншого, безпекову ситуацію на сході України. | 1 |
03.08.2021 | На запрошення віцеспікера польського Парламенту Малгожати Гошєвської Посол України в Польщі Андрій Дещиця взяв участь в урочистих заходах з вшанування пам’яті групи повстанців, які першими розпочали спротив під час повстання у Варшаві. | 1 |
04.08.2021 | Новопризначений Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залежний провів телефонну розмову з начальником Генерального штабу Збройних Сил Польщі Раймундом Анджейчаком. | 1 |
06.08.2021 | В рамках програми «Польська допомога», Міністерство закордонних справ Польщі оплатить закупівлю медичного обладнання на майже 900 тисяч гривень для лікарні українського міста Мостиська, що на Львівщині. | 1 |
09.08.2021 | Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури і інформаційної політики України висловили розчарування з приводу того, що польська сторона в односторонньому порядку розпочала пошукові земляні роботи на ділянці, що є предметом двосторонніх домовленостей між Україною і Польщею, та безпосередньо межує з Українським військовим цвинтарем. | -2 |
13.08.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця провів зустріч з т.в.о. Міністра здоров’я Польщі Вальдемаром Краскою. Сторони обговорили питання пов’язані з протидією коронавірусу. | 1 |
14.08.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця разом з Президентом Польщі Анджеєм Дудою покладанням квітів віддали шану воїнам УНР, які разом з поляками зупинили більшовицький наступ у Варшавській битві. День Польського війська також був відзначений у Києві. Посол Польщі Бартош Ціхоцький поклав квіти до могил польських солдатів на київських кладовищах, а також на польському військовому цвинтарі в Биківні. | 1 |
17.08.2021 | Польща надіслала до України надлишкові вакцини проти коронавірусу за ціною закупівлі. | 1 |
24.08.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда та Президент України Володимир Зеленський провели двосторонню зустріч в рамках «Кримської платформи». | 3 |
24.08.2021 | Литовсько-польсько-українська бригада взяла участь в параді військ до Дня Незалежності України у Києві. | 1 |
24.08.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда відвідав святковий парад у Києві, під час якого в небі над столицею пролетіли багатоцільові винищувачі F-16 ВПС Польщі. | 1 |
25.08.2021 | Європарламентар від Польщі Анна Фотига завершила свій візит до України покладанням квітів на цвинтарі у Биківні, де поховані поляки та українці вбиті НКВС у 1937-1938 роках та під час Другої світової війни. | 1 |
26.08.2021 | Польсько-Українська Господарча Палата провела економічний форум у Варшаві, де обговорювали спільні польсько-українські економічні виклики разом з польськими представниками. | 1 |
30.08.2021 | Відділ з економічних питань Посольства України у Польщі взяв участь у газовому саміті «Тримор‘я – Україна». Крім того, польська нафтогазова компанія «PGNiG» підписала інвестиційну угоду з групою «Енергетичні ресурси України» про спільний проект розвідки та видобутку природного газу в Україні. В межах цієї угоди, польська сторона придбає 85% акцій українського «Карпатгазвидобування». | 2 |
03.09.2021 | У польському Мальговіце, що на кордоні з Львівською областю, розпочалось будівництво прикордонного автомобільного переходу, на якому Польща і Україна проводитимуть спільні перевірки. | 1 |
04.09.2021 | За сприяння Українського інституту був проведений музичний фестиваль «Дні української музики» у Варшаві. | 1 |
05.09.2021 | За сприяння Посольства України в Польщі, Український Інститут спільно з фестивалями «Джаз на Дніпрі» та «Щецин Джаз» організував концерт «Focus on Ukraine — Danylo Vinarikov Ensamble» у польському місті Щецин. | 1 |
07.09.2021 | У рамках Економічного форуму в польському місті Карпач відбулась міжнародна конференція «Європа Карпат». Україну представили народні депутати. Крім того, відеозвернення до учасників дискусії надіслав Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. | 1 |
07.09.2021 | «Укроборонпром» представив досягнення українських зброярів на Міжнародній виставці оборонної промисловості у польському місті Кельце. | 1 |
09.09.2021 | Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. | 2 |
10.09.2021 | У Любліні вперше відбувся футбольний Кубок 30-річчя Незалежності України, у якому взяли участь українські команди з різних міст Польщі. | 1 |
14.09.2021 | У Варшаві відбулась зустріч представників українсько-польської робочої групи архівістів та істориків, де завдяки співпраці Служби безпеки України, польського Інституту національної пам’яті та Національної академії наук України було опрацьовано низку архівних документів комуністичних спецслужб. | 1 |
16.09.2021 | Колишнього керівника російської криптовалютної біржі «WEX», яку звинувачують зокрема у відмиванні кремлівських грошей задля фінансування війни на Донбасі, затримали у Варшаві. | 1 |
17.09.2021 | В рамках міжнародної економічної конференції «Черга на Польщу» Ігор Баранецький, радник та керівник економічного відділу українського посольства в Польщі, презентував роль України у забезпеченні логістики товаропотоків між Китаєм і ЄС, а також розвитку транспортних коридорів, у т.ч. коридору «Одеса-Гданськ», та ефективного поєднання Каспійського, Чорного і Балтійського морів через територію України. | 1 |
20.09.2021 | Між польським містом Лодзь і Києвом було встановлене регулярне авіасполучення. | 1 |
21.09.2021 | На Львівщині розпочались міжнародні військові навчання «Rapid Trident – 2021» за участі зокрема польських військових, а також спільної Литовсько-Польсько-Української бригади. | 1 |
24.09.2021 | У Варшаві відбулось засідання Партнерства для трансатлантичної співпраці з питань енергетики та клімату за участі міністра енергетики України Германа Галущенка. Український міністр наголосив зокрема на фокусі співробітництва з країнами Центральної та Східної Європи. | 1 |
24.09.2021 | У Міжнародному культурному центрі в Кракові відбулась виставка творів мистецтв “Україна. Взаємні погляди» присвячена польсько-українським відносинам. Виставка була організована польською стороною спільно з Національним музеєм мистецтв України. | 1 |
24.09.2021 | За участі польського посла в Україні Бартоша Ціхоцького у Яремче пройшли чергові українсько-польські зустрічі „Вільні з вільними, рівні з рівними…”. | 1 |
Баланс балів:
Позитивні: 46
Негативні: 2
Баланс: 44
Інформаційний фон | ||
Дата | Подія | Бали |
30.06.2021 | Польський міністр закордонних справ Збігнев Рау заявив, що Польща готова брати участь у підтримці дефіциту оборонного потенціалу України, який виник внаслідок реалізації Північного потоку-2. | 1 |
11.07.2021 | Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у своїй промові щодо річниці Волинської трагедії переказав згадки його матері, що проживала у той час в Івано-Франківську, та заявив, що «найбільшим був страх перед українськими вбивцями, які вбивали по звірячому і особливо жорстоко», згадавши перед цим радянський та нацистський окупаційні режими. | -2 |
11.07.2021 | Голова польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек опублікував лист з приводу річниці Волинської трагедії, у якому висловив сподівання на майбутнє примирення поляків та українців. | 1 |
11.07.2021 | Президент Польщі Анджей у своїй промові щодо річниці Волинської трагедії згадав про «злочини українських націоналістів», але і закликав до розбудови добрих відносин з Україною та її народом. | 1 |
11.07.2021 | Представники Посольства України в Польщі вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії. | 1 |
15.07.2021 | Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау під час наради ОБСЄ у Відні заявив, що вирішення ситуації в Україні та відновлення її територіальної цілісності — це один з найважливіших викликів безпеці у Європі, і Польща буде цьому сприяти. | 1 |
20.07.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця заявив, що наразі Польща і Україна співпрацюють з метою укладення нової угоди між про працевлаштування і соціальне забезпечення українських трудових мігрантів. | 1 |
21.07.2021 | Міністри закордонних справ України та Польщі оприлюднили спільну заяву щодо будівництва Північного потоку-2. Сторони визнали спільну загрозу безпеці внаслідок завершення будівництва газогону. | 1 |
28.07.2021 | Міністри закордонних справ України, Литви та Польщі випустили спільний відеоролик до першої річниці утворення «Люблінського трикутника». Сторони запевнили у продовженні та поглибленні співпраці і протистоянню спільним загрозам у майбутньому. | 1 |
03.08.2021 | Керівники Комісій закордонних справ парламентів України та Польщі, а також Балтійських країн, Ірландії, Великої Британії та США у спільній заяві висловили стурбованість рішенням США та Німеччини щодо добудови Північного потоку-2. | 1 |
06.08.2021 | Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький дав коментар польському виданню «Енергетика 24» з приводу придбання польською державною компанію «PGNiG» української видобувної компанії «Карпатигазвидобування». | 1 |
06.08.2021 | Впливове польське тематичне видання «Stock Market» оприлюднило статтю, присвячену перспективам зростання акцій українських агропромислових гігантів «Астарта» і «Кернел» на Варшавській фондовій біржі. Аналітики відзначили сприятливу кон’юнктуру, розвиток ринку землі в Україні та ефективні інвестиційні програми українських агрохолдингів. | 1 |
11.08.2021 | Міністерство закордонних справ Польщі позитивно оцінило українську ініціативу «Кримської платформи» та висловило сподівання, що вона стане майданчиком постійного тиску на Росію до відновлення територіальної цілісності України. | 1 |
13.08.2021 | Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив що МЗС України сприяє розширенню діяльності польського нафтового концерну «ORLEN» на території України. За повідомленням МЗС, керівництво польського концерну відвідало Україну та мало предметні розмови з українськими чиновниками. | 1 |
13.08.2021 | У польському місті Влоцлавек семеро поляків здійснили напад на українця. Посольство України в Польщі відреагувало і повідомило про звернення до місцевих правоохоронців щодо роз’яснення ситуації. | -1 |
24.08.2021 | Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау привітав Україну з Днем Незалежності. | 1 |
24.08.2021 | Віцеспікер польського Парламенту Малгожата Гошєвська привітала Україну з Днем Незалежності. | 1 |
25.08.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю польському телеканалу «TVP INFO» говорячи про Україну заявив, що «ситуація, коли хтось, після Другої світової війни, насильно змінює кордони в Європі і це ще й поблизу Польщі, є чимось, що поляки ніколи не зможуть прийняти». Він підкреслив, що Україна — це «добрий сусід», з яким Польща мусить створити «якнайкраще майбутнє», а наразі найголовніше — пам’ятати про проблеми Києва на міжнародній арені. Щодо «історичного питання», польський президент заявив, що українці справді зробили «багато лиха» полякам під час Другої Світової війни, але і українці «теж мають претензії до поляків», а ця проблема є двосторонньою і мусить бути вирішеною так, як була вирішена з німцями. | 2 |
31.08.2021 | Заступник міністра закордонних справ України надав інтерв’ю популярній польській газеті «Dziennik. Gazeta prawna». Український чиновник прокоментував результати проведення Кримської платформи, ситуацію на Донбасі, польсько-українські відносини, кризу на білорусько-польському кордоні та будівництво Північного потоку. | 1 |
03.09.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця заявив, що українське посольство направить ноту МЗС Польщі з прохання неупередженого слідства та інформування української сторони щодо смерті українця після жорстокого затримання польськими правоохоронцями. | -1 |
07.09.2021 | За словами католицького єпископа, заступник Міністра культури України Олександра Ткаченка на пропозицію залучення іноземних інвестицій у реконструкцію Костелу Святого Миколая відповів, що «нехай він краще завалиться, ніж його мають відбудувати поляки». | -1 |
09.09.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця надав інтерв’ю польському радіоканалу wnet.fm, в якому, серед іншого, говорив про українсько-польські відносини та «Кримську платформу». | 1 |
12.09.2021 | Посол України в Польщі Андрій Дещиця в інтерв’ю українському держтелеканалу «Дом» заявив про необхідність будівництва спільних із Польщею газопроводів з метою постачання газу з Норвегії та з польських терміналів скрапленого газу. | 1 |
21.09.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на 76-й сесії Генасамблеї ООН розкритикував «заможний Захід» за будівництво Північного потоку у той час, як «український народ драматично бореться за свою незалежність», згадавши про війну на сході та 13 тисяч загиблих українців. Крім того, польський президент дорікнув, що лідери країн, що побудували Північний потік, не відвідали і саміт Кримської платформи у серпні. | 2 |
21.09.2021 | МЗС Польщі оприлюднило заяву, в якій визнало проведення Росією виборів у Криму незаконним, а також висловило підтримку територіальній цілісності України. | 1 |
22.09.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда та Президент України Володимир Зеленський опублікували спільну статтю у французькому виданні «Le Figaro». У статті Польща визнає спільні безпекові та енергетичні загрози — агресію Росії на Сході України та Північний потік-2. Крім того, президенти згадали і про новий формат відносин спільно з Литвою — Люблінський трикутник. Польща також визнала бажання бачити України у ЄС та НАТО. | 2 |
23.09.2021 | Президент Польщі Анджей Дуда під час виступу на саміті «Кримської платформи» назвав українців братами та підтвердив невизнання анексії Криму Росією. Крім того, разом з іншими учасниками саміту, польський президент підписав спільну декларацію про підтримку територіальної цілісності України. | 2 |
Разом | 22 | |
Позитивні бали | 29 | |
Негативні бали | 7 |
Прогноз на найближчі місяці
Співпраця у енергетичній галузі між Україною та Польщею вийшла на помітно глибший рівень. Причина — «Північний потік-2». У третьому кварталі внаслідок завершення будівництва «Північного потоку-2», і Польща і Україна, як держави-транзитери, однаково втрачають свої позиції на зовнішньополітичній арені. Крім того, проти Варшави «зіграла» не тільки Росія, а і її партнери по ЄС та НАТО — Німеччина та США. У аналогічній ситуації опинився і Київ, лише зі значно меншим рівнем взаємозв’язків із Заходом. Цим і пояснюється стрімке поглиблення польсько-українських відносин.
