Попереднє рішення Ryanaіr щодо невиходу на ринок авіаперевезень України матиме негативні наслідки для громадян України.
У ситуації, що склалася, є багато дискусійних питань, тому слід їх роз’яснити.
По-перше, на мою думку, “теорія заговору” МАУ не є виправданою, оскільки Ryanaіr не перший і не єдиний лоукост в Україні.
По-друге, вимога Ryanaіr – це єдиний аеропортовий збір для 1 пасажира – $7,5, якщо всі 53 компанії будуть вимагати знижки – це значні втрати для “Борисполю”, за нашими розрахунками не менше $40 млн.
Якби договір підписав аеропорт “Бориспіль” на тих умовах, яких пропонує Ryanaіr, то перший, хто скористався правом на знижку був би національний перевізник та компанії, які також літали би за тими маршрутами, що і Ryanair – а це й British Airways та Lufthansa. Вони також, не сумніваюся, запросять дані знижки, що призведе до значних втрат авіаційних доходів. Авіаційні доходи Борисполю – це 69% від загальних доходів, що включають пасажирський збір, збір за посадку і зліт за посадку, збір за авіабезпеку, збір за понаднормову стоянку.
По-третє, найважливіший позитивний ефект від Ryanair – це збільшення пасажиропотоку, пропоновані 150 тис. пасажирів, можуть принести до $4,5 млн. “Борисполю”. Тому у взаємодії з лоукостами важливу роль відіграють неавіаційні види діяльності (оренда, роздрібна торгівля, у тому числі Duty Free, паркінг, пакування багажу, кейтеринг, послуги бізнес-залів та ін.).
На інфографіці нижче, продемонстровано порівняння доходів «Борисполя» порівнянно з іншими аеропортами ЄС.
Частка неавіційних доходів Борисполю становить тільки 16%. Також слід враховувати маржинальність того чи іншого напрямку. Згідно з аналізом “Українського інституту майбутнього”, операційна маржа аеропортів ЄС є набагато вищою в неавіаційних видах доходів аеропортів ЄС, що становить в середньому більше 50%, у порівнянні маржинальність авіаційних видів доходів в середньому становить 11-13%.
Фактично, Бориспіль втрачає з Ryanair основний вид доходу (авіаційний), і не має на цей час реальних компенсаторів (у вигляді неавіційних видів діяльності).
По-четверте, Міністерство інфраструктури України – це в першу чергу регулятор, він не повинен вручатися в комерційні відносини між “Ryaniar-Бориспіль”. Оскільки Бориспіль виходить зі свої комерційних інтересів, як і Ryanair.
Отже, дане питання необхідно розглядати виключно з економічної точки зору, без політичної складової.
Аналітичний центр “Український інститут майбутнього” готує ґрунтовний аналіз ситуації із ринком авіаперевезень, де будуть розглянуті економічні ефекти як для Борисполю так і для громадян України в цілому.
Вам також буде цікаво:
Прогноз 2018: наступний рік — вирішальний для освіти
Вулична політика
Україна в німецькій політиці. Дискусія із Герхардом Гнауком
Ескалація на Донбасі: що має робити держава Україна
Яке майбутнє чекає криптовалюту від Фейсбук?
Чи потрібна Україні нова Конституція?