​«Авантюрні» вкладники – нові проблеми держави.

Автори: Анатолій Амелін, Ольга Хоменко,Ігар Тишкевич

15 листопада Рада майже одноголосно (2 голоси – проти, 5 – утрималися) прийняла закон, який регламентує процедуру повернення коштів вкладникам, які стали жертвами банківських махінацій.

Резонанс у суспільстві викликала ситуація з банком «Михайлівський», власником якого був представник «родини» Януковича. Вкладники банку постраждали від махінацій з депозитами – банк виступав посередником між клієнтом та небанківською установою, куди вкладалися кошти під високі відсоткові ставки. З одного боку, це провина самих вкладників, які в погоні за високим прибутком «недогледіли» ризики, з другого, банка-махінатора.

Тепер проблеми 14 тис. «ризикових» вкладників лягають на кожного українця, хоча кошти (1,2 млрд. грн.) могли б піти на розвиток медицини або освіти у регіонах, а також на програми економічного розвитку, які сприяли би створенню нових робочих місць.

Що ж у законі?

У законі прирівнюються до вкладу кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи, а це означає, що Фонд гарантування вкладів зобов’язаний повернути гроші.

Дана норма також регламентується законом, де Фонду гарантування вкладів уповноважується вирішувати питання заборгованості небанківських установ, які пов’язані з банком в стані реструктуризації.

У цьому випадку на Фонд лягає тягар забезпечення виплат фізичним особам, ошуканим банками та виникає ризик неплатоспроможності Фонду. Цей ризик пов’язаний з обмеженістю ресурсів Фонду та неможливістю отримати кошти від небанківських установ, рахунки яких з нульовим балансом.

З політичної точки зору.

У нещодавньому коментарі Українського інституту майбутнього відзначалось, що Президент, уряд та частина депутатів використовують популістські методи для збереження сил і недопущення (хоча б до весни) масштабних коливань у суспільстві.

Гра у популізм з субсидіями, мінімальними заробітними платами, безумовно вибиває аргументи у прибічників загострення політичної кризи. Однак, у такому підході є суттєвий мінус: продовження подібної політики вимиває ресурси у держави та стає причиною ще більших проблем вже у найближчому майбутньому. Прийнятий закон відкриває можливість на вимивання коштів на компенсацію вкладів громадян. Достатнього обсягу коштів на таку політику у бюджеті немає. А значить уряд буде змушений або шукати кредитні ресурси на популізм, або допускати додаткову емісію грошей. Що може викликати ще більшу хвилю протестів вже по всій Україні.

На цьому фоні не інакше як жарт, сприймається пункт 5 пояснювальної записки «5. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація законопроекту не впливає на показники Державного бюджету України».

Отже, ключові ризики у майбутньому:

1.Потенційне зростання махінацій з боку банків у залученні третіх сторін, адже тепер зростає «захищеність» вкладників.

2.Неспроможність Фонду гарантування вкладів виплачувати кошти, що призведе до додаткової емісії грошей, адже додаткових ресурсів у бюджет держави не закладено.

3.Уповільнення економічного зростання за рахунок відтягування коштів з економіки на покриття заборгованості.