На політичній арені, посилюючи переговорні позиції один одного, обидві сторони намагаються отримати від Заходу щораз більших компенсацій. А у практичній площині — організувати проекти, що посилять їх енергонезалежність.
Активізація у двох інших вимірах — безпековому та геополітичному — пояснюється декількома факторами. По-перше, це посилення нелегальної міграції із Білорусі, а також загальне несприйняття обома державами режиму Лукашенка. По-друге, це продовження конфронтації України та Росії, а також продовження російського інформаційного тиску на регіон. Самі ці фактори, на додачу до «Північного потоку-2», були найбільш обговорюваними під час зустрічей в рамках «Люблінського трикутника», інтенсивність яких також посилилась під час третього кварталу.
І, нарешті, на найбільш непевному полі польсько-українських взаємовідносин — історичній проблематиці — можна очікувати, якщо не примирення, то хоча б охолодження негативних емоцій. Наразі прогрес полягає у заявленому поляками бажанні до примирення, та у намаганні української сторони долучитись до вшанування жертв Волинської трагедії. Крім того, і Київ і Варшава шукають, і вже знайшли, чимало історичних моментів, де вони знаходяться по одну сторону або здатні порозумітись.
Таким чином, у третьому кварталі «кількість» розпочала перетворюватись у «якість». У наступному кварталі проблеми «Північного потоку-2», російської агресії та нелегальних мігрантів з Білорусі, очевидно, не зникнуть. Це означає, що українсько-польські відносини залишаться стабільними.
Але, чи вони продовжать якісно поглиблюватись, залежить від двох факторів. По-перше, за словами посла Бартоша Ціхоцького, Польща очікуватиме від української влади виконання взятих на себе зобов’язань, зокрема, в енергетичній галузі. Адже в минулі роки подібні досягнуті успіхи перекреслювались «раптовими» змінами українського законодавства. По-друге, і Польща, і Україна відзначатимуть декілька свят, під час яких традиційно посилюються історичні суперечки — День Незалежності Польщі, День Захисника України та інші. Тому, від здатності втриматись від «історичних» провокацій залежатиме, чи сторонам вдасться і надалі якісно поліпшувати взаємовідносини.
В іншому випадку, ситуація може деградувати до стану першого кварталу 2021-го року.
Україна та Угорщина
Відносини України з Угорщиною у 3 кварталі 2021 року вже традиційно розвивались навколо прав угорської нацменшини в Україні: сторони продовжували обговорювати це питання як в рамках різних двосторонніх консультацій, так і на міжнародному рівні. Останній формат, як завжди, активно використовувався Будапештом: представники угорської влади неодноразово підіймали питання обмеження прав угорської нацменшини в Україні на міжнародній арені.
Утім, наприкінці даного кварталу забезпечення прав етнічних угорців відійшло на другий план через угоду Угорщини з Росією про постачання газу в обхід України (угода набула чинності 1 жовтня). З 27 вересня, коли Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив цю домовленість, відносини України з Угорщиною значно погіршились: Україна почала висловлювати обурення через порушення її національних інтересів, натомість Угорщина звинуватила Київ у спробі порушення її суверенітету.
Тож попри певну позитивну динаміку, яка спостерігалась з початку 3 кварталу 2021 року, з кінця вересня угорсько-українські відносини перебувають у досить напруженому стані. Угода, укладена Угорщиною з Росією, фактично перекреслила ті позитивні здобутки, які вдалось досягти напередодні. Утім, і ці позитивні здобутки — були радше обережним оптимізмом, а не вагомим налагодженням відносин.
У зв’язку з цим, варто відзначити відмінність позицій Києва та Будапешту, що спостерігається вже тривалий час: Київ неодноразово заявляв про те, що готовий розвивати співпрацю, йти на компроміси, шукати шляхи розв’язання гострих питань попри всі розбіжності та за умови, якщо це не порушує національні інтереси держави. Натомість Будапешт зайняв дещо протилежну позицію: попри демонстрування бажання налагодити відносини та розв’язати ключові суперечливі питання у двосторонньому форматі, Угорщина не впускає можливості звинуватити Україну в порушенні прав угорської нацменшини на міжнародному рівні.
Динаміка відносин Угорщини з Україною в 3 кварталі 2021 року не лише сповільнилась, а й погіршилась більшою мірою з огляду на нещодавній скандал щодо угорсько-російської угоди про постачання газу в обхід України.
Якщо порівнювати баланс балів, то за 1 квартал 2021 року вони були негативними -5, у 2 кварталі спостерігався обережний оптимізм та інтенсифікація контактів, тож баланс зріс до +16. А кількість позитивних та негативних тенденцій у 3 кварталі був майже однаковий, тому баланс фактично дорівнює нулю. Проте варто відзначити, що більшість негативних балів було отримано саме наприкінці вересня, з укладанням угорсько-російського контракту. Перед цим — сторони вели переговори у різних форматах, працювали над розв’язанням спірних питань та посилювали співпрацю на різних рівнях. Утім, питання захисту прав угорської нацменшини стало вже наскрізним у двосторонніх відносинах країн. Тож воно систематично підіймалось Будапештом навіть попри позитивні здобутки.
Ключовими подіями цього кварталу можна вважати візит президента Угорщини Яноша Адера на святкування 30-річчя відновлення незалежності України; візит Міністра закордонних справ Петера Сійярто в Україну, зокрема відвідування ним зони бойових дій; та газовий контракт Угорщини з Росією. Серед головних тенденцій у політичній сфері варто виділити наступні:
- По-перше, варто відзначити позицію Угорщини щодо України. Угорщина постійно заявляє про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Але водночас після такої підтримки зазвичай слідує критика України за порушення прав угорської нацменшини. Це ж й систематично відбувалось в 3 кварталі 2021 року. Наприклад, візит президента Яноша Адера на 30-річчя відновлення незалежності та взяття участі в саміті Кримської платформи — позитивний факт. Утім, виступаючи на саміті Кримської платформи, Адер не лише висловив підтримку суверенітету України, але й згадав про проблеми угорського населення в Україні. Це ж стосується угорсько-російського контракту: хоч Угорщина декларативно засуджує анексію Криму та вторгнення Росії на Схід України, вона дедалі більше продовжує співпрацю з Росією, дбаючи про власні національні інтереси, а на критику цієї угоди Україною відповідає гостро.
- По-друге, варто відзначити систематичні переговори України та Угорщини в різних форматах та на різних рівнях, частими є зустрічі міністрів закордонних справ обох країн. І хоч в умовах багаторічної напруженості у відносинах навіть такі кроки вже є позитивним зрушенням, сторони все ще далеко знаходяться від вирішення найбільш ключового питання — прав угорської нацменшини в Україні.
- По-третє, варто відзначити вже незмінну позицію України щодо Угорщини: Київ готовий йти назустріч та шукати компроміси, але якщо порушуються його національні інтереси — це стає принциповим питанням. Ця позиція неодноразово озвучувалась Дмитром Кулебою, зокрема після підписання угорсько-російського контракту.
- По-четверте, варто відзначити фінансову підтримку Угорщиною України. Зокрема фінансові інвестиції вкладаються у розвиток Закарпаття. Окрім цього, Будапешт проводить вакцинацію жителів України, передає ШВЛ-апарати, допомагає людям, які постраждали внаслідок бойових дій, реставрує певні об’єкти на Закарпатті та інше. Про всі ці допомоги угорська влада згадала після висловлення Україною обурення через підписання контракту з Угорщиною. Петер Сійярто заявив, що цей крок є недружнім після численної допомоги Угорщини Україні.
- По-п’яте, гострим питанням залишається діяльність сайту “Миротворець”, а також заборона в’їзду до України певним угорським посадовцям. Перше питання Угорщина неодноразово підіймала як в рамках двосторонніх переговорів, так і на міжнародній арені.
Що стосується економічної співпраці, в 3 кварталі 2021 року не було укладено або обговорено жодних важливих договорів про економічну співпрацю. Згідно зі статистичними даними Держстату за січень-липень 2021 року, експорт з Угорщини становив 896315,5 тис. дол. США (у порівнянні з аналогічним періодном 2020 року становить 127,3%), імпорт — 972392,5 тис.дол. США (у порівнянні з цим же періодом 2020 року — 133,5%). Сальдо — негативне (-76077,1 тис. дол. США).
