Прес-конференцію з приводу відкриття в солярній системі 7-и планет спостерігали мільйони глядачів по усьому світу. Чому це так важливо для людей?
У чому ж “сенсаційність” повідомлення з TPAPPIST-1? Так,уперше за історію спостережень були виявлена, описана і змодельована ціла солярна система, де три з семи планет перебувають у так званій населеній зоні. І що далі?
Сутність відкриття
Ймовірність того, що розташовані тут планети не лише населені, але мають розумні форми життя, наразі невелика. Заступник голови директорату наукових місій NASA Томас Цурбюхен констатував: “Штучних сигналів з цих планет поки не вловили”.
На можливі ознаки життя можуть вказати присутність молекул кисню, водню, вуглекислого газу та метану. Для цього необхідні ретельні спектральні дослідження атмосфери планет. Астрономи сподіваються це зробити за допомогою космічного телескопа James Webb, який мають запустити на орбіту Землі восени 2018 року.
Цей апарат стане наступником легендарного Hubble і дасть можливості виявляти ознаки озону, якщо його молекули присутні у атмосфері однієї з цих планет – як зазначив астрофізик Брайс-Олів’є Деморі з Університету Берна.
Відчуття співпричетності
І тут варто сказати про роль візуалізації і дизайну у представленні результатів досліджень широкій публіці. Адже та картинка з сімома планетами солярної системи TRAPPIST-1, яку побачили користувачі медіа суттєво відрізняється від того як «бачить» далекі небесні тіла телескоп Spitzer. Власне це відбувається без прямого візуального контакту, адже система TPAPPIST-1 розташована на відстані 39 світлових років від Землі. Апаратура фіксує невелике зниження світимості зірки у момент, коли планета, за якою «полюють» астронавти проходить між світилом, і зоною спостереження. І ось за цими коливаннями вчені і роблять висновок про розмір екзопланет, швидкість їхнього обертання та інші характеристики. Звісно, що це відбувається за допомогою потужної обчислювальної техніки Далі – настає робота програмісті в і дизайнерів, які опрацьовують величезні масиви даних, накопичених у ході спостереження за зіркою, на яку спрямовано телескопом і – опосередковано – планетами, що розташовані на її орбіті.
Саме у згаданий спосіб опосередкованого або транзитного спостереження було відкрито більшість із 1795 позасонцевих планет, що включені до Екзопланетного архіву NASA. Згідно даних проекту «Кеплер» дослідники зафіксували близько 4175 небесних тіл, що є потенційними екзопланетами.
Отже презентація екзопланет системи TRAPPIST-1 передусім є чудовим прикладом того як NASA вибудовує публічні комунікації. Це істотно на тлі ізоляціоністської політики кабінету Трампа для якої дослідження глибокого космосу не належить до пріоритетів.
До речі, у світлі зіркової подачі наукової інформації, продемонстрованої NASA, варто не упустити з поля зору міжнародний склад дослідницької команди і той факт, що основний обсяг робіт був по TRAPPIST-1 був виконаний Міхаелем Гійоном з Льєжського університету (Бельгія) Співавтором дослідження є Аморі Тріо з Кембриджського університету (Великобританія). Тобто – подібні за маштабами дослідження є результатом мережевої співпраці наукових центрів (переважно – університетів) з різних країн. І у цьому, можливо, їхня найбільша цінність в теперішній геополітичній ситуації, бо часом порозумітися з «братами по розуму» на Землі – це не менший виклик, ніж шукати їх у безмежних просторах Всесвіту.
Підписуйтеся на сторінку “Українського інституту майбутнього” в Facebook та Twitter.
Вам також буде цікаво:
ЦЕРКВА, СУБ’ЄКТНІСТЬ, ПАТРІОТИЗМ – РИТОРИКА ПОЛЬСЬКОЇ ВЛАДИ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ ДО ЄВРОПАРЛАМЕНТУ
Два роки Верховної Ради України: Підсумки і перспективи кадрових змін осені
Деолігархізація і закон
Три стратегії розвитку інтелектуальної власності (США, Китай, Японія)
Євросоюз припинив прикордонну співпрацю з Україною: чому це лише початок?
Хто і чому не дає розвиватися “Укрзалізниці”