Як свідчать результати пілотного моніторингу стану освіти у сфері прав людини та дотримання принципів прав людини у навчально-виховному процесі в школах, проведеного Українською Гельсінською спілкою з прав людини, 22% опитаних школярів стверджують, що вчителі періодично принижують учнів перед усім класом. Своєю чергою теза про те, що дитина для вчителя має бути рівним партнером, а не підлеглим, отримала найвищу підтримку з-поміж тих, хто схвально ставиться до реформ за опитуванням “П’ять реформ уряду: як отримати суспільну підтримку”, здійсненого Центром економічних стратегій.
Читайте також Освіта майбутнього: портфоліо замість стандартних оцінок
Значно легше запровадити нові технології, оновити методології або навіть забезпечити креативний дизайн навчального середовища, й значно складніше — змінити звички людей, вихованих у системі з дуже низькою чутливістю до прав людини та людської гідності. Вміння слухати та розуміти, озвучувати свої потреби і брати до уваги потреби своїх візаві — це те, що в основі культури емпатії. Це регулюється не нормативними приписами, а здебільшого взаємною згодою людей. Навіть за найкращих можливостей зміна розтягнеться на багато років. Проте рамку, своєрідний протокол відносин освітнього процесу, можна створити шляхом управлінського рішення.
Отже, наступний рік може стати вирішальним.
Як повідомляв uifuture.org, Український інститут майбутнього (UIF) готує “Прогноз на 2018 рік” про виклики та можливості для України та світу.
Вам також буде цікаво:
Майбутнє суду присяжних в Україні. Експертні дебати
Концепція зовнішньої політики РФ: бензоколонка за парканом, погрози та розворот на Схід
Перехід на воєнні рейки. Чи потрібна Україні мілітаризована економіка
АРХАЇЗАЦІЯ, ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ, УНІФІКАЦІЯ: російська освіта та кремлівська пропаганда (2014-2024)
Для чого нам нове свято – День державності
«Позбавити російську економіку нафтодолара: механізми санкційного тиску та їх ефективність»