За січень-липень 2021 року головними експортними товарами стали електричнi машини (554 832,2 тис. дол. США, 140,2% до вiдповідного перiоду попереднього року); палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (68 335,7 тис. дол. США, 68,3% до вiдповідного перiоду попереднього року); деревина і вироби з деревини (57 528,5 тис. дол. США, 140,7% до вiдповідного перiоду попереднього року); руди, шлаки і зола (41 920,6 тис. дол. США, 206,1% до вiдповідного перiоду попереднього року); чорнi метали (23 638,7 тис. дол. США, 213,6% до вiдповідного перiоду попереднього року).
В топ-5 товарів імпорту увійшли електричнi машини (214 490,8 тис. дол. США, 137,1% до вiдповідного перiоду попереднього року); палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (165 778,7 тис. дол. США, 100,7% до вiдповідного перiоду попереднього року); засоби наземного транспорту крім залізничного (157 966,5 тис. дол. США, 321,1% до вiдповідного перiоду попереднього року); пластмаси, полімерні матеріали (79 630,8 тис. дол. США, 135,3% до вiдповідного перiоду попереднього року); фармацевтична продукція (42 484,0 тис. дол. США, 97,3% до вiдповідного перiоду попереднього року).
Крім того, завдяки розслідуванням українських журналістів, стало відомо про загальну суму грантів, виділених Угорщиною на Закарпаття: з 2011 по 2020 роки регіон отримав майже 36 млрд форинтів допомоги (понад 3 млрд грн або 115 млн євро). І протягом 3 квартал 2021 року були інвестиції, наприклад, фінансова допомогла Угорщини у будівництво пішохідного моста у Львівській області та ремонт сцени театру в Ужгороді за 450 тис. євро. Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар прокоментував дане розслідування українських журналістів, заявивши, що Україна не проти такої допомоги, але Угорщина повинна надавати повні дані про всі проєкти, які вона реалізує та у які вкладає кошти на Закарпатті. Наразі українська влада володіє не повною інформацією про цю допомогу.
Культурна співпраця Угорщини та України залишається на низькому рівні: за 3 квартал 2021 року культурні події організовувались більшою мірою за підтримки Посольства України в Угорщині для української діаспори. Натомість масштабних міжнародних культурних заходів, окрім спортивного змагання в Угорщині, не відбулось.
Дата | Подія | Бал |
Липень | ||
05.07.
|
Угорщина почала вакцинацію осіб, які мешкають вздовж кордонів з Угорщиною, незалежно від того, є вони особами угорської чи іншої національності. | +1 |
13.07. | Станом на 13 липня було відомо понад 1000 мешканців Закарпатської області, які вже скористалися пропозицією Угорщини безкоштовно отримати щеплення. | +1 |
08.07. | Конференція спільного українсько-угорсько-словацького проєкту «GreenWheels», який реалізується у рамках програми транскордонного співробітництва ЄС Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія 2014-2020. | +1 |
12.07. | Посол України в Угорщині Любов Непоп вручила угорському меценату Міклошу Інанчі Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня за визначний внесок у розвиток українсько-угорських відносин. | +1 |
12.07. | В Угорщині розпочався Перший міжнародний кубок кадетів (змагання з військово-прикладних видів спорту), у якому беруть участь 30 команд із п’яти країн: Угорщини, України, Румунії, Чехії та Сербії. | +1 |
14.07.
|
Під час візиту заступника керівника Офісу президента України Ігоря Жовкви до Угорщини разом з радником прем’єр-міністра Угорщини Яношем Баллою вони обговорили двосторонню декларацію про визнання європейської перспективи України. | +1 |
19.07. | Депутата Ужгородської міськради від партії «Слуга народу» Володимира Мильо внесли до бази «Миротворця» через громадянство Угорщини. | -1 |
22.07. | Візит Петера Сійярто до Києва. Дмитро Кулеба та Петер Сійярто підписали міжурядову угоду про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені, а також Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері дипломатичної підготовки. | +1 |
22.07. | В рамках візиту глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до України угорська делегація привезла 10 апаратів ШВЛ, переданих по лінії НАТО. | +1 |
22.07. | У Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну. А Україна, своєю чергою, надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі в Закарпатській області. | +1 |
31.07. | Голова української частини Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин Василь Боднар провів онлайн-консультації з Головою угорської частини цієї Комісії Ференцом Калмаром. Домовились сприяти забезпеченню прав угорської нацменшини в Україні та української в Угорщині. | +1 |
Серпень | ||
22.08. | Вісім етнічних угорських громадських діячів у Закарпатській області були відзначені високими державними нагородами Угорщини. | +1 |
23.08. | Візит президента Угорщини Яноша Адера на Кримську платформу. Він заявив, що Угорщина розділяє біль України у зв’язку з анексією Криму, оскільки на власному досвіді переконалася, як зовнішні сили свавільно перекреслюють кордони в Європі. Він додав, що Угорщина непохитно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та зусилля з мирного врегулювання конфлікту на Сході. | +3 |
24.08. | Після закінчення першого саміту Кримської платформи Президент України Володимир Зеленський нагородив Президента Угорщини Яноша Адера орденом князя Ярослава Мудрого І ступеня. | +1 |
25.08. | З нагоди 30-річчя відновлення Незалежності України, в Угорщині в кольорах українського прапора засвітився Рибальський бастіон Будайської фортеці, водонапірна башта в Шіофоку, а також Посольство України в Угорщині. | +1 |
25.08. | В Угорщині був проведений захід, приурочений до Дня пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. На заході була присутня Заступник мера м. Ніртелек др.Аніко Такач. | +1 |
27.08. | За підтримки Угорщини у Львівській області був збудований пішохідний міст, що веде до гробниці Великого князя Святослава. | +1 |
Вересень | ||
06.09. | Угорщина відремонтувала сцену театру в Ужгороді за 450 тис. євро. | +1 |
09.09. | Презентація пілотного проекту із запуску електронної черги для вантажного транспорту з метою боротьби із чергами на українсько-угорському та українсько-словацькому кордонах. | +1 |
09.09. | В Угорщині у середній школі ім. Шомоді Режьо у Кішварді розпочали викладати українську мову. | +1 |
13.09. | Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час зустрічі в Будапешті з віцепрем’єр-міністром Угорщини Жолтом Шем’єном домовився про те, що угорський уряд виділить українцям землю в Будапешті для будівництва храму, школи та дитячого садка. | +1 |
21.09. | В м. Ужгород відбулося третє засідання українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти. | +1 |
21.09. | Україна та Угорщина провели зустріч співголів комісії з питань забезпечення прав національних меншин. За словами Василя Боднара, обидві сторони демонстрували “конструктив, націленість на результат”. | +1 |
22.09. | В онлайн-форматі відбулися українсько-угорські консультації на рівні експертів з метою опрацювання проєкту протоколу та підготовки чергового засідання українсько-угорської Змішаної Комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва. | +1 |
23.09. | Україна не дозволила в’їзд депутату парламенту Угорщини Лорінцу Ночо, який, за його словами, він віз гуманітарну допомогу на Закарпаття й планував відвідати кілька населених пунктів регіону. Йому повідомили про заборону в’їзду на 3 роки. У Раді Європи Лорінц Ночо неодноразово критикував український закон про освіту. | -1 |
23.09. | Відбулись онлайн-переговори між Державним агентством з розвитку туризму України та Угорським туристичним агентством. | +1 |
27.09. | Презентація книги міжнародного редактора угорського телеканалу АТV І. Епер’єші та українського репортера О. Качури «Уривки війни: Книга про долі з фронту», виданої угорською мовою у листопаді 2019 року угорським виданням «Кошут» (Kossuth Kiadó). Під час презентації також було представлено книги українських авторів. | +1 |
27.09. | Петер Сійярто заявив, що Угорщина домовилася з Росією про постачання газу в обхід України (угода набула чинності 1 жовтня). Новий контракт розрахований на 15 років з можливістю перегляду умов за 10 років. Відповідно до угоди, Угорщина буде отримувати по 4,5 млрд кубометрів газу на рік. 3,5 млрд – через Сербію по газопроводу «Турецький потік», а один мільярд – через Австрію. Досі російський газ Угорщина здебільшого отримувала транзитом через територію України. | -2 |
27.09. | Міністерство закордонних справ України ініціювало перенесення засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва через рішення Угорщини підписати новий довгостроковий контракт з російським “Газпромом” на постачання газу в обхід України. | -2 |
28.09. | МЗС Угорщини й України взаємно викликали послів через газовий конфлікт. Угорщина звинуватила Україну в спробі порушити її суверенітет. | -2 |
29.09. | Україна на три роки заборонила в’їзд Депутату керівної партії Угорщини “Фідес” Аттілі Тілкі через втручання у внутрішні справи країни. | -1 |
01.10. | Російський «Газпром» з 1 жовтня зупинив транзит природного газу територією України у напрямку Угорщини. | -3 |
Баланс балів
Позитивні: 26
Негативні: -12
Баланс: 14
Інформаційний фон | ||
Дата | Подія | Бали |
Липень | ||
06.07. | Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто на форумі “Україна 30. Міжнародна політика” заявив: Угорщина не проти майбутньої європейської інтеграції України, але спершу повинні євроінтегруватись країни Західних Балкан. | -1 |
07.07. | Зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто на полях 4-ої Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, що проходить у Вільнюсі. Кулеба заявив, що вони “обговорили розвиток українсько-угорських відносин у дусі взаємної поваги та довіри”, а також додав, що буде “радий вітати Петера за кілька тижнів під час його візиту до Києва та на Донбас у якості голови Комітету міністрів Ради Європи”. | +1 |
07.07. | Натомість Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час свого виступу на Конференції реформ у Вільнюсі попросив “повернути угорцям права, які вони мали до змін до законодавства – використання мови в освітній сфері, як це було раніше, та використання рідної мови у медіа, культурі та публічній адміністрації”, а також заявив, що Угорщина сподівається на закриття сайту “Миротворець”.
Крім того, він додав, що Будапешт продовжить кампанію вакцинації в Закарпатській області, а також ще раз допоможе українським дітям, чиї батьки постраждали від бойових дій на сході частині країни. |
-2 |
09.07. | Закарпаття у період з 2011 по 2020 роки отримало від угорського уряду майже 36 млрд форинтів допомоги, що становить понад 3 млрд грн або 115 млн євро – про це повідомляють журналісти-розслідувачі програми «Схеми». | +1 |
12.07. | Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар прокоментував вищезазначене: Україна не проти угорської допомоги Закарпаттю, але якщо “партнери надаватимуть нам повну інформацію про всі програми і проєкти, які вони реалізують в Україні. Частину інформації ми отримали, але вона неповна”. | -1 |
15.07. | Публікація в угорському виданні про те, що “суперечливий мовний закон України був визнаний Конституційним судом країни конституційним”. Законодавство у цій новині було визнано таким, що дискримінує угорські меншини. | -1 |
21.07. | Голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков заявив, що обмін інформацією про кількість мешканців Закарпаття, які отримали щеплення від Covid-19 в Угорщині, не налагоджений. | -1 |
22.07.
|
Під час візиту в Україну, Петер Сійярто як міністр закордонних справ Угорщини та голова Ради Європи заявив, що вони прагнуть сприяти мирному врегулюванню конфлікту, а також реалізації Мінських домовленостей.
Він також додав, що Угорщина зацікавлена у мирній і стабільній Україні та підтримці добросусідських відносин і співпраці. |
+1 |
Серпень | ||
07.08. | Заступник міністра з інновацій та технологій Угорщини Тама Шанда заявив, що уряд підтримає угорські університети в Карпатському Басейні, зокрема університет в Берегово (Україна). | +1 |
17.08. | Інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорщині Любові Непоп для угорського видання “Budapest Times”. | +1 |
23.08. | Президент Угорщини Янош Адер, виступаючи на саміті Кримської платформи, висловив сподівання, що “Україна зможе забезпечити безпечне майбутнє для всіх своїх громадян, і що угорці зможуть почуватися в Україні як удома”. | -2 |
24.08. | Тісна, взаємовигідна співпраця з Росією – в інтересах Угорщини, заявив Петер Сійярто після переговорів із російським колегою Сергієм Лавровим. Відповідаючи на запитання щодо України, Сійярто водночас заявив про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, проте додав, що обмеження прав етнічних меншин є “неприпустимим”. | -1 |
26.08. | Петер Сійярто заявив, що етнічні угорці в Україні “продовжують стикатися з серйозними викликами”. | -1 |
Вересень | ||
27.09. | Заява МЗС України у зв’язку з підписанням Угорщини 27 вересня 2021 року нового довгострокового контракту з російським концерном «Газпром» на постачання газу в обхід України. | -1 |
28.09. | Дмитро Кулеба заявив про те, що Угорщина “завдала удару по українсько-угорських відносинах, виключивши український газопровід зі схеми постачання газу з Росії. Це удар, і ми будемо відповідати на нього відповідно, тому що тут не повинно бути ніякого жалю і ніяких співчуттів”. | -1 |
28.09. | Петер Сійярто прокоментував у Facebook реакцію України на підписання контракту з Угорщиною: «…рішення уряду України атакувати цю угоду через Єврокомісію глибоко обурює. Ми протестуємо проти спроби порушити наш суверенітет, ми викликали на сьогодні посла України в Міністерство закордонних справ». | -2 |
28.09. | Дмитро Кулеба закликав Угорщину “не розкручувати емоції” в кризовій ситуації, що виникла через рішення Угорщини підписати з угоду про транзит газу в обхід України. | -1 |
29.09. | Глава адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуляш заявив, що Угорщина має заблокувати переговори про вступ України до НАТО у відповідь на критику Києвом газової угоди між Будапештом і російським «Газпромом». | -1 |
29.09. | Міністр енергетики Герман Галущенко передав європейському комісару з питань енергетики Кадрі Сімсон позицію офіційного Києва щодо недавно підписаного контракту на поставки російського газу в Угорщину в обхід України. | -1 |
30.09. | Дмитро Кулеба заявив, що Україна готова продовжувати співпрацю з Угорщиною попри наявні розбіжності, але “якщо хтось робитиме щось, що не відповідає українським інтересам і буде бити по нас, ми будемо завжди бити у відповідь. Дипломатично, безумовно”. | -1 |
30.09. | Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розкритикував позицію України щодо газового контракту Угорщини, заявивши, що це справа лише Угорщини. | -1 |
Баланс балів
Позитивні: 5
Негативні: -19
Баланс: -14
Прогноз на найближчі місяці
Питання угорсько-російської угоди, укладеної на 15 років, ще довгий час залишатиметься наскрізним у відносинах України з Угорщиною. Зважаючи на це, можна очікувати зменшення динаміки двосторонніх контактів, перенесення запланованих зустрічей та переговорів, припинення розвитку співпраці в певних сферах. Для обох сторін це питання стало принциповим, тож вагомі кроки назустріч один одному досить малоймовірні.
Це загострення ще більше стимулюватиме Угорщину підіймати питання захисту прав угорської нацменшини в Україні в рамках міжнародних організацій та форумів. Тож варто очікувати продовження блокування Угорщиною переговори про вступ України до НАТО, критику України за недотримання прав етнічних угорців, а також вже систематичну критику сайту “Миротворець”, куди час від часу потрапляють угорські посадовці.
Оскільки протягом цього кварталу не велись переговори про можливе укладання великого економічного контракту, а також знову зважаючи на погіршення двосторонніх відносин, значного посилення співпраці у сфері економіки не відбудеться.
Те ж стосується культурної співпраці: культурні події в Угорщині проводяться більшою мірою лише для діаспори за підтримки України. Масштабні культурні проєкти не реалізовуються.
Україна та Росія
У третьому кварталі 2021 року найбільше уваги привертала до себе військова сфера. На навчання “Sea Breeze” Росія на рівні свого зовнішньополітичного відомства реагувала досить нервово, а перед початком навчань вивела в море весь Чорноморський флот.
Як ми прогнозували в аналізі за попередній квартал, Росія вкотре влаштувала військові провокації безпосередньо під час навчань. 10.07.2021 російський корабель впритул підійшов до американського есмінця. Одночасно в небі з’явився російський винищувач, але після цих маневрів російська техніка попрямувала до анексованого Криму.
02.09.2021 під час засідання Постійної ради ОБСЄ Росія оголосила, що відмовиться продовжити мандат місії ОБСЄ на прикордонних пунктах “Гуково” та “Донецьк” (РФ).
Серія військових навчань, запланованих РФ цього року, продовжилася спільними російсько-білоруськими навчаннями “Захід-2021” у середині вересня. Росією та Білоруссю відпрацьовувався сценарій відбиття агресії проти Союзної держави. Таким чином, до кордонів України вкотре було стягнуто військову техніку – і знову під приводом “навчань для відпрацювання протидії зовнішньої агресії”.
Наприкінці вересня в Україні проходили стратегічні командно-штабні навчання “Об’єднані зусилля-2021”. До навчання залучені військові підрозділи 15 країн, серед них – 11 країн-членів НАТО та 4 країни-партнери. Крім того, в навчаннях брала участь група експертів Стратегічного командування НАТО з операцій.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний своєю директивою зняв усі обмеження на відкриття вогню у відповідь на лінії розмежування на сході України. Таким чином, військовослужбовцям ООС не потрібно зв’язуватися з вищим керівництвом, щоби придушити вогневу активність противника. Це повідомлення зустріло вкрай емоційну реакцію як із боку РФ, і підконтрольних їй бойовиків. Росія, яка наполягала на републікації Міністерством оборони України додаткових заходів щодо припинення вогню від 22.07.2020, погоджених у ТКГ, вважає цю заяву Залужного свідченням про порушення цієї домовленості. При цьому, як і раніше, першими про це заявляють не представники Росії, а підконтрольні їй НВФ ОРДЛО.
Активності в дипломатичній сфері також показали певні тенденції до ескалації: і це було цілком передбачувано з огляду на заздалегідь відомі плани сторін – проведення саміту Кримської платформи та незаконне проведення виборів до Держдуми до ОРДЛО.
23 серпня у Києві відбувся саміт Кримської платформи, який має стати головним міжнародним майданчиком для повернення питання Криму до порядку денного та для вироблення рішень, які б дозволили наблизити деокупацію півострова. На саміт прибуло 46 делегацій (на різних рівнях – від послів до глав держав). У Росії цей захід назвали ” чистої води популізмом ” . Спікер МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Росія має намір розглядати участь у саміті окремих країн та організацій як “посягання на територіальну цілісність Росії”. Крім цього, російська сторона вкотре спробувала заявити, що “питання Криму було закрите ще 2014 року”.
Але в тому, що стосувалося Донбасу, Росія не поспішала слідувати своїм же попереднім висловлюванням. Нескінченно повторюючи, що єдиною рамкою для вирішення конфлікту на сході України є Мінські угоди, і фіксуючи в російських урядових постановах, що ОРДЛО – частина України, Росія незаконно провела вибори до Держдуми 17-19 вересня із залученням жителів ОРДЛО. Формально голосування проходило за двома схемами: з виїздом до Ростовської області (аналогічно до незаконного голосування жителів ОРДЛО за поправки до Конституції РФ 2020 року), і за допомогою дистанційного електронного голосування. Щоправда, насправді для мешканців ОРДЛО це голосування не було дистанційним: люди приходили до так званих “інформаційних центрів”, відкритих на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, і голосували за допомогою комп’ютерів, встановлених на цих імпровізованих “дільницях”. Для участі в електронному голосуванні мешканцям ОРДЛО необхідно було отримати російські паспорти та страхові номери індивідуального особового рахунку (СНІЛЗ) – саме цей документ надає доступ до порталу “Держпослуги”, через які здійснюється голосування. Окупаційні адміністрації обіцяли тим, хто отримав цей документ, можливість претендувати на російські соціальні виплати. Але ця обіцянка вкотре виявилася брехнею: адже для отримання соціальних виплат необхідно мати реєстрацію на території Російської Федерації, яка в паспортах, що видаються жителям ОРДЛО, як і раніше, відсутня.
Голосування на виборах до Держдуми стало черговим подразником у і так поганих відносинах між державами. МЗС України засудило незаконну організацію та проведення виборів РФ на окупованих територіях.
В економічній сфері проявилися процеси, які йдуть урозріз із конфронтаційною риторикою на політичному рівні. Зокрема, суттєво пожвавилася торгівля між Україною та Росією. Так, наприклад, експорт із України за січень-серпень зріс більш ніж на 20%, а імпорт – на 13%. Враховуючи просідання за ключовими товарними групами (нафтопродукти, вугілля, газ), можна стверджувати, що імпорт товарів в Україну зріс завдяки несировинним групам. До таких відносяться, наприклад, машинокомплекти для автомобілів Лада, Кіа виробництва РФ. Фінальна збірка здійснюється на Запорізькому автозаводі. Аналогічна ситуація із машинокомплектами компанії ГАЗ. Таким чином, російські виробники успішно обходять заборону на постачання автомобільного транспорту.
З іншого боку, спостерігається явне зменшення частки РФ на українському ринку палива. Санкції, введені щодо групи компаній, пов’язаних із В. Медведчуком, стали одним із факторів, який уже до 3-го кварталу зменшив частку Росії в імпорті дизельного палива на 20%. Проте головною темою, як і раніше, залишається газ.
21 липня було досягнуто домовленості між США та Німеччиною щодо “Північного потоку-2”: відповідно до тексту, Німеччина має взяти участь у переговорах з Росією щодо продовження контракту на транзит газу через Україну, та вжити заходів, якщо Росія спробує використати СП-2 як зброю проти України. З 01.10.2021 зупинений транзит російського газу через Україну у напрямку Угорщини. Заявки на транспортування не надійшли, незважаючи на наявність контракту до кінця вересня 2022 року, повідомив “Оператор ГТС України”.
Дата | Подія | Бали |
07.07.2021 | Постачання російського дизельного палива в Україну скоротилося на 15% | -1 |
10.07.2021 | Провокації РФ під час Sea Breeze | -3 |
13.08.2021 | Продажі Лада в Україні зросли у 6 разів | 1 |
23.08.2021 | Саміт Кримської платформи | -1 * |
24.08 | ЄАЕК продовжило антидемпінові заходи щодо постачання феромарганцю з України | -1 |
01.08.2021 | Загальне зростання товарообігу з Росією | 1 |
02.09.2021 | Відмова Росії продовжувати мандат місії ОБСЄ на російсько-українському кордоні | -2 |
10.09.2021-16.09.2021 | Проведення Росією навчань “Захід-2021” | -2 |
17.09.2021-19.09.2021 | Незаконне проведення Росією виборів на окупованих територіях сходу України, АР Крим та м. Севастополь | -4 |
22.09.2021-30.09.2021 | Навчання “Об’єднані зусилля-2021” | -1 * |
*-оцінка даним подіям виставляється з точки зору впливу події на російсько-українські відносини, а не з точки зору важливості користі події для самої України
Баланс балів:
Негативні: 15,
Позитивні: 2
Баланс: 13
Інформаційний фон | ||
Дата | Подія | Бал |
12.07.2021 | Стаття Путіна “Про історичну єдність росіян та українців”
|
-2 |
13.07.2021 | Путін відповів на питання про статтю “Про історичну єдність росіян та українців” | -2 |
13.07.2021 | Інтерв’ю Дмитра Козака виданню Politique International | -1 |
17.09.2021 | Заява МЗС України щодо незаконного проведення виборів до Держдуми РФ на окупованих територіях сходу України, АР Крим та м. Севастополь | -1 * |
25.09.2021 | Інтерв’ю нового Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “Радіо Свобода” | -1 * |
28.09.2021 | Заява Пєскова про відмову від транзиту газу через Україну до Угорщини | -2 |
*-оцінка даним медіаприводам виставляється з точки зору впливу висловлювання на російсько-українські відносини, а не з точки зору важливості користі висловлювання для самої України
Прогноз на найближчі місяці.
Очевидно, наступного кварталу ми побачимо заяви РФ про те, що Україна нібито “не цікавиться” долями мешканців окупованих територій. Незаконні вибори додатково спровокували погіршення ситуації із захворюваністю на коронавірус. За будь-яких спроб України звернути увагу світу на той факт, що Росія байдуже ставиться до своїх зобов’язань як сторони, що окупує (населення ОРДЛО не отримує медичної допомоги в необхідному обсязі), РФ вкотре спробує говорити про те, що це “Україна не допомагає”.
В останньому кварталі 2021 року шантаж РФ газом досягне свого піку: причому він стосуватиметься не лише України (якій буде поставлена умова отримання транзиту в обмін на політичні зобов’язання, пов’язані з вектором розвитку країни), але й усієї Європи. Свідченням таких намірів РФ щодо України можуть бути репліки перших осіб РФ, у яких вони акцентують увагу, що транзит може бути нарощений – варто лише домовитися з РФ політично. Про це ж – програмні тексти Путіна та інтерв’ю Дмитра Козака: політичний тиск буде нерозривно переплетений з економічним. Ця тема неминуче порушуватиметься і в контексті гіпотетичних зустрічей глав двох держав.
Україна та Китай
Огляд двостороннього порядку денного.
Кінець другого кварталу ознаменувався двома великими інформаційними приводами в українсько-китайських відносинах:
- відкликання підпису Києва під багатосторонньою заявою в Раді з прав людини ООН у Женеві про становище з правами людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю;
- підписання угоди між Україною та КНР про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури.
У минулому випуску Київського меридіану ми писали, що західні ЗМІ та експерти встановлювали прямий зв’язок між цими двома подіями, а також вбачали «шантаж» з боку китайської сторони. Варто зазначити, станом на 30 вересня МЗС України так і не зробило офіційної заяви щодо відкликання підпису про що обіцяли 2 липня.
У ІІІ кварталі ц.р., серед найбільш важливих подій, які мають стратегічне значення та довгостроковий вплив на українсько-китайські відносини, була телефонна розмова В. Зеленського та Сі Цзіньпіна, а також відправлення першого прямого контейнерного потягу з України в Китай з експортним товаром.
Негативні матеріали ЗМІ в контексті співробітництва України та КНР пов’язані з візитом В. Зеленського в США та пошуком балансу та відстоювання українських національних інтересів у дипломатичній, політичній та економічній площині такого співробітництва.
В порівнянні з попереднім кварталом, баланс балів зменшився на 1, проте кількість позитивних та негативних згадок зросла на 4 та 5 відповідно. Зберігається тенденція позитивного інформаційного дискурсу на основі культурного, освітнього, наукового та торговельного обміну та співробітництва. Негативне тло, яке висвітлюється в ЗМІ, обумовлено питаннями ПАТ «Мотор Січ», «трикутником» США-Україна-Китай, а також невизначеністю позиції України у питаннях двостороннього співробітництва.
Основний фокус українського інформаційного поля у ІІІ кварталі був спрямований на візит В. Зеленського в США, проте протягом липня-вересня відбувався ряд значимих подій в українсько-китайських відносинах.
Зокрема, телефонна розмова В. Зеленського та Сі Цзіньпіна, яку можна розцінювати як перший крок у відновленні діалогу на високому рівні. Приводом для телефонної бесіди стали 100-річчя КПК і 10 річниця з підписання Спільної декларації про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР. Китай – наш перший торговий партнер, а також в кінці червня було підписано міжурядову угоду про співробітництво в сфері будівництва інфраструктури.
В ході бесіди, лідери країн висловили наміри подальшого поглиблення співпраці та реалізації потенціалу двосторонньої взаємодії в сфері торгівлі, інфраструктурних проектах, медицині (вакцинація, спільна боротьба з COVID-19), а також відкриття кордонів – безвізовий режим. Зокрема, зараз ведеться двостороння робота над угодою про безвізовий режим між Україною і Китаєм. Про це також заявляв на прес-конференції до десятиріччя стратегічної співпраці Посол КНР в Україні. Також Сі Цзіньпін зазначив, що ініціатива «Один пояс, один шлях» може сприяти співробітництву в реалізації інфраструктурних проектів, сільському господарстві та продовольстві, вантажних перевезеннях за допомогою поїздів Китай-Європа, науковий обмін.
На тлі телефонної розмови голів держав, укладення угоди між Україною та КНР про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури, відкликання підпису під багатосторонньою заявою в Раді з прав людини ООН загостри, а також невирішене питання з ПАТ «Мотор Січ» зросла занепокоєність з боку Заходу щодо можливого поглиблення українсько-китайських відносин.
У зв’язку з цим, протягом вересня тема українсько-китайського співробітництва активно обговорювалася в українських експертних колах. Зокрема, декілька аналітичних центрів представили дослідження, які присвячені економічній присутності КНР в Україні, можливостям і ризикам співпраці, а також питанням політичного і економічного вибору між Заходом і Китаєм [1],[2].
Підтвердженням слів Д. Кулеби щодо розвитку торговельних відносин є обсяг двосторонньої торгівля. За підсумками ІІ кварталу Китай залишається нашим найбільшим торговельним партнером України. За даними Державної служби статистики України, у період січень-липень 2021 року торговельний обіг товарів України з КНР становить 10,5 млрд дол. (14% зовнішньоторговельного обігу), зокрема експорт – 5 млрд дол., імпорт – 5,5 млрд дол.
В товарній структурі експорту переважає сировина:
- руди, шлаки і зола (2,2 млрд дол., 43,8% загального обсягу експорту в КНР);
- зернові культури (1,4 млрд дол., 28%);
- олії тваринні та рослинні (0,6 млрд дол., 12,3%);
- залишки і відходи харчової промисловості (0,3 млрд дол., 6,8%).
В Китаї зберігається попит на українську сільськогосподарську продукцію, зокрема в липні відправився п’ятий танкер з соняшниковою олією; квоти з кукурудзи в ЄС не були використані через перенаправлення зерна на китайський ринок; збільшився експорт кукурудзяного крохмалю в Китай. Експерти з АПК прогнозують конкуренцію між Україною та США за експорт кукурудзи на китайський ринок у 2021/22 маркетинговому році.
Структура імпорту з КНР така:
- електричні машини (1,4 млрд дол., 25,6% загального обсягу імпорту з КНР);
- реактори ядерні, коли, машини (1,1 млрд дол., 19,8%);
- засоби наземного транспорту (0,3 млрд дол., 5,1%);
- пластмаси, полімери і матеріали (0,2 млрд дол., 4,3%).
Залізнична логістика двосторонньої торгівлі продовжує розвиватися, так у липні-серпні прибули вантажні потяги Китай-Європа з імпортним товаром, а у вересні було відправлено перший прямий контейнерний потяг з України в Китай з експортним товаром – 43 контейнери з пиломатеріалами, 40 футів кожен.
Як і у попередньому кварталі, Посольство України в КНР бере активну участь у заходах з культурного обміну та налагоджує зв’язки з великими китайськими компаніями з середини Китаю. Серед визначних культурних заходів, які відбулися у вересні, це Пекінський міжнародний фестиваль. В рамках фестивалю на відкритті виступила перша леді України та було проведено тиждень українського кіно. За декілька днів до фестивалю Студія “Квартал 95” уклала договір на показ мультфільму “Гуллівер повертається” на 12 тис. екранах у КНР.
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
6.07 | Україна та Китай підписали угоду про співпрацю в галузі будівництва інфраструктури | +1 |
13.07 | Відбулася перша телефонна розмова Володимира Зеленського з Головою КНР Сі Цзіньпіном | +2 |
16.07 | АМКУ хоче впустити китайських виробників залізничних коліс на український ринок | +1 |
18.07 | П’ятий танкер з українським маслом відправився в Китай (пять танкеров с маслом отправлено из Черноморска в КНР) | +1 |
Серпень | ||
11.08 | Через дефіцит цукру і попиту на кукурудзу в Китаї Україна не закрила продовольчі квоти в ЄС | -1 |
12.08 | В Україну з Китаю відправили контейнерний поїзд за маршрутом через Владивосток | +1 |
13.08 | Китай став найбільшим торговельним партнером України | +1 |
29.08 | Прямий маршрут. Контейнерний поїзд вперше вирушив з китайського Чунцина до Києва | +1 |
Вересень | ||
3.09 | Тимчасовий повірена у справах України в КНР Жанна Лещинська взяла участь у Саміті «Beijing Fragrant Hills Tourism Summit» та Всесвітній конференції зі співпраці та розвитку у сфері туризму | +1 |
10.09 | Перший «Українсько-китайський інвестиційний форум: Нові можливості співпраці в нову епоху» | +1 |
11.09 | Xiaomi почала блокувати свої смартфони в окупованому Криму | +1 |
12.09 | Україна наростила експорт кукурудзяного крохмалю в Китай | +1 |
16.09 | “Квартал 95” уклав договір про показ у Китаї мультфільму “Гуллівер повертається” | +1 |
17.09 | Китай у 2020/21 МР наростив імпорт української соняшникової олії | +1 |
21.09 | Перша леді України Олена Зеленська виступила на відкритті Пекінського міжнародного кінофестивалю | +1 |
22.09 | Cпівробітники Посольства України в КНР провели робочу зустріч з представниками китайської державної корпорації China State Construction Engineering Corporation | +1 |
Баланс балів:
Позитивні: 17
Негативні: 0
Баланс: 17.
Інформаційний фон | ||
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
6.07 | Готуються до виходу на ринок. Китайський конкурент Uber запустив сайт для України | +1 |
9.07 | На території Посольства України в КНР відбулося урочисте відкриття скульптурної композиції відомого китайського скульптора У Вейшаня | +1 |
12.07 | Справа «Мотор Січі»: Богуслаєв заявив, що китайським інвесторам реба повернути $100 мільйонів | -1 |
13.07 | Україна і Китай підпишуть угоду про безвіз | +1 |
13.07 | Джордж Кент закликав Україну до пильності при співпраці з Китаєм | -1 |
14.07 | Китай допоможе Україні здобути перемогу над пандемією – Сі Цзіньпін | +1 |
17.07 | Китай – торговий партнер України номер один, важливо вирівняти з ним відносини | +1 |
21.07 | Посол Китаю з оптимізмом дивиться на перспективи українсько-китайських відносин | +1 |
28.07 | Китай використав торгівлю та вакцини для тиску на Україну, щоб вона не підтримала уйгурів – депутати і посадовці | -1 |
29.07 | Fed up with the U.S., Ukraine cuts deals with China and shuts up about the Uyghurs | -1 |
31.07 | “Східний розворот” Зеленського. Чи стає Україна залежною від Китаю? | -1 |
Серпень | ||
6.08 | Кулеба: Ніякого розвороту України в бік Китаю немає, але торгівля з КНР є об’єктивною реальністю | -1 |
12.08 | Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки: “Україна намагається зараз сконцентруватися навколо своїх національних інтересів” | +1 |
24.08 | Сі Цзіньпін привітав Зеленського з річницею незалежності України | +1 |
Вересень | ||
9.09 | Українські стартапи представлять в Китаї | +1 |
10.09 | Зеленський не відчуває тиску з боку США на економічну взаємодію України та Китаю | +1 |
10.09 | Україна готова розвивати і зміцнювати відносини з Китаєм, – Зеленський | +1 |
15.09 | В Україну прибув 50-й прямий контейнерний потяг з Китаю | +1 |
15.09 | «Не танцювати під чужу дудку». Чому Україні не вдається налагодити успішну співпрацю з США та Китаєм | -1 |
23.09 | Україна буде конкурувати з США за експорт кукурудзи в Китай в 2021/22 МР | +1 |
24.09 | Перший офіційний візит Зеленського в Китай може відбутися в кінці 2022 року або на початку 2023-го — радник віце-прем’єра | +1 |
24.09 | Китай вп’ятеро наростив інвестиції в Україну за п’ять років | +1 |
24.09 | В Україні поки не чекають на швидкий наступ китайського бізнесу | -1 |
28.09 | З України в Китай вперше відправлений прямий контейнерний потяг | +1 |
30.09 | Should Ukraine take Chinese cash for its huge roads upgrade project? | -1 |
Прогноз на найближчі місяці
В головній сфері українсько-китайський відносин – двосторонній торгівлі, є значні ризики. Як було заначено вище, понад 40% українського експорту в КНР припадає на руду. У зв’язку з борговою кризою, яка насунулась на китайський будівельний сектор, можна очікувати зниження попиту на метал, відповідно падіння цін на світовому ринку та скорочення доходів від експорту руди.
Відкритим питанням залишається суперечка щодо ПАТ «Мотор Січ» і в четвертому кварталі цього року.
У площині зовнішньої політики, то Україна розвиватиме і далі торговельно-економічні відносини з КНР, а також планується підготовка візиту Президента України в КНР.
Загалом інформаційне поле українсько-китайських відносин в третьому кварталі мало такі ключові фокуси: угода між Україною та КНР про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури; телефонна розмова голів держав; візит В. Зеленського в США та «застороги» щодо співробітництва з КНР з боку Заходу; двостороння торгівля і інвестиц
Україна і Туреччина
Огляд двостороннього порядку денного.
На відміну від 2 кварталу 2021 року, відносини України і Туреччини стали ще більш жвавими та динамічними, і знову повернулися до показників перших 3 місяців. Політична комунікація між державами лишається на доволі високому рівні, а завдяки саміту “Кримської платформи та низці дипломатичних подій у Туреччині контакти двох країн не вщухали усі три місяці.
На політичному рівні Туреччина лишається прихильною своїй позиції щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України. Як і під час квітневої військово-політичної ескалації з боку РФ, так і в ході саміту “Кримської платформи”, турецькі посадові особи підкреслювали, що їхня країна ніколи не визнає окупацію Криму. Навіть більше, Туреччина виступила з різкою критикою парламентських виборів у Росії на території Криму, заявивши, що не визнає їх. Однак така реакція, скоріше за все, пов’язана не стільки з Україною, але також із подіями на Близькому Сході, де між РФ і Туреччиною тоді визрівав потенційний конфлікт у Сирії та Лівії.
Як ми і зазначали у двох попередніх випусках, Туреччина продовжує балансувати між Україною і Росією, намагаючись уникати занадто різких дій, які могли б зіпсувати відносини Анкари з Москвою. Тому у 3 кварталі ми також бачили в основному повторення політичної позиції Туреччини, яка була сформована у 2014 році відносно Криму.
Варто зазначити, що більшість позитивних подій і інформаційних приводів, які характеризують ці відносини як дуже динамічні, стосуються в основному точкової співпраці у сфері ВПК. Зокрема, між Україною і Туреччиною процвітає співпраця у будівництві двигунів для авіації та виробництві безпілотників. Українські компанії на шляху до входження у цикл виробництва турецьких БПЛА в якості рівних партнерів, аж до відкриття спільного підприємства на території України.
В інших сферах відносини двох країн менш динамічні. Товарообіг лишається близько $ 5 млрд. Переговори про ЗВТ — найголовніша подія у торговельних відносинах двох країн — поки що буксують, і власне ця тема чи не єдина, що має негативний відтінок в інформаційному фоні. Туреччина лишається одним з найбільших інвесторів України, а турецькі компанії досі присутні на ринку, особливо в сфері транспорту та логістики, і активно беруть участь в програмі “Велике будівництво”. Але суттєво їхні позиції не змінюються.
До того ж, слабкою лишається співпраця України з Туреччиною в галузі енергетики, здебільшого через відсутність більш-менш реальних проектів, які країни можуть реалізувати разом.
Будучи найбільш стабільними і динамічними з-поміж усіх, відносини Туреччини та України страждають від ситуативності та обмеженості. Це не погано саме по собі, але якщо Україна прагне поглиблювати відносини, необхідні нові проекти та ініціативи, які могли б розширити рамку співпраці.
Дата | Подія | Бали |
Липень | ||
05.07.2021 | Відбулися торгові переговори між Туреччиною та Україною щодо підписання Угоди про ЗВТ. | +1 |
06.07.2021 | Четверта міжнародна конференція з питань реформ у Вільнюсі, де був присутній міністр закордонних справ Туреччини. | +1 |
08.07.2021 | Телефонна розмова президентів України та Туреччини. | +2 |
12.07.2021 | Онлайн-зустріч міністрів економіки України та Туреччини. | +1 |
13.07.2021 | Віце-прем’єр-міністр України О. Уруський зустрівся з головою Технічної дослідної ради Туреччини Х. Мандалом. Обговорили науково-технічне співробіництво, Уруський запросив Туреччину до участі в розвитку космічної галузі України. | +1 |
14.07.2021 | Верховна Рада ратифікувала рамкову угоду з Туреччиною про співпрацю у сфері будівництва житла для кримських татар. | +2 |
15.07.2021 | В Туреччині затримали судно з українським екіпажем, яких звинувачують у контрабанді наркотиків. | -1 |
16.07.2021 | Україна та Туреччина погодили сертифікацію українських молочних продуктів. | +1 |
29.07.2021 | Туреччина надала Україні 6 тисяч додаткових дозволів на автоперевезення. | +1 |
Серпень | ||
18.08.2021 | «Укроборонпром” підписав рамкову угоду з Туреччиною про будівництво бази для ремонту гелікоптерів Мі-17. | +1 |
19.08.2021 | Українська делегація взяла участь у міжнародній виставці IDEF-2021 у Туреччині. | +1 |
19.08.2021 | ДК “Укрспецекспорт” підписав угоду з турецькою компанією THK Teknik про створення бази ремонту гелікоптерів Мі-17 в Туреччині. | +2 |
19.08.2021 | Українська компанія “ФЕД” підписала контракт щодо проектування компонентів для важкого турецького ударного гелікоптеру ATAK-II. | +2 |
22.08.2021 | Телефонна розмова між президентами Туреччини та України. Р. Ердоган привітав В. Зеленського з 30 річницею незалежності та подякував за допомогу в гасінні лісових пожеж. | +1 |
Вересень | ||
10.09.2021 | На Херсонщині відбувся бізнес-форум “Україна-Туреччина”. | +1 |
14.09.2021 | Міністр оборони України А. Таран зустрівся з керівництвом турецької оборонної компанії Baykar у Києві. | +1 |
22.09.2021 | Зустріч президентів Туреччини та України “на полях” Генасамблеї ООН. | +2 |
22.09.2021 | Телефонна розмова між міністрами внутрішніх справ Туреччини та України. | +1 |
25.09.2021 | Турецька оборонна компанія “Baykar” підписала меморандум про співпрацю з українським заводом “Мотор Січ” про будівництво двигунів для турецького БПЛА “Akinci”. | +1 |
29.09.2021 | Україна та Туреччина підписали меморандум про будівництво спільного навчально-випробувального центру експлуатації безпілотників. | +1 |
30.09.2021 | Турецька компанія “Baykar” та Міноборони України підписали угоду про будівництво Туреччиною тренувально-експлуатаційного центру для БПЛА у Василькові. | +2 |
Баланс балів:
Позитивні: 26
Негативні: 1
Баланс: 25
Інформаційний фон | ||
Дата | Подія | Бали |
12.07.2021 | “Турецький потік” — загроза для енергетичної безпеки України. | -1 |
16.07.2021 | В Україну прибула перша партія турецьких БПЛА “Bayraktar TB2”. | +1 |
26.07.2021 | Український консул в Туреччині Олександр Гаман в інтерв’ю повідомив, що Україна замовила два корвети у Анкари. | +1 |
31.07.2021 | Виступ президента Р. Ердогана у Мармарисі, в якому він подякував країнам за допомогу в гасінні лісових пожеж. | +1 |
04.08.2021 | Спеціальне інтерв’ю Р. Ердогана, в якому він згадав, що Україна надала допомогу в гасінні лісових пожеж. | +1 |
06.08.2021 | Виступ президента Р. Ердогана перед журналістами у Стамбулі, в якому він згадав допомогу України при гасінні лісових пожеж. | +1 |
11.08.2021 | Велике інтерв’ю президента Р. Ердогана, де знову зайшла мова про гасіння лісових пожеж. | +1 |
19.08.2021 | В інтерв’ю журналістам президент В. Зеленський заявив про участь Туреччини у проектах з відновлення ВМФ України до 2035 року. | +1 |
20.08.2021 | Міністр з питань стратегічної промисловості Олег Уруський заявив, що Україна може налагодити співпрацю з Туреччиною щодо виробництва авіадвигунів 5 покоління. | +1 |
22.08.2021 | Президент Туреччини Р. Ердоган заявив, що Кримська платформа здатна сприяти деокупації Криму. | +2 |
24.08.2021 | Парламент Туреччини привітав Україну з Днем незалежності. | +1 |
12.09.2021 | Начальник Генштабу ВСУ В. Залужний заявив, що Україна має намір закупити ще 4 турецькі безпілотники Bayraktar TB2. | +1 |
14.09.2021 | ДТП в Туреччині: четверо українських туристів поранені. | -1 |
21.09.2021 | Туреччина заявила, що не визнає парламентські вибори в РФ, проведені в Криму. | +1 |
21.09.2021 | У ході виступу на Генасамблеї ООН Р. Ердоган знову підтвердив політичну підтримку позиції України щодо окупованого Криму. | +2 |
24.09.2021 | Заступник міністра культури Туреччини висловив сподівання на розвиток нових проектів в Україні. | +1 |
27.09.2021 | Посол України в Туреччини В. Боднар розповів про проблеми у переговорах про ЗВТ між Туреччиною та Україною. | -1 |
29.09.2021 | Голова українського МЗС Д. Кулеба представив Стратегію з деокупації Криму, у межах якої передбачено посилення співпраці з Туреччиною. | +1 |
30.09.2021 | Міністр закордонних справ України Д. Кулеба звернувся до Туреччини із проханням допомогти у визволенні 450 політв’язнів в окупованому Криму. | +1 |
Прогноз на найближчі місяці.
Найімовірніше, відносини Туреччини та України лишатимуться стабільними, динамічними та послідовними. Так само навряд чи слід очікувати раптового фундаментального розширення рамки двосторонньої співпраці. Для цього немає ідейного, ресурсного та політичного грунту. Крім того, міжнародна ситуація, зокрема фактор Росії, поки що обмежує можливості для Анкари ставитися до України як до стратегічного союзника, а погіршення відносин Туреччини з Заходом ставить певні “червоні прапорці” і для Києва.
У наступному кварталі ВПК продовжить залишатися сектором, який “витягує” на собі турецько-українські відносини. Разом із тим, він же має потенціал стати як “спасителем” для українського оборонного сектору, якому необхідні свіжі інвестиції та закордонні партнери, так і подразником у відносинах України з іншими гравцями: Росією, США, Європейським Союзом, низкою близькосхідних держав.
Цілком можливе підписання угоди про ЗВТ, про яку говорять особливо активно в останні 2 квартали. У такому разі реакція частини українського суспільства може бути негативною, що погіршить інформаційний фон. Для торгово-економічних відносин двох країн це стане поштовхом до подальшого збільшення показників.
Україна та Білорусь
Огляд двостороннього порядку денного.
Баланс балів білорусько-українських відносин за 3 квартал 2021 року становить “-1”. Цифру можна сприймати як прийнятну у поточній ситуації. Однак, при аналізі подій у двосторонніх відносинах явно простежується «помірковано позитивна» динаміка в економіці та вкрай негативне політичне тло.
Базові умови розвитку відносин Білорусі та України залишаються (як і у попередньому кварталі) у негативному полі. Офіційний Мінськ намагається силовими методами стабілізувати політичну ситуацію та рухається спіраллю конфронтації з країнами ЄС та США. РФ, користуючись ситуацією, намагається посилити свій вплив у Білорусі. На цьому тлі Україна продовжує перебувати на «розтяжці» між раціональними резонами розвитку власної економіки та політичним тиском партнерів по ЄС, насамперед Польщі та Литви, які займають найбільш різку, непримиренну позицію на білоруському напрямі.
Як і прогнозувалося у минулому випуску меридіана, сторони, розуміючи важливість економічної взаємодії, прагнуть мінімізувати негативний вплив політичних протиріч на торгівлю та реалізацію спільних програм. Проте політичний чинник дедалі більше починає впливати. З одного боку, це проявляється у лобіюванні національних виробників (імпортерів з третіх країн) створити бар’єри україно-білоруської торгівлі. З іншого боку, починає проявлятися опосередкований вплив антибілоруських санкцій, запроваджених країнами Євросоюзу та США.
На противагу негативним процесам сторони намагаються побудувати нові механізми взаємодії на рівні бізнес-асоціацій, прямих контактів із регіональними елітами.
Політичні відносини як і раніше можна охарактеризувати словом «протистояння». Керівництво України та Білорусі обмінюється різкими заявами. Медійний фон як з одного боку, так і з іншого переважно негативне. При цьому офіційний Мінськ намагається демонстративно працювати з політичними противниками правлячої партії — ОПЗЖ, депутатами, які вийшли (виключені) із фракції «Слуга Народу». Білоруська опозиція обрала партнерами інший фланг опонентів Зеленського — політиків, які представляли правлячу коаліцію у ВР попереднього скликання.
Білоруська влада у липні-вересні активно шукала союзників серед українських політичних еліт. Тих, хто просуватиме в Україні тези щодо недоцільності (чи шкоди та небезпеки) погіршення відносин з Україною. Така політика має одну яскраво виражену особливість: оскільки офіційний Київ не визнає Лукашенка президентом, Мінськ демонстративно ігнорує президента Зеленського та його оточення. Інформаційна та політична конструкція підходу може бути описана фразою “працюємо з народом, не вважаємо владу адекватною”.
Як приклад можна навести:
- демонстративне ухвалення указу про «вакцинацію іноземців» у Білорусі на прохання депутата ВР Шевченка;
- вітання з Днем незалежності України надіслано не на адресу президента (що є загальноприйнятою практикою), а опубліковано у ЗМІ та адресовано «українському народу». Зеленський у документі не згадується.
Варто відзначити нову особливість у співпраці сторін — активний пошук нових форматів. Раніше співробітництво будувалося за вертикальним принципом, де на першому місці стояли представники влади, а робота з групами інтересів відходила на другий план. Природно, підтримувалися контакти з постійними партнерами, але ці проєкти можна було поставити «на паузу» (але не зупинити) у разі різкого невдоволення правлячих еліт до моменту знаходження компромісних рішень. Україна діяла аналогічно — вся комунікація будувалась через Адміністрацію президента Білорусі та керівництво Радміну. Перехід країн у формат гострого політичного конфлікту потребує інших методів та пошуку нових (або додаткових) партнерів. Українська сторона дуже обережна і не виявляє ініціативи, припускаючи, що надмірна активність усередині Білорусі на політичному полі може бути шкідливою.
При цьому ведеться пошук форм співпраці, які, з одного боку, не суперечать політичній декларації «невизнання Лукашенка», а з іншого виводять ключові економічні програми з-під політичних ризиків. Білоруська сторона, навпаки, активно шукає саме політичних партнерів, намагаючись створити механізми «внутрішнього тиску» на оточення Зеленського. У цьому пошуку офіційний Мінськ діє відразу за кількома напрямками:
- робота з політиками з ОПЗЖ, які активно використовують білоруську тему в українських ЗМІ.
- пошук окремих політиків та громадських діячів з інших груп (зокрема з партії «Слуга Народу», використовуючи її неоднорідність). Депутат Шевченко – найяскравіший приклад такого підходу.
- спроба працювати з регіональними елітами, виводячи економічні проєкти на рівень ключових українських областей та міст.
- вихід на галузеві бізнес-асоціації та спілки підприємців, пропонуючи додаткові можливості співпраці з Білоруссю. У цьому напрямку можна навести як приклад створення з ініціативи української асоціації промисловців та підприємців білорусько-української ділової ради (за участю профільних асоціацій хімічної промисловості, аграрного бізнесу та ін.).
За останнім пунктом, варто зазначити, що створення ради не є винятковою заслугою політики Білорусі. Швидше, це спільна ініціатива підприємців, які намагаються мінімізувати політичні ризики у розвитку економічної взаємодії між країнами. І ця політика відповідає ухваленій у 3 кварталі стратегії зовнішньої політики України, де розвиток торговельно-економічної співпраці з Білоруссю вказано у переліку українських національних інтересів.
Як результат таких процесів, в інформаційному полі України з’являється група спікерів та каналів (проєкти групи Медведчука, що ведуть мовлення в інтернеті, частина незалежних інтернет-ресурсів), які виступають з позицій різкої критики політики Зеленського на білоруському напрямку. Проте, через свою специфіку, вони поки що не домінують на інформаційному полі. Інший полюс — медіа-ресурси яскраво вираженої проєвропейської спрямованості (так само опозиційні стосовно Зеленського), які виступають із позицій необхідності посилення риторики та вжиття різкіших заходів щодо Білорусі.
Загальний баланс інформаційного поля залишається вкрай негативним з обох боків. Білоруська державна преса намагається показати Україну як негативний приклад хаосу в управлінні. Недержавна (опозиційна), за обережно доброзичливої позиції на українському напрямі, також часто критикує офіційний Київ за недостатню підтримку «білоруських демократичних сил». Офіційні особи, з одного боку, обмінюються різкими висловлюваннями (у тому числі на найвищому рівні). Але водночас урівноважують різкість тону досить позитивними заявами про необхідність зберігати досягнутий рівень економічної взаємодії.
Варто зазначити, що суттєвий «негативний внесок» у баланс інформаційного порядку денного привніс проведення навчань «Захід», які традиційно розглядаються Україною як загроза безпеці. У 2021 році до цього додалося спільне тло політичного конфлікту між керівництвом двох країн.
Другий негативний момент – смерть Віктора Шишова – активіста організації «Білоруський дім». Значна частина ЗМІ одразу виступила з позицій звинувачення на адресу офіційного Мінська у політичній розправі. На цю трагедію відреагували політики як в Україні, так і Білорусі. Водночас СБУ, заборонивши в’їзд одному з керівників БД Родіону Бадуліну, спрацювала швидше в позитив, враховуючи неоднозначне сприйняття цієї особи як в Україні, так і білоруською владою і навіть значної частини білоруських опозиційних еліт.
У економічній сфері домінує позитивна динаміка. Зростає товарообіг між країнами. Білорусь компенсувала обсяги російського імпорту палива, що випадають. А створені механізми мінімізації ризиків від санкцій, як, наприклад, використання посередником у торгівлі нафтопродуктами азербайджанської компанії Socar, дозволяють розширювати присутність на раніше загублених сегментах ринку. Як, наприклад, у питаннях постачання авіаційного палива для потреб ЗСУ.
Продовжується робота з започаткованих раніше довгострокових проєктів. Так наприклад:
- планово йде перекачування азербайджанської нафти на мозирський НПЗ нафтопроводом «Одеса-Броди».
- зроблений черговий крок до запуску судноплавства Дніпром — покриття української РІС (річкової інформаційної системи) розширено до кордонів із Республікою Білорусь.
Білоруські виробники активно використовують механізми локалізації продукції на українському ринку через створення СП. Завдяки постачанню шасі МАЗ для виробників комунальної техніки білоруський автовиробник посилив свої лідерські позиції в даному сегменті. Як і в сегменті вантажної техніки, де за МАЗом закріпилося понад 20% реалізації нових автомобілів. У сегменті пасажирської техніки ключову роль відіграють українські виробники, які використовують шасі та комплектацію з Білорусі. Як, наприклад, компанія Політехсервіс, яка збирає на МАЗівській базі тролейбуси для українського ринку. З іншого боку, режим європейських санкцій щодо БелАЗу призвів до того, що білоруська компанія втратила одного зі своїх постійних покупців — “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
На український ринок може вийти компанія Stadler, яка запропонувала свій варіант приміського поїзда для Українських залізниць і трамвай для Харкова. І те й те виробляється на білоруському заводі у Фаніполі.
На рівні управлінських рішень щодо захисту ринку сторони займають обережну позицію. З одного боку, є спроби тиску учасників ринку щодо обмеження імпорту із сусідніх країн. З іншого боку, регулюючі органи дуже обережно підходять до введення загороджувальних заходів.
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
01.07 | Лукашенко «на прохання депутата ВР Шевченка» запустив програму «вакцинації іноземців» | -1 |
05.07 | Білорусь анулювала дозвіл на мовлення UA.TV та Kvartal TV на своїй території | -1 |
06.07 | У білоруському місті Столін затримували громадянина України | -1 |
07.07 | У МЗС України направлено ноту протесту білоруського посольства з вимогою забезпечити безпеку дипмісії | -1 |
0 8.07 | У Миколаєві триває суперечка навколо тендеру на купівлю пасажирського транспорту на суму 4,5 мільйонів євро. Український виробник звинувачує білоруських конкурентів у змові з місцевою владою | -1 |
09.07 | На старому рівні (з невеликим зростанням за фізичними обсягами) зберігся транзит сирої нафти від портів Чорного Моря до Мозира т.ін. Одеса-Броди | +1 |
08.07 | Уряд України запропонував РНБО ввести санкції щодо 52 громадян Білорусі | -1 |
09.07 | Єрмак та Нуланд обговорювали тему Білорусі | -1 |
12.07 | Білорусь замістила обсяги російського дизельного палива, що випали, на ринку України | +1 |
14.07 | “ArcelorMittal Кривий Ріг” призупинив закупівлі БелАЗів через санкції | -1 |
20.07 | Білорусь потроїла постачання вершкового масла в Україну | +1 |
23.07 | Продовжено антидемпінгове розслідування щодо імпорту фанери з Білорусі | -1 |
23.07 | Зупинено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну керамічної плитки незалежно від країни походження | +1 |
28.07 | Продовжено режим тимчасового обмеження на перетин автомобільним транспортом білорусько-українського кордону. | -1 |
30.07 | Прийнято стратегію зовнішньої політики України. Розвиток економічних відносин із Білоруссю названо як інтерес України | +1 |
Серпень | ||
Липень серпень | Білорусь бере участь у виставці AgroExpo 2021, посольство ініціює проведення зустрічей у херсонській, київській ТПП | +1 |
2.08 | На Білоруській універсальній товарній біржі пройшла перша угода щодо постачання сухого молока в Україну | +1 |
02.08 | Смерть В. Шишова у Києві | -1 |
04.08 | СБУ заборонила в’їзд в Україну Родіону Батуліну (білоруський будинок)
|
+1 |
04.08 | Зона покриття “річкової інформаційної системи” розширено до кордонів із Білоруссю | +1 |
09.08 | Лукашенко доручив спростити надання громадянства українцям | +1 |
09.08 | Різка заява МЗС України щодо річниці президентських виборів у Білорусі | -1 |
10.08 | Виклик для пояснень у МЗС України тимчасового повіреного у справах Білорусі | -1 |
13.08 | Білоруське авіаційне паливо знову постачається ВПС ЗСУ | +1 |
20.08 | Білавія продовжила режим призупинення рейсів в Україну (через заборону на користування повітряним простором України) | -1 |
24.08 | ЄАЕК продовжило антидемпінові заходи щодо постачання феромарганцю з України | -1 |
25.08 | В Україні представили зроблений у Білорусі потяг Штадлер (для УЗ) | +1 |
30.08 | Завершено постачання 50 тролейбусів Політехсервіс (з білоруських комплектуючих) до Харкова | +1 |
Вересень | ||
01.09 | Білстат та Укрстат фіксують зростання товарообігу між країнами (розріз півроку та 9 місяців) | +1 |
01.09 | Розпочато антидемпінгове розслідування щодо поставок на український ринок алюмінієвих сходів із 5 держав | -1 |
06.09 | Незважаючи на просідання ринку вантажних авто, МАЗ нарощує обсяги продажу та з часткою 25% залишається лідером ринку вантажівок. | +1 |
08.09 | У першому півріччі 2021 року на частку білоруських поставок припадало 62,5 всього імпорту бітумів в Україну. | +1 |
08.09 | Російська нафтова компанія збільшила на 30% постачання нафтопродуктів в Україну | +1 |
10.09 | ДПСУ посилює охорону кордону з Білоруссю | -1 |
1 3.09 | СБУ проводить антитерористичні навчання на кордоні з Білоруссю | -1 |
1 4.09 | Під час навчань СБУ знаходить схованку зі зброєю біля білоруського кордону | -1 |
15.09 | Обстріляно прикордонний знак на білорусько-українському кордоні | -1 |
20.09 | Заява МЗС України у зв’язку із засудженням у Білорусі українського громадянина | -1 |
20.09 | Україна стала найбільшим постачальником картоплі ня білоруський ринок | +1 |
20.09 | Посол Білорусі в Україні озвучив суму, сплачену за постачання е/енергії в 1 половині 2021 року – 25 млн доларів | +1 |
27.09 | Створено білоруско-українську ділову раду | +1 |
29.09 | Україна на місяць продовжила заборону імпорту е/енергії з Білорусі | -1 |
30.09 | Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочала процедуру дострокового перегляду обмежень щодо імпорту продукції БМЗ | +1 |
Інформаційний фон | ||
Дата | Тема | Бали |
Липень | ||
02.07 | Лукашенко заявив про загрозу контрабанди зброї з України та «підготовку бойовиків» і доручив «перекрити кордон | -2 |
05.07 | Кулеба заявив, що Білорусь не закривала кордонів з Україною, і що Білорусь не використовує «паливний важіль» у політичному протистоянні з Києвом | 1 |
07.07 | Зеленський заявив, що Україна відкрита для білоруських ІТ фахівців | 2 |
08.07 | Прем’єр-міністр України заявив, що ситуація у Білорусі не вплине на торговельні відносини між країнами.
|
1 |
12.07 | Макей в інтерв’ю RT заявив, що для громадян та бізнесу кордон Білорусі та України буде відкритим | 1 |
20.07 | Посол Білорусі в Україні заявив про важливість розвитку економічних відносин між країнами | 1 |
Серпень | ||
01.08 | Україна облаштує кордон із Білоруссю | 1 |
03.08 | Зеленський заявив, що тримає під контролем розслідування смерті Шишова. І доручив забезпечити охорону білоруським активістам в Україні | -2 |
03.08 | Політизація смерті Шишова | -1 |
09.08 | Лукашенко заявив, що білорусько українські відносини перебувають у «найнижчій точці» | -2 |
09.0 8 | Прес-секретар президента України назвав безпідставними заяви О.Лукашенка щодо підготовки бойовиків | -1 |
13.08 | Гетьманців заявляє, що Білорусь і надалі постачатиме паливо в Україну
|
1 |
24.08 | Лукашенко привітав народ України із днем незалежності. Але не президента | -1 |
Вересень | ||
10.09 | На навчаннях Захід не відбувається відпрацювання сценарію вторгнення в Україну. | 1 |
11.09 | Куліба: сценарії навчань Захід 2021 несуть серйозні ризики
|
-1 |
12.09 | Рєзніков заявив, що білорусько-російська інтеграція йтиме довго і не завершиться відновленням імперії
|
1 |
20.09 | Коментар МЗС у зв’язку із засудженням у Білорусі на три роки громадянина України (за участь у протестах)
|
-1 |
22.09 | Кулеба: Україна розуміє небезпеку інтеграції Білорусі та Росії
|
-1 |
25.09 | Залужний заявляє, що після Захід-2021 не всі війська РФ повернулися до місць дисклокації. Говорить про ЮФО, ЗМІ дають «повернулися після навчань Білорусі та Росії» | -1 |
27.09 | Офіційний коментар МЗС України за заявами А.Лукашенка на адресу керівництва країни
|
-1 |
27.09 | Лукашенко заявив про можливу військову загрозу з боку «НАТО в Україні»
|
-2 |
Редакційні колонки у ключових ЗМІ України | ||
Укрінформ – 5 матеріалів. Усі негативні | -5 | |
Лівий Берег – 3 матеріали. Усі негативні | -3 | |
Дзеркало Тижня – 1 негативна колонка | -1 | |
Українська правда – 5 негативних редакційних матеріалів | -5 |
Баланс балів (інформація): -20 (10 позитивних, 30 негативних)
Прогноз на найближчі місяці.
Базовий прогноз в економічній сфері залишається позитивним — сторони розуміють важливість розвитку взаємин і не прагнуть розривати наявні програми взаємодії. Білорусь демонструє готовність працювати в системі поставок, що створилася, з використанням механізму СП (і часткової локалізації продукції). Програми експортного кредитування, незважаючи на обмеженість офіційного Мінська у вільних грошах, зберігатимуться як мінімум до кінця 2021 року. Українська сторона шукає виходи на білоруський ринок як через заповнення ситуативних ніш (постачання картоплі), так і через участь у роботі ВЕЗ та технопарків. При цьому сторони намагаються виробити нові механізми взаємодії в економіці, щоб мінімізувати політичні ризики.
У політичній сфері відносини залишаться у зоні конфлікту. Базові протиріччя, породжені позицією України у білоруській політичній кризі, посилюються внаслідок особистих випадів керівництва двох країн на адресу один одного. Інформаційний фон, незважаючи на низку позитивних сигналів 3 кварталу, залишиться негативним.
Більше того, можна стверджувати, що політична складова, яка була вказана як «елемент ризику» для розвитку (збереження) відносин, посилиться. Активізація Білорусі на внутрішньоукраїнському полі з використанням партнерів з табору політичних противників президента Зеленського (як влади, так і опозиції — кожен на своєму полюсі) може призвести до дій керівництва України у відповідь. Це можуть бути санкції, зупинення раніше розпочатих проєктів. З огляду на глибину політичного конфлікту, Мінськ відповість аналогічними заходами. Додатковий фактор ризику — позиція РФ, яка працюватиме на створення конфліктних точок у політиці (вимагаючи від Лукашенка знакових заяв чи вчинків на українському напрямі), а також обмежуючи (за допомогою обмеження поставок сировини) можливості нарощування обсягів торгівлі за основними товарними групами.
Таким чином, 4 квартал 2021 року може стати періодом прийняття низки рішень, які вже в першій половині 2022 року призведуть до суттєвого погіршення двосторонніх економічних відносин.
[1] «Між Заходом та Китаєм: де приховуються економічні вигоди для України», Українська Призма
[2] «Китайський економічний слід в Україні», Центр економічної стратегії
Автори: Ілія Куса, Ігор Тишкевич, Юлія Темник, Тетяна Дуднік, Іван Дуднік, Марія Кучеренко, Ольга Дроботюк.
Вам також буде цікаво:
В Українському інституті майбутнього презентували переклад бестселера Робінсона
Як довго Росія “дружитиме” з ОПЕК?
Що чекає на нового Голову Нацполіції?
Українські ЗВО продукують «сировину», що потребує «збагачення» Перші підсумки вступної кампанії 2018
Освіта для турбулентного світу – доповідь (pdf)
Адвокатський апгрейд